Ухвала

від 19.12.2024 по справі 752/13851/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №752/13851/24

Провадження №2/752/5861/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2024 року м. Київ

Суддя Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкова Ж.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни у справі ,-

ВСТАНОВИВ:

17.12.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід головуючого судді у справі №752/13851/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія «Автобот» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Заява обґрунтована тим, що його позовна заява була зареєстрована в автоматизованій системі 02.07.2024, натомість відповідно до звіту автоматизованого розподілу справу було розподілено 03.07.2024.

Зазначає, що відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу у Голосіївському районному суді м. Києва в редакції від 07.03.2024, справа повинна була бути розподілена 02.07.2024, а не 03.07.2024.

З протоколом автоматичного розподілу справи він ознайомився лише 17.12.2024, коли матеріали справи були оприлюднені в електронному суді.

Вважає, що склад суду в особі судді Кордюкової Ж.І. є таким, що порушує порядок її призначення, а тому такому складу суду, він як учасник справи не довіряє і довіряти не буде.

Просив задовольнити заяву про відвід судді.

Дослідивши заяву, суд встановив наступне.

В провадженні суду знаходиться цивільна справа №752/13851/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія «Автобот» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2024 цивільну справу №752/13851/24 передано судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюковій Ж.І.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 05.07.2024 вказану позовну заяву було залишено без руху, оскільки її подано без додержання вимог, викладених у ст. 175, 177 ЦПК України, та наданий позивачу 10-денний строк з дня отримання ухвали на усунення недоліків.

На виконання вищевказаної ухвали позивач надав до суду відповідні документи, встановлені ухвалою суду.

Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 25.07.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія «Автобот» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, відкрито провадження у цивільній справі та призначено здійснювати розгляд зазначеної цивільної справи за правилами загального позовного провадження.

17.12.2024 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про відвід головуючого судді у справі №752/13851/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія «Автобот» про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Вищезазначена заява була передана судді Кордюковій Ж.І. 19.12.2024.

Частиною 3 ст. 39 ЦПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Після спливу вказаного строку заявляти відвід (самовідвід) дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Частинами 1-3, 11 ст. 40 ЦПК України встановлено, що питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.

Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Згідно з ч. 3 ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Частиною 1 ст.36 ЦПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною 4 ст. 36 ЦПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Європейський суд з прав людини вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 (BELUKHA v. UKRAINE N 33949/02, § 49 - 52).

Право на подання заяви про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об`єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відвід головуючому судді позивач обґрунтував тим, що у нього є сумнів в неупередженості та об`єктивності судді, оскільки цивільна справа №752/13851/24 зареєстрована в автоматизованій системі 02.07.2024, а визначення судді для розгляду цивільної справи відбулося 03.07.2024.

Аналізуючи доводи позивача, суд відзначає, що заява про відвід не містить визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у цій справі.

Суд відзначає, що жодних доказів будь-якої упередженості суду по відношенню до учасників справи, а також зацікавленості судді Кордюкової Ж.І. у вирішені даної справи до суду не надано.

Положеннями частин четвертої та п`ятої статті 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом. Справи розподіляються з урахуванням спеціалізації суддів, навантаження кожного судді, заборони брати участь у перегляді рішень для судді, який брав участь в ухваленні судового рішення, про перегляд якого порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядження, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ.

Відповідно до частин першої, третьої статті 14 ЦПК України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-комунікаційна система. Визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною одинадцятою статті 14 ЦПК України несанкціоноване втручання в роботу Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та в автоматизований розподіл справ між суддями тягне за собою відповідальність, установлену законом.

Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України (частина тринадцята статті 14 ЦПК України).

17 серпня 2021 року Вищою радою правосуддя ухвалено рішення № 1845/0/15-21 «Про затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи» (далі - Положення).

Пунктом 57 розділу IV «Особливості автоматизованого розподілу судових справ» Положення передбачено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду судових справ (проваджень) здійснюється в суді у порядку, визначеному процесуальним законом, у день їх реєстрації на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Аналогічне питання щодо розподілу судових справ врегульовано в пункті 2.3.1 розділу 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Радою суддів України 02 квітня 2015 року за № 25, в якому зазначено, що розподіл судових справ здійснюється в суді в день їх реєстрації, на підставі інформації, внесеної до автоматизованої системи, уповноваженою особою апарату суду, відповідальною за здійснення автоматизованого розподілу судових справ.

Крім того, за приписами частин першої, чотирнадцятої статті 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у частині другій статті 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ. Результати автоматизованого розподілу (повторного розподілу) справи оформлюються протоколом.

З аналізу вказаних норм вбачається, що судді жодним чином не беруть участі в реєстрації та розподілі цивільних справ у суді.

Оскільки суддя, якому розподілено справу, обізнаний про її наявність тільки після реєстрації такої справи та проведення її автоматизованого розподілу між суддями, не наділений жодними повноваженнями щодо реєстрації цієї справи та її автоматизованого розподілу, відвід судді Кордюкової Ж.І. від участі у розгляді цієї справи з підстав розподілу цивільної справи №752/13851/24 в автоматизованій системі не в день її реєстрації, а на наступний день, задоволенню не підлягає.

Визначення головуючого судді у справі № 752/13851/24 здійснювалось відповідно до вимог статті 33 ЦПК України. Відсутні будь-які відомості, які б свідчили про порушення порядку визначення головуючого судді для розгляду цієї справи та про втручання в роботу автоматизованої системи документообігу суду.

Викладене дає підстави зробити висновок про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу головуючого судді у цій справі, оскільки заявлена заява про відвід не містить посилань на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають можливість участі судді у розгляді цієї цивільної справи, відповідно до статей 36, 37 ЦПК України.

При цьому слід зазначити, що необґрунтоване усунення судді від участі у розгляді певної справи є порушенням права на справедливий суд.

За таких обставин приходжу до висновку про необґрунтованість заяви позивача ОСОБА_1 про відвід судді.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Визнати необґрунтованим відвід судді Голосіївського районного суду міста Києва Кордюкової Жанни Іванівни у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістична компанія «Автобот» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заявлений позивачем ОСОБА_1 .

Передати заяву для вирішення питання про відвід іншим суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Ухвала складена 19.12.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова