Ухвала

від 13.01.2025 по справі 670/311/24

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 670/311/24

провадження № 61-44ск25

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Гулька Б. І. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Віньковецького

районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2024 року та постанову Хмельницькогоапеляційного суду від 05 грудня 2024 року у справі за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Енселко Агро», приватного нотаріуса Хмельницького районного нотаріального

округу Красовської Наталії Вікторівни про розірвання договору оренди земельної ділянки, скасування запису про державну реєстрацію речового права, стягнення інфляційних втрат, пені та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 09 жовтня

2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 05 грудня 2024 року (повний

текст складено 09 грудня 2024 року) апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено

без задоволення. Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області

від 09 жовтня 2024 рокузалишено без змін.

30 грудня 2024 року до Верховного Суду через засоби поштового зв`язку ОСОБА_1 подано касаційну скаргу, в якій просить рішення суду першої та постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, прийняти нову постанову про задоволення її

позовних вимог.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

1. У касаційній скарзі заявником порушено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Із наданих заявником документів вбачається, що ОСОБА_1 є особою, що має інвалідність ІІ групи.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір»

від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей

з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Оскільки ОСОБА_1 надала докази, які підтверджують підстави для звільнення

від сплати судового збору відповідно до вимог закону, тому окремого звільнення відповідно до положень статті 136 ЦПК України не потребує.

2. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті,

є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував

норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьоюстатті 411 цього Кодексу.

У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній

скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається

касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389

цього Кодексу підстави (підстав).

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного

Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування

необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права

у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

У випадку визначення заявником підставою касаційного оскарження судових рішень пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, касаційна скарга має містити вказівку на норму права, щодо якої відсутній висновок, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовної практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

Таким чином оскаржуючи судові рішення, зазначені у пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 389 ЦПК України, як на підставу для касаційного оскарження судових рішень.

Касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає зазначеним вище вимогам закону,

оскільки заявник не вказує, у чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело

до ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій незаконних судових рішень.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно надіслати до суду касаційної інстанції уточнену редакцію касаційної скарги із зазначенням обов`язкових підстав

для такого оскарження з урахуванням вищенаведеного та надіслати копії

уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно

до кількості учасників справи.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу,

а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Віньковецького

районного суду Хмельницької області від 09 жовтня 2024 року та постанову Хмельницькогоапеляційного суду від 05 грудня 2024 року залишити без руху.

Надати ОСОБА_1 для усунення недоліків касаційної скарги строк тривалістю 10 днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Б. І. Гулько