Ухвала

від 13.01.2025 по справі 905/811/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

13 січня 2025 року м. Харків Справа № 905/811/24

Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх. №58 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24

за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» , м. Київ

до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м. Покровськ

про стягнення заборгованості в сумі 91130278,33 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 90270530,14 грн., 3% річних в сумі 612588,70 грн. та інфляційне збільшення в сумі 247159,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24 (суддя Левшина Г.В.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», про стягнення заборгованості в сумі 91130278,33 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 90270530,14 грн., 3% річних в сумі 612588,70 грн. та інфляційне збільшення в сумі 247159,49 грн., задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» основну заборгованість в сумі 90270530,14 грн., 3% річних в сумі 601081,08 грн., інфляційне збільшення в сумі 247159,49 грн., всього заборгованість в сумі 91118770,71 грн., судовий збір в сумі 847732,93 грн., відстрочивши виконання рішення до 30.05.2025 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24 в частині стягнення з АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» 3% річних у розмірі 11507,62 грн задовольнити, розстрочення виконання рішення до 30.05.2025 скасувати, в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24 залишити без змін. Також, позивач звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 13.11.2024.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.

Згідно положень ст. 256 Господарського процесуального кодексу України Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Розглянувши клопотання про поновлення строку для подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду заявник апеляційної скарги зазначає, що апеляційна скарга на рішення суду була завантажена ним до кабінету Електронного суду в межах строків, визначених ГПК України (в строк до 03.12.2024); апеляційна скарга була підписана уповноваженим представником апелянта та копія скарги направлена відповідачу, в подальшому з направленням її до Східного апеляційного господарського суду. Протягом процесу підписання апеляційної скарги спостерігалися постійні складнощі в роботі ЄСІТС, що також ускладнювало процес її формування та направлення. Як наслідок такого збою 07.01.2025 апелянтом встановлено, що апеляційна скарга перебуває в статусі чернетка. Також, позивач звертав увагу, що на час воєнного стану в країні, з метою мінімізації ризиків для життя та здоров`я працівників НЕК «Укренерго», позивачем прийнято рішення змінити режим роботи працівників на дистанційний. Повний доступ до баз даних з необхідною інформацією наданий лише на стаціонарних комп`ютерах працівників. Мережева система захисту та кібербезпека інформаційних систем НЕК «Укренерго» обмежує доступ до баз даних в дистанційному режимі. Крім того, починаючи з 24.02.2022 по теперішній час на території України та м. Харкова систематичними були оголошення сигнали повітряної тривоги, здійснювалися періодичні обстріли критичної та цивільної інфраструктури. Тому, внаслідок постійних сигналів систем оповіщення повітряної тривоги доступ персоналу НЕК Укренерго до офісних приміщень (в тому числі канцелярії і приміщень для зберігання документів) обмежувався. На підтвердження вказаних обставин позивачем надані, зокрема, скріншоти екрану, наказ ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» №343 від 29.06.2023 «Про запровадження дистанційної роботи».

Надаючи оцінку доводам ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, суд виходить з такого.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 (повний текст складено 13.11.2024) у справі №905/811/24 було доставлено до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 13.11.2024 о 20:11 год., про що свідчать матеріали електронної справи.

Отже, з огляду на положення частин 6 та 7 ст. 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим відповідачу 14.11.2024. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана до 04.12.2024.

Проте, з апеляційною скаргою ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулося до суду лише 07.01.2025, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.

Суд вважає, що заявник апеляційної скарги не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об`єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу.

Суд зауважує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, господарських товариств. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Посилання заявника лише на загальновідомі обставини введення воєнного стану на території України, перебування території міста Харкова під обстрілами, що призвели до довготривалих повітряних тривог, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на роботу товариства та обумовили пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Крім того, повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру. Більш того, такі тривоги оголошуються у різних регіонах України, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Наведені відповідачем обставини зміни режиму роботи працівників (зокрема, запровадження дистанційної роботи) стосуються його внутрішньої організації роботи і відповідно є суб`єктивними, які залежать від його волі, не є виключними за своїм характером, та такими, що об`єктивно доводять неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.

Посилання позивача на «технічні недоліки в роботі ЄСІТС», які, за його твердженням, ускладнювали процес формування апеляційної скарги та направлення її до суду, не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки надані на підтвердження таких обставин «скріншоти» не дають можливість перевірити їх достовірність, встановити дату та час їх створення, ідентифікувати належність електронного кабінету в Електронному суді саме позивачу.

Окрему увагу суд звертає на значний пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження рішення (з 04.12.2024 по 07.01.2025), і відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б обґрунтовували поважність причин не вжиття заявником тривалий час заходів щодо з`ясування долі (зокрема, підтвердження статусу відправки), як він стверджує, своєчасно направленої ним до суду апеляційної скарги.

Матеріали апеляційної скарги не містять «скріншоту з датою створення чернетки» апеляційної скарги, який, за твердженням заявника, мав би підтвердити і факт «завантаження апеляційної скарги до кабінету Електронного суду в межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України (в строк до 03.12.2024 включно)».

Додана до апеляційної скарги квитанція №2405078 від 07.01.2025 про направлення копії скарги і доданих до неї документів відповідачу також спростовує обставини здійснення відповідних дій позивачем у встановлений законом процесуальний строк.

З огляду на викладене, суд не може визнати наведені відповідачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги поважними.

За положеннями ч.3 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без руху.

2. Встановити Приватному акціонерному товариству «Національна енергетична компанія «Укренерго» десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку.

3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя О.О. Крестьянінов