Рішення

від 14.01.2025 по справі 904/4794/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.01.2025м. ДніпроСправа № 904/4794/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер", м. Кропивницький

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп", м. Дніпро

про стягнення 910 454,33 грн, -

Суддя Бажанова Ю.А.

Секретар судового засідання Григорчук М.І.

Представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" заборгованість за Договором поставки №24/06 від 05 червня 2024 року у розмірі 910 454 грн. 33 коп., у тому числі 787 916 грн. 60 коп. основного боргу, штрафних санкцій 116918,98 грн, з яких: пеня - 74077,08 грн, відсотки річні - 8525,00 грн, інфляційні втрати - 34316,90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" своїх зобов`язань за Договором поставки №24/06 від 05 червня 2024 року в частині розрахунку за отриманий товар.

Разом із позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову про стягнення заборгованості за договором поставки №24/06 від 05 червня 2024 року шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп", які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ТОВ "Конверсія Груп" в межах суми позову у розмірі 910 454 грн. 33 коп. до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.11.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" про забезпечення позову повернуто заявнику.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.2024 позовну заяву залишено без руху; постановлено позивачу протягом 10 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору у розмірі 10 925,45 грн; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини щодо поставки товару з урахуванням приписів пунктів 5.3, 5.5 договору №24/06 від 05.06.2024 (пункт 5 частини 3 статті 162 ГПК України).

06.11.2024 від представника позивача до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, з доказами усунення.

06.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" подало до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову про стягнення заборгованості за договором поставки №24/06 від 05 червня 2024 року шляхом накладення арешту на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.37, кімн.34, код ЄДР 42718877), які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово-кредитних установах та належать ТОВ "Конверсія Груп" в межах суми позову у розмірі 910 454 грн. 33 коп. (дев`ятсот десять тисячі чотириста п`ятдесят чотири грн. тридцять три коп.) до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.11.2024 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" про забезпечення позову: накладений арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп", які знаходяться на рахунках відкритих у будь-яких банківських або інших фінансово кредитних установах та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" в межах суми позову у розмірі 910 454 грн. 33 коп. до набрання законної сили рішенням суду у справі.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 27.11.2024.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 у справі №904/4794/24, яка була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп", повернулась на адресу Господарського суду Дніпропетровської області із відміткою Укрпошти "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з Витягом з Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" є: м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, кім 34.

Тобто, поштову кореспонденцію було направлено судом за місцем державної реєстрації.

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

25.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" подало заяву в якій просить суд проводити підготовче засідання по справі без участі Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" та його представника.

У судовому засіданні, яке відбулося 27.11.2024, господарським судом оголошено перерву до 12.12.2024.

06.12.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" подало заяву в якій зазначає, що в прохальній частині позовної заяви в розшифровці заборгованості зазначено неправильна сума штрафних санкцій, однак загальна заборгованість залишається незмінною: у сумі 910 454 грн. 33 коп. (дев`ятсот десять тисячі чотириста п`ятдесят чотири грн. тридцять три коп.), у тому числі 787 916 грн. 60 коп. основного боргу, штрафних санкцій 116918.98 грн, з яких: пеня - 74 077.08 грн, відсотки річні - 8 525,00 грн, інфляційні втрати - 34316,90 грн." Вказана розбіжність в розмірі штрафних санкцій виникла внаслідок технічної описки та вірним розміром штрафних санкцій є 122537,73 грн, з яких: пеня - 79114.58 грн, відсотки річні - 9106,25 грн, інфляційні втрати - 34316.90 грн" тобто та сума, яка зазначена в описовій частині позовної заяви. На підставі чого просить суд вважати вірним позовні вимоги в наступній редакції "Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" заборгованість за Договором поставки №24/06 від 05 червня 2024 року у розмірі 910 454 грн. 33 коп., з якої основний борг 787 916 грн. 60 коп., штрафних санкцій 122537,73 грн., з яких: пеня - 79114,58 грн, відсотки річні - 9106,25 грн, інфляційні втрати - 34316,90 грн.

У судове засідання 12.12.2024 з`явився представник позивача, представник відповідача не з`явився.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті в засіданні на 14.01.2025.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" відзив на позов не подало.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 у справі №904/4794/24 відповідачу встановлений строк на подання відзиву на позовом протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Копія ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 11.11.2024 у справі №904/4794/24, яка була направлена на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп", повернулась на адресу Господарського суду Дніпропетровської області із відміткою Укрпошти від 19.11.2024 "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг, закінчився, від відповідача відзиву на позов чи клопотання про продовження строку на подання відзиву на позов до господарського суду не надходило.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач не використав наданого законом права на подання відзиву на позов та доказів, а матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

14.01.2025 від представника Товариством з обмеженою відповідальністю "Балкер" надійшло клопотання про розгляд справи бех участі його представника. В якому, зокрема, повідомив про підтримання позовних вимог у повному обсязі.

У судове засідання, яке відбулось 14.01.2025, представник позивача не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без участі його представника, представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні 14.01.2025 ухвалено рішення.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Балкер" (постачальник) був укладений договір №24/06 поставки, відповідно до пункту 1.1. якого поставки постачальник передає на умовах даного договору, а покупець приймає у власний брухт кольорових металів згідно ДСТУ 3211:2009 (товар).

Згідно з пунктом 1.2 договору поставки покупець зобов`язаний прийняти товар та оплатити його вартість в строк та на умовах визначених даним договором.

Відповідно до пункту 1.4 договору поставки найменування товару, його кількість , ціна за одиницю, загальна ціна товару в гривнях. строк поставки покупцю. строк оплати. а також інші умови. вказуються в Специфікації, що є додатком до даного договору, яка є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно з пунктом 3.1. договору ціна за одиницю товару визначені у погоджених сторонами Специфікаціях.

Пунктами 4.1. - 4.3 договору встановлено оплата товару за даним договором здійснюється в національній валюті України - гривні. Форма оплати безготівкова.

Оплата за прийнятий товар проводить у розмірі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою з дати зарахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 5.3 договору поставки товар вважається переданим постачальником та прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної та (або) приймально-здавального акту на товар.

Згідно з пунктом 5.5. договору датою поставки товару вважається дата підписання видаткової накладної та (або) приймально-здавального акту на товар.

Даний договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення підписів, печатками стрін.

Даний договір діє з дати набрання ним чинності і до "31" грудня 2024 року, але в будь якому випадку - до виконання сторонами своїх зобов`язань по договору (пункти 9.1-9.2 договору поставки).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" на виконання умов договору здійснило поставку брухту алюмінію масою 12 940 (дванадцять тисяч дев`ятсот сорок) кілограм, що підтверджується Товарно-транспортною накладною №142 від 05.06.2024; видатковою накладною №РН-0000142 від 05.06.2024; актом приймання-передачі №142 від 05.06.2024.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" надало Товариству з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" рахунок-фактуру №СФ-0000129 від 05.06.2024 для оплати брухту алюмінію відповідно до договору на суму 787 916 грн. 60 коп.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Балкер" посилається на несплату Товариством з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" за поставку брухту алюмінію, що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення з відповідача на користь позивача 787 916,60 грн. заборгованості, 79 114,58 грн пені, 9 106,25 грн відсотків річних, 34 316,90 грн інфляційних втрат.

Предметом доказування у справі є обставини укладання договору поставки №24/06 від 05.06.2024, факт поставки товару, строк оплати, строк дії договору, наявність /відсутність прострочення оплати товару, наявність / відсутність підстав для нарахування пені, відсотків річних та інфляційних втрат.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною 6 статті 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно зі статтею 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (стаття 663 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 787 916,60 грн за договором поставки №24/06 від 05.06.2024 за поставлений товар за видатковою накладною №РН-0000142 від 05.06.2024.

З урахуванням умов договору строк оплати за поставлений товар за договором поставки №24/06 від 05.06.2024 за видатковою накладною №РН-0000142 від 05.06.2024, є таким що настав.

Відповідач доказів оплати вартості поставленого товару у розмірі 787 916,60 грн до суду не надав, доводи наведені позивачем в обґрунтування позову у цій частині не спростував.

За викладеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 787916,60 грн заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 34 316,90 грн. та 9 106,25 грн. 3% річних за період з 05.06.2024 по 23.10.2024.

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України).

Якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (частина 1 статті 693 Цивільного кодексу України).

Господарський суд зазначає, що відповідно до частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у договорі або законі не встановлено строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов`язання, судам необхідно виходити з приписів частини другої статті 530 Цивільного кодексу України. Цією нормою передбачено, між іншим, і можливість виникнення обов`язку негайного виконання; такий обов`язок випливає, наприклад, з припису частини першої статті 692 Цивільного кодексу України, якою визначено, що покупець за договором купівлі-продажу повинен оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього; відтак якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлено інший строк оплати товару, відповідна оплата має бути здійснена боржником негайно після такого прийняття, незалежно від того, чи пред`явив йому кредитор пов`язану з цим вимогу. При цьому передбачена законом відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню починаючи з дня, наступного за днем прийняття товару, якщо інше не вбачається з укладеного сторонами договору.

Зі змісту наведеної норми вбачається, що за загальним правилом обов`язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

У спірних правовідносинах строк виконання грошового зобов`язання визначається за правилами статті 692 Цивільного кодексу України, оскільки докази погодження між сторонами іншого строку оплати товару в матеріалах справи відсутні.

Враховуючи, що поставка товару відбулась 05.06.2024, у покупця виник обов`язок з оплати отриманого товару 05.06.2024, відповідно прострочення оплати з 06.06.2024.

Таким чином, з відповідача на користь відповідача підлягає стягненню 9 041,67 грн. 3% річних за період з 06.06.2024 по 23.10.2024.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 79 114,58 грн. пені за період з 05.06.2024 по 23.10.2024 у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойка (пеня, штраф) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 4, 6 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 цього Закону).

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що пеня це договірна санкція.

Разом з цим, сторонами у договір не погоджено розміру пені.

Правова позиція щодо необхідності визначення у правочині умов щодо розміру та бази нарахування пені викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі №904/4156/18.

Таким чином, позивачем не погоджено розміру пені, а отже відсутня правова підстава для нарахування пені, у зв`язку з чим вимога про стягнення пені у розмірі 79 114,58 грн за прострочення грошового зобов`язання задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про стягнення з відповідача 831 275,17 грн (787 916,60 грн. основний борг + 9 041,67 грн 3% річних + 34 316,90 грн інфляційні втрати).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог (на відповідача у сумі 9 975,30 грн: 831 275,17 грн. х 1,5% х 0,8 (коефіцієнт за подання заяви через систему "Електронний суд")) , за подання заяви про забезпечення позову на відповідача у сумі 1 211,20 грн. (3 028,00 грн. / 2 = 1 514,00 грн. х 0,8 (коефіцієнт за подання заяви через систему "Електронний суд")).

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" про стягнення 910 454,33 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Конверсія Груп" (49000, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд. 37, кімната 34 код ЄДРПОУ 42718877) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Балкер" (25006, Кіровоградська область, м. Кропивницький, вул. Кропивницького, буд. 139; код ЄДРПОУ 32508612) 787 916,60 грн. заборгованості, 9 041,67 грн 3% річних, 34 316,90 грн інфляційних втрат, 11 186,50 витрат по сплаті судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 14.01.2025

Суддя Ю.А. Бажанова