Рішення

від 19.12.2024 по справі 910/11656/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.12.2024Справа № 910/11656/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., за участі секретаря судового засідання Панасюк Ю.М. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМБЕР-М»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ПАРКЕТ»

про стягнення 4332500,01 грн

за участі представників:

від позивача - Булаєнко Р.В (уповноважений представник);

від відповідача - не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТІМБЕР-М» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ПАРКЕТ» про стягнення 4332500,01 грн.

Позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, обґрунтовуються тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору №19/04/2023 від 19.04.2023 в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, внаслідок чого за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 2613422,98 грн. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 596163,58 грн, а також 3% річних та інфляційні втрати на суму 322913,45 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника у судове засідання не направив, протягом усього часу розгляду справи відзиву на позов не подав.

Розглянувши матеріали справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТІМБЕР-М» (далі - Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ПАРКЕТ (далі - Покупець) укладено Договір №19/04/2023 постави товару (далі - Договір) відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця пиломатеріали (далі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах цього Договору. (п.1.1. Договору)

Ціна, кількість, якість, сортність, технологічні характеристик та вартість кожної партії товару визначаються сторонами в Специфікації по результату приймання Товару на складі Покупця. (п.1.3. Договору)

Згідно з п.3.1. Договору розрахунки за поставлену продукцію проводяться в національній валюті, за цінам визначеними в даному договорі, по факту поставки, в строк 5 банківських днів з моменту поставки товару на склад Покупця.

Специфікаціями до Договору сторонами визначено, зокрема, найменування товарів, кількість та їх вартість.

Положеннями ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивачем поставленого, а відповідачем отримано товар на загальну суму 12894700,86 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, податковими накладними, рішеннями про реєстрацію податкових накладними в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також копією підписаного представниками позивача та відповідача Акту звірки взаємних розрахунків.

Як вбачається з пояснень позивача та матеріалів справи, відповідачем здійснювались часткова оплата поставленого товару, втім, відповідач в порушення умов Договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв`язку з чим у нього утворилась заборгованість перед позивачем на загальну суму 2613422,98 грн.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин чи погашення заборгованості за Договором.

Згідно ч.1 ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Оскільки заявлена позивачем сума заборгованості підтверджена наявними доказами у матеріалах справи в повному обсязі, за відсутності у матеріалах справи доказів сплати вказаної заборгованості, суд приходить до висновку, щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 2613422,98 грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з п.4.4. Договору при порушенні Покупцем термінів оплати, крім випадків визначених в п.3.2. цього Договору, Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення передачі товару.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд вважає їх арифметично правильними, такими, що відповідають умовам договору та вимогам чинного законодавства.

Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ПАРКЕТ» (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 38; ідентифікаційний код 36798195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТІМБЕР-М» (07403, Київська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, буд. 61; ідентифікаційний код 40285118) заборгованість у розмірі 2613422 (два мільйони шістсот тринадцять тисяч чотириста двадцять дві) грн 98 коп., пеню у розмірі 596163 (п`ятсот дев`яносто шість тисяч сто шістдесят три) грн 58 коп., 3% річних та інфляційні втрати на суму 322913 (триста двадцять дві тисячі дев`ятсот тринадцять) грн 45 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 42390 (сорок дві тисячі триста дев`яносто) грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено: 13.01.2025.

Суддя Я.В. Маринченко