Ухвала

від 08.01.2025 по справі 552/2962/18

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 552/2962/18 Номер провадження 11-сс/814/123/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:

головуючого суддіОСОБА_2 суддів: за участю: секретаря судового засідання прокурора захисника підозрюваногоОСОБА_3 , ОСОБА_4 ОСОБА_5 ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 17 грудня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2015 року за №12015170160000292, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 27 днів, а саме до 12 січня 2025 року, підозрюваному

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю РФ, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , в силу ст.89 КК України не судимому.

Приймаючи такерішення, слідчий суддяврахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України,а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу підозрюваного, його неналежну процесуальну поведінку та неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.

Водночас, урахувавши обставини провадження, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність застосування зазначеного вище запобіжного заходу без визначення розміру застави ОСОБА_8 .

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 17 грудня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя постановив судове рішення, яке не відповідає положенням національного й міжнародного законодавства, не врахувавши: те, що стороною обвинувачення не було доведено наявність заявлених ризиків та обгрунтованість поданого клопотання; стан здоров`я підозрюваного.

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ заслухала суддю-доповідача, думку підозрюваного та його захисника про задоволення апеляційної скарги, заперечення прокурора проти апеляційної скарги, вивчила матеріалипровадження, обговорила доводи апеляційної скарги та дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.404КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Згідно з ч.2ст.177 КПК Українипідставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно дост. 178 КПК Українита практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Під час апеляційного розгляду встановлено, що ВП №1 Полтавського РУП ГУНП у Полтавській області здійснювалось досудове розслідування в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 листопада 2015 року за №12015170160000292 (а.п.1).

Досудовим розслідуваннямустановлено,що 09листопада 2015року приблизноо 19годині ОСОБА_8 на проїзнійчастині біля автостанції №3 по вул. Зіньківській, 6 у м. Полтава на ґрунті неприязних відночин умисно наніс ОСОБА_9 удар колючеріжучим предметом у ділянку черевної порожнини, чим заподіяв ОСОБА_9 тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з ушкодженням тонкого кишківника та його брижейки кишки.

ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачениого ч.1 ст.121 КК України умисного заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння (а.п.25-26).

21 січня 2016 року слідчим оголошено ОСОБА_8 у державний розшук і затим на підставі постанов слідчого від 07 лютого й 15 вересня 2020 року в міжнародний розшук у зв`язку з його ухиленням від слідства за кордоном (а.п.73-76).

Після затримання ОСОБА_8 на території Федеративної РеспублікиНімеччина тайого видачів Українуслідчий ВП№1 ПолтавськогоРУП ГУНПу Полтавськійобласті ОСОБА_10 , за погодженням із прокурором Полтавської окружної прокуратури ОСОБА_6 , звернулась до слідчого судді Київського районного суду м. Полтава з клопотанням про застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 27 днів у межах строку досудового розслідування, мотивуючи подане клопотання наявністю: обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, ризиків, визначених у п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, та неможливістю інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти встановленим вище ризикам (а.п.78-79, 87-100).

Слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого, застосував підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Слідчий суддя вказав, що зазначені у клопотанні обставини необхідності застосування ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою мають місце, підтверджуються достатніми на цьому етапі розслідування доказами, і у висновках, які зробив орган досудового розслідування, чогось необґрунтованого чи довільного не встановлено. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.

За практикою Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Нечипорук та Йонкало проти України від 21 квітня 2011 року визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (також рішення від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Розглядаючи клопотання про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя врахував: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, яка підтверджується вагомими доказами, ризиків, визначених у п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України,а саме те, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, тяжкість інкримінованого ОСОБА_8 кримінального правопорушення, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином і за його вчинення передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, особу підозрюваного, неналежну процесуальну поведінку останнього та неможливість інших більш м`яких запобіжних заходів запобігти вказаним вище ризикам.

Обґрунтованість підозриу вчиненні ОСОБА_8 злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, підтверджується зібраними в кримінальному провадженнівагомими доказами, зокрема, даними: протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 від 10 листопада 2015 року про те, що 09листопада 2015року приблизноо 19годині напроїзній частинібіля автостанціїпо вул.Зіньківській,6у м.Полтава ОСОБА_8 ,якого його( ОСОБА_9 )дівчина ОСОБА_11 впізнала якїї колишньогохлопця,зупинив їх,почав кричатиз образамина ньогой нанісйому (потерпілому)удар колючеріжучимпредметом іздовжиною лезаприблизно 12-13см уділянку черевноїпорожнини (а.п.8-10);протоколу пред`явленнядля впізнаннявід 03березня 2021року здодатком,згідно зяким ОСОБА_9 упізнав ОСОБА_8 як особу,яка занаведених вищеобставин заподіялайому ножовепоранення (а.п.66-68);протоколів допитівсвідка ОСОБА_11 від 10листопада й05грудня 2015року,яка підтвердилапоказання потерпілогов тому,що підозрюваний(ізяким вонарінше зустрічалась)зупинив їхі вході сваркинаніс заподіяв ОСОБА_9 удар уділянку черевноїпорожнини,від якогов потерпілогоутворився порізіз кровотечею.У процесіконфлікту ОСОБА_9 кричав ОСОБА_8 ,щоб останнійприбрав ніж(а.п.11-14,27-30);висновків судово-медичноїекспертизи №1725від 07грудня 2015року йдодаткової судово-медичноїекспертизи №215від 12березня 2021року,відповідно дояких зазначенимивище протиправнимидіями підозрюваногопотерпілому булозаподіяно тяжкетілесне ушкодження,небезпечне дляжиття вмомент заподіяння,у виглядірани м`якихтканин черевноїстінки зліва,проникаючої вчеревну порожнинуз ушкодженнямтонкого кишківниката брижі.Також увисновку додатковоїекспертизи встановленовідповідність обставин,продемонстрованих ОСОБА_12 у ходіслідчого експерименту,об`єктивним судово-медичнимданим (а.п.21-24,62-65);висновків судово-медико-криміналістичноїекспертизи №42-МКвід 09березня 2021року,судової імунологічноїекспертизи №1/4від 22грудня 2015року здодатком,якими зафіксованонаявність нафутболці ОСОБА_9 ,у якійвін буводягнутий намомент вчиненнязлочину щодонього,кров іколото-різаніпошкодження,що утворилисьвід діїколюче-ріжучогопредмета згострим лезом(а.п.50-61),та іншими доказами в кримінальному провадженні, долученими до клопотання слідчого.

При цьому, колегія суддів зауважує, що на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні інкримінованого їй злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів правильно визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочину, підозра в якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.

Ураховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження в кримінальному провадженні обґрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність. За практикою Європейського суду з прав людини, недостатньо аби правоохоронні органи «добросовісно підозрювали особу». Повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення «Ільгар Маммадов проти Азербайджану» і рішення «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»), що і має місце в досліджуваній ситуації.

У свою чергу, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді в частині доведеності встановлених ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так,наявні усправі фактита обставини,на якіпосилається органдосудового розслідуванняв клопотанніта доведеніпрокурором усудовому засіданні,дають достатніпідстави вважати,що ОСОБА_8 може: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, що, в свою чергу, дає підстави для застосування до нього запобіжного заходу з метою забезпечення кримінального провадження.

Згідно з матеріалами провадження ОСОБА_8 хоча в силу ст.89 КК України є не судимим, разом з тим, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та відбував покарання в місцях позбавлення волі (а.п.83-86), в 2015 році з метою відмови потерпілого від заяви про вчинення злочину погрожував батьку потерпілого, що він втратить ОСОБА_9 і будинок, а також затим у наступному році в мобільному додатку «Вайбер» повідомляв ОСОБА_13 (на момент допиту - дружині ОСОБА_9 ) про те, що він (підозрюваний) перебуває за кордоном та «їх усіх сдєлав» (а.п.70-72), після повідомлення йому про підозру та його допиту в процесуальному статусі підозрюваного тривалий час (більше 8 років) перебував у розшуку, в тому числі в міжнародному, ухиляючись від слідства, був затриманий на території Федеративної Республіки Німеччина (а.п.25-26, 34-36, 73-76, 78), має родину, зокрема, неповнолітню дитину.

Усупереч доводам сторони захисту, даних (медичних висновків) щодо працевлаштування підозрюваного, неможливості його перебування під вартою перевіркою матеріалів справи не встановлено й стороною захисту під час провадження в суді апеляційної інстанції не надано. Водночас слід зазначити, що відповідно дост.49 Конституції України ОСОБА_8 не обмежений у реалізації права на охорону здоров`я шляхом звернення за медичною допомогою до адміністрації установи, в якій він утримується, в тому числі з урахуванням установлених йому медичних рекомендацій.

Відповідно дост.178 КПК Україниколегія суддів, ураховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 тяжкого злочину - заподіяння потерпілому тяжкого ножового поранення, небезпечного для життя останнього, що має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, дані про особу підозрюваного та його неналежну процесуальну поведінку протягом великого проміжку часу в їх сукупності, вважає, що лише такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_8 .

На цьому етапі розслідування виключно цей запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам, доведеним стороною обвинувачення під час розгляду клопотання, що виключає можливість обрання підозрюваному більш м`якого запобіжного заходу.

Пунктом 1 ч.4ст.183 КПК Україниунормовано, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст.177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

ОСОБА_8 обгрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину із застосуванням насильства.

Ураховуючи встановлені слідчим суддею ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, обставини інкримінованого ОСОБА_8 злочину, наведені вище обставини, передбачені ст.178 КПК України, на думку апеляційного суду, слідчий суддя при постановленні оскаржуваної ухвали правильно не визначив розмір застави підозрюваному.

Тому викладені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких ставиться питання про скасування оскаржуваної ухвали, не знайшли свого підтвердження.

Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді постановити законне та обґрунтоване судове рішення, не встановлено.

При цьому, з даних офіційного веб-порталу «Судова влада України», Єдиного державного реєстру судових рішень та копії долученого прокурором у судовому засіданні апеляційної інстанції супровідного листа вбачається, що це кримінальне провадження щодо ОСОБА_8 за ч.1 ст.121 КК Українинаразі перебуває на стадії судового провадження в суді першої інстанції (Київському районному суді м. Полтава), тобто досудове дослідування в ньому закінчено.

Отже, апеляційна скарга не підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Полтава від 17 грудня 2024 року щодо ОСОБА_8 без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

С у д д і:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4