Постанова

від 13.01.2025 по справі 320/842/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року

м. Київ

справа № 320/842/21

адміністративне провадження № К/990/32231/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,

розглянув у письмовому провадженні

касаційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Антикорупційний контроль»

на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року (колегія у складі суддів Василенка Я.М., Ганечко О.М., Кузьменка В.В.)

у справі № 320/842/21

за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Антикорупційний контроль»

до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ЖИТЛОПРОМБУД», Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОМІН ФЕМІЛІ ДЕВЕЛОПМЕНТ»

про визнання дій протиправними, скасування наказу.

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

1. Громадська організація «Всеукраїнське об`єднання «Антикорупційний контроль» (далі - ГО «ВО «Антикорупційний контроль», позивач, скаржник) звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області (далі - відповідач), в якому просила:

- визнати протиправними дії відділу містобудування та архітектури виконавчого органу Ірпінської міської ради Київської області в частині винесення рішення, видачі наказу про видачу Містобудівних умов та обмежень № 0028-01-2020 та видачі самих Містобудівних умов та обмежень № 0028-01-2020;

- скасувати наказ відділу містобудування та архітектури виконавчого органу Ірпінської міської ради Київської області про видачу Містобудівних умов та обмежень № 0028-01-2020 та самі Містобудівні умови та обмеження № 0028-01-2020.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що земельні ділянки, які розташовані у АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 , належать на праві власності ОСОБА_1 .

3. 17.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до відділу містобудування та архітектури із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень на будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом. Крім того, додатково повідомлено, що 21.12.2019 з заявою про видачу містобудівних умов звертались громадянин ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . У зв`язку із купівлею ОСОБА_1 вищезгаданих земельних ділянок заявник просив внести відповідні зміни.

4. 31.01.2020 Відділ містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради затвердив Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 0028-01-2020 від 31.01.2020.

5. 30.08.2020 ОСОБА_1 звернувся до Відділу архітектури та містобудування Ірпінської міської ради з заявою про внесення змін у містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва №0028-01-2020 від 31.01.2020, а саме - викласти назву об`єкта будівництва у наступній редакції: «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ».

6. 31.08.2020 Відділом архітектури та містобудування Ірпінської міської ради прийнято наказ № 217, яким внесено зміни в містобудівні умови та обмеження № 0028-01-2020 від 31.01.2020 для будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 , які надані ОСОБА_1 .

7. 31.08.2020 Відділом містобудування та архітектури Виконавчого комітету Ірпінської міської ради затверджено Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 0028-01-2020 від 31.01.2020 (внесення змін на підставі заяви, вх. № 10-12/789 від 31.08.2020) «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими нежитловими приміщеннями та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_1, АДРЕСА_3 , АДРЕСА_4 ».

8. Вважаючи, що відповідач вчинив протиправні дії, затвердивши та видавши містобудівні умови та обмеження № 0028-01-2020, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Київський окружний адміністративний суд рішенням від 20.12.2021 у задоволенні позову відмовив.

10. Позивач оскаржив таке рішення в апеляційному порядку.

11. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.03.2024 апеляційну скаргу залишив без руху та встановив строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання вищевказаної ухвали шляхом звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків та направлення такої заяви на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду із додаванням доказів на підтвердження поважності причин пропуску зазначених строків, в тому числі належних доказів про отримання ним оскаржуваного судового рішення, та доказів (оригіналів), що підтверджують сплату апелянтом судового збору за подачу апеляційної скарги або доказів, які б підтверджували наявність правових підстав для звільнення його від сплати судового збору.

12. Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12.07.2024 відмовив у відкритті апеляційного провадження з підстав, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

13. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд виходив з того, що 20.12.2021 Київським окружним адміністративним судом прийнято оскаржуване рішення у порядку письмового провадження. Відповідно до інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень, зазначене рішення опубліковано до загального доступу 22.12.2021.

Однак, апеляційну скаргу ГО «Всеукраїнське об`єднання «Антикорупційний контроль» подала 19.02.2024 (відповідно до поштової відмітки на конверті), тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження більше ніж 2 роки з дати прийняття такого рішення та не мотивує реальними причинами, що заважало останньому звернутись до суду апеляційної інстанції у більш короткий строк.

Посилання апелянта на введення воєнного стану в Україні, як поважну причину для поновлення строків, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що він створив істотні перешкоди чи труднощі для своєчасного вчинення процесуальних дій не надано. Апелянт лише вказує на факт введення воєнного стану, однак яким саме чином він перешкоджав своєчасно реалізувати своє право на апеляційне оскарження не наводить.

Окрім того, оскаржуване рішення було прийнято судом за два місяці введення воєнного стану, що з урахування встановленого законодавством строку апеляційного оскарження (один місяць) свідчить про безпідставність посилань на його введення. Зазначення того, що з 24.02.2022 правління апелянта прийняло рішення про призупинення роботи офісу громадської організації та багато її членів знаходились за кордоном та у Збройних Силах України не підтверджує поважність причин пропуску строку звернення до апеляційного суду, оскільки з встановлених обставин такий строк був пропущено до 24.02.2024.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

14. Позивач у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024, а справу направити до цього ж суду для продовження розгляду.

15. Позивач покликається на неврахування судом апеляційної інстанції висновків Верховного Суду, висловлених у постановах від 16.11.2022 у справі № 752/24301/19, від 14.07.2022 у справі № 285/2686/20-ц, від 19.01.2022 у справі № 752/19105/21, від 03.11.2021 у справі № 2-3552/10, від 25.02.2021 у справі № 679/219/20, від 11.08.2020 у справі № 404/4551/19, згідно яких, зокрема, оприлюднення судового рішення в ЄДРСР не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

16. Суд першої інстанції не виконав свій обов`язок щодо вручення позивачу рішення від 20.12.2021, натомість повний текст судового рішення ГО «ВО «Антикорупційний контроль» отримало лише 18.01.2024 при ознайомленні із матеріалами справи.

17. Ухвалою Верховного Суду від 09.09.2024 відкрито касаційне провадження з підстав, передбачених абз. 6 ч. 4 ст. 328 КАС України.

18. Відповідач відзиву на касаційну скаргу не подав. Ухвалу про відкриття касаційного провадження доставлено в електронний кабінет Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 10.09.2024.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

20. Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини 3 статті 129 Конституції України. Проте, таке право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї.

21. Статтею 295 КАС України встановлені загальні правила обчислення строку на апеляційне оскарження.

22. За приписами частини першої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

23. Частиною другою статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

24. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

25. Відповідно до частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо, зокрема скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

26. Відлік процесуального строку, з яким положення статті 295 КАС України пов`язує можливість вирішення питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, напряму залежить від дня вручення судового рішення, який встановлюється за правилами статті 251 КАС України.

27. Відповідно до частини 3 статті 251 КАС України (тут і далі в редакції, чинній на момент прийняття судом першої інстанції рішення) у разі проголошення в судовому засіданні скороченого рішення суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

28. Частиною 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є: день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

29. Згідно із частиною 11 статті 251 КАС України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

30. Отже, у розумінні статті 251 КАС України врученим належим чином є судове рішення, яке було доставлено на офіційну електронну адресу особи, а якщо така адреса в учасника справи відсутня - день доставки рекомендованого поштового відправлення з паперовою копією судового рішення.

31. Згідно із частиною 7 статті 251 КАС України, якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

32. У постановах від 04.05.2022 у справі № 120/2583/21-а, від 09.06.2022 у справі № 320/11945/20 та від 07.07.2022 у справі № 120/4298/21-а Верховний Суд дійшов висновку, що аналіз приписів КАС України, якими встановлено порядок направлення копій судового рішення особі, яка не має офіційної електронної адреси, свідчить про обов`язок суду направлення копії судового рішення рекомендованим листом з повідомленням про вручення, днем отримання якого та початком відліку наданого строку на оскарження, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

33. Крім того, питання належності вручення процесуальних документів учасникам справи було предметом неодноразового аналізу Верховним Судом. Зокрема, у постановах від 31.10.2019 у справі № 760/22516/18, від 28.01.2021 у справі №260/1888/20, від 31.03.2021 у справі № 240/13092/20, від 09.04.2021 у справі №500/90/19, від 17.06.2021 у справі № 420/2097/20, від 01.07.2021 у справі №802/118/17-а, від 22.07.2021 у справі №340/141/21 та від 26.01.2022 у справі №240/12515/20 Верховний Суд зазначив про необхідність застосування саме положень підпункту 15.15 пункту 15 пункту 1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України та вручення судових рішень судами в паперовій формі.

34. Крім того, у постанові від 17.01.2019 у справі №804/8774/17 Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«Зміст частин другої і третьої статті 295 КАС України свідчить про те, що несвоєчасне отримання судового рішення є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження в силу закону і в такому випадку строк апеляційного оскарження підлягає обов`язковому поновленню на підставі відповідної заяви. В такому випадку доведенню підлягає лише час отримання копії судового рішення.

Таким чином, якщо під час вирішення питання відкриття апеляційного провадження буде встановлено, що апеляційну скаргу подано з пропуском строку апеляційного оскарження, однак протягом тридцяти днів з дня вручення рішення суду, такий строк підлягає безумовному поновленню на підставі відповідної заяви, незалежно від наявності інших поважних причин його пропуску.»

35. Крім того, у постановах від 25.07.2022 у справі №120/4055/21-а, від 16.09.2021 у справі №240/10995/20 Верховний Суд дійшов висновку, що КАС України не містить обов`язку особи отримувати судове рішення безпосередньо в суді. Тобто, неналежне виконання судом обов`язку щодо вручення стороні справи судового рішення не може бути підставою для застосування до особи, яка самостійно не отримала таке рішення, негативних процесуальних наслідків.

36. Також у постанові від 25.02.2021 у справі № 679/219/20 Верховний Суд зазначив, що вичерпний перелік випадків, які підтверджують дату вручення судового рішення, наведений у частині шостій статті 251 КАС України, і в цьому переліку день оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не прирівняно до дня вручення судового рішення . Можливість дізнатися про постановлену апеляційним судом ухвали з Єдиного державного реєстру судових рішень є лише правом заявника. При цьому, оприлюднення судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень не скасовує обов`язок суду вчасно направляти копії судових рішень учасникам справи.

37. У справі, яка розглядається, апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції прийнято 20.12.2021, відповідно до інформації наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень зазначене рішення опубліковано до загального доступу 22.12.2021, копію рішення позивач отримав 18.01.2024, а апеляційну скаргу подав 19.02.2024.

38. Доказів отримання позивачем копії рішення суду першої інстанції матеріали справи не містять.

39. За таких обставин, висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності підстав для поновлення строку апеляційного оскарження не можна визнати обґрунтованими.

40. Відповідно до частини 1 статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі

41. За таких обставин, ухвала Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2024 підлягає скасуванню, а справа направленню до суду апеляційного суду для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття апеляційного провадження.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356, 359 КАС України, Верховний Суд-

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Громадської організації «Всеукраїнське об`єднання «Антикорупційний контроль» задовольнити.

Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2024 року у справі №320/842/21 скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.Г. Стеценко