Ухвала

від 28.01.2025 по справі 905/811/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

28 січня 2025 року м. Харків Справа № 905/811/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Мартюхіна Н.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вх. №58 Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24

за позовом Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго , м. Київ

до відповідача Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі, м. Покровськ

про стягнення заборгованості в сумі 91130278,33 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 90270530,14 грн., 3% річних в сумі 612588,70 грн. та інфляційне збільшення в сумі 247159,49 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24 (суддя Левшина Г.В.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго до Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі, про стягнення заборгованості в сумі 91130278,33 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 90270530,14 грн., 3% річних в сумі 612588,70 грн. та інфляційне збільшення в сумі 247159,49 грн., задоволено частково; стягнуто з Акціонерного товариства ДТЕК Донецькі електромережі на користь Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго основну заборгованість в сумі 90270530,14 грн., 3% річних в сумі 601081,08 грн., інфляційне збільшення в сумі 247159,49 грн., всього заборгованість в сумі 91118770,71 грн., судовий збір в сумі 847732,93 грн., відстрочивши виконання рішення до 30.05.2025 року; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24 в частині стягнення з АТ ДТЕК Донецькі електромережі 3% річних у розмірі 11507,62 грн задовольнити, розстрочення виконання рішення до 30.05.2025 скасувати, в іншій частині рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24 залишити без змін. Також, позивач звернувся з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду від 13.11.2024.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду заявник апеляційної скарги зазначає, що апеляційна скарга на рішення суду була завантажена ним до кабінету Електронного суду в межах строків, визначених ГПК України (в строк до 03.12.2024); апеляційна скарга була підписана уповноваженим представником апелянта та копія скарги направлена відповідачу, в подальшому з направленням її до Східного апеляційного господарського суду. Протягом процесу підписання апеляційної скарги спостерігалися постійні складнощі в роботі ЄСІТС, що також ускладнювало процес її формування та направлення. Як наслідок такого збою 07.01.2025 апелянтом встановлено, що апеляційна скарга перебуває в статусі чернетка. Також, позивач звертав увагу, що на час воєнного стану в країні, з метою мінімізації ризиків для життя та здоров`я працівників НЕК Укренерго, позивачем прийнято рішення змінити режим роботи працівників на дистанційний. Повний доступ до баз даних з необхідною інформацією наданий лише на стаціонарних комп`ютерах працівників. Мережева система захисту та кібербезпека інформаційних систем НЕК Укренерго обмежує доступ до баз даних в дистанційному режимі. Крім того, починаючи з 24.02.2022 по теперішній час на території України та м. Харкова систематичними були оголошення сигналів повітряної тривоги, здійснювалися періодичні обстріли критичної та цивільної інфраструктури. Тому, внаслідок постійних сигналів систем оповіщення повітряної тривоги доступ персоналу НЕК Укренерго до офісних приміщень (в тому числі канцелярії і приміщень для зберігання документів) обмежувався.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.01.2025 встановлено, що рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 (повний текст складено 13.11.2024) у справі №905/811/24 було доставлено до електронного кабінету Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго 13.11.2024 о 20:11 год., про що свідчать матеріали електронної справи. Отже, з огляду на положення частин 6 та 7 ст. 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим відповідачу 14.11.2024. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана до 04.12.2024. Проте, з апеляційною скаргою ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго звернулося до суду лише 07.01.2025, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.

Крім того, суд зазначив, що введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, господарських товариств. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Посилання заявника лише на загальновідомі обставини введення воєнного стану на території України, перебування території міста Харкова під обстрілами, що призвели до довготривалих повітряних тривог, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на роботу товариства та обумовили пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Крім того, повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру. Більш того, такі тривоги оголошуються у різних регіонах України, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Наведені позивачем обставини внутрішньої організації роботи є суб`єктивними, які залежать від його волі, не є виключними за своїм характером, та такими, що об`єктивно доводять неможливість своєчасного звернення до суду з апеляційною скаргою у визначений законом строк.

Посилання позивача на технічні недоліки в роботі ЄСІТС, які, за його твердженням, ускладнювали процес формування апеляційної скарги та направлення її до суду, не визнані судом обґрунтованими, оскільки надані на підтвердження таких обставин скріншоти не дають можливість перевірити їх достовірність, встановити дату та час їх створення, ідентифікувати належність електронного кабінету в Електронному суді саме позивачу.

Окрему увагу суд звернув на значний пропуск позивачем строку на апеляційне оскарження рішення (з 04.12.2024 по 07.01.2025), і відсутність в матеріалах справи будь-яких доказів, які б обґрунтовували поважність причин не вжиття заявником тривалий час заходів щодо з`ясування долі (зокрема, підтвердження статусу відправки), як він стверджує, своєчасно направленої ним до суду апеляційної скарги.

Матеріали апеляційної скарги не містять скріншоту з датою створення чернетки апеляційної скарги, який, за твердженням заявника, мав би підтвердити і факт завантаження апеляційної скарги до кабінету Електронного суду в межах строків, визначених Господарським процесуальним кодексом України (в строк до 03.12.2024 включно).

Додана до апеляційної скарги квитанція №2405078 від 07.01.2025 про направлення копії скарги і доданих до неї документів відповідачу також спростовує обставини здійснення відповідних дій позивачем у встановлений законом процесуальний строк.

Отже, суд дійшов висновку, що наведені позивачем підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги не можуть бути визнані поважними.

З огляду на вказане, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго залишено без руху; встановлено Приватному акціонерному товариству Національна енергетична компанія Укренерго десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку; попереджено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.

22.01.2025 від позивача надійшла заява про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення позивач посилається, зокрема, на те, що на час дії воєнного стану в країні, з метою мінімізації ризиків для життя та здоров`я працівників НЕК «Укренерго», позивачем прийнято рішення змінити режим роботи працівників на дистанційний (без врахування персоналу аварійних бригад). У зв`язку з тим, що головний офіс компанії знаходиться у м. Києві, а представники підприємства знаходяться в інших містах по всій території України (в даному випадку представник знаходиться у м. Харків) інформація щодо надходження процесуальних документів з судів надходить повільно.

Крім того, позивач зазначає, що м. Харків останнім часом частіше підпадає під ракетно-бомбові обстріли, у зв`язку з чим в місті по декілька годин на день оголошують повітряну тривогу і всі працівники підприємства вимушені перебувати в укриттях, у зв`язку з чим втрачається можливість повноцінно працювати та отримувати доступ до інформації від підприємства, а також в цілому постійний доступ до мережі інтернет.

Також, позивач просить звернути увагу на тимчасове, постійне відключення електричної енергії по всій території України, що також сповільнює роботу представників підприємства.

Крім того, позивач стверджує, що до клопотання про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги було долучено pdf файл «Додатки до Клопотання_Докази своєчасного формування апеляційної скарги (1)» (скріншот із датою створення чернетки 03.12.2024, з відміткою часу « 15:20»). Також, на скріншотах, наявних в pdf файлі «Додатки до Клопотання_Докази своєчасного формування апеляційної скарги (1)» чітко відображається вибірка документів за номером справи №905/811/24, де НЕК «Укренерго» є стороною у справі. Ознайомлення з матеріалами справи можливе лише за поданням сторонами процесу відповідних заяв про ознайомлення з документами в електронному форматі та заяв про залучення до справи уповноважених представників, як передбачено Положенням про функціонування ЄСІТС.

Отже, технічні недоліки в роботі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, постійні обстріли міста Харків та тривоги тривалістю більше 3 годин, на думку позивача, є поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов`язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.

При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.

Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.

Так, згідно з положеннями ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.

Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об`єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв`язку із суб`єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об`єктивно непереборні причини, або коли такі об`єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.

Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania).

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

У справі "Устименко проти України" (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.

Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.

Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).

Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від ід 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.

Надаючи оцінку доводам позивача, покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою. В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.

Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Як було встановлено апеляційним господарським судом, оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24 було доставлено до електронного кабінету позивача 13.11.2024. Отже, з огляду на положення частин 6 та 7 ст. 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим 14.11.2024. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду мала бути подана до 04.12.2024. Проте, апеляційну скаргу подано лише 07.01.2025, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.

При цьому, суд зазначає, що відведений для цього законом строк у двадцять днів є цілком достатнім для вчинення зазначеної процесуальної дії.

Заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об`єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. При цьому, позивач у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке міститься у заяві про усунення недоліків посилається фактично на ті самі обставини (воєнний стан в країні, зміна режиму роботи працівників на дистанційний, обстріли м. Харкова, тривалі повітряні тривоги, відключення електричної енергії, технічні недоліки в роботі ЄСІТС), які були викладені в апеляційній скарзі і яким вже надано оцінку судом апеляційної інстанції в ухвалі про залишення її без руху.

Колегія суддів зауважує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, господарських товариств. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов`язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Посилання заявника лише на загальновідомі обставини довготривалого відключення електроенергії, не може бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме ці обставини вплинули на роботу відповідача та обумовили пропуск строку на подання апеляційної скарги.

При цьому, відсутність електроенергії, відсутність доступу до мережі інтернет, тривалі повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.

Виникнення організаційних складнощів у вигляді переведення працівників позивача на дистанційну роботу є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Вказані позивачем обставини, зводяться до питань його внутрішньої організаційно-господарської діяльності, тобто за своїм характером є суб`єктивними та такими, що залежать лише від його волі. Юридична особа зобов`язана виважено підходити до виконання своїх функцій, вживати заходів щодо належної організації документообігу, у тому числі щодо належної участі у судових провадженнях та дотримання вимог процесуального законодавства стосовно подачі апеляційної скарги та оформлення її змісту.

Крім того, позивачем не доведено ні обставин перебоїв у функціонуванні Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, ні того, що ці обставини вплинули на можливість своєчасного звернення з апеляційною скаргою.

Додані до матеріалів апеляційної скарги, зокрема, файли: « 8. Додатки до Клопотання_Докази некоректної роботи ЕС.pdf.» та « 9. Додатки до Клопотання_Докази своєчасного формування апеляційної скарги (1).pdf», не можуть бути визнані судом доказами на підтвердження вказаних обставин, оскільки, як було встановлено в ухвалі від 13.01.2025, надані заявником «скріншоти» не дають можливість перевірити їх достовірність, встановити дату та час їх створення, ідентифікувати належність електронного кабінету в Електронному суді саме позивачу.

Так, вказані «скріншоти» мають ознаки редагування:

- додано дописи «докази некоректної роботи підсистеми ЕСІТС «Електронний Суд», «докази своєчасного формування апеляційної скарги», які свідчать про втручання в первісні файли зображень екрану комп`ютера;

- містять неповне зображення екрану комп`ютера (чи іншого пристрою);

- на них «обрізано» інформацію щодо дати та екранного часу.

Такі втручання можуть «викривляти» первісний зміст електронних доказів, що призводить до втрати ними доказової сили та унеможливлює їх врахування судом.

Окрім того, на скріншотах міститься не повна інформація в розділі щодо найменування заявника/представника, що унеможливлює його ідентифікацію.

При цьому, позивач не наводить будь-яких доказів, які б обґрунтовували поважність причин не вжиття заявником тривалий час заходів щодо з`ясування долі (зокрема, підтвердження статусу відправки), як він стверджує, своєчасно направленої ним до суду апеляційної скарги.

В свою чергу, згідно довідки статистично-інформаційного відділу Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2025 у період з 03.12.2024 по 07.01.2025 в роботі ЄСІТС були відсутні технічні недоліки, які б могли вплинути на формування та подачу процесуальних документів до Східного апеляційного господарського суду через електронний кабінет.

Колегія суддів зауважує, що суду, який перебуває в тих самих умовах, що зокрема і позивач, також відомо, що вся територія України, в тому числі місто Харків періодично піддається обстрілам з боку країни-агресора. Проте, скаржник, не довів жодними доказами, по-перше, що обставини, на які він посилається, дійсно мали місце у період терміну, який встановлений законом для подання апеляційної скарги, а по-друге, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.

Таким чином, позивачем не наведено обставини, які зумовлені та пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв`язку з відключенням електроенергії, внутрішньою організаційно-господарською діяльністю, тривалими повітряними тривогами, завадили йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений ГПК України.

Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.

Позивачем не доведено, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги, зокрема, у двадцятиденний термін після отримання судового рішення, не мало суб`єктивного характеру.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об`єктивно перешкоджали ПрАТ Національна енергетична компанія Укренерго вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою.

Окрему увагу суд апеляційної інстанції звертає на те, що ні зміст апеляційної скарги, ні заяви про поновлення строку для її подання не містять доводів про те, що поновлення строку є необхідним для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок).

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що наведені заявником доводи не дають суду підґрунтя для визнання поважними наведених заявником підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.

За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 статті 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи, що апеляційна скарга була подана в електронному вигляді через систему Електронний суд, її матеріали, які були роздруковані судом, заявнику не надсилаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Національна енергетична компанія Укренерго (вх. №58Д) на рішення Господарського суду Донецької області від 13.11.2024 у справі №905/811/24.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Крестьянінов

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Н.О. Мартюхіна