УХВАЛА
10 січня 2025 року
м. Київ
справа №520/1810/23
адміністративне провадження №К/990/47670/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Білоуса О.В., Блажівської Н.Є., Желтобрюх І.Л., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» - Годунова Віталія Сергійовича про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білоуса Олега Валерійовича від розгляду справи №520/1810/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
УСТАНОВИВ:
У грудні 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2024 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду 09 жовтня 2024 року у справі №520/1810/23.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11 грудня 2024 року визначено склад колегії суддів: Білоус О.В.- головуючий суддя, судді: Блажівська Н.Є., Желтобрюх І.Л.
Ухвалою Верховного Суду від 12 грудня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху для усунення її недоліків, а саме сплати судового збору за її подання.
Суддя-доповідач Білоус О.В. відповідно до наказу Верховного Суду від 21 листопада 2024 року №919/0/52-24 у період з 16 грудня 2024 року до 08 січня 2025 року перебував у відпустці.
Суддя Блажівська Н.Є. відповідно до наказу Верховного Суду від 03 грудня 2024 року №49/0/54-24 у період з 13 грудня до 19 грудня 2024 року перебувала у відрядженні, а відповідно до наказу від 06 грудня 2024 року №945/0/52-24 у період з 20 грудня 2024 року до 09 січня 2025 року перебувала у відпустці.
Суддя Желтобрюх І.Л. відповідно до наказів Верховного Суду від 21 листопада 2024 року №924/0/52-24 та №925/0/52-24 у період з 13 грудня 2024 року до 24 грудня 2024 року перебувала у відпустці.
13 грудня 2024 року скаржником усунуто недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Верховного Суду від 12 грудня 2024 року.
Після виходу колегії суддів із відпустки, ухвалою Верховного Суду від 10 січня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі №520/1810/23.
У касаційній скарзі представником ТОВ «Індіго Груп» - Годуновим В.С. заявлено відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білоусу О.В.
В обґрунтування заявленого відводу представник позивача посилається на те, що відносно судді Білоуса О.В. ним була подана дисциплінарна скарга до Вищої ради правосуддя.
З`ясувавши обставини, дослідивши аргументи заявника та проаналізувавши норми процесуального права, які регулюють порушене питання, Верховний Суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Положення частин 1-3 статті 39 КАС України передбачають, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України, згідно з частиною 1 якої, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у тому числі, якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи та за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.
Отже метою запровадження інституту відводу судді (суддів) від розгляду справи є гарантування безсторонності суду, зокрема, з ціллю запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Частина 1 статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відтак, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський Суд з прав людини в пункті 49 рішення у справі «Білуха проти України» вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно об`єктивного критерію цей суд указує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення у справі «Білуха проти України»).
Верховний Суд звертає увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості (зокрема, але не винятково, йдеться про такі ознаки як особисте переконання та поведінка конкретного судді, що вказують на його безпосередню зацікавленість у результатах розгляду справи, неналежне забезпечення конкретним судом та його складом, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і свобод сторін та осіб, які беруть участь у справі тощо).
Одночасно Верховний Суд підкреслює, що не можуть бути підставою для відводу суддів заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними, достатніми, достовірними і допустимими доказами. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Розглянувши подану позивачем заяву, Суд дійшов висновку про її необґрунтованість, оскільки така заява не містить жодних посилань на визначені процесуальним законом підстави для відводу судді від розгляду цієї справи, а обставини, на які вказує представник позивача у якості підстав для відводу, не є такими, що викликають сумнів у неупередженості та об`єктивності судді.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що станом на 10 січня 2024 року будь-яка інформація щодо зазначеної скаржником дисциплінарної скарги відсутня, а Товариством до касаційної скарги копій дисциплінарної скарги не додано. Наведені скаржником обставини ніяким чином не впливають на об`єктивність чи неупередженість судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білоуса О.В.
Отже, Суд вважає за необхідне, на підставі статті 40 КАС України передати матеріали даної заяви для визначення судді, яким буде здійснюватися її розгляд, за допомогою автоматизованої системи документообігу суду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 38, 39, 40, 243, 248 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Визнати необґрунтованою заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» - Годунова Віталія Сергійовича про відвід судді Білоуса Олега Валерійовича.
Для вирішення питання щодо заявленого представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Індіго Груп» - Годуновим Віталієм Сергійовичем відводу передати заяву про відвід судді Білоуса Олега Валерійовича на автоматизований розподіл для визначення у встановленому КАС України порядку судді, яким вирішуватиметься питання про відвід за цією заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не оскаржується.
Суддя-доповідач О.В.Білоус
Судді Н.Є.Блажівська
І.Л.Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 10.01.2025 |
Оприлюднено | 15.01.2025 |
Номер документу | 124381423 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них податку на прибуток підприємств |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Білоус О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні