Постанова

від 14.01.2025 по справі 372/1224/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 372/1224/23

номер провадження №22-ц/824/2895/2025

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду

цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року /суддя Потабенко Л.В./

у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Алем-Пласт», ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

В березні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕМ-ПЛАСТ» в якому просить розірвати договір купівлі-продажу метало-пластикових конструкцій №100111480 від 28.09.2021 року укладеного між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 та стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на його користь матеріальну шкоду у розмірі 77582,00 грн., а також стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЕМ-ПЛАСТ» моральну шкоду в розмірі 5 000,00 грн. та понесені судові витрати у справі.

Заочним рішенням Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року у задоволенні позову відмовлено./т. 2 а.с. 5-13/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_1 - Олєйнікова Т.В.

звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила рішення суду скасувати, задовольнивши вимоги позову.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилалась на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції відмовляє у задоволенні позову, виключно мотивуючи своє рішення відносно ТОВ «АЛЕМ-ПЛАСТ», яке зазнало реєстраційних змін, повністю ігноруючи, що грошові кошти були прийняті на той час ФОП ОСОБА_3 щодо вимог до якого судом не надано обґрунтування. З претензії та позову чітко вбачається, що товар є неналежним та неякісним, таким що не відповідає замовленню та вимогам законодавства. Безпідставно судом першої інстанції не взято до уваги і висновок експерта, до якого долучено докази його кваліфікації. Також вказувала на не правильне застосування норм матеріального права, зокрема, п. 7, ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» про те, що договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном, розрахунковим документом, передбаченим ЗУ "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", або іншими документами (далі - розрахунковий документ). Таким чином, між ОСОБА_1 та Відповідачем-2 укладено договір купівлі-продажу вікон та дверей шляхом пропозиції Відповідача-2 укласти договір (оферти) та прийняття пропозиції (акцепту). Посилалась на правову позицію, що міститься у рішенні суду по цивільній справі № 385/1293/20. Вказувала також на наявність підстав для відшкодування моральної шкоди, оскільки ситуація, коли особа замовляє та оплачує товар, розраховує на його використання, проте не може цього зробити (через недобросовісні дії відповідачів), - є безспірно неприємною та такою, що спричиняє суттєві незручності та дисбаланс життя. Більш того, позивачем до позовної заяви долучені докази, зокрема, копія медичної картки огляду осіб для визначення спроможності займатися відповідним видом діяльності за станом здоров`я № 7/1067, на підтвердження погіршення самопочуття через дії недобросовісних продавців.

Відповідачі про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформовані належним чином, за єдиними відомими суду адресами, конверти на адресу суду повернулись з зазначенням закінчення терміну зберігання та відсутністю адресата, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертались.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 17.10.2019 між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було досягнуто домовленості про купівлю та встановлення вікон дерев`яних за індивідуальними розмірами, кількістю 3,72 м2, та дверей дерев`яних за індивідуальними розмірами, кількістю 4,15 м2, що стверджується даними комерційних пропозицій - № № замовлення 10016746 від 17.10.2019 та 10016747 від 17.10.2019 року (а.с. 15-16, 135-136 том 1).

З рахунку на оплату № ОП00000112 від 17.10.2019 вбачається, що ФОП ОСОБА_3 виставив рахунок ОСОБА_4 на товар (роботи, послуги) на загальну суму 77 102 грн, що предбачає основний договір між сторонами (а.с. 14, 137 том 1).

17.10.2019 ОСОБА_4 перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_3 77 102 грн., що підтверджується даними платіжного доручення № 19223070 від 17.10.2019, чим виконав свій обов`язок покупця по сплаті товару (а.с. 17-19 том 1).

Згідно пропозицій № № 443 та 444 від 18.10.2019 року покупець ФОП ОСОБА_3 замовив у ТОВ «Фабрика вікон «ЕСКО» три віконні блоки, площею 3,72 м.кв., та одні балконні дверні блоки, площею 4,15 м.кв., згідно зазначеної у таких номенклатури, асортименту та якості. Зазначено, що строк виконання замовлення - 26.12.2019 (а.с. 121, 122 том 2).

Згідно видаткової накладеної № О000000136 від 10.01.2020 року постачальник - фізична особа-підприємець ОСОБА_3 передав покупцю ОСОБА_4 товар, а саме: вікна дерев`яні за індивідуальними розмірами, кількістю 3,72 м2, та двері дерев`яні за індивідуальними розмірами, кількістю 4,15 м2, на загальну суму 77 102 грн. (а.с. 138 том 1).

З акту виконаних робіт № 136 від 20.01.2020 року до видаткової накладної № О000000136 від 10.01.2020 , вбачається, що виконавець - ФОП ОСОБА_3 з одного боку та замовник ОСОБА_4 з іншого боку склали даний акт про те, що за адресою: АДРЕСА_1 , передано конструкції у кількості 4 шт., загальною площею 7,87 м.кв. Конструкції виготовлено з профілю ІV68_хвоя, склопакет 4-16Аr-4і, 4і-10Аr-4-10Аr-4і, фурнітура Siegenia Fav_H, PSK-130, HS, колір Adler, лазур, під контролем замовника та виконавця виготовлені та змонтовані вироби за комерційною пропозицією № 10016746, № 10016747 від 17.10.2019.

Послуги виконані вчасно, якісно та належним чином оформлені та прийняті замовником.

Взаємних претензій сторони одна до одної не мають.

Даний акт був складений у двох примірниках, по одному для кожної із сторін. Конструкції укомплектовані у відповідності до комерційної пропозиції та доставлені у цілісності.

У вказаному акті містяться підписи ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 139 том 1).

З претензії-вимоги № 01/07-2020 від 01.07.2020 вбачається, що ОСОБА_4 , через адвоката звертався до ФОП ОСОБА_3 про повернення сплачених ОСОБА_4 за рахунком № НОМЕР_1 від 17.10.2019 грошових коштів в розмірі 77 102 грн. на р/р НОМЕР_2 в АТ «УКРСИББАНК», МФО 351005.

В обґрунтування вказаної претензії вказував, що ФОП ОСОБА_3 не виконав умови договору про купівлю та встановлення вікон та дверей, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 20-21 том 1).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався нормами ЗУ «Про захист прав споживачів», який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно із визначеннями, наведеними у ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів», недолік - будь-яка невідповідність продукції вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, умовам договорів або вимогам, що пред`являються до неї, а також інформації про продукцію, наданій виробником (виконавцем, продавцем);

істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

а) він взагалі не може бути усунутий;

б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором;

Звертаючись до суду із позовом ОСОБА_1 покликався власне на те, що за результатами проведеного монтажу уповноваженими представниками відповідача, ним виявлено недоліки які не відповідають вимогам нормативних актів, та пославлвся на вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для уснення порушень, зазначених у висновку експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 08.02.2023 року №1438/02-2023 на його замовлення.

В свою чергу, положеннями частин першої, третьої статті 8 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

Вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті, пред`являються на вибір споживача продавцеві за місцем купівлі товару, виробникові або підприємству, що задовольняє ці вимоги за місцезнаходженням споживача.

Споживач має право пред`явити одну з вимог, передбачених частиною першою цієї статті, а в разі її невиконання заявити іншу вимогу, передбачену частиною першою цієї статті.

Зазначене вище кореспондується з положеннями частини другої статті 678 ЦК України, згідно якої у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) у покупця виникає право (за його вибором): відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміну товару.

Таким чином, відповідно до згаданих норм процесуального та матеріального закону, спосіб захисту прав споживача обирає сам позивач.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 22 Закону України «Про захист прав споживачів» захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом.

Матеріалами справи стверджується, що позивач під час оформлення у відповідачів замовлення на виготовлення металопластикових вікон та дверей попередньо погодив деталі щодо замовлення, зокрема щодо розміру вікон, їхній тип, профіль, фурнітура та заповнення, вартість товару та наданих послуг з монтажу що відображалось у комерційній пропозиції від 28.09.2021 р.

Таким чином, погодившись на пропозицію укласти усний договір купівлі-продажу товару металопластикових вікон та дверей, позивач сплатив 60250 грн.

Щодо строків встановлення замовлених позивачем віконних та дверних конструкції відповідної комплектації, позивачем доказів не надано, як і не надано доказів як відбувалось прийняття позивачем роботи у відповідачів. Зокрема чи були з його боку претензій щодо якості товару чи інших недоліків по встановленню вікон та дверей.

Звертаючись до відповідачів з претензію, позивач не зазначив яких саме заходів має вжити продавець для усунення недоліків виконаних робіт.

Також позивач заявляючи вимогу про розірвання договору купівлі-продажу, та стягнення коштів, і моральної шкоди не ставив питання застосуванням наслідків такого розірвання.

Водночас, як норми цивільного законодавства, так і норми ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачають наслідки передання покупцю некомплектного товару чи неналежної якості.

Положеннями частини 4 статті 853 ЦК України передбачено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза.

Враховуючи, що якість виготовлених металопластикових вікон та дверей, які начебто частково встановлені відповідачем у будинку позивача, а також якість робіт по їх встановленню потребують спеціальних знань, належним доказом істотних недоліків та неякісність виконаних робіт повинна бути підтверджена відповідним спеціалістом або експертизою.

Оцінюючи висновок за результатами проведеного експертного будівельно-технічного дослідження від 08.02.2023 року, який складений судовим експертом Свістуновим І.С., суд першої інстанції вірно його відхилив з огляду на те, що він не містить відомостей щодо істотних недоліків виконаних робіт, а саме відповіді на питання щодо можливості усунення недоліків, чи пов`язане таке усунення з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення.

Доводи апеляційної скарги щодо безпідставності неврахування висновку експертизи та належної кваліфікації експерта, апеляційним судом відхиляються з огляду на те, що висновок, наданий позивачем не містить відповіді на питання предмету доказування у даній справі, як вірно вказано судом першої інстанції.

Клопотання про призначення судової експертизи позивачем в суді першої інстанції не заявлялось.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не доведено, що віконні та дверні конструкції, замовлені у відповідача мали істотні недоліки, що позбавляло позивача можливості використовувати їх за призначенням.

Доводи апеляційної скарги, про те, що суд першої інстанції відмовляє у задоволенні позову, виключно мотивуючи своє рішення відносно ТОВ «АЛЕМ-ПЛАСТ», яке зазнало реєстраційних змін, повністю ігноруючи, що грошові кошти були прийняті на той час ФОП ОСОБА_3 , апеляційним судом відхиляються як такі, що спростовуються мотивувальною частиною рішення суду.

Судом першої інстанції не спростовувалось, що між сторонами виникли договірні відносини.

Водночас, відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів передбачено статтею 16 ЦК України.

Так, нормами ЗУ «Про захист прав споживачів» (статті 7 і 8), у разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку недоліків товару, споживач в порядку та у строки, що встановлені законодавством, має право звернутися до продавця або виробника з письмовою заявою, до якої додається копія чека та технічного паспорта або документа, що його замінює, з позначкою про дату продажу, і вимагати за своїм вибором:

пропорційного зменшення ціни;

безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару (продавця, виконавця), або фальсифікації товару, підтверджених за необхідності висновком експертизи, споживач, в порядку та у строки, що встановлені законодавством і на підставі обов`язкових для сторін правил чи договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виробника: розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимагати заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар.

При цьому, істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак:

він взагалі не може бути усунутий;

його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів;

він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

Звертаючись з претензією, вдруге, позивач вимагав прийняти відмову від договору та повернути сплачені кошти у розмірі 60 250 грн, оскільки на його попередню вимогу недоліки товару так і не були усунуті.

Звертаючись з позовом, позивач просить стягнути вартість ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення порушень у розмірі 77 582 грн.

Водночас, позивач, посилаючись на істотність недоліків, доказів цьому не надає. У претензіях про істотність недоліків не вказує, а долучена експертиза такого питання не містила, істотність недоліків не визначалась. Водночас, способом захисту, відносно заявленого позивачем істотного недоліку повинно бути розірвання договору та повернення сплаченої за товар грошової суми; вимога заміни товару на такий же товар або на аналогічний, з числа наявних у продавця (виробника), товар, на відміну від заявленого позивачем стягнення вартості ремонтно-будівельних робіт, проведення яких необхідно для усунення порушень.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, не підлягають і задоволенню вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, а тому, доводи апеляційної скарги в цій частині по суті понесеної моральної шкоди та доказів її понесення, відхиляються апеляційним судом.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року - залишити без задоволення.

Заочне рішення Обухівського районного суду Київської області від 05 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: