УХВАЛА
м. Вінниця
14 січня 2025 р. Справа № 120/6168/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дончика Віталія Володимировича, розглянувши в письмовому проваджені заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії
в с т а н о в и в:
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 02.11.2023 року адміністративний позов задоволено. Зокрема, визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області щодо ненарахування і невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" з 24.02.2022 року.
Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Вінницькій області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000 грн. на місяць, з 24.02.2022 року по 01.08.2022 року.
13.12.2024 року на адресу суду надійшла заява представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в порядку статті 382 КАС України, шляхом зобов`язання Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області подати звіт про виконання рішення суду від 02.11.2023 року.
Ухвалою суду від 18.12.2024 року заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення призначено до розгляду в письмовому провадженні.
24.12.2024 року представником відповідача подано додаткові пояснення, в яких останній вказав, що у зв`язку із набранням рішенням суду законної сили позивачу видано виконавчі листи. Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрито виконавче провадження №73661266 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 , додаткової винагороди, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року.
Вказав, що функцію головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює Державна судова адміністрація України.
Разом з тим, зазначив, що у затвердженому Службою судової охорони кошторисах Територіального управління на 2023 та 2024 роки видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року не передбачались та не затверджувались, існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату.
Представник відповідача вказав, що з метою добровільного виконання вказаного рішення суду Територіальним управлінням проведено відповідний розрахунок, та листом №33.07-174/ССО від 17.11..2023 року на адресу Центрального органу управління Служби судової охорони направлено розрахунок потреби в додаткових кошторисних призначень, для виконання рішення суду у справі №120/6168/22, та виплаті ОСОБА_1 221154,83 грн. Відповідне звернення скеровано центральним органом управління Служби судової охорони до Державної судової адміністрації України.
За результатами звернення, Державної судової адміністрації України листом №11-4208/24 від 09.02.2024 року повідомила, що з урахуванням обмеженості фінансового ресурсу на 2024 рік рішення суду на корить співробітників Служби судової охорони мають виконуватися в межах передбаченого обсягу видатків за програмою 0501150. Зокрема, центральному органу управління Служби судової охорони затверджено кошторис на 2024 рік за КПКВ 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів та установ системи правосуддя", у сумі 6973,60 грн., який становить 0,52% загальної потреби в коштах.
Визначаючись щодо наявності підстав для встановлення судового контролю, суд виходить із наступного.
Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до приписів частини 1, 2 статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Отже, вказаними нормами передбачено право суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Суд вважає за необхідне зазначити, що положеннями статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнувань та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Так, відповідно до пункту 3, 4 частини 5 статті 22 Бюджетного кодексу України головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Відповідно до частини 6 статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядник бюджетних коштів може уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, шляхом доведення йому бюджетних асигнувань та надання відповідних коштів бюджету (на безповоротній чи поворотній основі). Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.
Згідно пункту 7 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №228 від 28.02.2002 року, за обсягом наданих повноважень розпорядники поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (розпорядник, який у своїй діяльності підпорядкований відповідному головному розпоряднику та (або) діяльність якого координується через нього). Розпорядники бюджетних коштів мають право провадити діяльність виключно в межах бюджетних асигнувань, затверджених кошторисами, планами асигнувань загального фонду бюджету.
Положеннями статті 161 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах. Фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності Служби судової охорони здійснює Державна судова адміністрація України.
Таким чином, одержувач бюджетних коштів, яким є Служба судової охорони використовує кошти, які надходять від Державної судової адміністрація України (головного розпорядника) відповідно до вимог бюджетного законодавства на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно кошторису Територіального управління Службою судової охорони у Вінницькій області на 2024 рік, видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року не передбачались та не затверджувались, існуючий за фондом оплати праці фінансовий ресурс не дозволяє здійснити таку виплату.
Судом встановлено, що відповідно Плану асигнувань загального фонду бюджету затвердженого Службою судової охорони на 2024 рік за бюджетною програмою 0501150 сума таких (асигнувань) становить 1000 грн.
З метою добровільного виконання вказаного рішення суду Територіальним управлінням Служби судової охорони у Вінницькій області проведено відповідний розрахунок, та листом №33.07-174/ССО від 17.11.2023 року на адресу Центрального органу управління Служби судової охорони направлено розрахунок потреби в додаткових кошторисних призначень, для виконання рішення суду у справі №120/6168/22, та виплаті ОСОБА_1 221154,83 грн.
Таким чином, Територіальним управлінням Служби судової охорони у Вінницькій області вживаються відповідні заходи для виконання судового рішення у справі №120/6168/22.
Водночас, представником позивача у поданій заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення не наведено аргументів щодо необхідності вжиття, на даний час, таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю та не надано відповідних доказів наявності об`єктивних обставин, які свідчать про ухилення відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Разом з тим, суд звертає увагу, що положеннями статті 382 КАС України передбачено, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення є необґрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 248, 256, 382 КАС України, -
у х в а л и в :
У задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 02.11.2023 року у справі №120/6168/22 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Вінницькій області, Служби судової охорони, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дончик Віталій Володимирович
Суд | Вінницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2025 |
Оприлюднено | 16.01.2025 |
Номер документу | 124388126 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо проходження служби, з них |
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Адміністративне
Вінницький окружний адміністративний суд
Дончик Віталій Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні