Ухвала

від 13.01.2025 по справі 4/126/10

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення апеляційної скарги без руху

13 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 4/126/10Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Таран С.В.,

Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024, прийняте суддею Мавродієвою М.В., м. Миколаїв, повний текст складено 03.10.2024,

у справі №4/126/10

за позовом: ОСОБА_1

до відповідачів:

-Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція";

- ОСОБА_2 ;

- ОСОБА_3 ;

- ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_5 ;

- ОСОБА_6 ;

- ОСОБА_7 ;

- ОСОБА_8 ;

- ОСОБА_9 ;

- ОСОБА_10 ;

- ОСОБА_11 ;

- ОСОБА_12 ;

- ОСОБА_13 ;

- ОСОБА_14 ;

- ОСОБА_15

про визнання права власності на 82,12% часток у статутному фонді товариства, визнання недійсними рішення загальних зборів та нової редакції статуту, скасування державної реєстрації нової редакції статуту

ВСТАНОВИВ:

У травні 2010 р. ОСОБА_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція", ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , в якому в редакції уточненої позовної заяви б/н від 14.03.2019 (вх.№4234/19 від 18.03.2019) просила:

-визнати за позивачкою право власності на 82,12% часток ( ОСОБА_2 3,66%, ОСОБА_16 1,58%, ОСОБА_17 2,25%, ОСОБА_3 0,64%, ОСОБА_18 0,75%, ОСОБА_19 0,64%, ОСОБА_20 21,15%, ОСОБА_4 4,04%, ОСОБА_21 1,76%, ОСОБА_22 1,48%, ОСОБА_23 1,78%, ОСОБА_24 0,75%, ОСОБА_5 0,67%, ОСОБА_6 2,65%, ОСОБА_7 0,88%, ОСОБА_25 2,34%, ОСОБА_8 5,21%, ОСОБА_26 1,61%, ОСОБА_27 1,01%, ОСОБА_28 1,10%, ОСОБА_9 0,58%, ОСОБА_29 1,31%, ОСОБА_10 1,11%, ОСОБА_11 0,34%, ОСОБА_30 1,05%, ОСОБА_31 0,19%, ОСОБА_32 2,77%, ОСОБА_12 3,92%, ОСОБА_13 2,82%, ОСОБА_14 6,11%, ОСОБА_33 1,31%) статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція";

-визнати недійсними рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція", викладене у протоколі від 23.12.2004, та нову редакцію статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція", затверджену загальними зборами від 23.12.2004 і зареєстровану Вознесенською районною державною адміністрацією 24.05.2005 (номер запису 15081050001000062);

-скасувати державну реєстрацію нової редакції статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Вознесенська протиерозійна станція", затверджену загальними зборами від 23.12.2004 та зареєстровану Вознесенською районною державною адміністрацією 24.05.2005 (номер запису 15081050001000062).

За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 29.09.2010 порушено провадження у справі №4/126/10.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 у справі №4/126/10 (суддя Мавродієва М.В.) у задоволенні позову відмовлено; судові витрати покладено на позивачку.

Не погодившись з ухваленим рішенням, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 у справі №4/126/10 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Враховуючи те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 у справі №4/126/10 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 18.12.2024 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №4/126/10 з суду першої інстанції, а також зобов`язано Господарський суд Миколаївської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи.

Ознайомившись з матеріалами справи після їх надходження до суду апеляційної інстанції, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

За умовами пункту 1 частини другої статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з частиною третьою статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, останнє ухвалено 27.08.2024, а його повний текст складено 03.10.2024.

Отже, кінцевим строком для подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 у справі №4/126/10 є 23.10.2024.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 у справі №4/126/10 скаржницею подано 09.12.2024, тобто з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження, при цьому остання безпосередньо в апеляційній скарзі зазначає про те, що копію повного тексту оскаржуваного рішення нею було отримано 18.11.2024, проте клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаного рішення з цих або будь-яких інших підстав апелянт у мотивувальній частині скарги не заявляє. Не містить клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження і прохальна частина апеляційної скарги.

Таким чином, відсутність клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 у справі №4/126/10 є підставою для залишення даної апеляційної скарги без руху в силу приписів частини третьої статті 260 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.

Відповідно до частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Пунктами а), б) частини другої статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою у первісній редакції) визначено, що ставка державного мита за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за подання позовних заяв немайнового характеру (в тому числі заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру) 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Державне мито, яке згідно із статтею 3 цього Декрету справляється за ставками у розмірах частин неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, вираховується виходячи з розміру зазначеного неоподатковуваного мінімуму, що діє на день сплати мита (частина друга статті 11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" (в редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою у первісній редакції).

Відповідно до пункту 22.5 статті 22 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", що був чинним у відповідній редакції станом на день звернення позивачки з даним позовом у первісній редакції, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або правопорушень.

Відтак за розгляд вимоги майнового характеру (про визнання права власності на 82,12% часток у статутному фонді товариства, вартість яких становила 31000 грн) позивачка повинна була сплатити 310 грн (31000 грн х 1% = 310 грн), а за розгляд вимог немайнового характеру (про визнання недійсними рішення загальних зборів та нової редакції статуту) 85 грн (5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а саме: 5 х 17 грн = 85 грн).

Поряд з цим, колегією суддів враховується, що шляхом подання уточненої позовної заяви б/н від 14.03.2019 (вх.№4234/19 від 18.03.2019) позивачка змінила предмет позову, доповнивши його ще однією вимогою немайнового характеру (про скасування державної реєстрації нової редакції статуту).

Підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлена в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За умовами абзацу 2 частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

В силу абзацу 2 частини другої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред`явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою.

Станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 1921 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 рік").

Отже, за позовну вимогу немайнового характеру про скасування державної реєстрації нової редакції статуту позивачка повинна була доплатити судовий збір у сумі 1921 грн.

За таких обставин, за подання позовної заяви (з урахувань уточнень) ОСОБА_1 всього повинна була сплатити 2316 грн (310 грн + 85 грн + 1921 грн= 2316 грн).

Враховуючи вищевикладене, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 у справі №4/126/10, яке оскаржується апелянтом у повному обсязі, складає 3474 грн 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (розраховано наступним чином: 2316 грн х 150% = 3474 грн).

Між тим, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржницею не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За умовами частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в Комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата скаржницею судового збору за розгляд даної апеляційної скарги у справі №4/126/10.

Колегія суддів також зауважує на тому, що за умовами пункту 3 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення (абзац 1 частини сьомої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).

Однак, скаржницею вказаних вимог не додержано, оскільки останньою не подано доказів направлення відповідачам копій апеляційної скарги та доданих до неї документів.

Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.

Встановивши недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 (звернення з апеляційною скаргою з пропуском встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження та без клопотання про його поновлення; відсутність доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі, а також доказів надсилання відповідачам копій апеляційної скарги з доданими до неї документами), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржниці можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: звернутися до суду з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску, сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору та надати докази надсилання копій апеляційної скарги і доданих до неї документів відповідачам з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронних кабінетів або у паперовій формі листами з описами вкладень.

Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Миколаївської області від 27.08.2024 у справі №4/126/10 залишити без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків її апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.

Роз`яснити скаржниці, що якщо нею не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту, а у разі неподання клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин його пропуску або якщо вказані нею у заяві про усунення недоліків апеляційної скарги підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовить у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяС.В. Таран

СуддяК.В. Богатир

СуддяЛ.В. Поліщук