Рішення

від 24.09.2007 по справі 10/418-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/418-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"24" вересня 2007 р.                                                                             Справа № 10/418-07

Господарський суд Київської області у складі судді Тищенко О.В., розглянувши справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю „Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс ІНТРА”, м. Київ

до

Дочірнього підприємства „Даніка Сурімі Факторі”, с.Бєлогородка Київської обл.

про

стягнення 34 771, 66 грн.

Представники:

Від позивача:Палюх З.А., представник за довіреністю від 14.12.2006 р.

Від відповідача:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2007 р. на розгляд Господарського суду Київської області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс ІНТРА” про стягнення з Дочірнього підприємства „Даніка Сурімі Факторі” 34 771,66 грн. заборгованості за виготовлений та поставлений відповідачу товар, пені, процентів річних.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ „Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс ІНТРА” посилається на наступне:

- 25.04.2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №742/2006 р. на поставку продукції з індивідуальним друкованим малюнком;

- позивач належним чином виконав свої зобов'язання і здійснив відповідачеві поставку товару згідно додатку №3 від 10.01.2007 р. до договору №742/2006 р. від 25.04.2006 р.;

- відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договором №742/2006 р. від 25.04.2006 р. та заборгував позивачеві 9 632, 64 грн. з передоплати за виготовлення та здійснення поставки товару кількістю 96 600 одиниць товару на суму 20 598, 99 грн.; а також з оплати товару у кількості 125 000 одиниць на суму 21 665,18 грн.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах від 16.07.2007 р., 13.08.2007 р., не виконав, витребуваних судом доказів не надав, поважних причин невиконання ухвал суду не навів, а тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) суд вважає за можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2007 р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.08.2007 р.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.08.2007 р. на підставі ст. 77 ГПК України у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представників відповідача розгляд справи відкладався на 24.09.2007р.

Ухвалою Голови Господарського суду Київської області від 15.08.2007 р. А.С. Грєхова з метою всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи строк вирішення спору було продовжено на один місяць до 16.10.2007р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

25.04.2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс ІНТРА” та Дочірнім підприємством „Даніка Сурімі Факторі” було укладено договір №742/2006 на поставку продукції з індивідуальним друкованим малюнком.

Відповідно до п. 1.1 договору №742/2006 від 25.04.2006 р. позивач зобов'язувався виготовити і передати у власність (поставити) відповідачеві вакуумні пакети з друком (надалі –продукція), а відповідач зобов'язувався прийняти цю продукцію і оплатити її у відповідності з умовами, визначеними договором.

Пунктом 1.3 договору №742/2006 від 25.04.2006 р. встановлено, що розміри, технічні характеристики, кількість і ціна за позиціями кожної поставки продукції мали вказуватися відповідачем у заявці, а позивачем –у додатку (специфікації), які є невід'ємною частиною договору.

З пунктів 2.1, 2.2. договору №742/2006 від 25.04.2006 р.  вбачається, що поставка продукції мала здійснюватися на умовах ExWork м. Київ (правила „Інкотермс” в редакції 2000 р.) зі складу позивача, розташованого за адресою: м. Київ, пр. Науки, 47; продукція за кожною заявкою мала поставлятися партіями за узгодженим сторонами графіком. Строк поставки першої партії продукції –протягом 20 календарних днів з моменту одержання позивачем заявки, підписання специфікації, затвердження дизайну, оплати в порядку, передбаченому умовами договору, а також при умові підтвердження позивачем факту наявності матеріалу, призначеного для друку, на складі позивача.

Згідно із п. 2.3, 2.4 договору №742/2006 від 25.04.2006 р.  під моментом (датою) поставки продукції слід розуміти дату підписання сторонами витратної накладної, прийомка продукції мала здійснюватися відповідно до Інструкцій про порядок прийомки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за якістю і кількістю, затверджених постановою Держарбітражу при РМ СРСР №П-6 від 15.06.1965р., №П-7 від 25.04.1966 р., а також за кількістю –на основі витратних документів, і оформлюється шляхом їх підписання обома сторонами, за якістю –згідно специфікації і п.5.1. договору №742/2006, яким визначені вимоги для якості продукції.

Судом встановлено, що 09.01.2007 р. сторони підписали додаток №2 до договору № 742/2006 від 25.04.2006р., відповідно до якого п. 11.1 договору викладено в наступній  редакції: „Договір вступає в силу з моменту (дати) його підписання і діє до 31.12.2007 р., а в частині поставок та взаєморозрахунків до повного виконання сторонами всіх зобов'язань по договору та врегулювання всіх розрахунків”.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню частково. При цьому господарський суд виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 712 ЦК України продавець (постачальник) зобов'язаний передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З додатку №3 від 10.01.2007 р. до договору №742/2006 від 25.04.2006р. вбачається, що сторони узгодили специфікацію продукції, зокрема, її кількість –200 000 шт. загальною вартістю 42 648,00 грн.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.4 договору №742/2006 від 25.04.2006р. передоплата в розмірі 60% від загальної вартості продукції мала здійснюватися відповідачем після одержання рахунка-фактури на загальну кількість продукції.

Згідно з ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав суду належних доказів надсилання та одержання відповідачем рахунка-фактури на загальну кількість продукції відповідно до п. 4.1 договору №742/2006 від 25.04.2006р., а також надсилання відповідачу вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України про виконання зобов'язання по проведенню попередньої оплати.

Із видаткових накладних №РН-0011976 від 29.01.2007 р., №РН-0012027 від 07.02.2007 р., №РН-0012061 від 13.02.2007 р., №РН-0012121 від 21.02.2007 р., №РН-0012193 від 05.03.2007 р., вбачається, що на підставі рахунку-фактури №СФ-0012423 від 29.12.2006 р. на умовах попередньої оплати відповідач одержав від позивача продукції на суму 20 598,99 грн.

Позивачем визнається факт попередньої оплати відповідачем вказаної постановленої продукції у розмірі 15956,16 грн.

Як випливає з Акту звірки взаєморозрахунків між позивачем та відповідачем станом на 07.06.2007 р., фактична заборгованість відповідача перед позивачем склала 4 642,83 грн.

Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

В силу ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 538 ЦК України при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був повністю оплатити першу партію товару, постановлену йому згідно з видаткових накладних №РН-0011976 від 29.01.2007 р., №РН-0012027 від 07.02.2007 р., №РН-0012061 від 13.02.2007 р., №РН-0012121 від 21.02.2007 р., №РН-0012193 від 05.03.2007 р. не пізніше завершення поставки даної партії товару, а саме –05.03.2007 р.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача 4642,83 грн. заборгованості з оплати першої партії продукції, що з урахуванням індексу інфляції на день звернення позивача з позовною заявою до суду становить 4847,12 грн.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України, ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.7.2. договору №742/2006 при невиконанні чи неналежному виконанні відповідачем зобов'язань, передбачених п.3.4. договору №742/2006, відповідач зобов'язувався виплатити позивачеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми партії продукції за кожний день прострочення.

У зв'язку з цим на підставі п. 7.2 договору №742/2006 від 25.04.2006р. сума пені, що має стягуватись з відповідача у зв'язку з простроченням оплати першої партії продукції на день звернення ТОВ „Дизайн Інжінірінг Інтерпрайс ІНТРА” з позовом, становить 269,52 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 ЦК України з відповідача підлягає стягненню три проценти річних у розмірі 48,01 грн.

Також, позивачем було заявлено вимогу про стягнення 21665,18 грн. заборгованості з оплати виготовленої продукції, яка не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.2. ст.34 ГПК України судом не приймається в якості допустимого доказу надане позивачем повідомлення від 23.05.2007 р. (вих.№640) про наявність готової продукції на його складі на суму 26 655,00 грн., оскільки позивач не надав суду доказів його направлення або вручення відповідачу.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства „Даніка Сурімі Факторі” (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Белогородка, вул. Лісова, 17, код ЄДРПОУ 32498327, п/р 260098010201 в ТОВ КБ „Даніель” м. Київ, МФО 380980, або з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Інжинірінг Інтерпрайс ІНТРА»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,5, оф. 8, код ЄДРПОУ 20067707, р/р 26000000291101 в АКБ «Київ»м.Києва, МФО 322498) 4847,12 грн. (чотири тисячі вісімсот сорок сім гривень дванадцять копійок) заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 269,52 грн. (двісті шістдесят дев'ять гривень п'ятдесят дві копійки) пені, 48,01 грн. (сорок вісім гривень одну копійку) процентів річних.

Видати наказ.

3. Стягнути з Дочірнього підприємства „Даніка Сурімі Факторі” (08140, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Белогородка, вул. Лісова, 17, код ЄДРПОУ 32498327, п/р 260098010201 в ТОВ КБ „Даніель” м. Київ, МФО 380980, або з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн Інжинірінг Інтерпрайс ІНТРА»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,5, оф. 8, код ЄДРПОУ 20067707, р/р 26000000291101 в АКБ «Київ»м.Києва, МФО 322498) 51,64 грн. (п'ятдесят одну гривню дев'яносто дев'ять копійок) витрат по сплаті державного мита та 17,52 грн. (сімнадцять гривень п'ятдесят дві копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

4. В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                Тищенко О.В.