Рішення

від 16.10.2007 по справі 5/305-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/305-07

     ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" жовтня 2007 р.                                                                             Справа № 5/305-07

Суддя господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку “Столиця”, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжрайагротехсервіс”, смт Рокитне

простягнення  4345668,97 грн.

за участю представників:

позивача:Акаловська Т.П. –дов. від 16.11.2006р. №13-08/180,

відповідача:не з'явились, повідомлені належно про час і місце судового засідання.

суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю комерційного банку “Столиця” (далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжрайагротехсервіс” (далі –відповідач) про стягнення 4345668,97 грн., з яких 3740000 грн. –сума кредиту, 581595,62 грн. –заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 24073,35 –пеня за порушення строків сплати процентів.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором про надання кредиту №17/06-К від 29.09.2006р. щодо сплати процентів за користування кредитом.

В судовому засіданні представник позивача відповідно до приписів статті 22 Господарського процесуального кодексу України подав заяву від 12.10.2007р. № 13-17/167 про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої сума позовних вимог збільшена на 98638,40 грн., та просить суд стягнути з відповідача 4444307,37 грн., з яких: 3740000 грн. –сума кредиту, 665412,59 грн. –заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 38894,78 грн. –пеня за порушення строків сплати процентів.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами суду від 30.07.2007р., від 18.09.2007р. та від 02.10.2007р. в судове засідання тричі не з'явився, відзиву на позовну заяву не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі 29.09.2006р. було укладено договір про надання кредиту №17/06-К, за умовами якого позивач –кредитодавець зобов'язується надати відповідачеві –позичальникові у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) у сумі 3090000 грн. а останній, в свою чергу, зобов'язується на умовах, визначених договором, повернути кредит не пізніше 30.10.2006р. та сплатити проценти за користування ним за ставкою 22% річних (п. 1.1 договору).

Між кредитодавцем і позичальником 30.10.2006р. було укладено додаткову угоду №1 до договору про надання кредиту №17/06-К від 29.09.2006р., якою пункт 1.1 названого договору викладено в іншій редакції: кредитодавець зобов'язується надати позичальникові грошові кошти в розмірі 3740000 грн., а позичальник зобов'язується повернути кредит не пізніше 01.12.2006р. та сплачувати проценти за користування ним за ставкою 22% річних.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006р., 15.12.2006р., 01.02.2007р., 15.03.2007р., 20.04.2007р. між сторонами у справі укладалися додаткові угоди №2, №3, №4, №5, №6 до договору, якими змінювався кінцевий термін повернення кредиту, в останній редакції змін до договору термін повернення кредиту встановлений не пізніше 19.10.2007р.  

На виконання умов договору позивач  перерахував кредитні кошти в розмірі 3740000 грн. на поточний рахунок відповідача, що підтверджується меморіальними ордерами №406867 від 29.09.2006р. і №429097 від 30.10.2006р., завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Згідно з п. 3.1 договору проценти є платою за користування кредитом і сплачуються за весь час користуванням кредитом до дня його фактичного повернення, у тому числі і після закінчення строку, на який було надано кредит.

Кредитодавець щомісячно нараховує проценти за користування кредитом за період з 01 до 30 (31) числа поточного місяця, а позичальник щомісячно сплачує проценти не пізніше 14 (чотирнадцятого) числа наступного за місяцем, за який нараховані проценти, а також в день закінчення строку дії договору  на рахунок кредитодавця. У випадку несплати нарахованих процентів у встановлений строк, наступного робочого дня вони вважаються простроченими і відображаються кредитодавцем на рахунку прострочених процентів (п. 3.2 договору).

Судом встановлено, що відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань не сплачував процентів за договором про надання кредиту, у зв'язку з чим за ним, на час розгляду справи, рахується заборгованість зі сплати процентів за користування кредитними коштами в розмірі 665412,59 грн.

          Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно частини першої статті 612 названого Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3.1 договору передбачено право кредитодавця  вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, сплати неустойки та відшкодування інших збитків, заподіяних неналежним виконанням зобов'язань, а також відмовитись від подальшого кредитування позичальника за договором у випадках, встановлених п. 5.2.7 договору, зокрема,  у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення суми кредиту в розмірі 3740000 грн. та 665412,59 грн. заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами.

Також, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 38894,78 грн. пені з простроченої суми.

Пунктом 6.1.1 договору передбачено, що у випадку порушення строків сплати процентів позичальник сплачує кредитодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості за кожний день прострочки.

За приписами статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам законодавства та обставинам справи.

З огляду на викладене, та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення у справі не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, відповідачем не спростований, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 3740000 грн. кредитних коштів, 665412,59 грн.   заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 38894,78 грн.  пені за порушення строків сплати процентів є доведеними, обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Міжрайагротехсервіс” (09600, Київська область, смт Рокитне, вул. Вокзальна, 228, код ЄДРПОУ 03744592) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю комерційний банк “Столиця” (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, буд. 12-Г, код ЄДРПОУ 26520464) 3740000 (три мільйони сімсот сорок тисяч) грн. - неповернутих кредитних коштів, 665412 (шістсот шістдесят п'ять тисяч чотириста дванадцять) грн. 59 коп. -  заборгованості зі сплати процентів за користування кредитними коштами, 38894 (тридцять вісім тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 78 коп. - пені, 25500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                Подоляк Ю.В.