Постанова

від 12.12.2024 по справі 947/8110/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1779/24

Справа № 947/8110/23

Головуючий у першій інстанції Петренко В.С.

Доповідач Дришлюк А. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2024 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого суддіДришлюка А.І.,суддів ДрагомерецькогоМ.М.,Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Нечитайло А.Ю.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Одеса справу за апеляційною скаргою Київського відділу реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Київського районного суду м. Одеса від 15 травня 2023 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , заінтересовані особи ОСОБА_3 , Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту, що має юридичне значення,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2023 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , звернулась до суду із заявою, зацікавлені особи: Київський районний у місті Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_3 , в якій просить суд встановити факт народження у матері ОСОБА_1 , дитини чоловічої статі ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Єгор`євськ, московська область, російська федерація, записавши відомості в графі «батько дитини» зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, для проведення реєстрації народження дитини в Київському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В обґрунтування наданої заяви ОСОБА_1 посилається на те, що з 2014 року вона та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, який зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану в Київському районі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції. До реєстрації шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 у заявника та ОСОБА_3 народилась спільна дитина - ОСОБА_2 , про що видано документ за місцем народжена, дитини мовою оригіналу «Свидетельство о рождении НОМЕР_1 , выдано 28.07.2010 г. Егорьевским отделом ЗАГС Главного управления ЗАГС Московской области». Заявник вказує, що дитина народилася в країні її громадянства російській федерації, оскільки, на той час, до отримання посвідки на постійне проживання в України з метою запобігання порушенню візового режиму України, заявник була змушена періодично покидати Україну. В графі батько зазначено прочерк, тому що ОСОБА_3 не відвідував російську федерацію та не міг подати заяву про зазначення себе батьком. В графі «по-батькові» дитини зі слів матері зазначено ОСОБА_4 . Біологічним батьком дитини є теперішній чоловік заявниці - ОСОБА_3 . Позивачка зазначає, що отримала документ на право постійного проживання в Україні в 2016 році, а саме - Посвідку на постійне проживання 30 листопада 2016 року № НОМЕР_2 . Заявниця має з чоловіком - громадянином України, ще одну дитину - ОСОБА_5 . ЇЇ син, малолітній ОСОБА_2 , носить прізвище заявниці і ім`я по батькові - ОСОБА_4 - біологічного батька ОСОБА_3 , навчається в 7-А класі Одеського ліцею №72, зареєстрований в м. Одеса. Дитина з перших років життя проживає в м. Одеса, що підтверджується документами медичних закладів, а також численними фото, які підтверджують, що вони проживають однією сім`єю. Через повномасштабне вторгнення російської федерації в Україну і війну між вказаними країнами заявник позбавлена можливості виїзду до російської федерації для виконання процедур проставлення апостилю на свідоцтві про народження дитини. Заявник також зазначає, що згідно законодавства України вона має право на отримання громадянства України та підготувала відповідний пакет документів, але в умовах воєнного стану Державною міграційною службою тимчасово призупинено роботу інформаційно-комунікаційних систем ДМС та надання адміністративних послуг, а саме видачу паспорта громадянина України та доставки виготовлених документів безпосередньо до територіальних органів. Таким чином з 24 лютого 2022 року Державна міграційна служба України призупинила взаємодію з громадянами росії, тому зараз практично неможливо подовжити чи поновити посвідки на проживання, або ж набути громадянство України. На цей час ОСОБА_1 позбавлена можливості покидати територію України, її паспорт російської федерації з терміном дії до 17 жовтня 2022 року містить відмітку уповноваженого органу України про надання заявниці Посвідки на постійне проживання в Україні. За таких обставин, на підставі свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 , виданого в російській федерації, неможливо в позасудовому порядку виконати запис про реєстрацію народження дитини в державному реєстрі в реєстрації актів цивільного стану України. Оскільки на сьогодні отримання свідоцтва про народження дитини та визнання батьківства щодо дитини в органах ДРАЦС Міністерства юстиції України є неможливим, єдиним шляхом для його отримання та захисту прав дитини є звернення до суду за встановленням факту, що має юридичне значення. Разом з тим, заявниця вказує, що вона зверталася до Київського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану з питанням про визнання батьківства і проведення реєстрації дитини згідно з законодавством України та отримання свідоцтва про народження. Позивачці було повідомлено про не чинність в Україні свідоцтва російської федерації про народження дитини і що воно є неналежним документом для реєстрації народження дитини в Україні. Крім того, спеціалістом і начальником Київського районного у місті Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану повідомлено заявниці про неможливість зареєструвати її звернення і неможливість надати їй письмової відповіді через закінчення терміну паспорту громадянина російської федерації. Тому, фактично, для вчинення дій з визнання батьківства дитини ОСОБА_2 його біологічним батьком ОСОБА_3 документ про народження дитини має бути чинним в Україні і повинно бути виконано запис в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, що неможливо зробити в позасудовому порядку. Реєстрація народження дитини ОСОБА_2 в органах реєстрації актів цивільного стану України не проводилась. Така реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану є неможливою через не чинність документу про його народження в Україні (т. 1, а.с. 1-6).

Рішенням Київського районного суду м. Одеса від 15.05.2023 року позовні вимоги було задоволено. Встановлено факт народження у матері ОСОБА_1 дитини чоловічої статі ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в м. Єгор`євськ, Московська область, російська федерація, записавши відомості в графі «батько дитини» зі слів матері на підставі ч. 1 ст. 135 СК України, для проведення реєстрації народження дитини в Київському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (т. 1, а.с. 84-91).

29.06.2023 року на офіційну електронну адресу Одеського апеляційного суду надійшла апеляційна скарга Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 травня 2023 року, в якій апелянт просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вказана вимога позивачки суперечить нормам чинного законодавства, відповідно до п. 4 р. 2 Правил державної реєстрації актів цивільного стану в України, у державній реєстрації актів цивільного стану може бути відмовлено, якщо вона суперечить вимогам законодавства України. Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є громадянами України, актовий запис цивільного стану про реєстрацію народження ОСОБА_2 знаходиться на території іншої держави, а саме на території російської федерації. У такому випадку відповідна реєстрація актів цивільного стану підтверджується легалізованими, у встановленому порядку, документами про реєстрацію актів цивільного стану. Однак у зв`язку з військовою агресією російської федерації на території України було припинено усі дипломатичні, правові відносини у цивільних, кримінальних, сімейних справах з країною агресором від імені України. У результаті чого, фактична реєстрація акту цивільного стану грубо порушує норми чинного законодавства, тому такі дії є неможливими.

10.07.2023 року канцелярією Одеського апеляційного суду зареєстровано паперовий примірник вищевказаної апеляційної скарги, яку апелянт направив до суду засобами поштового зв`язку 05 липня 2023 року, що підтверджується інформацією за трекінг-номером поштового відправлення (т. 1, а.с.143-153).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.08.2023 року апелянту було поновлено пропущений строк апеляційного оскарження та відкрито апеляційне провадження (т.1,а.с.172-176), ухвалою від 26.01.2024 року справу призначено до розгляду (т. 1, а.с. 203).

23.08.2023 року на адресу суду надійшов відзив адвоката Рябко Людмили Григорівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому остання стверджує, що посилання апелянта на незаконність її вимог протирічать Конституції України, нормативно-правовим актами та міжнародним договорам, які є частиною національного законодавства. При цьому, представник заявника стверджує, що доводи апеляційної скарги щодо незаконності оскаржуваного рішення суду першої інстанції про встановлення факту з метою реєстрації народження дитини, що мешкає в Україні, має біологічного батька громадянина України, з яким заявник перебуває у шлюбі, фактично є позицією, коли скаржника, як державний орган, вважає незаконним можливість дитини реалізувати свої особисті права на освіту, громадянство, сімейні зв`язки та інші гарантовані законом базові права дитини (т. 1, а.с. 163-170, 194-200).

09.02.2024 року адвокатом Рябко Людмилою Григорівною, яка діє в інтересах ОСОБА_3 , було направлено на адресу апеляційного суду письмові пояснення, згідно яких зазначала, що останній є чоловіком заявниці ОСОБА_1 , біологічним батьком дитини ОСОБА_2 , в інтересах якого подано заяву, перебуває в зареєстрованому в Україні шлюбі із заявницею, має з нею іншу спільну дитину та всі разом проживають з моменту народження ОСОБА_2 , права якого порушено та в інтересах якого в свою чергу було подано заяву про встановлення факту його народження (т. 1, а.с. 217-226).

З врахуванням недостатньої кількості суддів в Одеському апеляційному суді (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 10, які фактично здійснюють судочинство), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці, тимчасово відряджені до Одеського апеляційного суду), що створює надмірне навантаження та виключає можливість розгляду справи в строки, передбачені національним законодавством, судом апеляційної інстанції було здійснено розгляд справи з врахуванням поточного навантаження, яке обумовило затягування розгляду справи по незалежним від суду причинам.

В судовому засіданні адвокат Рябко Людмила Григорівна, яка діє в інтересах заявника та заінтересованої особи, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги. Апелянт та його представник, повідомлені щодо дати та часу проведення судового розгляду, в судове засідання не з`явилися, причини такої неявки суду не повідомлено. Будь-яких клопотань про відкладення/розгляд без участі на адресу суду не надходило.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження, апеляційним судом встановлено наступні обставини справи.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, відповідно до паспортного документа НОМЕР_3 , виданого 17.10.2012 року ФМС 50027 та котрий 17.10.2022 року втратив свою чинність (т. 1, а.с. 8-9). 30.11.2016 року ОСОБА_1 отримала посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_4 , орган, що видав 5101 від 30.11.2016 року (т. 1, а.с. 7).

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 , про що видано документ за місцем народження дитини мовою оригіналу «Свидетельство о рождении» НОМЕР_1 , видано 28.07.2010 року Єгоріївським відділом РАЦС Головного управління Московської області, та який зі слів заявниці є її спільним сином з ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 10).

Згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , 24.04.2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Київському районі, було зареєстровано шлюб між заявником ОСОБА_1 та заінтересованою особою ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 14).

Відповідно до довідки № 77 виданої директором Одеського ліцею № 72 Одеської міської ради Борисюк Л. від 13.02.2023 року, ОСОБА_2 дійсно навчається у 7-А класі Одеського ліцею № 72 Одеської міської ради (т.1,а.с.17). Також вбачається, що останній з перших років життя проживає в м. Одеса, що підтверджується документами (виписками) медичних закладів Одеси: випискою з історії хвороби Дитячої міської лікарні №1 ім. ак. Б.Я. Резника від 19.05.2011 р., результатами досліджень Дитячої міської лікарні № 1 ім. ак. Б.Я. Резника від 01.07.2011 р., випискою з історії хвороби Міської клінічної інфекційної лікарні від 07.05.2013 р., випискою з медичної карти Міської дитячої лікарні №2 від 28.08.2014 р., а також численними фото, які підтверджують, що подружжя та діти проживають однією сім`єю (т. 1, а.с. 19-26).

Відповідно до відповіді Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі від 19.04.2023 року № 1330/2430-108 на письмове звернення ОСОБА_3 стосовно визнання батьківства, вбачається відмова у внесені змін до актового запису про народження на гр. ОСОБА_2 .

Приймаючи рішення щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд першої інстанції зазначав, що з урахуванням встановлених матеріалів справи, враховуючи, що встановлення факту народження необхідно заявнику для отримання її дитиною паспорта громадянина України, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заявлених вимог про встановлення факту народження.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та, залишаючи без задоволення апеляційну скаргу, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 26 Конституції України закріплено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»). Іноземці та особи без громадянства, зазначені у ч. 1 та 17 ст. 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання. Посвідка на постійне проживання - документ, що посвідчує особу іноземця або особу без громадянства та підтверджує право на постійне проживання в Україні.

Відповідно до положень ст. 15 ЗУ «Про громадянство України», у разі визнання батьківства дитини, мати якої є іноземкою або особою без громадянства, а батьком визнано громадянина України, дитина незалежно від місця її народження та місця постійного проживання набуває громадянство України.

Згідно наявних матеріалів справи, заявник - ОСОБА_1 є громадянкою Російської Федерації, відповідно до паспортного документа НОМЕР_3 , виданого 17.10.2012 року ФМС 50027, котрий 17.10.2022 року втратив свою чинність. Разом з тим, 30.11.2016 року ОСОБА_1 отримала посвідку на постійне проживання в Україні № НОМЕР_4 , орган, що видав 5101 від 30.11.2016 року, копія якої в свою чергу долучена заявником до матеріалів справи, відповідно, остання з огляду на вищенаведені положення, користується тими самими правами, що й громадяни України.

Також матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 , про що видано документ за місцем народження дитини мовою оригіналу «Свидетельство о рождении» НОМЕР_1 , видано 28.07.2010 року Єгоріївським відділом РАЦС Головного управління Московської області, та який зі слів заявниці є її спільним сином з ОСОБА_3 , яким в свою чергу зазначені відомості підтверджуються в повному обсязі.

Разом з тим, наявними матеріалами справи також встановлено, що останній з перших років життя проживає в м. Одеса, на підтвердження чого, заявником було долучено відповідні копії документів, а саме: виписки медичних закладів Одеси: випискою з історії хвороби Дитячої міської лікарні №1 ім. ак. Б.Я. Резника від 19.05.2011 р., результатами досліджень Дитячої міської лікарні № 1 ім. ак. Б.Я. Резника від 01.07.2011 р., випискою з історії хвороби Міської клінічної інфекційної лікарні від 07.05.2013 р., випискою з медичної карти Міської дитячої лікарні №2 від 28.08.2014 р. (т.1,а.с.19-26). На момент звернення до суду із даною заявою про встановлення факту, ОСОБА_2 відповідно до довідки № 77 виданої директором Одеського ліцею № 72 Одеської міської ради Борисюк Л. від 13.02.2023 року навчається у 7-А класі Одеського ліцею № 72 Одеської міської ради (т. 1, а.с. 17).

Згідно відповіді Міністерства юстиції України від 06.03.2023 року, наданого ОСОБА_1 на її звернення з-приводу визнання батьківства, останній було рекомендовано звернутисядо будь-якоговідділу державноїреєстрації актівцивільного стану,розташованого натериторії України (т. 1, а.с. 64-66). Натомість, згідно відповіді начальника Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі від 19.04.2023 року, на відповідне звернення щодо визнання батьківства, ОСОБА_3 було відмовлено у внесенні змін до актового запису про народження на гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (т.1,а.с.63). З огляду на наведені обставини справи, заявник ОСОБА_1 й звернулася до суду із заявою про встановлення факту, з метою проведення в подальшому реєстрації народження дитини ОСОБА_2 у Київському районному у м. Одеса відділі державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки без вчинення відповідних дій, не є можливим визнання батьківства та отримання дитиною паспорта громадянина України.

Підставою для реєстрації народження дитини згідно положень п. 4 ст. 13 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я документи, що підтверджують факт народження. Порядок реєстрації народження дитини також встановлений наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 «Про затвердження Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні», згідно положень якого підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є медичне свідоцтво про народження, або медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу, якщо дитина народжена поза закладами охорони здоров`я. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше. При відсутності підстав для державної реєстрації народження, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження.

Пунктом 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31.03.1995 року визначено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.

При цьому, державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою, зокрема, фактів народження фізичної особи та її походження. Свідоцтво про народження є основним документом, що засвідчує особу дитини до отримання паспорта громадянина України. Від наявностів дитинитакого документазалежить виникненняу неїта реалізаціяособистих немайновихта майновихправ (постанова ВС від 31.01.2024 року по справі № 643/1873/23).

З оглядну на вищенаведене, вбачається, що заявник у зв`язку із ситуацією в країні та, враховуючи країну її походження, позбавлена можливості виконати процедуру проставлення апостилю на свідоцтві про народження дитини, ОСОБА_2 , в тому числі й позбавлена можливості в позасудовому порядку вчинити відповідні дії щодо реєстрації народження дитини, зважаючи на відповідь начальника Київського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі від 19.04.2023 року, при цьому встановлення факту народження необхідне дитині для отримання паспорта громадянина України, з метою забезпечення в подальшому реалізації своїй майнових та немайнових прав, в тому числі й вирішення питання щодо визнання батьківства, а тому, враховуючи наведене в своїй сукупності, суд першої інстанції дійшов вірних висновків щодо наявності в даному випадку обґрунтованих підстав для задоволення заявлених ОСОБА_1 вимог щодо встановлення юридичного факту.

Апеляційний суд також звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі RuizTorija v. Spain, серія А, №303-А, параграфи 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною. Разом з тим, слід зазначити, що зазначені в апеляційній скарзі в якості підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції обставини вже були наведені у відповідних запереченням від 28.04.2023 року на заяву про встановлення юридичного факту, котрим в свою чергу вже була надана відповідна правова оцінка судом першої інстанції під час розгляду справи по суті та ухвалення відповідного рішення.

Таким чином, враховуючи вищенаведене в своїй сукупності, оскільки апелянтом не було наведено належних та обґрунтованих доводів на спростування висновків суду першої інстанції, апеляційний суд у відповідності до положень ст. 375 ЦПК України, приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення та оскаржуваного рішення Київського районного суду м. Одеси від 15.05.2023 року без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Одеський апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Київського відділу реєстрації актів цивільного стану у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 15 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова Одеського апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст постанови складений 14 січня 2025 року.

Суддя Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк.