Ухвала

від 14.01.2025 по справі 907/311/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

УХВАЛА

"14" січня 2025 р. Справа № 907/311/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддіЗварич О.В.,

Кравчук Н.М.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного підприємства "Ужгород-трейд" б/н від 17.12.2024 (вх. №01-05/3651/24 від 17.12.2024)

на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 (повний текст рішення складено 20.05.2024)

у справі № 907/311/21 (суддя Ремецькі О.Ф.)

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний інвестиційний банк", м. Ужгород

до відповідача Приватного підприємства "Ужгород-трейд", м. Ужгород

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансойлсфера", м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі №907/311/21 позовні вимоги задоволено повністю. Звернуто стягнення на предмет Іпотеки згідно договору іпотеки від 31 травня 2018 року посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського МНО Єгер Н.Д. та зареєстрованим в реєстрі за №860 із додатковою угодою до нього, на майно Приватного підприємства Ужгород-трейд, а саме вбудоване нежитлове приміщення загальною площею 299,2 кв.м., що розташоване за адресою: Україна, Закарпатська область, місто Ужгород, площа Театральна, буд. 11, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 208242521101 на користь АТ КОМІНВЕСТБАНК, в рахунок часткового погашення заборгованості по Договору кредитної лінії № 04-33/3л-14 від 10.12.2013 р. в сумі 1 256 599,99 доларів США шляхом проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна. Стягнуто з ПП Ужгород-тpейд на користь АТ КОМІНВЕСТБАНК витрати по сплаті судового збору в розмірі 135 354,94 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору за платіжним дорученням №4 від 09.04.2021 року. Присуджено до стягнення з ПП Ужгород-тpейд в дохід Державного бюджету України суму 391 979,75 грн. у відшкодування судових витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Ужгород-трейд" оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу суду 17.12.2024. В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі №907/311/21 в частині, що стосується проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна та в оскаржуваній частині ухвалити нове рішення, яким встановити початкову вартість предмета торгів у сумі 21 270 080,00 грн.

Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.12.2024 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Кравчук Н.М. та Зварич О.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 залишено без руху апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ужгород-трейд" б/н від 17.12.2024 (вх. №01-05/3651/24 від 17.12.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі №907/311/21 та надано апелянту строк у 10 днів для усунення недоліків та надання суду доказів доплати судового збору в сумі 628 259,63 грн, докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансойлсфера" та належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі №907/311/21 протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

06.01.2025 від Приватного підприємства "Ужгород-трейд" надійшла заява про усунення недоліків, в якій заявник просить поновити строк на апеляційне провадження, вказуючи, що ПП "Ужгород-трейд" зверталося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.06.2024 відмовив у задоволені клопотання ПП "Ужгород-трейд" про відстрочення сплати судового збору, залишив апеляційну скаргу без руху та надано строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали для надання суду доказів доплати судового збору в сумі 632 801,63 грн.

Також, надає докази надсилання копії апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "Трансойлсфера" та вказує, що скаржник оскаржує рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 року у справі №907/311/21 в частині, що стосується проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, а отже, на думку ПП "Ужгород-трейд", сума судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги в оскарженій частині становить 4542 грн.

Щодо суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у даній справі суд зазначає наступне:

Як визначено ч. 3, 4 статті 258 ГПК України, до апеляційної скарги додаються: 1) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень; 2) докази сплати судового збору; 3) докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу; 4) докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції, за наявності. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Суд зазначає, що майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Від визначення характеру позовної вимоги (майновий чи немайновий) залежить розмір судового збору, належного до сплати за подання до суду відповідного позову.

У питанні визначення характеру позовних вимог, апеляційний суд ураховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 25.08.2020 у справі № 910/13737/19, за якими майновий позов (позовна вимога майнового характеру) це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 13 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.19 у справі № 907/9/17).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

За наслідками розмежування позовних вимог на ті, які носять майновий характер та ті, які мають немайновий характер, визначається розмір ставок судового збору за їх подання, який передбачений статтею 4 Закону України "Про судовий збір", а також порядок сплати судового збору, визначений статтею 6 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, суд зазначає, що позовні вимоги у цій справі, а саме звернення стягнення на предмет іпотеки носять як майновий та є єдиною. Вимоги немайнового характеру, а саме оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 року у справі №907/311/21 в частині, що стосується проведення прилюдних торгів з початковою ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом згідно з оцінкою майна під час проведення виконавчих дій не нижчою за звичайні ціни на цей вид майна, як про це вказує скаржник не є окремою позовною вимогою та не може бути оскаржена окремо від рішення загалом.

Згідно ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір за подання апеляційних скарг на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Розмір судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції складає 527 334,69 грн. Відтак, при поданні апеляційної скарги про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі №907/311/21 в апеляційному порядку, розмір судового збору що підлягає сплаті складає 791 002,04 грн (527 334,69 грн * 150%).

Відповідно до ч.3 ст. 4 Закону України Про судовий збір, при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, тобто розмір судового збору що підлягає сплаті, за розгляд апеляційної скарги, складає 632 801,63 грн (791 002,04 грн * 80%).

При подані апеляційної скарги заявником надано докази сплати судового збору у розмірі 4 542,00 грн.

Отже, Приватному підприємству "Ужгород-трейд" слід було надати докази доплати судового збору у розмірі 628 259,63 грн (632 801,63 грн 4 542,00 грн) про, що було зазначено в ухвалі суду від 23.12.2024.

Щодо клопотання про поновлення строку на апеляційне провадження суд зазначає наступне:

В клопотанні б/н від 07.01.2025 (вх.№ 01-05/87/25 від 03.01.2025) про поновлення строку на апеляційне провадження скаржник, вказує, що ПП "Ужгород-трейд" зверталося з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції. Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 12.06.2024 відмовив у задоволені клопотання ПП "Ужгород-трейд" про відстрочення сплати судового збору, залишив апеляційну скаргу без руху та надано строк протягом 10 днів з дня вручення ухвали для надання суду доказів доплати судового збору в сумі 632 801,63 грн.

Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 10.07.2024 повернув апеляційну скаргу ПП "Ужгород-трейд" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі № 907/311/21 з доданими до скарги матеріалами.

Постановою ВГС у складі ВС України від 09.10.2024р. у справі № 907/311/21 касаційну скаргу Приватного підприємства "Ужгород-трейд" залишити без задоволення, а Ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 у справі № 907/311/21 залишено без змін.

У зв`язку із тим, ПП "Ужгород-трейд" не зміг реалізувати своє право на оскарження судового рішення по суті з метою захисту своїх прав, що на думку скаржника є поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження Рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 року у справі №907/311/21 та просить поновити строк на апеляційне оскарження.

Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.

У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

Поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).

Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду відновити цей строк.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Водночас, частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно з частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Слід зазначити, що факт оскарження ухвали Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2024 про повернення первісної апеляційної скарги Приватного підприємства "Ужгород-трейд" на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у цій справі до Верховного Суду в цьому випадку не може свідчити про поважність причин пропуску строку на оскарження рішення місцевого суду.

Отже, подання до суду 17.12.2024 повторної апеляційної скарги на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі № 907/311/21, про яке скаржник Приватне підприємство "Ужгород-трейд" знало ще 21.05.2024, з пропуском строку апеляційного оскарження та відповідним клопотанням на поновлення строку такого оскарження, не може вважатися поважною причиною, оскільки вказане зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою, яка залежала виключно від самого скаржника.

Таким чином, зазначені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне провадження підстави (обставини), що перешкоджали зверненню до суду з апеляційною скаргою раніше, суд вважає неповажними, у зв`язку з чим, скаржник має право зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які суд може визнати поважними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи те, що скаржник при усуненні недоліків апеляційної скарги не довів поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі № 907/311/21, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст.ст. 81, 119, 234, 261 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання б/н від 07.01.2025 (вх.№ 01-05/87/25 від 03.01.2025) Приватного підприємства "Ужгород-трейд" про поновлення строку на апеляційне провадження на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі № 907/311/21 відмовити.

2. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Ужгород-трейд" б/н від 17.12.2024 (вх. №01-05/3651/24 від 17.12.2024) на рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі № 907/311/21.

3. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ужгород-трейд" б/н від 17.12.2024 (вх. №01-05/3651/24 від 17.12.2024) рішення Господарського суду Закарпатської області від 29.04.2024 у справі № 907/311/21 та додані до неї матеріали повернути скаржнику.

4. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

5. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена у порядку, визначеному ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддяПанова І.Ю.,

СуддяЗварич О.В.,

Кравчук Н.М.