Постанова

від 13.01.2025 по справі 743/2000/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

13 січня 2025 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 743/2000/23

Головуючий у першій інстанції - Кравчук М.В.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/21/25

Суд у складі:

головуючого - судді Євстафіїва О.К.,

суддів: Скрипки А.А., Шарапової О.Л.,

за участю секретаря Зеляк Ю.Г.,

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідач: Комунальне підприємство «Любецьке» Любецької селищної ради,

особа, яка подала апеляційну скаргу: Комунальне підприємство «Любецьке» Любецької селищної ради,

на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2024 року, дата складання повного його тексту: 27.02.2024, місце ухвалення: смт Ріпки,

в с т а н о в и в:

У грудні 2024 р. представник ОСОБА_1 - адвокат Дайнеко І.А. звернувся з позовом до Комунального підприємства «Любецьке» Любецької селищної ради (далі за текстом - КП «Любецьке»), в якому просив стягти на користь позивача заборгованість у розмірі 152800 грн 10 коп. та судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 09.04.2021 по 15.09.2023 ОСОБА_1 працювала бухгалтером та головним бухгалтером у КП «Любецьке». В день звільнення їй не виплачено заборгованість по заробітній платі 14006 грн 67 коп. за 11 робочих днів вересня 2023 р. з урахуванням ПДФО 2521 грн 20 коп. та 210 грн 10 коп. військового збору. Також згідно з відповіддю КП «Любецьке» від 06.11.2023 № 86, воно має заборгованість перед ОСОБА_1 у розмірі 58573 грн 41 коп. з урахуванням ПДФО 10543 грн 21 коп. та 878 грн 60 коп. військового збору, що є компенсацією за невикористану відпустку. У зв`язку з затримкою розрахунку при звільненні з вини відповідача позивач має право на стягнення середнього заробітку в сумі 80220 грн 02 коп. з такого розрахунку: сума середньоденної заробітної плати до звільнення - 1273 грн 73 коп. за 63 робочих дні.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково: з КП «Любецьке» на користь ОСОБА_1 стягнуто компенсацію за невикористану відпустку у розмірі 58573 грн 41 коп. з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, заборгованість з заробітної плати у розмірі 14006 грн 67 коп. з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 64418 грн 85 коп. з урахуванням податків, зборів та інших обов`язкових платежів та витрати зі сплати судового збору у розмірі 689 грн 68 коп. Ухвалюючи його, суд І інстанції виходив з того, що відповідачем визнано позов у частині заборгованості у розмірі 58573 грн 41 коп. компенсації за невикористану відпустку та 14006 грн 67 коп. заборгованості із заробітної плати. Проте позивач заявляє вимогу про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні за період з 16.09.2023 до 13.12.2023, але вона звільнилася 29.09.2023, тому середній заробіток за цю затримку має бути стягнутий за період з 30.09.2023 до 13.12.2023 - за 53 робочі дні в сумі 64418 грн 85 коп.

В апеляційній скарзі КП «Любецьке» просить скасувати вказане рішення в частині стягнення з нього на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні й ухвалити рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог. Доводи скарги зводяться до того, що непроведення розрахунку з ОСОБА_1 при звільненні пов`язане з об`єктивними причинами. Так:

- після звільнення її з посади головного бухгалтера і начальника КП «Любецьке» борг по заробітній платі працівникам підприємства з податками склав 518370 грн 23 коп. При перевірці правильності ведення бухгалтерського обліку на Підприємстві виявлено накладення на нього штрафних санкцій за несвоєчасність подання звітності, несплачені податки на додану вартість в сумі 288194 грн 00 коп., податок по надрах в сумі 19068 грн 86 коп., відсутність балансу Підприємства тощо. Тобто цими особами Підприємству заподіяні матеріальні збитки;

- вищевказані недобросовісні дії позивача, а також тяжкий фінансовий стан Підприємства призведе до несвоєчасної виплати заробітної плати іншим його працівникам;

- в день звільнення головний бухгалтер ОСОБА_1 повинна була провести розрахунок всіх належних їй виплат при звільненні, що нею не зроблено;

- наявна очевидна неспівмірність стягнення з Підприємства на користь позивача середнього заробітку в сумі 64418 грн 85 коп., який не входить до структури заробітної плати, в порівнянні з розміром заборгованості.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Апеляційне провадження у справі відкрите ухвалою від 07.05.2024 (арк. 108); справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи про час і місце її розгляду ухвалою від 21.05.2024 (арк. 112). Тож в силу п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо гарантування права на судовий захист у малозначних спорах» від 19.06.2024 № 3831-ІХ цю справу розглянуто в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи про час і місце її розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.

У справі встановлено таке.

З 09.04.2021 по 19.04.2021 ОСОБА_1 працювала на посаді бухгалтера, а з 20.04.2021 по 29.09.2023 - головного бухгалтера КП «Любецьке», що підтверджується копією її трудової книжки серії НОМЕР_1 (арк. 7-8).

Згідно з копією посадової інструкції головного бухгалтера, затвердженої начальником Підприємства 30.08.2021, з якою ОСОБА_1 ознайомлена 30.08.2021 (арк. 44), головний бухгалтер:

- забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючи єдині методологічні принципи, установлені Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» з огляду на особливості діяльності Підприємства і технологію обробки облікових даних (п. 2.1);

- організовує роботу бухгалтерії, контролює відображення на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій (п. 2.2);

- вживає всі необхідні заходи для попередження несанкціонованого і непомітного виправлення записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та для зберігання оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого строку (п. 2.3);

- забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової та податкової звітності Підприємства, її підписання і подання в установлені строки керівництву Підприємства, власникам та іншим визначеним законодавством користувачам (п. 2.4);

- вживає всі необхідні заходи для формування повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів Підприємства (п. 2.5);

- бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, у тому числі статистичної, за підписом головного бухгалтера до органів вищого рівня відповідно до нормативних актів, затверджених форм та інструкцій (п. 2.6);

- за узгодженням з керівником Підприємства забезпечує своєчасне перерахування до бюджету податків і зборів, передбачених законодавством, здійснює розрахунки з іншими кредиторами згідно з договірними зобов`язаннями (п. 2.7);

- здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів підприємства (п. 2.8);

- бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на Підприємстві, оформленні матеріалів, пов`язаних з недостачею і відшкодуванням витрат від недостач, крадіжок і псування активів Підприємства (п. 2.9);

- організовує роботу з підготовки для керівника Підприємства пропозицій стосовно визначення облікової політики і внесення змін до неї, вибору форм організації бухгалтерського обліку на Підприємстві, розробки системи і форм внутрішнього (управлінського) обліку та правил документообігу, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності та контролю господарських операцій, вибору оптимальної структури бухгалтерської служби і чисельності співробітників, забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання ресурсів, впровадження автоматизованої системи обробки даних бухгалтерського обліку з огляду на особливості діяльності Підприємства або вдосконалення системи, що вже діє (п. 2.10);

- здійснює інші обов`язки, пов`язані з організацією бухгалтерського обліку та господарського контролю (п. 2.11);

- на головного бухгалтера покладаються обов`язки з ведення кадрової справи (п. 2.12) і обов`язки з ведення військового обліку (п. 2.13).

Відповідно до копії наказу КП «Любецьке» від 15.09.2023 № 24 про звільнення ОСОБА_1 за власним бажанням, її звільнено 15.09.2023, за ст. 38 КЗпП України (арк. 4). Проте наказом від 29.09.2023 р. № 26 скасовано наказ від 15.09.2023 р. № 24 та внесено запис до її трудової книжки про визнання недійсним запису, зробленого на підставі наказу від 15.09.2023 № 24 (копія наказу від 29.09.2023 р. № 26 на арк. 63). Наказом Підприємства від 02.10.2023 № 28 скасовано наказ від 29.09.2023 № 26 «Про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 » і відновлено дію наказу № 24 від 15.09.2023, де дата звільнення головного бухгалтера ОСОБА_1 зазначена 29.09.2023 (копія наказу від 02.10.2023 № 28 - арк. 64).

Відповідно до копії акта про знищення наказу про звільнення ОСОБА_1 від 29.09.2023, в цей день позивач зайшла до бухгалтерії, взяла папку з наказом і порвала підписаний начальником КП «Любецьке» Бялим А.В. та особисто нею наказ № 24 від 15.09.2023 на її звільнення, згідно з яким датою звільнення зазначалось 29.09.2023. Це сталося у присутності бухгалтерів КП «Любецьке» Чумак Т.В. , Шмат Н.М. , Бондаренко В.Г. та контролера Мажуги Г.А . Підтвердженням того, що ОСОБА_1 працювала на посаді головного бухгалтера у КП «Любецьке» до 29.09.2023, є те, що вона була присутня на своєму робочому місці, свідками цього були працівники підприємства, що підписали акт, та виконувала свої посадові обов`язки, а саме: підписувала електронним підписом банківські платежі, нараховувала заробітну плату, формувала відомості, підписувала авансові звіти та інші документи, сформувала табель обліку робочого часу за вересень 2023 р., надала його на підпис начальнику КП «Любецьке» Бялому А.В. та сама власноруч його підписала, у якому вказала, що вона відпрацювала у робочі дні по 8 годин з 01.09.2023 по 29.09.2023 (арк. 61).

На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано дублікат наказу від 15.09.2023 № 24 «Про звільнення ОСОБА_1 », в якому датою звільнення позивача вказано 29.09.2023 (його копія на арк. 60) та табель використання робочого часу за вересень 2023 р., складений ОСОБА_1 , з якого вбачається, що нею у вересні 2023 р. відпрацьовано 21 робочий день, в тому числі 29.09.2023 (його копія на арк. 62). Тобто останнім робочим днем позивача є 29.09.2023.

Згідно з довідкою КП «Любецьке» від 07.02.2024 № 2000, розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 становить 1215 грн 45 коп. (арк. 66).

Відповідно до копії листа КП «Любецьке» від 06.11.2023 № 86 (арк. 5):

- наказом начальника Підприємства від 29.09.2023 № 26 «Про скасування наказу про звільнення ОСОБА_1 » скасовано наказ Підприємства № 24 від 15.09.2023 «Про звільнення ОСОБА_1 », тобто на момент звільнення ОСОБА_1 перебувала на робочому місці, виконувала свої посадові обов`язки та мала доступ до рахунків Підприємства, користувалася електронним цифровим підписом для підписання банківських документів. Тож ОСОБА_1 зобов`язана була розрахувати в день звільнення себе, але не зробила цього;

- заборгованість КП «Любецьке» перед ОСОБА_1 по заробітній платі та інших належних виплатах при звільненні становить 471451 грн 60 коп., з них: компенсація за невикористані відпустки - 58573 грн 41 коп., утримано ПДФО 10543 грн 21 коп. та військовий збір 878 грн 60 коп.

З копії доповідної записки новопризначеного начальника КП «Любецьке» Любецькому селищному голові від 02.01.2024 № 1 вбачається, що після звільнення попереднього начальника КП «Любецьке» та головного бухгалтера ОСОБА_1 виявлено порушення ведення бухгалтерського обліку (арк. 45).

Аналізуючи правові норми, що регулюють спірні правовідносини, і надані докази, суд доходить таких висновків.

Невиплата відповідачем позивачеві заробітної плати суперечить ст. 115 КЗпП України.

Позовні вимоги підтверджено вищеописаними доступними позовній стороні належними й допустимими доказами, які у ході розгляду справи відповідачем не спростовано.

У справі відсутні докази, які підтверджували б посилання КП «Любецьке» на існування незалежних від нього обставин, що унеможливили проведення остаточного розрахунку з ОСОБА_1 у встановлений ч. 1 ст. 116 КЗпП України строк. Зокрема відсутні докази вини останньої у затримці з нею остаточного розрахунку.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/9584/15 зазначено, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого ст. 117 КЗпП України (п. 87). Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до ст. 117 КЗпП України, необхідно враховувати: розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором (підп. 91.1 п. 91); період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум (підп. 91.2 п. 92); ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника (підп. 91.3 п. 91); інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні (підп. 91.4 п. 91).

Розмір середнього заробітку за затримку КП «Любецьке» остаточного розрахунку з ОСОБА_1 судом І інстанції визначено відповідно до приписів ст. 117 КЗпП України, Порядку обчислення середньої заробітної плати, що затверджений постановою Кабміну України № 100 від 08.02.1995 (з наступними змінами) і вищевказаної постанови Великої Палати Верховного Суду. Спосіб його обчислення відповідачем не оспорюється.

Доводи апеляційної скарги судом відкидаються як такі, що спростовуються встановленими й описаними вище обставинами справи й визначеними відповідно до них правовідносинами. Вирішуючи справу, апеляційний суд констатує, що судом І інстанції враховано встановлений у ході розгляду справи і зазначений вище розмір простроченої заборгованості по оплаті праці, тривалість періоду затримки (прострочення) її виплати, а також тривалість періоду, протягом якого ОСОБА_1 не зверталася до суду з цим позовом. Крім того:

- заподіяння позивачем матеріальних збитків відповідачеві та недобросовісні дії позивача у разі доведеності мають бути предметом розгляду іншої справи; ці обставини не впливали на обов`язок відповідача своєчасно провести остаточний розрахунок при звільненні позивача;

- згідно з посадовою інструкцією головного бухгалтера, затвердженої начальником підприємства 30.08.2021, до кола посадових обов`язків головного бухгалтера КП «Любецьке» не входило нарахування й виплата належних працівникам сум, а отже й проведення остаточного розрахунку з працівниками при звільненні;

- загальний розмір затриманої заборгованості - 72580 грн 08 коп., а сума середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку, стягнута на користь позивача з відповідача, - 64418 грн 85 коп. Тож апеляційний суд не вбачає неспівмірності розміру стягнутого з відповідача на користь позивача середнього заробітку за затримку остаточного розрахунку з розміром заборгованості по оплаті праці позивача.

Отож оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Любецьке» Любецької селищної ради залишити без задоволення, а рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 27 лютого 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення.

Головуючий: Судді: