Рішення

від 10.01.2025 по справі 280/1864/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2025 року Справа № 280/1864/24 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді БатракІ.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справ

за позовом ОСОБА_1

до Національного університету оборони України

про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду (далі суд) до Управління місцевих соціальних програм Національного університету оборони України (далі НУОУ, відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати наказ начальника НУОУ (по стройовій частині) від 23.01.2024 № 20 про виключення позивача зі списків особовою складу університету, всіх видів забезпечення;

зобов`язати відповідача поновити позивача у списках особового складу університету та на всіх видах забезпечення, починаючи з 23.01.2024;

зобов`язати відповідача здійснити виключення позивача зі списків особового складу університету, всіх видів забезпечення із дотриманням норм п. 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, після проведення повного розрахунку по всім видам забезпечення;

зобов`язати відповідача зарахувати позивачу період вимушеного прогулу з 23.01.2024 по дату виключення зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення позивача до періоду проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, та календарної вислуги років;

зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.01.2024 по дату виключення зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення позивача, виходячи із суми середньоденного грошового забезпечення за два останніх місяці перед звільненням з військової служби.

Також позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000.00 грн.

На обґрунтування позовних вимог посилається на приписи ст. 19, 23, 24, 26 Закону України від 25.03.1992 №2232-Х1І «Про військовий обов`язок і військову службу», п. 12, 15, 20, 23, 26, 34, 35, 225, 233, 241, 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008, п. 15 розділу І Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за № 745/32197), та зазначає, що станом на дату виключення позивача зі списків особового складу НУОУ та всіх видів забезпечення, а саме: 23.01.2024, відповідачем не було проведено остаточного розрахунку із позивачем. Вказує, що станом на теперішній час між позивачем та відповідачем існує спір щодо правильності нарахування та виплати позивачу належних йому сум грошового забезпечення, а саме: основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у загальній кількості 115 діб за 2022-2024 роки; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби. Разом з тим, стверджує, що рапорту про надання згоди на виключення зі списків особового складу КЕВ м. Луганськ відповідачу не подавав. Наголошує, що оскільки відповідачем не було дотримано вимоги п. 242 Положення № 1153/2008 щодо проведення остаточного розрахунку з на день його виключення зі списків особового складу НУОУ, позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою суду від 01.03.2024 вирішено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) в порядку, визначеному ст.262 КАС України.

Відповідач позов не визнав, 14.03.2024 через систему «Електронний суд» надав до суду відзив (вх. №12184), в якому пояснює, що як вбачається із рапорту (вх. № 20 від 23.01.2024), який є підставою для видання начальником університету наказу по стройовій частині про виключення позивача із списків особового складу та всіх видів забезпечення, останній, станом на 23.01.2024 (дата виключення із списків університету) справи та посаду здав, заборгованостей та зауважень не мав. Підкреслює, що позивач під час свого звільнення зауважень при виключенні зі списків університету не заявляв, із рапортом про не виключення із списків не звертався та надав свою згоду на таке виключення, що підтверджується особистим підписом позивача у книзі обліку вибулого та прибулого особового складу (витяг додано до д відзиву), тобто позивач не вчиняв будь яких дій, які б свідчили про наявність спору між сторонами. Що стосується вимоги позивача про поновлення його на посаді та скасування наказу начальника НУОУ (по стройовій частині) від 23.01.2024 № 20 про виключення позивача зі списків особовою складу університету, всіх видів забезпечення, то звертає увагу на те, що згідно з абз. 7 п. 27 Положення №1153/2008 поновлення на військовій службі здійснюється у зв`язку із незаконним звільненням, якщо строк попереднього контракту про проходження військової служби закінчився. Таким чином, оскільки, позивача було звільнено у спосіб та порядок передбачений чинним законодавством за власним бажанням та за наявності підстав, передбачених ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», то у відповідача відсутні підстави для його поновлення на військовій службі. Таким чином, на думку відповідача, позивача було виключено із списків особового складу університету правомірно, у спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України, а тому у задоволені позовних вимог просить відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 01.04.2024 вирішено відмовити у задоволенні клопотання представника Національного університету оборони України про об`єднання справ в одне провадження.

Ухвалою суду від 08.04.2024 провадження у даній справі зупинене до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №280/1863/24 за позовом ОСОБА_1 до НУОУ про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за правилами спрощеного позовного провадження.

24.12.2024 провадження у справі поновлене.

Враховуючи приписи частини 5 статті 262 КАС України, справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (частина 5 статті 250 КАС України).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 проходив військову службу на посаді старшого наукового співробітника наукового відділу супроводження виховання доброчесності та впровадження передового досвіду у сфері запобігання корупції наукового центру проблем виховання доброчесності та запобігання корупції у секторі безпеки та оборони.

Відповідно до свідоцтва про хворобу №1625 від 22.12.2023 позивача визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

02 січня 2024 року позивачем подано рапорт про звільнення з військової служби у відставку за пп. "б" (за станом здоров`я) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Наказом начальника НУОУ (по особовому складу) від 16.01.2024 № 6 позивач звільнений з військової служби у відставку за пп. "б" (за станом здоров`я) п. 3 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та відповідно до наказу начальника НУОУ (по стройовій частині) від 23.01.2024 № 20 позивача виключено зі списків особового складу університету, всіх видів забезпечення та направлено для зарахування на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Крім того, судом встанолено та матеріалами справи підтверджено, що 28.02.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до НУОУ, в якій позивач просив суд:

визнати протиправними дії НУОУ, які полягають у здійсненні розрахунку та виплати позивачу розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2020 по 23.01.2024;

зобов`язати НУОУ здійснити перерахунок та виплату позивачу розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 14.11.2019 № 294-1Х «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2020 по 31.01.2021, та встановленого Законом України від 15.12.2020 № 1082-ІХ «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2021 по 31.01.2022, та встановленого Законом України від 02.12.2021 № 1928-ІХ «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2022 по 31.01.2023, та встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2023 по 23.01.2024, з урахуванням виплачених сум;

зобов`язати НУОУ здійснити перерахунок та виплату позивачу розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, 2024 роки, грошової допомоги на оздоровлення за 2024 рік, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України від 03.11.2022 № 2710-ІХ «Про державний бюджет України на 2023 рік», станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2024 по справі №280/1863/24 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.11.2024 вирішено апеляційну скаргу НУОУ на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2024 в адміністративній справі №280/1863/24 задовольнити частково, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 10.05.2024 в адміністративній справі №280/1863/24 змінити: в абзаці другому резолютивної частини рішення суду слова та цифри «за період з 01.02.2020 по 23.01.2024» замінити словами та цифрами «за період з 01.02.2020 по19.05.2023», в абзаці третьому резолютивної частини рішення суду слова та цифри «за період з 01.02.2023 по 23.01.2024» замінити словами та цифрами «за період з 01.02.2023 по 19.05.2023», додати абзац четвертий резолютивної частини рішення, яким в задоволенні решти позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

Вважаючи наказ відповідача про виключення його зі списків особовою складу університету, всіх видів забезпечення протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом про скасування наказу від 23.01.2024 № 20 та зобов`язання відповідача поновити його з 23.01.2024 у списках особового складу університету та на всіх видах забезпечення, здійснити виключення зі списків після проведення повного розрахунку по всім видам забезпечення, зарахувавши період вимушеного прогулу з 23.01.2024 по дату виключення зі списків особового до періоду проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу та календарної вислуги років, а також нарахувати та виплатити на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 23.01.2024 по дату виключення зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення позивача.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни здійснюється Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Частиною 1 статті 2 Закону № 2232-XII передбачено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

На підставі частини 2 статті 24 Закону № 2232-XII закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Перелік підстав для звільнення військовослужбовців з військової служби наведено у статті 26 Закону № 2232-XII.

Згідно з частиною 7 статті 26 Закону № 2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому положеннями про проходження військової служби громадянами України.

Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008 затверджено Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі - Положення №1153/2008).

Приписами пункту 35 Положення №1153/2008 передбачено, що контракт припиняється (розривається), а військовослужбовець звільняється з військової служби (крім випадку, передбаченого пунктом 195 цього Положення): за бажанням військовослужбовця - за наявності підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «ґ», «ж», «к» пункту 1, а в особливий період (крім строку проведення мобілізації та дії воєнного стану) - за наявності підстав, передбачених підпунктами «а», «б», «в», «ґ», «й» та «к» пункту 2 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII.

Відповідно до пункту 233 розділу XII Положення №1153/2008 військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Пунктом 234 Положення №1153/2008 визначено, що перед звільненням військовослужбовців уточнюються дані про проходження ними військової служби, документально підтверджуються періоди служби, що підлягають зарахуванню до вислуги в календарному та пільговому обчисленні, проводиться розрахунок вислуги років військової служби. Вислуга років військової служби військовослужбовців розраховується не пізніше ніж за два місяці до дати, на яку планується звільнення. Інформація про розраховану вислугу років військової служби доводиться військовослужбовцю під підпис перед оформленням документів для його звільнення з військової служби. У разі незгоди з розрахунком вислуги роки військової служби військовослужбовець повинен письмово обґрунтувати свої заперечення на аркуші з розрахунком вислуги років і засвідчити їх своїм підписом. У разі відмови військовослужбовця підписати розрахунок вислуги років про це робиться відповідний запис на цьому ж аркуші та засвідчується підписами осіб, які були присутні під час бесіди.

За приписами пункту 236 Положення №1153/2008 з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, перед їх звільненням проводиться бесіда з питань звільнення. Форма, порядок оформлення та зберігання документа, в якому відображається зміст проведення бесіди, визначаються Міністерством оборони України.

Згідно з пунктом 240 Положення №1153/2008 військовослужбовці, які визнані непридатними до військової служби за станом здоров`я, підлягають звільненню з військової служби за станом здоров`я, крім військовослужбовців, визнаних військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (за винятком розумових, сенсорних, психологічних вад та інших захворювань, визначених Міністерством оборони України), які виявили бажання проходити військову службу та стосовно яких прийнято рішення про залишення на військовій службі за контрактом. Військовослужбовці, які були визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби за станом здоров`я за наслідками захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час виконання обов`язків військової служби, що призвело до встановлення їм інвалідності, часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності, та яким згідно з прийнятими рішеннями дозволено проходити військову службу за контрактом на визначених посадах, можуть бути звільнені з військової службидо закінчення строку контракту в порядку, визначеному пунктом 35 цього Положення.

Пунктом 242 Положення № 1153/2008 передбачено, що після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини і направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання. Особи, звільнені з військової служби, зобов`язані у п`ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік.

У разі звільнення з військової служби на військовослужбовця оформлюється службова характеристика, в якій відповідний командир (начальник) визначає посаду для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України. Зазначена характеристика додається до особової справи військовослужбовця.

Особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

З відомостей Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №280/1897/24, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до НУОУ про визнання протиправним та скасування наказу начальника НУОУ (по особовому складу) від 16.01.2024 №6 про звільнення з військової служби та зобов`язання поновити позивача на військовій службі, починаючи з 23.01.2024 відмовлено.

Під час розгляду справи №280/1897/24 судом установлено, що відповідно до свідоцтва про хворобу № 1625 від 22.12.2023 у позивача були наявні підстави для звільнення з військової служби з виключенням з військового обліку.

Так, 02 січня 2024 року позивачем особисто подано рапорт про звільнення з доданими до нього документами, що підтверджують підставами на звільнення з військової служби (міститься до матеріалів справи).

В подальшому, на виконання вимог пунктів 236, 240 Положення №1153/2008, 02січня 2024 року та 11 січня 2024 року керівництвом університету з позивачем були проведені бесіди з питань його звільнення.

23 січня 2024 року позивачем особисто подано рапорт наступного змісту:

«… Дійсним доповідаю, що справи та посаду старшого наукового співробітника наукового відділу супроводження виховання доброчесності та впровадження передового досвіду у сфері запобігання корупції наукового центру проблем виховання доброчесності та запобігання корупції у секторі безпеки та оборони Національного університету оборони України здав, заборгованостей та зауважень немаю. …».

За таких обставин суд у межах справи №280/1897/24 дійшов висновку, що позивач висловив своє бажання звільнитися з військової служби у відставку за підпунктом "б" (за станом здоров`я) пункту 3 частини 5 статті 26 Закону № 2232-XII. Оскільки позивача було звільнено у спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України за власним бажанням, на підставі рапорту від 02.01.2024 та за наявності підстав, передбачених статтею 26 Закону № 2232-XII, відповідно у відповідача відсутні підстави для поновлення позивача на військовій службі.

Крім того, в межах справи №280/1897/24 судом встановлено, що позивач, під час свого звільнення з військової служби, зауважень при виключенні зі списків університету не заявляв, із рапортом про не виключення із списків не звертався та надав свою згоду на таке виключення, що підтверджується особистим підписом позивача у книзі обліку вибулого та прибулого особового складу, витяг з якої додано представником відповідача до відзиву на позовну заяву.

На підставі викладеного, суд у справі №280/1897/24 погодився з доводами представника відповідача, що позивач не вчиняв будь-яких дій, які б свідчили про наявність спору між сторонами. Таким чином, позивача було звільнено та виключено зі списків особового складу НУОУ правомірно, у спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №280/1897/24 позивачем оскаржене не було та набрало законної сили 08 жовтня 2024 року.

Суд зазначає, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (частина 4 статті 78 КАС України).

Щодо твердження позивача про не дотримання відповідачем вимог пункту 242 Положення № 1153/2008 щодо проведення остаточного розрахунку з позивачем на день його виключення зі списків особового складу університету, оскільки станом на теперішній час між позивачем та відповідачем існує спір щодо правильності нарахування та виплати позивачу належних йому сум грошового забезпечення, а саме: основних і щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт; грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку у загальній кількості 115 діб за 2022-2024 роки; одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби суд вказує на таке.

Судом встанолено, що позовна заява ОСОБА_1 щодо визнання протиправними дій НУОУ, які полягають у здійсненні розрахунку та виплати позивачу розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2020 по 23.01.2024 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла лише 28 лютого 2024 року.

При цьому, станом на дату винесення спірного наказу від 23.01.2024 № 20 про виключення його зі списків особового складу НУОУ та всіх видів забезпечення, а саме: 23.01.2024, позивач не вчиняв будь яких дій, які б свідчили про наявність спору між сторонами щодо правильності нарахування та виплати позивачу належних йому сум грошового забезпечення, останній із заявами (рапортами) щодо проведення відповідного перерахунку грошового забезпечення за 2022-2024 роки до НУОУ не звертався, доказів протилежного позивачем суду не надано та матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що оскаржуваний наказ відповідає вимогам законодавства, є таким, що прийнятий в межах повноважень відповідача, у спосіб та порядок передбачений чинним законодавством України.

Отже, оскільки оскаржений наказ прийнято правомірно, відсутні правові підстави для вирішення похідних позовних вимог щодо поновлення позивача на посаді та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Стосовно вимоги позивача про поновлення його на посаді та зарахування йому період вимушеного прогулу з 23.01.2024 по дату виключення зі списків особового складу відповідача та всіх видів забезпечення позивача до періоду проходження військової служби за контрактом осіб офіцерського складу, та календарної вислуги років, то суд звертає увагу на те, що згідно з абзацом 7 пункту 27 Положення № 1153/2008 поновлення на військовій службі здійснюється у зв`язку із незаконним звільненням, якщо строк попереднього контракту про проходження військової служби закінчився.

Отже, враховуючи, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.09.2024 по справі №280/1897/24 встановлено, що позивача було звільнено у спосіб та порядок передбачений чинним законодавством за власним бажанням та за наявності підстав, передбачених статтею 26 Закону № 2232-XII, то підстави для поновлення його на військовій службі відсутні.

Інших суттєвих доводів та/або доказів щодо обґрунтування заявлених позовних вимог та заперечень проти них, які могли б потягнути зміну висновків суду щодо спірних правовідносин, сторонами суду не наведено та не надано.

При цьому щодо решти доводів сторін слід зазначити, що згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі с, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність свого рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 9, 77, 139, 243, 243-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Національного університету оборони України (03049, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, буд. 28, код ЄДРПОУ 07834530) про визнання протиправним рішення, його скасування та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак