Ухвала від 14.01.2025 по справі 641/6890/24

Номер провадження №1-кс/641/59/2025 Справа №641/6890/24

УХВАЛА

14 січня 2025 року м. Харків

Слідчий суддя Комінтернівського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 розглянувши клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024221150001352 від 28.09.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшло клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, в якому він просить скасувати арешт накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.10.2024 року на вантажний тентований автомобіль марки «ГАЗ», модель 3302-14 з реєстраційним номером НОМЕР_1 2003 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 марки «ГАЗ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 2003 року випуску на ім`я ОСОБА_3 та зв`язку ключів у кількості двох штук та блоком управління центрального замку та зобов`язати ВП № 2 ХРУП № 1 ГУНП в Харківській області повернути йому вказане майно.

Розглянувши клопотання, слідчий суддя зазначає наступне.

Порядок звернення до суду за судовим захистом у кримінальному провадженні врегульований Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У рішенні у справі «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine) від 28.03.2006, заява № 23436/03, ЄСПЛ нагадує, що право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду (рішення у справі Golder v. the United Kingdom від 21.02.1975, серія A № 18, п. 36), не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності клопотання.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

При цьому, звертаючись до Комінтернівського районного суду м. Харкова з цим клопотанням, заявник просить скасувати арешт, накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.10.2024 року.

Однак, до клопотання про скасування арешту не додано копію ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 03.10.2024 року, якою за посиланням заявника, накладено арешт на майно, що позбавляє суд можливості встановити обсяг майна, на яке накладено арешт.

Також до клопотання не додано доказів на підтвердження права власності заявника на арештоване майно: вантажний тентований автомобіль марки «ГАЗ», модель 3302-14 з реєстраційним номером НОМЕР_1 2003 року випуску, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 марки «ГАЗ» з реєстраційним номером НОМЕР_1 2003 року випуску на ім`я ОСОБА_3 та зв`язка ключів у кількості двох штук та блоком управління центрального замку, що позбавляє суд можливості перевірити обґрунтованість клопотання.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно вимог ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

За змістом ч. 2, ч. 6 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Наведені вище обставини унеможливлюють розгляд по суті слідчим суддею Комінтернівського районного суду м. Харкова клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна, а тому клопотання підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 26, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання ОСОБА_2 про скасування арешту майна - повернути заявнику.

Роз`яснити, що повернення клопотання не позбавляє права повторного звернення до суду з вказаним клопотанням про скасування арешту майна у порядку, встановленому КПК України.

Ухвала оскарженнюне підлягає.

Слідчий суддя- ОСОБА_1