Ухвала

від 13.01.2025 по справі 914/475/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.01.2025 Справа № 914/475/22

за позовом: Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі

позивача 1: Львівської обласної державної адміністрації, м. Львів,

позивача 2: Міністерства оборони України, м. Київ,

до відповідача 1: Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Львів,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Плюс Україна, м. Київ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова, м. Львів,

про визнання недійними договору та зобов`язання вчинити дії.

Суддя Б. Яворський,

при секретарі О. Щерба.

Прокурор: В.Майорчак

Учасники провадження:

від позивача 1: Д. Смотрич,

від позивача 2: В. Гудима,

від відповідача 1: не з`явився,

від відповідача 2: М. Рудометкіна,

від третьої особи: О. Улинець.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Відповідно до ст.222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу vkz.court.gov.ua.

СУД ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону в інтересах держави в особі Львівської обласної державної адміністрації та Міністерства оборони України до Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю Енерджі Плюс Україна, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивачів: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про визнання недійсним з моменту його укладення договору від 26.11.2016 про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко № 1, м. Львів, вул. Княгині Ольги, 1-5 та зобов`язання відповідача 2 звільнити земельну ділянку площею 1, 6080 га по вул. Княгині Ольги, 1-5 у м. Львові, яка входить до складу загальної земельної ділянки площею 6,3127 га з кадастровим номером: 4610136900:05:003:0145, шляхом демонтажу встановленої огорожі.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.03.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 13.12.2023, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024, позов задоволено частково, визнано недійсним з моменту укладення договір про будівництво житлового комплексу за адресою: Львівський гарнізон, військове містечко № 1, м. Львів, вул. Княгині Ольги 1-5, укладений 26.11.2016 між Міністерством оборони України в особі Західного управління капітального будівництва Міністерства оборони України та ТОВ "Енерджі Плюс Україна". У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.09.2024 касаційну скаргу ТОВ Енерджі Плюс Україна задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 09.05.2024 та рішення Господарського суду Львівської області від 13.12.2023 у справі № 914/475/22 скасовано, справу № 914/475/22 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

17.10.2024 матеріали справи № 914/475/22 повернулись до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.10.2024 справу № 914/475/22 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 22.10.2024 справу №914/475/22 прийнято до розгляду та постановлено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження. Подальший хід розгляду справи у підготовчому провадженні викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.

25.10.2024 та 22.11.2024 прокурор через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі.

06.11.2024 позивач 2 через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі.

11.11.2024 відповідач 2 подав письмові пояснення.

22.11.2024 позивач 1 через систему «Електронний суд» подав додаткові пояснення у справі.

09.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 13.01.2025.

10.01.2025 відповідач 2 через систему «Електронний суд» подав клопотанням про витребування у Львівської міської ради документів з реєстраційної справи, інформації та підтверджуючих документів щодо звернення позивача 1 із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку.

Прокурор та представники позивачів у підготовче засідання 13.01.2025 з`явилися, підтримали позовні вимоги, проти витребування доказів заперечили з підстав того, що такі докази не стосуються предмета спору.

Представник відповідача 2 у підготовче засідання 13.01.2025 з`явився, підтримав клопотання про витребування доказів.

Розглянувши клопотання про витребування доказів, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч.1 ст.81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч.2 ст.81 ГПК України). Отже процесуальне законодавство передбачає можливість витребування доказів за клопотанням учасника справи, однак, при цьому, встановлює умови, за яких таке клопотання може бути задоволено.

З аналізу вищенаведених положень можна дійти висновку, що сторона спору може ставити перед судом питання про витребування доказів, які вона сама не може здобути, однак у такому порядку може бути витребувано не будь-який доказ, який за переконанням учасника спору має бути у його розпорядженні та у матеріалах справи, а лише той доказ, який стосується розгляду спору у справі, в межах якої вимагається його витребування. Водночас такий доказ має стосуватися обставин, що входять у предмет доказування при розгляді справи, а на особу, яка клопоче про витребування доказу, покладається обов`язок зазначити обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Як уже відзначалося, при первинному розгляді справи встановлено, що строк позовної давності до позивача 1 не застосовувався, оскільки було встановлено, що визначальним є факт коли позивач міг дізнатись про його порушене право, тобто при реєстрації права власності на земельну ділянку.

У даному випадку, відповідач 2 просить витребувати у Львівської міської ради документи з реєстраційної справи, інформацію та підтверджуючі документи щодо звернення позивача 1 із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку, однак, не наводить обгрунтувань того, яким чином витребувані докази підтвердять обставини, або спростують агрументи щодо реєстрації 28.08.2017 за позивачем 1 права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4610136900:05:003:0145, а відтак пропущеного чи не пропущеного строку позовної давності щодо вимог ЛОДА.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні поданого відповідачем 2 клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 80, 81, 177, 185, 232, 234, 235 Господарський процесуальний кодекс України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання про витребування доказів відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено 14.01.2025.

Суддя Б. Яворський.