Постанова

від 09.01.2025 по справі 681/258/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року

м. Хмельницький

Справа № 681/258/24

Провадження № 22-ц/820/135/25

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Спірідонової Т.В. (суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Костенка А.М.,

секретар судового засідання Дубова М.В.,

за участю: апелянта приватного нотаріуса Садовського А.М.,

представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Коберського А.П.,

представника позивача адвоката Нагнибіди В.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу №681/258/24 за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського Анатолія Миколайовича на рішення Полонського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 року, в складісудді ГоргулькоН.А.,у справі за позовом ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Садовського Анатолія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Полонська міська рада Шепетівського району Хмельницької області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії,

встановив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

В лютому 2024 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Садовського А.М. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 лютого 2024 року №18/02-14/36/2024.

Вобгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є спадкоємцем за заповітомпісля смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17 червня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. із заявою про прийняття спадщини та дізнався про наявність спадкоємця першої черги ОСОБА_1 . 19 червня 2021 року ОСОБА_1 подав до приватного нотаріуса заяву про зупинення видачі свідоцтва на спадщину для ОСОБА_2 . З листа ОСОБА_1 , адресованому позивачу, останній дізнався, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №560/9604/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року, було визнано протиправним та скасовано рішення 18-ї чергової сесії І-го скликання Полонської міської ради від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій. 16 січня 2024 року ОСОБА_5 , діючи на підставі довіреності, від імені ОСОБА_2 , звернувся до приватного нотаріуса Садовського А.М. із заявою про видачу для ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку, кадастровий номер 6823682800:02:007:0001, на що 19 лютого 2024 року отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Полонського районного суду Хмельницької області від 24 жовтня 2024 рокупозов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 лютого 2024 року №18/02-14/36/2021 приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Садовського Анатолія Миколайовича. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду мотивовано тим, що приватним нотаріусом без достатніх правових підстав відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з чим оскаржувана постанова є незаконною.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючисьіз зазначенимрішенням судупершої інстанції, ОСОБА_1 та приватнийнотаріус Шепетівськогорайонного нотаріальногоокругу СадовськийА.М.подали апеляційніскарги,в якихпосилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Узагальнення доводів апеляційної скарги

Апеляційна скарга ОСОБА_1 обґрунтована тим, що при прийнятті рішення суд першої інстанції допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, не доведено обставин, що мають значення для справи. Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №560/9604/21, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради Полонського району від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій. Отже, заповіт, який був складений ОСОБА_3 та посвідчений 30 листопада 2020 року старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради Рибій С.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №108, був посвідчений особою, яка не мала права його посвідчувати, а тому є нікчемним.

Апеляційна скарга приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. обґрунтована тим, що 24 травня 2021 року ОСОБА_1 , після смерті свого батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до відповідача із заявою про прийняття спадщини. У зв`язку з цим приватний нотаріус Садовський А.М. завів спадкову справу №36/2021. 17 червня 2021 року до відповідача звернувся ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини та надав заповіт, який був складений ОСОБА_3 та посвідчений 30 листопада 2020 року старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради Рибій С.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №108. Вважає, що оскільки рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №560/9604/21, яке залишене без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради Полонського району від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій, то вказаний вище заповіт був посвідчений особою, яка не мала на це права та є нікчемним.

Процесуальні дії апеляційного суду

Ухвалою Хмельницького апеляційного суду від 25 листопада 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського Анатолія Миколайовича та ухвалою суду від 27 листопада 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Узагальнені доводи та заперечення учасників справи

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_2 просить апеляційні скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Зазначає, що посилання ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Садовського А.М. на нікчемність заповіту ОСОБА_3 через наявність судового рішення у справі №560/9604/21, є помилковими, оскільки, з аналізу вказаного рішення встановлено, що воно стосується скасування повноважень старости ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій з 03 серпня 2022 року. При цьому, вказаним рішенням не встановлено нікчемності заповіту ОСОБА_3 , а також не скасовано жодної нотаріальної дії, вчиненої старостою ОСОБА_4 у період з 08 грудня 2016 року по 03 серпня 2022 року. Необґрунтованими є посилання сторін на правові висновки Верховного Суду у справах №607/15112/17-ц та №759/2328/16-ц, оскільки предметом цих спорів було визнання нікчемним заповіту за обставин його посвідчення особою без відповідних повноважень, в той час як у даній справі предметом оскарження є відмова приватного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії з підстав неправильного тлумачення змісту статей 1247, 1251 ЦК України через обставину, встановлену іншим судовим рішенням, яка не є преюдиційною щодо обставин даної справи. Предмет спору у справі №681/258/24 не охоплює дослідження обставин чинності повноважень старости Рибій С.С. на вчинення нотаріальних дій (як у справі №607/15112/17-ц), а спрямований виключно на визначення правомірності відмови приватного нотаріуса у їх вчиненні.

ОСОБА_1 увідзиві на апеляційну скаргу приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. підтримав доводи апеляційної скарги приватного нотаріуса, вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції було допущено неповне з`ясування обставин справи, та неправильне застосування норм матеріального права, оскільки заповіт, який був складений ОСОБА_3 та посвідчений 30 листопада 2020 року старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради Рибій С.С., і зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №108, був посвідчений особою, яка не мала на це права, а тому є нікчемним.

Приватний нотаріус Шепетівського районного нотаріального округу Садовський А.М. у відзиві підтримав доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що заповіт ОСОБА_3 , який був посвідчений 30 листопада 2020 року старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради Рибій С.С., і зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №108, посвідчений особою, яка не мала на це права, а тому є нікчемним. Вважає, що постанова про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19 лютого 2024 року є законною та прийнятою відповідно до норм чинного законодавства.

В судовому засіданні приватний нотаріусШепетівського районногонотаріального округуСадовський А.М.вимоги апеляційних скарг підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник апелянта ОСОБА_1 адвокат Коберський А.П. вимоги апеляційних скарг підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник ОСОБА_2 адвокат Нагнибіда В.І. проти вимог апеляційних скарг заперечив, просив залишити їх без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

ОСОБА_2 про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлений, в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Третя особа Полонська міська рада про дату, час і місце слухання справи належним чином повідомлена, представник міської ради в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційні скарги слід задовольнити частково.

Мотивувальна частина

Встановлені фактичні обставини справи

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 , видане 15 травня 2021 року Полонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління юстиції (м. Хмельницький).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на майно, а саме земельну ділянку площею 2,4418 га, кадастровий номер 6823682800:02:007:0001, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Котелянської сільської ради Полонського району Хмельницької області, яка належала йому на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ №500513 від 29 жовтня 2008 року.

30 листопада 2020 року ОСОБА_3 склав заповіт, який посвідчено старостою Новоселицького старостинського округу Рибій С.С. та зареєстровано в реєстрі за №108. Згідно із заповітом ОСОБА_3 усе своє майно заповів ОСОБА_2 .

24 травня 2021 року ОСОБА_1 , який є сином ОСОБА_3 , звернувся до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. із заявою про прийняття спадщини.

17 червня 2021 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 .

19 червня 2021 року ОСОБА_1 звернувся приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. із заявою про зупинення видачі свідоцтва про право на спадщину для ОСОБА_2 , посилаючись на те, що він має намір звернутись до суду із позовною заявою про визнання заповіту недійсним.

Відповідно до рішення 18-ї сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноважених осіб на вчинення нотаріальних дій» вирішено, зокрема, уповноважити з 08 грудня 2016 року старосту села Рибій Світлану Сергіївну як посадову особу органу місцевого самоврядування вчиняти нотаріальні дії, передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про нотаріат».

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №560/9604/21, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 02 серпня 2022 року, визнано протиправним та скасовано рішення 18-ї чергової сесії І-го скликання Полонської міської ради від 08.12.2016 №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій.

16 січня 2024 року ОСОБА_5 від імені свого довірителя ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. із заявою про видачу на ім`я ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, а саме земельну ділянку площею 2,4416 га кадастровий номер 6823682800:02:007:0001.

Постановою приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. від 19 лютого 2024 року відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку кадастровий номер 6823682800:02:007:0001 і на інше майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_3 . Постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії обґрунтована тим, що заповіт, який був посвідчений 30 листопада 2020 року старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради Рибій С.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №108, був посвідчений особою, яка не мала на це права, а отже відповідно достатті 1257 ЦК Україниє нікчемним.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з частинами 1, 2, 5статті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 2 статті 19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: малозначних справ; справ, що виникають з трудових відносин; справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 4 статті 19 ЦПК України).

Питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (частина 1 статті 277 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, зокрема, справи у спорах щодо спадкування.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на неможливість розгляду цієї категорії цивільних справ у порядку спрощеного провадження, зокрема, у постановах від 27 січня 2021 року у справі №200/14300/18, від 19 травня 2021 року у справі №278/2797/19.

У справі, що переглядається, предметом спору є визнання протиправною та скасування постанови приватного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину. Отже, спір виник із правовідносин щодо спадкування. УхвалоюПолонського районного суду Хмельницької області від 29 лютого 2024 року відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Ухвалою суду від 22 квітня 2024 року призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Однак, враховуючи предмет спору та правові підстави позову у цій справі, вона є справою, що виникла із спадкових правовідносин, а отже, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 274 ЦПК України не могла розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження. Визначаючи порядок провадження у справі, суд першої інстанції помилково не врахував норму пункту 2 частини 4 статті 274 ЦПК України, яка підлягала застосуванню.

Пунктом 7 частини 3 статті 376 ЦПК України визначено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції не містять доводів про порушення судом першої інстанції норм пункту 2 частини 4 статті 274 ЦПК України, але визначаючи межі розгляду справи, колегія суддів враховує, що відповідно до частини 4 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Отже, всупереч нормам процесуального права суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного, а не загального позовного провадження, що не відповідає положенням пункту 2 частини 4 статті 274 ЦПК України, а тому рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення.

Згідно зістаттею 1216 ЦК Україниспадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК Українипередбачає, що спадкування здійснюється за законом або за заповітом.

Відповідно до частин першої, третьоїстатті 1223 ЦК Україниправо на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Статтею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановленістаттею 1247 ЦК України, згідно з якою загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Згідно зі статтею 1247 ЦК України заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення. Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу. Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Такі ж положення містяться і у частині 3 статті 203 ЦК України.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Форма заповіту передбачає обов`язковість його посвідчення нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України (частина третя статті 1247 ЦК України).

Згідно зі статтею 1251 ЦК України, якщо у населеному пункті немає нотаріуса, заповіт, крім секретного, може бути посвідчений уповноваженою на це посадовою особою відповідного органу місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 2 статті 209 ЦК України нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису.

Відповідно до змісту статті 37 Закону України «Про нотаріат» у населених пунктах, де немає нотаріусів, уповноважені на це посадові особи органу місцевого самоврядування вчиняють такі нотаріальні дії: 1) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 2) посвідчують заповіти (крім секретних); 3) видають дублікати посвідчених ними документів; 4) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 5) засвідчують справжність підпису на документах.

Статтею 5 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено систему місцевого самоврядування, яка включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст; органи самоорганізації населення.

Посадова особамісцевого самоврядування особа,яка працюєв органахмісцевого самоврядування,має відповідніпосадові повноваженняу здійсненніорганізаційно-розпорядчихта консультативно-дорадчихфункцій іотримує заробітнуплату зарахунок місцевогобюджету (абзац 3 статті 1 Закону України Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» староста є виборною посадовою особою місцевого самоврядування.

Згідно з частиною 4 статті 54-1Закону України«Про місцевесамоврядування вУкраїні» староста працює на постійній основі в апараті відповідної ради та її виконавчого комітету, а в разі обрання членом цього виконавчого комітету у виконавчому комітеті ради. Старостауповноважений сільською, селищною, міською радою, яка його затвердила, діяти в інтересах жителів відповідного старостинського округу у виконавчих органах сільської, селищної, міської ради, а також здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та іншими законами України.

При вчиненні наведених нотаріальних дій посадові особи органу місцевого самоврядування діють відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 11 листопада 2011 року № 3306/5(далі Порядок), за змістом пункту 1.2. якого нотаріальні дії вчиняють посадові особи, на яких за рішенням відповідного органу місцевого самоврядування покладено вчинення цих дій.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 1 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій посадовими особами органів місцевого самоврядування, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №3306/5,посадова особа органу місцевого самоврядування посвідчує заповіт, який написаний заповідачем власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. Посадова особа органу місцевого самоврядування може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів. У цьому разі заповіт має бути прочитаний уголос та підписаний заповідачем, про що ним зазначається у заповіті перед його підписом.

Статтею 1297ЦК Українипередбачено,що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.

Згідно зістаттею 49 Закону України «Про нотаріат»нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов`язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених законом.

Нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, не приймає для вчинення нотаріальних дій документи, якщо вони не відповідають вимогам, встановленим устатті 47 цього Закону, або містять відомості, передбачені частиною третьоюстатті 47 цього Закону.

Нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов`язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.

Відповідно до пунктів 3, 4 Глави 13 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за №282/20595, нотаріус на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, зобов`язаний викласти причини відмови в письмовій формі і роз`яснити порядок її оскарження. У цих випадках нотаріус протягом трьох робочих днів виносить постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. У постанові про відмову зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства. Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Нотаріус зобов`язаний мотивувати свої дії, направлені на відмову у вчиненні нотаріальної дії. При цьому, нотаріусу заборонено лише безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 01 березня 2021 року у справі №473/1878/19).

У справі, що переглядається, встановлено, що 30 листопада 2020 року ОСОБА_3 склав заповіт, який був посвідчений старостою Новоселицького старостинського округу Рибій С.С. та зареєстровано в реєстрі за №108. Згідно зі змісту вказаного заповіту ОСОБА_3 усе своє майно заповів для ОСОБА_2 .

16 січня 2024 року ОСОБА_5 від імені свого довірителя ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. із заявою про видачу на його ім`я свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Проте, постановою приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М. від 19 лютого 2024 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 . У спірній постанові нотаріус посилався на те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, було визнано протиправним та скасовано рішення 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій. Таким чином, заповіт, який посвідчений 30 листопада 2020 року старостою Новоселицького старостинського округу Полонської міської ради Рибій С.С. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №108, був посвідчений особою, яка не мала на це права, а отже відповідно достатті 1257 ЦК Україниє нікчемним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами 3, 5 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин повинен вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним (частини третя п`ята статті 203 ЦК України).

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним (частина друга статті 215 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» уповноважено з 08 грудня 2016 року старосту села Рибій Світлану Сергіївну як посадову особу органу місцевого самоврядування вчиняти нотаріальні дії, передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про нотаріат».

Таким чином, ОСОБА_4 будучи обраною старостою Полонської міськоїради об`єднаноїтериторіальної громади тана підставінаданих їйповноважень буланаділена правомна посвідченнязаповітів.

При цьому, матеріали справи не містять відомостей про скасування чи зміну вищезазначеного рішення органу місцевого самоврядування щодо покладення обов`язків із вчинення нотаріальних дій на ОСОБА_4 на момент посвідчення спірного заповіту.

Доводи апеляційних скарг про те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного суду від 03 серпня 2022 року, було визнано протиправним та скасовано рішення 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій» в частині уповноваження ОСОБА_4 на вчинення нотаріальних дій, не спростовує висновків суду, оскільки на момент посвідчення заповіту 30 листопада 2020 року вказане рішення міської ради було чинним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 зазначено, що судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Таким чином, рішення 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій», яким, зокрема, уповноважено старосту Новоселицькогостаростинського округуПолонської міськоїради Рибій С.С.на вчиненнянотаріальних дій, втратило чинність 03 серпня 2022 року з набранням законної сили постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №560/9604/21.

Заповіт ОСОБА_3 посвідчено ОСОБА_4 30 листопада 2020 року та зареєстровано в реєстрі за №108, тобто після набрання законної сили постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2022 року у справі №560/9604/21.

Отже, спірний заповіт посвідчено старостою села Рибій С.С., при цьому вона була уповноважена на здійснення нотаріальних дій рішенням 18-ї чергової сесії І скликання Полонської міської ради об`єднаної територіальної громади від 08 грудня 2016 року №10 «Про уповноваження осіб на вчинення нотаріальних дій», яке на момент посвідчення 30 листопада 2020 року ніким не оспорено та не визнано протиправним.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у від 29 січня 2024 року у справі №369/7921/21 зазначив, що у ЦК України не передбачено такої підстави для кваліфікації заповіту, посвідченого секретарем сільської ради, нікчемним, як відсутність рішення виконавчого комітету сільської ради щодо покладання на цю посадову особу вчинення нотаріальних дій. Цене впливає на форму заповіту та порядок його посвідчення. Протилежна кваліфікація буде базуватися на мотивах розширеного розуміння вимог до форми і порядку його посвідчення і порушить принцип свободи заповіту, оскільки він піддається правовій охороні й після смерті заповідача.

Таким чином, помилковим є висновок приватного нотаріуса про нікчемність спірного заповіту.

Отже, доводи апеляційних скарг про те, що заповіт ОСОБА_3 посвідчено неуповноваженою особою не підтверджені належними і допустимими доказами у справі.

Крім того,суд враховує,що спірнийзаповіт нікимнеоспорений,а тому,виходячи зпринципу правомірностіправочину,позовні вимоги ОСОБА_2 є доведеними. Авідтак, постанова приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Садовського А.М. від 19 лютого 2024 року про відмову у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину є незаконною та підлягає скасуванню.

Не заслуговують на увагу також посилання апелянтів на правові позиції Верховного Суду, які викладені у постановах від 12 червня 2019 року у справі №607/15112/17-ц, від 15 квітня 2020 року у справі №520/11935/18, від 09 січня 2019 року у справі №759/2328/16, оскільки предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені фактичні обставини, матеріально-правове регулювання спірних правовідносин у зазначених справах не є подібними у даній справі.

Висновки суду апеляційної інстанції

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня2006року).

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з пунктом 7 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права розглянувши даний спір у порядку спрощеного, а не загального позовного провадження, то рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати

За правилами частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, то сплачений ним судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211 грн 20 коп.слід стягнути з відповідача приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського А.М.

Керуючись ст. ст. 374, 376,382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського Анатолія Миколайовича задовольнити частково.

Рішення Полонськогорайонного судуХмельницької областівід 24жовтня 2024рокускасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Садовського Анатолія Миколайовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Полонська міська рада об`єднаної територіальної громади Шепетівського району Хмельницької області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Хмельницької області Садовського Анатолія Миколайовича про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19 лютого 2024 року №18/02-14/36/2021.

Стягнути з приватного нотаріуса Шепетівського районного нотаріального округу Садовського Анатолія Миколайовича на користь ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1211 грн 20 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13 січня 2025 року.

Судді Т.В. Спірідонова

Р.С. Гринчук

А.М. Костенко