Ухвала

від 13.01.2025 по справі 754/7907/23

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/111/25

Справа № 754/7907/23

У Х В А Л А

Іменем України

13 січня 2025 року Суддя Деснянського районного суду м.Києва Зотько Т.А., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка Валерія Ігоровича про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач в особі свого представника - адвоката Пономаренка В.І. звернувся до Деснянського районного суду міста з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корсунь - Шевченківської міської ради про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Ухвалою судді від 15.06.2023 було відкрито провадження у вказаній справі, призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 10.07.2023 року заяву представника позивача - адвоката Пономаренка В.І. про забезпечення позову залишено без задоволення.

У підготовчому судовому засіданні, представником позивача - адвокатом Пономаренком В.І. повторно подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 07.08.2023 року заяву задоволено частково.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 07.08.2023 року про забезпечення позову скасовано і ухвалено нове судове рішення.

18.09.2023 на адресу суду від представника ОСОБА_2 - адвоката Чухраєвої Н.С. надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини.

Ухвалою суду, постановленою шляхом внесення до протоколу судового засідання від 29.05.2024 року було прийнято зустрічну позовну заяву було до спільного розгляду з первісним позовом.

У судовому засіданні від 01.08.2024 року згідно ухвали, постановленої шляхом внесення до протоколу судового засідання було закрито підготовчий розгляд справи та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

10.01.2025 року від представника ОСОБА_1 - адвоката Пономаренка В.І. надійшла заява про відвід судді Деснянського районного суду м. Києва Зотько Т.А., яку обґрунтовано тим, що у провадженні судді Зотько Т.А. перебуває одночасно три взаємопов`язані справи за участю тих самих сторін: №754/7907/23, №754/5661/24, №754/11247/23. Така концентрація взаємопов`язаних справ у судді створює обґрунтовані сумніви в неупередженості з наступних причин: а) Всі справи стосуються питань утримання та місця проживання дітей ОСОБА_2 б) В кожній справі досліджуються подібні обставини щодо виконання батьківських обов`язків, матеріального забезпечення дітей та умов їх проживання. в) Висновки, зроблені в одній справі, неминуче впливають на формування позиції судді в інших справах. г) Створюється ситуація, коли один суддя фактично формує всю практику щодо сімейних спорів за участю ОСОБА_2 д) Різні підходи та строки розгляду справ демонструють очевидну упередженість: Суддя демонструє принципово різний підхід до розгляду взаємопов`язаних справ, що викликає обґрунтовані сумніви в її неупередженості. Справа про визначення місця проживання дитини, незважаючи на її першочергове значення для збереження відносин між батьком та сином, розглядається вже понад 1,5 роки. В червні 2023 року дитина була односторонньо забрана матір`ю та вивезена до Чорногорії, проте суд жодним чином не відреагував на цю обставину. Тривале зволікання з розглядом справи призвело до фактичного відчуження сина від батька - за цей час дитина втратила сталі соціальні зв`язки з батьком, його родиною та звичним оточенням. Більше того, затягування розгляду справи фактично легітимізувало одностороннє рішення матері про визначення місця проживання дитини. Водночас справа про стягнення аліментів, подана ОСОБА_2 , була розглянута та вирішена за 8 місяців. Попри наявність невирішеного спору про місце проживання дитини, справу було призначено до розгляду в спрощеному провадженні. Вона була розглянута з очевидним пріоритетом перед основною справою, а швидкість її розгляду повністю відповідала інтересам ОСОБА_2 . При цьому рішення було ухвалено без врахування того, що питання місця проживання дитини досі не вирішено. Така різниця у підходах до розгляду справ (1,5 роки проти 8 місяців) свідчить про системну упередженість, коли заява однієї зі сторін розглядається пріоритетно та оперативно, тоді як розгляд заяв іншої сторони невиправдано затягується. Це призводить до незворотних наслідків у вигляді порушення прав та інтересів як батька, так і, що найголовніше, самої дитини, яка поступово втрачає зв`язок з одним із батьків. 16.12.2024 суддею Зотько Т.А. ухвалено рішення у справі №754/5661/24 про стягнення аліментів, у якому вже зроблено висновки та надано оцінку обставинам, що мають вирішальне значення для справи про визначення місця проживання дитини, зокрема: 2.1. Щодо виконання батьківських обов`язків: По-перше, у рішенні від 16.12.2024 у справі №754/5661/24 суддя, цитуючи позицію адвоката Куца Я.О., без будь-якого критичного аналізу зазначила, що «відповідач не надає кошти для забезпечення належного утримання та гармонійного розвитку спільної дитини, а тому наразі фактично самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків». При цьому суддя не навела жодного власного аналізу чи оцінки доказів, а просто відтворила позицію адвоката протилежної сторони як встановлений факт. По-друге, суддя некритично перенесла до мотивувальної частини рішення твердження адвоката Куца Я.О. про те, що «відповідач не піклувався життям сина на регулярній основі, його зацікавленість носила виключно епізодичний характер і стала більш-менш частішою лише у 2021 році, коли дитині виповнилось 8 років». Таке пряме цитування позиції представника однієї сторони без належного дослідження та оцінки доказів свідчить про явну упередженість судді. Особливо показовим є те, що суддя в мотивувальній частині рішення дослівно відтворила аргументацію представника ОСОБА_2 , зазначивши: "обґрунтування сторони відповідача не відповідають дійсності, оскільки відповідач не піклувався життям сина на регулярній основі... жодних із цих документів не містять ані посилань на реквізити договорів, або на реквізити платіжних доручень, або квитанцій, які б свідчили про фактичні фінансові витрати відповідача на малолітнього сина". Така некритична ретрансляція тверджень адвоката однієї зі сторін та покладення їх в основу судового рішення без належного дослідження та оцінки доказів: порушує принцип рівності сторін; свідчить про відсутність власного неупередженого аналізу справи суддею; демонструє очевидну прихильність до позиції однієї зі сторін; унеможливлює подальший об`єктивний розгляд справи про визначення місця проживання дитини. Щодо фінансової поведінки суддя приділила невиправдано велику увагу та надала явно упереджену оцінку фінансовим операціям, зазначивши в рішенні: «дослідивши надану від 29.11.2024 АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на виконання вимог ухвали суду відповідь з доданими рахунками відповідача з рухом коштів (виписки) за період з 01.01.2024 р. по 12.09.2024 р. та довідки про залишок коштів у додатку, судом встановлено, що з рахунку відповідача систематично списувались чисельні кошти на користь ліцензійної букмекерської контори в Україні DPAY FAVBET UA, розмір яких значно перевищує розмір сплачуваних відповідачем аліментів на утримання сина в добровільному порядку». Таким чином, суддя вийшла за межі предмета доказування у справі про аліменти, надавши оцінку діям, які не мають прямого відношення до спору. Без належного дослідження всіх обставин справи суддя зробила категоричний висновок про нібито приховування доходів, зазначивши: «суд не погоджується з доводами сторони відповідача щодо рівня його матеріального стану та можливістю сплачувати аліменти виключно у розмірі 5 000 грн. щомісячно». При цьому суддя проігнорувала надані докази щодо реального матеріального стану та фінансових зобов`язань. Більш того, суддя фактично створила упереджене уявлення про матеріальні можливості батька щодо утримання дитини, яке неминуче вплине на розгляд справи про визначення місця проживання. Зокрема, в рішенні зазначено, що «з рахунку відповідача систематично списувались чисельні кошти... розмір яких значно перевищує розмір сплачуваних відповідачем аліментів». Така необ`єктивна та упереджена оцінка фінансової поведінки: виходить за межі предмета доказування у справі про аліменти; створює негативний образ батька, який нібито має кошти, але не бажає утримувати дитину; формує упереджене ставлення до його спроможності забезпечувати потреби дитини; унеможливлює справедливий розгляд питання про визначення місця проживання дитини, де матеріальне становище батьків є одним із критеріїв оцінки. Особливо показовим є те, що суддя використала банківські виписки не для встановлення реального доходу, а для формування негативного образу відповідача, що прямо свідчить про її упередженість. Суддя Зотько Т. А., не чекаючи вирішення спору у справі №754/7907/23 про визначення місця проживання дитини, у рішенні про аліменти вже зробила категоричний висновок, зазначивши: «їх спільний із відповідачем син проживає разом з нею та перебуває на її утриманні». Разом з тим, суддя проігнорувала той факт, що саме це питання є предметом розгляду в іншій справі, яка перебуває в її ж провадженні вже понад 1,5 роки. Суддя Зотько Т.А. некритично процитувала та поклала в основу судового рішення пояснення представника ОСОБА_2 адвоката Куца про переміщення дитини між батьками, повністю відтворивши його позицію: «Під час їх перебування в Україні, відповідач виявив бажання зустрітись із сином ОСОБА_3 , і хотів, щоб син також зустрівся із бабусею та дідусем... Позивачка дала згоду на цю поїздку дитини, будучи впевненою, що відповідач виконає свої домовленості і привезе їй сина, як і вони домовлялися, однак цього не сталося, на усі прохання позивачки повернути дитину, відповідач постійно відмовляв». Така оцінка прямо впливає на розгляд справи про визначення місця проживання дитини. А відтак, така преюдиційна оцінка ключових обставин справи про місце проживання дитини в рішенні про аліменти унеможливлює подальший неупереджений розгляд основного спору цим же суддею. Натомість, 16.12.2024 суддею ухвалено рішення про стягнення аліментів, в якому зроблено далекосяжні висновки щодо питань, які є предметом розгляду основної справи. Зокрема, надано оцінку якості виконання батьківських обов`язків, визначено фактичне місце проживання дитини, сформовано позицію щодо добросовісності поведінки батьків. Хоча питання стягнення аліментів дійсно потребувало вирішення, спосіб його розгляду створив ситуацію, коли в похідній справі фактично вирішено ключові питання основного спору. Такий підхід до розгляду справ призвів до серйозних процесуальних наслідків. У справі про аліменти, яка мала б ґрунтуватися передусім на оцінці матеріального становища платника, зроблено комплексні висновки щодо всіх аспектів відносин між батьками та дитиною. Це не тільки порушило логічну послідовність розгляду сімейних спорів, але й сформувало упереджену позицію щодо всіх спірних обставин основної справи. Наразі склалася ситуація, коли подальший розгляд справи про визначення місця проживання дитини цією ж суддею є неможливим, оскільки суддя вже висловила свою позицію з усіх ключових питань, причому зробила це в рамках розгляду похідного спору про аліменти.

Відповідно до ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Статтями 36-37 ЦПК України встановлений вичерпний перелік підстав, за яких суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу).

Стаття 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини гарантує кожному право на справедливий суд. Відповідно до п. 1 зазначеної статті кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року по справі «Білуха проти України» зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії», пункт 43).

У відповідності з практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Щодо суб`єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).

Так, у провадженні судді, на час звернення з заявою про відвід, перебуває цивільна справа №754/7907/23 та клопотання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №754/5661/24 за участю цих самих сторін.

16.12.2024 року суддею Зотько Т.А. було ухвалено рішення по справі №754/5661/24 за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, за результатами якого було частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

23.12.2024 представником позивачки - адвокатом Куц Я.О. через систему електронний суд подано заяву про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат понесених на правову допомогу.

Ухвалою судді від 26.12.2024 заяву було залишено без руху та представнику позивачки п`ятиденний строк для усунення її недоліків.

Дослідивши матеріали справи №754/7907/23 , викладені обставини в заяві про відвід, приходжу до висновку, що посилання адвоката - Пономаренка В.І. на той факт, що розгляд справи про визначення місця проживання дитини суддею є неможливим, оскільки суддя вже висловила свою позицію у справі про стягнення аліментів не є необґрунтованими, оскільки ґрунтуються виключно на його незгоді з ухваленим судом рішенням від 16.12.2024 року, судом не встановлено обгрунтованих підстав упередженості судді у даній справі, а незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Відповідно до вимог ч.3 ст.40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 36 - 40 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Визнати заяву, подану представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Пономаренком Валерієм Ігоровичем про відвід судді Зотько Т.А. від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м. Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Корсунь-Шевченківської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Дарницької районної в м.Києві державної адміністрації про визначення місця проживання малолітньої дитини - необґрунтованою.

Передати заяву на розгляд іншого судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя: Т.А.Зотько