Постанова

від 08.01.2025 по справі 686/32604/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 686/32604/23

Провадження № 22-ц/820/44/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В.,

секретар судового засідання Демчук В. М.,

з участю позивача ОСОБА_1 і його представника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 року (суддя Колієв С. А., повне судове рішення складено 13.09.2024) у справі за позовом ОСОБА_1 до Першої Хмельницької державної нотаріальної контори, ОСОБА_3 , Хмельницької міської ради про встановлення факту незаконної зміни адреси місцезнаходження майна, зобов`язання внести зміни до правовстановлюючих документів, внесення змін до державного реєстру реєстрації прав на нерухоме майно.

Заслухавши доповідача, пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд

у с т а н о в и в :

У грудні 2023 року ОСОБА_1 , звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначав, що ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 07.10.2010 у цивільній справі затверджено мирову угоду сторін від 28.09.2010 про розподіл будинковолодіння по АДРЕСА_1 між його батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5 і ОСОБА_6 . За умовами мирової угоди власністю ОСОБА_5 і ОСОБА_6 є 49% будинковолодіння, що складається з приміщень: коридору 3,9 кв. м, житлової кімнати 15,6 кв. м., кімнати 11,8 кв. м, кухні 11,1 кв. м. Визнано право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_7 на хлів літ. Б. Визнано право власності на 4,25% буниковолодіння, яке належить ОСОБА_5 , як обов`язкова доля у спадковому майні матері. Як компенсація за 4,25% обов`язкової долі ОСОБА_4 отримав у власність хлів літ. Б, який знаходиться на його земельній ділянці. Належна ОСОБА_4 частина будинковолодіння складається з приміщень: коридор 2-2 розміром 5,10 кв. м, кухня 2-3 розміром 13,8 кв. м, житлова кімната 2-4 розміром 10,3 кв. м, житлова кімната 2-5 розміром 14,8 кв. м та добудови прийняті в експлуатацію рішенням Хмельницької міської ради від 10.09.2008 за № 1076, до зазначеної частини будинку відносяться хлів літ. В та огорожа.

16.05.2007 ОСОБА_4 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку розміром 0,0871 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У листопаді 2011 року ОСОБА_4 подарував йому 1/2 частину вказаної земельної ділянки та 30/100 частини будинковолодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Він прийняв спадщину після смерті батька. У видачі свідоцтва про право на спадщину - частину будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 нотаріус відмовив з посиланням на зміну адреси цього майна в частині де власником є ОСОБА_3 . При видачі відповідачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 і ОСОБА_6 державний нотаріус допустила помилку та у виданому свідоцтві зазначила адресу місця знаходження спадкового будинку АДРЕСА_1 . При зазначенні адреси нотаріус керувалася не документом, який посвідчує право власності на нерухоме майно, а довідкою Хмельницького БТІ, яка була видана на підставі довідки головного архітектора від 15.06.2009 про зміну поштової адреси будинку.

Внаслідок допущених помилок він позбавлений можливості отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті свого батька ОСОБА_4 та зареєструвати своє право власності на іншу частину вказаного будинковолодіння.

Тому позивач просив встановити факт незаконної зміни адреси місця знаходження будинку в АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 : зобов`язати Першу Хмельницьку держану нотаріальну контору внести зміни в частині адреси місця знаходження спадкового житлового будинку в свідоцтва про право на спадщину за заповітом, видані ОСОБА_3 після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , зазначивши місце знаходження спадкового будинку АДРЕСА_1 : внести зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в частині реєстрації виданих свідоцтв про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_3 , зазначивши адреси місця знаходження спадкового будинку: АДРЕСА_1 .

Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 року в позові відмовлено.

ОСОБА_1 , не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Суд не врахував те, що будинок знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , а нотаріус безпідставно зазначила в свідоцтвах про право на спадщину, які видані співвласнику ОСОБА_3 , що спадковий будинок знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Зазначена помилка несе негативні наслідки, оскільки позбавлений можливості оформити спадщину на частину будинковолодіння, яке фактично знаходиться за адресою АДРЕСА_1 .

У засіданні апеляційного суду позивач і його представник апеляційну скаргу підтримали.

Інші учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно установив, що ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 07.10.2010 скасовано рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08.04.2010 у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , ОСОБА_6 про встановлення порядку володіння, користування житловим будинком та надвірними будівлями, припинення права власності на частину будинку, стягнення грошової компенсації вартості частини будинку та провадження у справі закрито.

Визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на таких умовах:

- власністю та в користуванні ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є 49% домоволодіння, що складається з приміщень: коридор 3,9 кв. м, житлові кімнати 15,6 кв. м та 11,8 кв. м, кухня 11,1 кв. м, всього по дому - 49 кв. м;

- визнати право власності за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на хлів Б, що знаходиться на земельній ділянці, яка перебуває у їхньому користуванні;

- визнати право власності на 4,25% домоволодіння, яке належить ОСОБА_5 , обов`язкова доля в спадковому майні матері, спадкове майно складає 25,5% будинковолодіння станом на день відкриття спадщини, за ОСОБА_4 , оскільки частка є незначною, виділити її реально неможливо і знаходиться вона на земельній ділянці, що належить на праві власності на землю ОСОБА_4 ;

- ОСОБА_5 , як компенсацію за 4,25% обов`язкової долі, отримує у власність хлів Б, який знаходиться на його земельній ділянці. Межі користування земельними ділянками встановлені та погоджені сторонами планом меж земельної ділянки згідно з державним актом на право власності на земельну ділянку ОСОБА_4 від 16.05.2007;

- власністю ОСОБА_4 в будинковолодінні є приміщення: коридор 2-2 розміром 5,10 кв. м, кухня 2-3 розміром 13,8 кв. м, житлова кімната 2-4 розміром 10,3 кв. м, житлова кімната 2-5 розміром 14,8 кв. м та добудови прийняті в експлуатацію рішенням Хмельницької міської ради від 10.09.2008 за № 1076. До зазначеної частини будинковолодіння відноситься хлів В та огорожа.

На підставі вказаного судового рішення Хмельницьке бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_4 04.11.2010 зареєструвало право власності на 425/10000 частки будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , про що видано витяг про державну реєстрацію речових прав № 27885490.

Згідно з витягом з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 31318848, який виданий 15.09.2011, зареєстровано право власності на будинковолодіння за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_6 - 49/200, ОСОБА_5 - 49/200, за ОСОБА_4 - 51/100.

Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 018854 підтверджується право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку кадастровий номер 68101000:20:002:0064 площею 0,0871 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

За договором дарування від 18.11.2011 ОСОБА_4 подарував ОСОБА_1 30/100 частини будинковолодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 159,5 кв. м, житловою площею 106,7 кв. м. Вказане будинковолодіння, частка якого відчужуються, розташоване на земельній ділянці площею 0,0871 га кадастровий номер 6810100000:20:002:0064.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Після його смерті за заявою ОСОБА_1 про прийняття спадщини, приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Терлич О.Л. завела спадкову справу № 42-2021.

Листом від 11.12.2022 №205/02-14 приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Терлич О. Л. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Відмова мотивована тим, що при підготовці документів для видачі свідоцтва про право на спадщину на 21/100 частину житлового будинку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було виявлено, що 16.08.2018 державний нотаріус Першої державної нотаріальної контори видала свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ім`я ОСОБА_3 на 49/100 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстровано право власності відповідача на об`єкт нерухомого майна. Житловий будинок зареєстровано за помилковою адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з листом Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 01.03.2023 № 1-01-270 інформація щодо зміни адреси житлового будинку по АДРЕСА_1 на АДРЕСА_1 відсутня.

Відповідно до довідки Управління архітектури та містобудування Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів від 15.06.2009 № 1/12-1191, яка була видана ОСОБА_5 , частині житлового будинку та земельної ділянки змінюється поштова адреса з АДРЕСА_2 на АДРЕСА_2 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_6 .

За заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини перша Хмельницька державна нотаріальна контора заведена спадкову справу № 775-2015 щодо майна померлої.

16.08.2018 державний нотаріус Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Латюк І. М. видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 49/200 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_4 помер ОСОБА_5 .

За заявою ОСОБА_3 про прийняття спадщини перша Хмельницька державна нотаріальна контора завела спадкову справу № 263-2018 щодо майна померлої.

16.08.2018 державний нотаріус Першої Хмельницької державної нотаріальної контори Латюк І. М. видала ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину за заповітом на 147/400 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель по АДРЕСА_1 .

Наведені обставини підтверджується матеріалами справи.

Відмову в позові суд мотивував обранням позивачем неналежного способу захисту порушеного права.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За змістом частини 1 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 1300 ЦК України за згодою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, нотаріус або в сільських населених пунктах - уповноважена на це посадова особа відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини може внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

На вимогу одного із спадкоємців за рішенням суду можуть бути внесені зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом (стаття 1301 ЦК України).

На підставі частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Обраний спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного права або інтересу. Якщо таке право чи інтерес мають бути захищені лише певним способом, а той, який обрав позивач, може бути використаний для захисту інших прав або інтересів, а не тих, за захистом яких позивач звернувся до суду, суд визнає обраний позивачем спосіб захисту неналежним і відмовляє у позові.

Наведений правовий висновок висловлений у пункті 36 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі № 331/6927/16-ц.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Спосіб захисту порушеного права повинен бути таким, що найефективніше захищає або відновляє порушене право позивача, тобто повинен бути належним. Належний спосіб захисту повинен гарантувати особі повне відновлення порушеного права та/або можливість отримання нею відповідного відшкодування (пункт 8.54 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року в справі № 910/10784/16).

Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд зобов`язати внести зміни у видані ОСОБА_3 свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , до спадкування після смерті яких він не закликався та спадкоємцем яких не являється.

З огляду на встановлені у справі обставини суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що вимоги ОСОБА_1 про встановлення факту незаконної зміни адреса місця знаходження будинку, зобов`язання внести зміни у видані відповідачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом і в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно в частині реєстрації права власності ОСОБА_3 на частину будинковолодіння не є належним способом захисту порушеного права.

Рішення суду ухвалено відповідно до норм матеріального права, з додержанням норм процесуального права і підстав для його скасування у межах доводів апеляційної скарги немає.

Керуючись статтями 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 04 вересня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 січня 2025 року.

Суддя-доповідач О. І. Талалай

Судді А. П. Корніюк

І. В. П`єнта