Вирок

від 14.01.2025 по справі 275/179/24

БРУСИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 275/179/24

ВИРОК

IМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року селище Брусилів

Брусилівський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Брусилів кримінальне провадження №12023060420000605, щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Приазовське Першотравневого району Донецької області, українця, громадянина України, офіційно не працючого, який депутатом та інвалідом не являється, розлученого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 та проживає: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 20.01.2016Першотравневим районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст.. 75, 104, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 15.03.2018Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 1 ст. 289 КК

України до обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст.. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 18.12.2018Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 1,2 ст. 185 КК

України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 14.03.2019Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК

України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст.. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 08.08.2019 Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

- 10.02.2020Першотравневим районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 08.08.2019 остаточно призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі;

- 26.04.2023року звільнений з ДУ «Сокирянська виправна колонія (№ 67)» на підставі відбуття строку покарання,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

Указом ПрезидентаУкраїни N?64/2022на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого2022року введено воєнний стан, який затверджено 24.02.2022Верховною Радою України

ЗУ Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні».

У зв?язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської

Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106

Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", на підставі Указу Президента України від 06 листопада2023р. № 734/2023строк дії воєнного стану в Україні продовжується з 05 години 30 хвилин 16 листопада2023року строком на 90 діб.

Всупереч введеному правовому режиму воєнного стану, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за злочини проти власності, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий умисний злочин проти

власності за наступних обставин.

Так, 18.12.2023близько 22 години 30 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись в стані алкогольного сп?яніння, перебував в приміщенні магазину ТОВ «ФОРА», за адресою вул. Митрополита Іларіона, 22 в смт. Брусилів, Житомирський район, Житомирська область, Брусилівська об?єднана територіальна громада.

В цей час та місці, за вказаних обставин, в нього виник злочинний протиправний умисел на заволодіння чужим майном, а саме 1 пляшкою горілки марки «Гетьман» ємністю1000мл., що знаходилася на вітрині магазину ТОВ «ФОРА».

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне в умовах воєнного стану, викрадення чужого майна, маючи корисливий мотив та мету незаконно збагатитися, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 , 18.12.2023близько 22 години 30 хвилин, шляхом вільного доступу, умисно викрав 1 пляшку горілки марки «Гетьман» ємністю1000мл. вартістю 227.20 грн., яка належить ТОВ «ФОРА». Під час вчинення вказаного кримінального правопорушення дії ОСОБА_4 були помічені працівниками ТОВ «ФОРА», але на їх зауваження він не відреагував та тримаючи при собі 1 пляшку горілки марки «Гетьман» ємністю1000мл. зник з місця події. В подальшому ОСОБА_4 викраденим розпорядився на власний розсуд.

Дії ОСОБА_4 , які виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, суд кваліфікує як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України.

Позиція сторін кримінального провадження

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 встановлені обставини кримінального провадження не оспорював, беззастережно визнав свою винуватість, у скоєні вказаного кримінального правопорушення. Вказав, що 18.12.2023 перебував у стані алкогольного сп`яніння та в магазині «Фора» в Брусилові та раптово вирішив вкрасти пляшку горілки. Взяв її з прилавку біля входу, коли працівник магазину, що бачив це, зробив йому зауваження, то ОСОБА_4 проігнорував це та продовжив рух, вийшов з магазину, і десь за 200 метрів його наздогнали працівники охорони магазину. Вказав, що розумів, що його дії бачили інші, але був п`яний та не може пояснити причину своїх дій тоді. Пляшку горілки повернув одраз в магазин й заплатив її вартість, близько 250 гривень. Просив суд врахувати, що він розкаюється у вчиненому та шкодує про свій вчинок, просить суворого його не карати. Вказав, що має двох дітей які залишились жити на окупованій території, а він виїхав з Маріуполя, на даний час живе з дівчиною, чекають дитину, він підробляє та має дохід в 20-22 тисячі гривень. До суду не приїздив, бо з його квартири в Житомирі його вигнала власниця, повісток не отримував, в судове засідання з`явився сам, коли отримав повістку після того, як був затриманий через перебування в розшуку. Просив суд суворо не карати.

Викладенні показання обвинуваченого ОСОБА_4 суд визнає належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження встановлених обставин кримінального провадження, оскільки вони отримані судом при його безпосередньому допиті є чіткими та послідовними щодо часу, місця та способу вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, що свідчить про повне розуміння останнім пред`явленого та визнаного судом доведеним обвинувачення.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті і судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції - роз`яснивши обвинуваченій положення ч. 3 ст.349 КПК Українипро те, що в такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до ч. 3ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду не має сумнівів в добровільності та істинності його позиції.

Представник потерпілого ТОВ «ФОРА» в судовому розгляді участі не приймав. Звернувся до суду з письмовою заявою, в якій просив розглядати кримінальне провадження без його участі та вказав про відсутність претензій до обвинуваченого.

Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4ст.186КК України та просив призначити покарання у виді 7 років позбавлення волі, застосувати ст. 70 КК України пр. визначені остаточного покарання та не обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Захисник в судовому засіданні вказав на наявність обставин, що пом`якшують відповідальність, з врахуванням вартості предмета злочину, розкаяння обвинуваченого, просив визначити покарання у виді штрафу на підставі ст. 69 КК України.

Висновки суду щодо доведеності вини обвинуваченого

Проаналізувавши досліджені докази у своїй сукупності, діючи згідност. 337 КПК Українив межах пред`явленого обвинувачення та оцінюючи фактичні обставини, які не оспорюється обвинуваченим, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 своїми діями, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, тобто органом досудового розслідування його дії кваліфіковані вірно.

Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання та відомості, що характеризують особу обвинуваченого

Обставинами, яка пом`якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 за положеннями п. 1 ч. 1ст. 66 КК України, є щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, оскільки він добровільно й в короткі строки брав участь в слідчих діях, в ході яких надавав відомості, що прискорило розслідування злочину та добровільне відшкодування збитку потерпілому.

Обставинами, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є вчинення злочину в стані алкогольного сп`яніння та рецидив злочинів в зв`язку з непогашенням судимості за попереднім вироком.

Також судом на підставі наданих сторонами доказів щодо особи обвинуваченого встановлено, що останні раніше неодноразово судимий, а саме:

- 20.01.2016Першотравневим районним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75, 104, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 15.03.2018Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 1 ст. 289 КК

України до обмеження волі на строк 3 роки, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 1 рік;

- 18.12.2018Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 1,2 ст. 185 КК

України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 14.03.2019Іллічівським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК

України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 75, 76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки;

- 08.08.2019 Приморським районним судом м. Маріуполь Донецької області за ч. 2, 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки;

- 10.02.2020Першотравневим районним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки, на підставі ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання призначеного вироком Приморського районного суду м. Маріуполь Донецької області від 08.08.2019 остаточно призначено покарання 4 роки 1 місяць позбавлення волі; 26.04.2023року звільнений з ДУ «Сокирянська виправна колонія (N? 67)» на підставі відбуття строку покарання.

Згідно вироків судів, ОСОБА_4 має двох неповнолітніх дітей, - ОСОБА_6 , 2015 р.н, та ОСОБА_7 , 2017 р.н.

Згідно копії вироку Народицького районного суду Житомирської області від 09.12.2024, який набрав законної сили, ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, ч.1 ст.304 КК України і із застосуванням ч.1, ч. 4 ст.70 КК України призначено остаточне покарання у виді 5 років позбавлення волі, строк якого рахується з 15.09.2024.

Інших характеризуючи особу обвинуваченого даних сторони кримінального провадження суду не надали.

Мотиви призначення покарання

Відповідно до положеньст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_4 відноситься до тяжких злочинів.

Судом враховуються вимоги ч. 2 ст.61 Конституції Українипро те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогамист. ст.50,65 КК України, враховує межі, установлені у санкції частини статті Особливої частиниКК України, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; положення Загальної частиниКК України; ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення; обставини вчинення кримінального правопорушення; думку прокурора, обвинуваченого, захисника, заяву представника потерпілого щодо відшкодування збитків, дані про особу обвинуваченого.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення обвинуваченого та запобігання новим кримінальним правопорушенням, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 4ст. 186 КК Україниу виді позбавлення волі строком 7 років, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжкого злочину, даним про особу обвинуваченого, який офіційно не працевлаштований, раніше неодноразово судимий, що вказує про небажання останнього стати на шлях виправлення, тому суд вважає, що саме такий вид покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого.

При цьому суд не вбачає підстав для застосування ст. 69 КК України, оскільки обвинувачений раніше неодноразово судимий до покарання у виді позбавлення волі, однак належних висновків для себе не зробив, знову вчиняв злочини, зокрема - проти власності.

Крім того, 09.12.2024 Народицьким районним судом Житомирської області ОСОБА_4 засуджено за вчинення злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК України, ч.1 ст.304 КК України, і із застосуванням ч.1 ст.70 КК України призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі. В силу ч.4 ст.70 КК України остаточне покарання ОСОБА_4 визначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за даним вироком суду та за вироком Народицького районного суду Житомирської області від 05 листопада 2024 року, та постановлено вважати його засудженим до остаточного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі, вирок набрав законної сили 08.01.2025.

Відповідно ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими встатті 72цього Кодексу.

За наведеного, остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень належить призначити на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком та вироком Народицького районного суду Житомирської області від 09.12.2024 у розмірі 7 років та 1 місяць позбавлення волі, зарахувавши покарання, відбуте частково за попереднім вироком з 15.09.2024.

Мотиви ухвалення інших рішень

Цивільний позов потерпілим не заявлено, матеріальна шкода відшкодована, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні, арешт та майно не накладався.

Запобіжний захід обвинуваченому у кримінальному провадженні станом на час ухвалення вироку не обрано, підстав для його обрання у даній справі суд не вбачає, оскільки ОСОБА_4 вже відбуває покарання у виді позбавлення волі.

Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Враховуючи, що визначення судом остаточного покарання ОСОБА_4 здійснюється з врахуванням вироку Народицького районного суду Житомирської області від 09.12.2024, яким строк покарання йому рахується з 15.09.2024, остаточне покарання за даним вироком також слід рахувати з цієї дати.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 100, 349, 369-371, 373, 374 - 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4ст.186КК України та призначити йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.

На підставі ч. ч. 1, 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань за даним вироком та за вироком Народицького районного суду Житомирської області від 09 грудня 2024 року призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 7 (семи) років 1 (одного) місяця позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання рахувати з 15.09.2024.

Речові докази по справі, які зберігаються в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 2 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області: компакт-диск з відеозаписами, зразок букального епітелію залишити в матерілах кримінального провадження, 1 пляшку горілки, ємністю 1 л, - повернути власнику ТОВ «ФОРА».

Запобіжний захід не обирати.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Брусилівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1