Ухвала

від 13.01.2025 по справі 926/39/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

13 січня 2025 року Справа № 926/39/25

Суддя Господарського суду Чернівецької області Тинок Олександр Сергійович, розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ"

до Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління"

про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3931401,37 грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовною заявою до Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3931401,37 грн.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 січня 2025 року, справу №926/39/25 передано судді Тинок О.С.

Дослідивши матеріали позовної заяви та надані документи суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.

Положеннями статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, визначено вимоги щодо форми та змісту позовної заяви.

Встановлюючи вимоги до змісту та форми позовної заяви, а також до документів, які мають бути до неї додані, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов`язок перевірити виконання позивачем цих вимог та прийнятності позовної заяви на стадії вирішення питання про відкриття провадження по справі.

Згідно частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд, перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір.

Приписами статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При цьому, як передбачено частиною 1 статті 4 Закону України Про судовий збір, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду (станом на 2025 рік 3028,00 грн).

Аналізуючи зміст позовних вимог, суд встановив, що позов має майновий характер стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3931401,37 грн.

Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, за подання цієї позовної заяви до господарського суду позивач був зобов`язаний сплатити 47176,82 грн судового збору.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" до позовної заяви додано: квитанцію до платіжної інструкції про переказ готівки №47 від 07 січня 2025 року про сплату суми судового збору в розмірі 35382,70 грн та квитанцію до платіжної інструкції про переказ готівки №0.0.4094808135.1 від 26 грудня 2024 року про сплату суми судового збору в розмірі 11794,20 грн.

При цьому, при перевірці судом факту зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України встановлено, що згідно даних комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом вбачається, що позивач вже звертався до Господарського суду Чернівецької області із позовною заявою, якій було присвоєно єдиний уніфікований номер судової справи №926/3289/24.

Так, позивачем задля усунення недоліків та на виконання вимог ухвали Господарського суду Чернівецької області від 19 грудня 2024 року у справі №926/3289/24 до вказаної позовної заяви було долучено квитанцію до платіжної інструкції про переказ готівки №0.0.4094808135.1 від 26 грудня 2024 року в сумі 11794,20 грн.

Як вбачається із відкритого Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 27 грудня 2024 року у справі №926/3289/24 відмовлено у задоволенні клопотання про розстрочення сплати судового збору (вх. №3371) та повернуто позовну заяву (вх. №3289 від 17 грудня 2024 року) та додані до неї документи Товариству з обмеженою відповідальністю «АЙК`Ю ТІКЕТ».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Однак, позивачем у поданій позовній заяві у справі №926/39/25 не зазначено про факт повернення/неповернення судового збору у розмірі 11794,20 грн сплачених останнім квитанцією до платіжної інструкції про переказ готівки №0.0.4094808135.1 від 26 грудня 2024 року, а також позивачем не долучено до матеріалів позовної заяви будь яких належних, достатніх та допустимих доказів факту звернення щодо повернення з державного бюджету України сплаченого судового збору у розмірі 11794,20 грн у відповідності до постановленої ухвали Господарського суду Чернівецької області від 27 грудня 2024 року по справі №926/3289/24.

Не звернення позивача станом на даний момент до суду із клопотанням про повернення судового збору у справі №926/3289/24 не є гарантією неподання ним такого клопотання в майбутньому.

Так, у разі прийняття судом квитанції до платіжної інструкції про переказ готівки №0.0.4094808135.1 від 26 грудня 2024 року на суму 11794,20 грн як належного доказу часткової оплати судового збору за подання позову у справі № 926/39/25 позивач, після ухвалення судом рішення у цій справі, не буде позбавлений можливості подання клопотання про повернення судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у справі №926/3289/24.

Аналогічна позиція викладена у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 28 березня 2023 року у справі № 904/4585/22.

Додатково, у постанові від 13 лютого 2019 року у справі № 1540/3297/18 Верховний Суд звернув увагу, що певний час редакція частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала таке право, що якщо сума судового збору підлягала поверненню у зв`язку із залишенням позову без розгляду, але не була повернута, до повторно поданого позову додається первісний документ про сплату судового збору (друге речення цієї норми закону). Проте Законом України від 22 травня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" це речення було виключено з цієї норми (підпункт 4 пункт 4 цього Закону) і станом на час розгляду заяви стаття 6 Закону України "Про судовий збір" передбачала, що за повторно подані позови, що раніше були залишені без розгляду, судовий збір сплачується на загальних підставах.

Тому, заявник/позивач, коли подає повторно заяву, має сплати судовий збір за її розгляд і не вправі використовувати первісний документ про сплату цього платежу, доданий до первинної заяви. Запроваджене законодавче нововведення не обмежує і не порушує прав заявника/позивача в частині обов`язку нести додаткові майнові витрати у зв`язку зі зверненням до суду, оскільки за законом такий заявник/позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року у справі № 160/554/23.

Отже, з урахуванням викладеної вище правової позиції вищих інстанцій та встановлених судом обставин в сукупності, за відсутності дієвого державного механізму, що гарантуватиме фактичну наявність у Державному бюджеті України грошових коштів у сумі 11794,20 грн за подання цього позову, судове рішення не може ґрунтуватись на імовірності добросовісної поведінки позивача. Відтак, квитанція до платіжної інструкції про переказ готівки №0.0.4094808135.1 від 26 грудня 2024 року на суму 11794,20 грн не може вважатися належним доказом на підтвердження часткової оплати позивачем судового збору за подання цієї позовної заяви.

Таким чином, суд дійшов висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" не дотримано вимог пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України та не додано до позову доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (в чинній редакції) позовна заява повинна містити, зокрема, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін та інших учасників справи.

Суд звертає увагу, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України № 3200-ІХ від 29 червня 2023 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами". Наведеним Законом внесено відповідні зміни до Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 5 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Відповідно до частини 7 статті 6 Господарського процесуального кодексу України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини 8 статті 6 Господарського процесуального кодексу України реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.

Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, з метою дотримання чинних норм Господарського процесуального кодексу України, позивачу належить вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі.

Окрім того, відповідно до пункту 8 частини 3 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити, зокрема: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

За приписами частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно частин 1-2 статті 91 Господарського процесуального кодексу України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Судом досліджено, що додатки долучені до позовної заяви частково надані в копіях, однак у позовній заяві позивачем не зазначено щодо наявності у останнього або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Окрім того, копія Акту звірки взаємних розрахунків від 31 серпня 2024 року надана в нечитабельній якості, що в свою чергу не дає суду можливості дослідити умови зазначеного документу та встановити інформацію, яка містить означений доказ.

Враховуючи викладене вище, позивачу необхідно зазначити суду щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви (щодо кожного доказу окремо), а також надати суду належним чином засвідчену копію Акту звірки взаємних розрахунків від 31 серпня 2024 року, яка додається до позовної заяви, виготовлену у належній якості (читабельній копії).

Також, дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що заборгованість виникла за Договором про надання послуг з організації та забезпечення реєстрації оплати проїзду у пасажирському транспорті на території Чернівецької міської територіальної громади №01/24 від 01 лютого 2024 року, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ДИРЕКТ Україна" та Комунальним підприємством "Чернівецьке тролейбусне управління".

При цьому, позовна заява подана від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ".

Згідно встановленого, позивачу слід надати суду належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують зміну найменування позивача, до прикладу: протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ДИРЕКТ Україна" про розгляд на порядку денному питання щодо зміни найменування та/або статут Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" з кодом 43161409 в останній редакції.

Окрім викладеного вище, 09 січня 2025 року Комунальне підприємство "Чернівецьке тролейбусне управління" подало до суду клопотання про повернення позовної заяви (вх. №59), в якому вказав, що Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" не надавало повноважень адвокату Поляку П.П. на представництво інтересів в суді, а тому позовну заяву підписано особою, яка немає права її підписувати.

Так, Комунальне підприємство "Чернівецьке тролейбусне управління" стверджує, що на розгляді Господарського суду Чернівецької області перебуває справа №926/3088/24 за позовом Комунального підприємства Чернівецьке тролейбусне управління до Товариства з обмеженою відповідальністю Айк`ю Тікет про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 171288,00 грн.

Згідно долученого до електронної справи №926/3088/24 листа, який надійшов до суду від одного із засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" ОСОБА_1 повідомляється, що ані рішенням загальних зборів, ані дирекцією товариства не приймалось рішення і не укладались жодні договори про надання правничої допомоги з адвокатом Поляком П.П. на представлення інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ". До означеного листа засновником було долучено Статут товариства в новій редакції від 14 травня 2024 року та Протокол №2/2024 загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ДИРЕКТ Україна" від 14 травня 2024 року.

Норми статті 174 Господарського процесуального кодексу України не передбачають право особи, яку позивач визначив, як відповідача у справі подавати заяву/клопотання про повернення позовної заяви до відкриття провадження у справі.

Поряд з цим, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Як вбачається із матеріалів позовної заяви, остання підписана адвокатом Поляком П.П., який діє на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія СЕ №1099092 від 22 листопада 2024 року та Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №348 від 23 лютого 2009 року.

Згідно пункту 9 статті 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги. Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом (частина 3 статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

Частиною 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 Господарського процесуального кодексу України допустимим доказом повноважень адвоката як особи, що підписала позовну заяву, є лише довіреність або ордер.

Подібні правові висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 квітня 2020 року у справі №910/10156/17 та в ухвалах Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі №922/699/17, від 18 червня 2018 року у справі №910/15163/17, від 25 червня 2018 року у справі №924/326/17, від 13 серпня 2018 року у справі №910/2152/18, від 28 вересня 2018 року у справі №910/2396/18, від 13 квітня 2018 року у справі №927/675/17.

Частиною 4 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" визначено, що адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 20 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Поняття ордеру визначено у частині 2 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", відповідно до якої це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги; ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката; Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №П/9901/736/18 викладено висновок, що ордер, який видано відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Виходячи зі змісту частин 1, 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі укладеного договору. Крім того, адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги.

Так, положеннями статті 400-1 Кримінального кодексу України, передбачено відповідальність за представництво в суді без повноважень, за якими за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, встановлених договором про надання правничої допомоги, - карається штрафом до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені повторно або за попередньою змовою групою осіб, - караються штрафом до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або пробаційним наглядом на строк до трьох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 липня 2020 року у справі №320/5420/18 зазначила, що не відповідає правильному застосуванню норм процесуального права висновок апеляційного суду про обов`язковість надання для підтвердження повноважень адвоката, як представника одночасно з ордером договору про надання правової допомоги, адже ордер, який видано відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання договору про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна на час подання апеляційної скарги редакція КАС не вимагала.

Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2024 року у справі №903/70/24 вказав, що надання адвокатом додаткових документів (договору, витягу з договору, додаткових угод) на підтвердження повноважень останнього чинним законодавством не передбачено. Долучений ордер на надання позивачу правничої допомоги, у якому визначено, що надання такої допомоги здійснюється у визначеному суді, є самостійним документом, належним та достатнім доказом, що підтверджує наявність у зазначеного адвоката повноважень на представництво інтересів позивача у суді.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку, що Ордер на надання правничої допомоги серія СЕ №1099092 від 22 листопада 2024 року є самостійним документом, який підтверджує надані повноваження адвокату Поляку П.П. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" у Господарському суді Чернівецької області.

Водночас, з огляду на вказану інформацію відповідачем у клопотанні (вх. 59 від 09 січня 2025 року), задля з`ясування всіх обставин, що можуть мати значення при ухваленні законного рішення, суд дійшов висновку, що позивачу варто надати суду Договір про надання правничої допомоги №49/1/24 від 01 січня 2024 року на підставі якого було видано Ордер на надання правничої допомоги серія СЕ №1099092 від 22 листопада 2024 року.

Враховуючи викладене вище в сукупності, подана Товариством з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" позовна заява не відповідає вимогам, викладеним у статтях 162, 164 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку щодо необхідності залишення без руху позовної заяви та надати що Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" строк для усунення вищевказаних недоліків.

Частиною першою статті 174 Господарського процесуального кодексу України унормовано: "Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху."

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, суд вказує на те, що позивачу необхідно окрім вказаних вище недоліків також сплатити судовий збір та надати суду документ, що підтверджує належну сплату судового збору в розмірі 11794,20 грн за наведеними нижче реквізитами.

- Отримувач коштів: Чернів.ГУК/Чернівецька ТГ/22030101;

- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37836095;

- Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);

- Код банку отримувача (МФО): 899998;

- Рахунок отримувача: UA528999980313171206083024405;

- Код класифікації доходів бюджету: 22030101

- Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Чернівецької області (назва суду, де розглядається справа).

Суд звертає увагу позивача, що якщо усунуто недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду (частина 3 статті 174 Господарського процесуального кодексу України).

Також, суд звертає увагу позивача на те, що згідно частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" до Комунального підприємства "Чернівецьке тролейбусне управління" про стягнення заборгованості за договором про надання послуг в сумі 3931401,37 грн, яка надійшла до Господарського суду Чернівецької області 08 січня 2025 року за вх.№ 39 - залишити без руху.

2. Для усунення вищезазначених недоліків Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" слід надати суду:

- докази сплати (в оригіналі) судового збору в розмірі 11794,20 грн на рахунок для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Чернівецької області;

- вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін по справі;

- надати суду належним чином засвідчену копію Акту звірки взаємних розрахунків від 31 серпня 2024 року, яка додається до позовної заяви, виготовлену у належній якості (читабельній копії);

- зазначити суду щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (щодо кожного доказу окремо);

- належні, допустимі та достатні докази, які підтверджують зміну найменування позивача (протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ДИРЕКТ Україна" про розгляд на порядку денному питання щодо зміни найменування та/або статут Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" з кодом 43161409 в останній редакції);

- надати суду Договір про надання правничої допомоги №49/1/24 від 01 січня 2024 року.

3. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "АЙК`Ю ТІКЕТ" строк для усунення недоліків позовної заяви у п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя Олександр ТИНОК