Ухвала

від 12.12.2024 по справі 925/7/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"12" грудня 2024 р. м. Черкаси справа № 925/7/24

Вх.суду №3292/24 від 21.02.2024

Вх.суду №3471/24 від 26.02.2024

Вх.суду №3481/24 від 26.02.2024

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., із секретарем судового засідання Лисенка Р.М.,

за участю у судовому засіданні: арбітражного керуючого Глеваського В.В. (керуючий реструктуризацією, особисто), Труфанової О.С. (від АТ КБ "ПриватБанк", адвокат, за довіреністю), Накоп`юка Я.В. (уповноважена особа засновників боржника, особисто), Петраківської В.В. (від Головного управління ДПС у Черкаській області, на підставі самопредставництва),

у судове засідання не з`явились: представники ТОВ "Болонья компані", ТОВ "Денер трейд",

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні у м.Черкаси у приміщенні суду

заяву від 21.02.2024 31237/5/23-0013-03-04 заявника, Головного управління ДПС у Черкаській області, про визнання кредитором на суму 1 248 438,37 грн.,

заяву від 23.02.2024 заявника, Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", про визнання додаткових кредиторських вимог

заяву від 23.02.2024 (із заявою від 18.03.2024 про усунення недоліків раніше поданої заяви) заявника, Товариства з обмеженою відповідальнітю "Болонья компані" про визнання кредитором на суму 10 234 803,32 грн.,

у справі за заявою

ініціюючого кредитора, Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк",

до боржника, Товариства з обмеженою відповідальністю "Денер трейд",

про банкрутство юридичної особи

УСТАНОВИВ:

1. 25.01.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство.

2. 25.01.2024 судом офіційно оприлюдно оголошення про відкриття справи про банкрутство на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

3. Відповідно до ст.47 Кодексу України з процедур банкрутства, судом розглянуто вимоги, які надійшли від конкурсних кредиторів і які розпорядником майна визнано повністю або частково та надіслано повідомлення про результати їх розгляду.

Скарг від сторін на дії розпорядника майна щодо розгляду вимог конкурсних кредиторів від учасників провадження у справі про банкрутство не надійшло.

4. Відповідно до ст.233 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

5. Заслухавши у ході попереднього судового засідання пояснення представників учасників справи, дослідивши наявні у справі та додатково надані цими представниками матеріали, суд встановив наступне:

5.1. Вимоги ініціюючого кредитора, Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 414 148 342,70 грн.

5.1.1. Зокрема, відповідно до ухвали суду у цій справі від 25.01.2024 підлягають включенню: 26 840,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 60 300,00 грн. авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 82 531 901,50 грн. вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу; 48 105 036,38 грн. інших вимог (в т.ч. пеня і штрафні санкції), які підлягають погашенню у шосту чергу, разом 130 724 077,88 грн.

5.1.2. Крім того, підлягають частковому визнанню та включенню до реєстру вимог кредиторів додатково заявлені вимоги на суму 283 424 264,82 грн., з них: 6 056,00 грн. судового збору, які підлягають погашенню у першу чергу); 142 876 655,42 грн. вимоги, які не забезпечені заставою і які підлягають погашенню у четверту чергу; 140 541 553,40 грн. інших вимог (в т.ч. пеня і штрафні санкції), які підлягають погашенню у шосту чергу.

У решті вимог необхідно відмовити.

5.1.3. Так, заявник подав заяву від 23.02.2024 (а.с.221 т.1) з додатковими вимогами на суму 1 092 859 772,75 грн., з них:

727 520 306,43 грн. заборгованість по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна (в т.ч. 129 363 814,35 грн. заборгованість станом на 06.12.2018, визнана рішенням суду у справі №925/1215/18, та 598 156 492,08 грн. заборгованість, яка утворилася після 06.12.2018);

224 791 856,92 грн. заборгованість з винагороди за користування майном (в т.ч. 22 014 308,57 грн. заборгованість станом на 06.12.2018, визнана рішенням суду у справі №925/1215/18, але не заявлена кредитором під час подання заяви про відкриття провадження у справі, та 142 876 655,42 грн. заборгованість, яка утворилася після 06.12.2018);

140 541 553,40 грн. - пеня, яка утворилася після 06.12.2018);

6 056,00 грн. судовий збір за подання заяви з додатковими вимогами.

Вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі №925/1215/18 з ТОВ "Денер трейд" на користь банку було стягнуто заборгованість за договором фінансового лізингу від 20.08.2016 №4Д16068ЛИ (далі Договір фінансового лізингу), яка утворилася станом на 06.12.2018, зокрема: 129 363 814,35 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна, 103 929 510,07 грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном, 48 105 036,38 грн. пені за порушення грошового зобов`язання та 616 700,00 грн. судового збору; що АТ КБ "ПриватБанк", звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника, було заявлено лише частину вимог, які грунтуються на вказаному вище рішенні суду, на такі суми: 81 915 201,50 грн. - простороченої заборгованості з винагороди за користування майном, 48 105 036,38 грн. пені за грошового зобов`язання, 616 700,00 грн. судового збору; що разом з тим, заборгованість ТОВ "Денер трейд" по сплаті лізингових платежів, яка утворилася після 06.12.2018, становить 598 156 492,08 грн.; що заборгованість ТОВ "Денер трейд" по винагороді за користування предметом лізингу у період з 07.12.2018 до 24.01.2024 становить 142 876 655,42 грн.; що нарахована за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань пеня за період після 06.12.2018 складає 140 541 553,40 грн.; що у зв`язку із вказаними обставинами АТ "КБ "ПриватБанк" вважає за необхідне заявити додаткові грошові вимоги до боржника.

5.1.4. У судових засіданнях представник заявника заявлені вимоги підтримав.

Розпорядник майна боржника у повідомленні від 16.08.2024 (вх.суду №12883/24 від 19.08.2024, а.с.184 т.2) визнав лише вимоги, що виникли у період до 06.12.2018 та охоплені рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі №925/1215/18, та складають: 129 363 814,35 грн. простроченої заборгованості по сплаті лізингових платежів в рахунок вартості майна та 22 014 308,57 грн. простроченої заборгованості з винагороди за користування майном.

Боржник відзиву на заяву до суду не надіслав.

5.1.5. Аналізуючи установлені у справі обставини та вищевказані норми чинного законодавства суд приходить до таких висновків.

5.1.5.1. У справі відсутній такий доказ, як повідомлення АТ КБ "Приватбанк" від 11.02.2020 про розірвання з 26.02.2020 Договору фінансового лізингу з боржником, однак даний факт визнається сторонами, в тому числі й боржником (а.с.185 зворот т.2).

Крім того, наявність такого повідомлення стало приводом для постановлення ухвали суду від 06.06.2023 у справі №908/2835/22(908/1829/23) про заборону Акціонерному товариству Комерційний банк "Приватбанк" та будь-яким іншим особам вчиняти дії щодо повернення та/або стягнення та/або вилучення (примусове або добровільне) зазначених нижче об`єктів лізингу, в тому числі, але не виключно, шляхом звернення до приватних та/або державних нотаріусів, а також інших осіб, які вчиняють нотаріальні дії, для одержання виконавчих написів, та/або шляхом звернення до приватних та/або державних виконавців з метою виконання таких виконавчих написів, на підставі наступних договорів лізингу: (…) Договір фінансового лізингу № 4Д16068ЛИ від 20.08.2016 року, укладений між ТОВ "Денер трейд" та ПАТ КБ "ПриватБанк", яку було скасовано постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.04.2024.

Отже Договір фінансового лізингу є розірваним із 26.02.2020.

Даний факт є ключовим у вирішенні питань щодо права вимоги до боржника. При цьому суд наголошує на тому, що вказана обставина не була вказана жодною із сторін при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника ухвалою суду від 25.01.2024.

5.1.5.2. Ухвалою суду від 25.01.2024 визначено наступний розмір вимог ініціюючого кредитора: 26 840,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу; 60 300,00 грн. авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу; 82 531 901,50 грн. вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу (з яких: 81 915 201,50 прострочена заборгованість з винагороди за користування майном та 616 700,00 грн. судового збору згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі №925/1215/18); 48 105 036,38 грн. інших вимог (пеня), які підлягають погашенню у шосту чергу.

5.1.5.3. Оскільки Договір фінансового лізингу розірвано із 26.02.2020, тому вимоги на суму 727 520 306,43 грн. заборгованості по сплаті лізингових платежів (в тому числі й у сумі 129 363 814,35 грн. станом на 06.12.2018 несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за період з 20.08.2016 до 06.12.2018 згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі №925/1215/18) визнанню не підлягають, виходячи з наступного.

1) Верховний Суд у постанові від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20 зазначив, що договір фінансового лізингу є змішаним договором, який поєднує в собі елементи договорів оренди та купівлі-продажу, а передбачені договором лізингові платежі включають як плату за надання майна у користування, так і частину покупної плати за надання майна у власність лізингоодержувачу по закінченню дії договору. На правовідносини, що склалися між сторонами щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність відповідачу, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

Лізингові платежі, сплачені позивачем як частина відшкодування вартості предметів лізингу, за своєю суттю є оплата предмета купівлі-продажу (попередня оплата), який в подальшому лізингодавець зобов`язувався передати лізингоодержувачу у власність. У зв`язку з розірванням договорів та вилученням предметів лізингу на користь лізингодавця, такий обов`язок у відповідача відсутній.

Отже, наслідком розірвання договору є відсутність у лізингодавця обов`язку надати предмет лізингу у майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно, відсутність права вимагати його оплати.

Подібного за змістом висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15.06.2021 у справі №904/5726/19, зазначивши, що належне виконання лізингоодержувачем обов`язків зі сплати всіх лізингових платежів, передбачених договором лізингу, означає реалізацію ним права на викуп отриманого в лізинг майна.

На правовідносини, що складаються між сторонами договору лізингу щодо одержання лізингодавцем лізингових платежів у частині покупної плати за надання майна в майбутньому у власність лізингоодержувача, поширюються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Оскільки в силу особливостей регулювання правовідносин лізингу договором та законом право власності на передане в лізинг майно залишається за лізингодавцем, то наслідком припинення договору лізингу внаслідок відмови лізингодавця є відсутність у нього обов`язку надати предмет лізингу в майбутньому у власність лізингоодержувача і, відповідно, відсутність права вимагати оплати вартості предмета лізингу.

Ураховуючи структуру та призначення лізингових платежів, ці платежі не є рівнозначними платі за користування, на відміну від орендної плати, позаяк містять в собі таку складову, як відшкодування частини вартості предмета лізингу, і з моменту розірвання договору лізингу зобов`язання лізингодавця щодо передачі об`єкта лізингу у власність лізингоодержувача є припиненим, відповідно в лізингоодержувача припинилось зобов`язання щодо відшкодування вартості цього об`єкта.

Верховний Суд приймає до уваги, що вказана постанова у справі №904/5726/19 стосується вирішення спору за позовом лізингодавця до лізингоодержувача, зокрема, про стягнення заборгованості за лізинговими платежами під час дії договору лізингу, який у подальшому було розірвано. Однак оскільки викладені Великою Палатою Верховного Суду висновки стосуються, зокрема, питання наявності/відсутності правових підстав для сплати лізингоодержувачем лізингових платежів (у тому числі відшкодування вартості об`єкта лізингу) до моменту розірвання договору лізингу, вони підлягають врахуванню mutatis mutandis також щодо спірних у цій справі правовідносин стосовно правомірності утримання лізингодавцем сплачених лізингоодержувачем лізингових платежів до моменту розірвання договору лізингу.

Відтак, на думку Верховного Суду, викладені в зазначеній постанові від 15.01.2021 у справі № 904/2357/20 висновки підлягають прийняттю до уваги під час розгляду цієї справи з урахуванням висновків, викладених в ухваленій пізніше постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.06.2021 у справі №904/5726/19. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 04.04.2024 у справі №925/322/23(925/875/23).

2) Суд у цій справі вважає, що пункт 6.2.4 Договору фінансового лізингу (т.1 а.с.6) в частині слів "сплативши при цьому заборгованість по лізингових платежах на поточну дату" має тлумачитись таким чином, що під словами "на поточну дату" сторони розуміли (виходячи з подальшого тексту цього пункту та пункту 7.2 Договору фінансового лізингу) саме дату розірвання договору, а не дату фактичного повернення майна.

Повернення майна у дату розірвання договору і сплата на вказану дату лізингових платежів є належним виконанням Договору фінансового лізингу. Повернення переданого у лізинг майна та сплата нарахованих до дня розірвання договору лізингових платежів пізніше дати розірвання Договору фінансового лізингу є порушенням і простроченням Лізингоотримувача.

Лізинговий платіж і відсоткова винагорода за користування майном отриманим в лізинг є "законними договірними" платежами під час дії Договору фінансового лізингу. Після розірвання Договору фінансового лізингу їх нарахування і вимога про їх сплату не є законною.

Розірвання договору виключає подальшу можливість нарахування лізингових платежів і відсоткової винагороди за користування майном з двох причин:

по перше, Договір фінансового лізингу розірвано і не існує, тому передбачені ним законні підстави нарахування лізингових платежів відсутні натомність після розірвання договору виникають нові підстави для нарахування, наприклад, відповідальність за порушення обов`язку повернути Майно, відповідальність за порушення обов`язку сплатити нараховані до розірвання Договору платежі (п.7 Договору) тощо;

по друге майно підлягає поверненню та підлягає поверненню у фізичному стані на день розірвання Договору фінансового лізингу, тому й нараховувати "суму, що відшкодовує при кожному платежі частину вартості Майна" (п.6.2.11 Договору фінансового лізингу), тобто сплачувати частину вартості Майна, яке завідомо вже ніколи не буде передано у власність Лізингоодержувача, законних підстав немає.

3) Що ж стосується суми 129 363 814,35 грн. станом на 06.12.2018 несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за період з 20.08.2016 до 06.12.2018, стягненої згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі №925/1215/18, то суд зазначає, що обов`язок сплати цієї суми виник не з рішення суду (ч.5 ст.11 Цивільного кодексу України), а суд визнав наявним обов`язок зі сплати цієї суми станом на 06.12.2018 виходячи з обставин чинності Договору фінансового лізингу на час постановлення судового рішення.

Після 26.02.2020 (розірвання Договору фінансового лізингу), тобто на час розгляду вимог заявника у цій справі обов`язок зі сплати цієї суми у боржника відсутній (відпала підстава для його стягнення) навпаки, у боржника виникає право на витребування сплачених лізингових платежів в рахунок вартості майна. (аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 15.05.2024 у cправі № 925/233/23(925/750/23) та від 04.04.2024 у справі №925/322/23(925/875/23)

Не може одночасно існувати право у Лізингодавця на отримання лізингових платежів і право у Лізингоодержувача на їх повернення це взаємовиключні права. Тому не підлягають визнанню у справі про банкрутство вимоги, які після їх сплати боржником кредитору відразу ж підлягають поверненню цим же кредитором на користь боржника.

4) Оскільки Договір фінансового лізингу розірвано із 26.02.2020, тому додатково заявлені вимоги на суму 142 876 655,42 грн. заборгованості з відсоткової винагороди за користування майном підлягають визнанню повністю і включенню до четвертої черги з розрахунку саме по дату розірвання договору до 26.02.2020, що складає 142 876 655,42 грн. (224 791 856,92 грн. згідно з розрахунком заявника / а.с.174 зворот т.3 / - 81 915 201,50 згідно з ухвалою суду від 25.01.2024).

При цьому сума 103 929 510,07 грн. несплаченої заборгованості по відсотковій винагороді станом на 30.11.2018, стягнута з боржника згідно з рішенням Господарського суду Черкаської області від 20.01.2020 у справі №925/1215/18, є складовою загальної суми 224 791 856,92 грн. відсоткової винагороди за весь період дії Договору.

5) Оскільки Договір фінансового лізингу розірвано із 26.02.2020, тому додатково заявлені вимоги на суму 140 541 553,40 грн. пені (як різниці між 189 054 065,27 грн. усієї нарахованої пені за період з 25.08.2016 до 26.02.202 та 407495,49 (407472,76+22,73) сплаченої пені до 24.01.2024 пені і між 48 105 036,38 грн. визнаної частини пені ухвалою суду від 25.01.2024 на підставі рішення суду від 20.01.2020 у справі №925/1215/18) підлягають визнанню згідно з розрахунком заявника (а.с.172-175 т.3) і включенню до шостої черги погашення вимог кредиторів.

При цьому суд враховує, що пеню заявником нараховано саме до 26.02.2020 відповідно до чинного Договору фінансового лізингу, тобто коли у ініціюючого кредитора існувало законне право на її нарахування на усі прострочені до сплати суми, в тому числі й на суми заборгованості по лізингових платежах.

5.1.5.4. При подачі заяви з додатковими грошовими вимогами до боржника заявником було сплачено судовий збір в сумі 6 056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 23.02.2024 №ZZ423B1Y2C (а.с.226 т.1) який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства у першу чергу;

5.2. Вимоги Головного управління ДПС у Черкаській області підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів на загальну суму 828 185,37 грн. (з них: 822 129,37 грн. податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які підлягають погашенню у третю чергу, 6 056,00 грн. судовий збір).

5.2.1. Так, заявник подав заяву від 21.02.2024 №1237/5/23-00-13-03-04 (а.с.196 т.1) з вимогами на суму 1 248 438,37 грн. (з них: 1 242 382,37 грн. заборгованість по сплаті податків, 6 056,00 грн. судовий збір).

У ході розгляду заявлених вимог заявник подав заяву від 17.09.2024 (а.с.84 т.3) про зменшення їх розміру у зв`язку з допущеною технічною помилкою у розрахунку, просив визнати його кредитором боржника на загальну суму 828 185,37 грн. (з них: 822 129,37 грн. податкового боргу, 6 056,00 грн. судового збору, сплаченого за подання заяви з грошовими вимогами до боржника)

Вимоги обґрунтовані тим, що боржник перебуває на обліку як платник податків та має заборгованість перед бюджетом на загальну суму 822 129,37 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг); що вказана заборгованість є непогашеною.

5.2.2. Представник заявника у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав.

Розпорядник майна боржника у повідомленні від 11.03.2024 №11/03/24-8 (а.с.33 т.3) вимоги визнав повністю.

Боржник відзиву на заяву до суду не надіслав.

5.2.3. Суд вважає, що вимоги заявника є обґрунтованими і підтверджуються поданими ним доказами (поданим заявником розрахунком; податковою вимогою від 17.11.2023 №0008915-1304-2300; даними облікової картки платника податків; податковими деклараціями з податку на додану вартість (а.с.201, 206, 208, 213-215 т.1)

При подачі заяви з грошовими вимогами до боржника заявником було сплачено судовий збір в сумі 6 056,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією від 16.02.2024 №545 (а.с.198 т.1), який підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів відповідно до ст.64 Кодексу України з процедур банкрутства у першу чергу;

5.3. Вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Болонья компані" на суму 10 234 803,32 грн. не підлягають визнанню і включенню до реєстру вимог кредиторів, оскільки є поточними вимогами.

5.3.1. Так, у межах справи про банкрутство боржника на даний час здійснюється процедура розпорядження майном боржника.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Болонья компані" у межах цієї справи подано заяву від 23.02.2024 (а.с.234 т.1) про визнання його кредитором на суму 10 234 803,32 грн..

Вимоги обгрунтовані неналежним виконанням боржником умов укладеного із заявником договору про надання фінансової допомоги від 05.09.2017 №31 (далі Договір фінансової допомоги, а.с.238 т.1) та укладених до нього додаткових угод від 04.09.2018 №2, від 02.09.2019 №3, від 01.09.2020 №4, від 01.09.2021 №5, від 01.09.2022 №6, від 01.09.2023 №6, внаслідок чого у боржника перед заявником виникла заборгованість по поверненню отриманої поворотної фінансової допомоги у розмірі 10 234 803,32 грн.

5.3.2. Згідно з умовами Договору фінансової допомоги:

п.1.1. Позикодавець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов`язується надати Позичальнику безпроцентну поворотну фінансову допомогу (надалі "Допомога"), а Позичальник зобов`язується прийняти її, використати за цільовим призначенням та повернути Позикодавцеві у визначений цим Договором строк;

п.2.2. Поворотна фінансова допомога надається частинами в національній валюті України в межах суми 27 629 400,00 грн.;

п.2.5. Поворотна фінансова допомога надається протягом дії Договору та підлягає поверненню у строк, що зазначено в п.п.3.1. Договору;

п.2.6. По закінченню строку, вказаного в п.3.1. Договору, позичальник зобов`язується протягом 3 (трьох) банківських днів повернути суму Допомоги;

п.3.1. Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 05.09.2018;

п.8.1. Даний Договір вступає в дію з моменту його підписання Сторонами та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань по Договору. Договір може бути розірвано за домовленістю Сторін у порядку, передбаченому чинним законодавством України.

06.09.2017 відповідно до Договору фінансової допомоги заявник платіжним дорученням №54 перерахував боржнику 27 629 400,00 грн. поворотної фінансової допомоги (а.с.249 т.1).

04.09.2018 додатковою угодою №2 До Договору Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору строком на 1 (один) рік, у зв`язку з чим домовилися викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: "Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 05.09.2019 року" (а.с.239 зворот т.1)

02.09.2019 додатковою угодою №3 до Договору Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору строком на 1 (один) рік, у зв`язку з чим домовилися викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: "Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 05.09.2020 року" (а.с.240 т.1).

01.09.2020 додатковою угодою №4 до Договору Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору строком на 1 (один) рік, у зв`язку з чим домовилися викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: "Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 05.09.2021 року" (а.с.240 зворот т.1)

01.09.2021 додатковою угодою №5 до Договору Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору строком на 1 (один) рік, у зв`язку з чим домовилися викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: "Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 05.09.2022 року" (а.с.241 т.1).

01.09.2022 додатковою угодою №6 до Договору Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору строком на 1 (один) рік, у зв`язку з чим домовилися викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: "Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 05.09.2023 року" (а.с.241 зворот т.1).

01.09.2023 додатковою угодою №6 до Договору Сторони дійшли згоди продовжити дію Договору строком на шість місяців, у зв`язку з чим домовилися викласти пункт 3.1. Договору в наступній редакції: "Поворотна фінансова допомога підлягає поверненню до 05.03.2024 року" (а.с.242 т.1).

25.01.2024 ухвалою суду відкрито провадження у справі про банкрутство боржника.

Відповідно до ст. 15 і 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та у зв`язку з цим має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.4 і 5 ГПК України особи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Господарське судочинство відповідно до ст.12 ГПК України здійснюється у формі наказного або позовного провадження (загального або спрощеного). Розгляд справи про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому ГПК України для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Кодексом України з процедур банкрутства (ч.1 ст.2).

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства

ст.1. (...) кредитор - юридична або фізична особа (...), які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; (...) конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство (...);

ч.2 ст.7. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник (…). Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення (…);

абз.3 ч.14 ст.39. З моменту відкриття провадження у справі (…) пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;

абз.3 ч.8 ст.45. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються в межах справи про банкрутство шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом;

ч.3 і 5 ст.59. З метою виявлення кредиторів з вимогами за зобов`язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, господарський суд здійснює офіційне оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури на офіційному веб-порталі судової влади України. (…) Заява з вимогами поточного кредитора має відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 45 цього Кодексу. До заяви з вимогами поточного кредитора застосовуються положення статті 46 цього Кодексу;

ч.4 ст.60 У ліквідаційній процедурі господарський суд розглядає заяви з вимогами поточних кредиторів, які надійшли до господарського суду після офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом. Заяви з вимогами поточних кредиторів розглядаються господарським судом у порядку черговості їх надходження. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд своєю ухвалою визнає чи відхиляє (повністю або частково) вимоги таких кредиторів. Вимоги поточних кредиторів погашаються в порядку черговості, визначеної статтею 64 цього Кодексу. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

5.3.3. Отже додатковою угодою до Договору фінансової допомоги від 01.09.2023 №6 Сторони продовжили строк повернення поворотної фінансової допомоги до 05.03.2024, у зв`язку з чим боржник зобов'язаний був виконати свій обов`язок з повернення грошових коштів до 05.03.2024.

Оскільки провадження у справі про банкрутство боржника відкрито ухвалою суду від 25.01.2024, то заявлені вимоги виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство, а отже є поточними.

Таким чином, заяву з вимогами до до боржника подано передчасно, оскільки у справі про банкрутство боржника ліквідаційну процедуру ще не введено, у зв`язку з чим вони визнанню не підлягають.

Водночас заявник не позбавлений права на пред`явлення у межах процедури розпорядження майном боржника позову до боржника з цими вимогами у порядку, визначеному ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства.

Керуючись ст.44-48, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

1. Затвердити перелік конкурсних кредиторів, розмір їх вимог за грошовими зобов`язаннями, черговість задоволення кожної вимоги:

1.1. Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д, ідентифікаційний код 14360570):

32 896,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

60 300,00 грн. авансованої грошової винагороди арбітражному керуючому, яка підлягає погашенню у першу чергу;

225 408 556,92 грн. вимоги, не забезпечені заставою, які підлягають погашенню у четверту чергу;

188 646 589,78 грн. інших вимог (пені), які підлягають погашенню у шосту чергу;

1.2. Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 44131663):

6 056,00 грн. судового збору, який підлягає погашенню у першу чергу;

822 129,37 грн. податків, зборів та інших обов`язкових платежів, які підлягають погашенню у третю чергу.

2. Відмовити у включенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Болонья компані" (08301, київська область, м.Бориспіль, вул.Черняховського,2, ідентифікаційний код 40658976) на суму 10 234 803,32 грн. до реєстру вимог конкурсних кредиторів.

3. Визначити наступні дати:

проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів 23.12.2024 об 11 год. 00 хв. за місцезнаходженням боржника. Розпоряднику майна письмово повідомити кредиторів згідно з реєстром вимог кредиторів, уповноважену особу працівників боржника та уповноважену особу засновників (учасників, акціонерів) боржника про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення;

проведення підсумкового засідання суду 08.01.2025 об 11 год. 00 хв. за місцезнаходженням Господарського суду Черкаської області (м.Черкаси, бульв. Шевченка, 307, к.317). Визнати явку розпорядника майна боржника обов`язковою, решти учасників справи необов`язковою.

3. Зобов`язати учасників провадження у справі про банкрутство боржника, які будуть обрані головою зборів кредиторів та/або головою комітету кредиторів, направляти до господарського суду для приєднання до матеріалів справи копії протоколів таких зборів, на яких вирішені питання про кількість, про склад та про голову комітету кредиторів.

Ухвала суду набрала законної сили 12.12.2024.

Ухвала суду може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду через суд першої інстанції в порядку та у строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне судове рішення складено і підписано 13.01.2025.

Направити цю ухвалу рекомендованим листом розпоряднику майна, боржнику, кредиторам згідно з реєстром (2), Центральному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м.Київ), ТОВ "Болонья компані".

Суддя Ю.А. Хабазня

Я-7