Ухвала

від 13.01.2025 по справі 462/6183/22

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/6183/22

провадження 1-кп/462/214/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2025 року Залізничний районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12015140300000105 від 06.02.2015 року відносно ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,

встановив:

21.11.2016 року до Залізничного районного суду м. Львова надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12015140300000105 від 06.02.2015 року про обвинувачення ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України та ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України.

На підставі ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 11.11.2022 року роз`єднано кримінальне провадження № 462/6093/16-к по про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України. Матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України виділено в окреме провадження та присвоєно даній справі № 462/6183/22 та передано судді ОСОБА_1 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подала до суду клопотання про закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України. Клопотання мотивує тим, що на даний час закінчилися строки притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 1, 3 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України. Покликається на те, що на даний час ч. 3 ст. 190 КК України є нетяжким злочином, прокурором обвинувачення не змінювалося, а тому є всі підстави для закриття провадження у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. При цьому зазначила, 10.10.2016 року строк давності у даному кримінальному провадженні переривався у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення, розгляд якого здійснюється Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області. Таким чином, строки давності необхідно обчислювати з 10.10.2016 року.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 повністю підтримав клопотання захисника та просив закрити кримінальне провадження у зв`язку із закінченням строків притягнення його до кримінальної відповідальності.

Прокурор просив частково задовольнити клопотання, а саме закрити провадження за ч. 4 ст. 27 ч. 1, 3 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, відмовити у закритті провадження за ч. 3 ст. 190 КК України, оскільки не закінчилися строки притягнення до кримінальної відповідальності. Окрім цього додав, що строки давності переривалися, що підтверджується довідкою про судимість, зокрема скеровано до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016-2-4-0000/000168 від 10.10.2016 року відносно ОСОБА_4 за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, тому такі необхідно обчислювати з 10.10.2016 року.

Представники потерпілих в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, повідомлялися про час, дату та місце судового розгляду, від представника потерпілого ОСОБА_7 надійшла заява про подальший розгляд справи у його відсутності.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання та додані до нього письмові документи в сукупності із матеріалами справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Разом з тим, відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.

У постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 287/359/14-к, суд прийшов до висновку, що у нормах КПК України не вбачається, що при вирішенні питання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України необхідно враховувати позицію обвинуваченого щодо визнання чи невизнання ним вини у пред`явленому обвинуваченні. В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 12.11.2019 року у справі № 566/554/16-к вказується про те, що у випадку встановлення передбачених у ст. 49 КПК України підстав та відсутності заперечень з боку обвинуваченого, закривається кримінальне провадження та звільняється особа від кримінальної відповідальності. Визнання винуватості не є умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України.

Виходячи з положень п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 3 ст. 285, ч. 4 ст. 286, ч. 3 ст. 288 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження за обвинувальним актом сторона кримінального провадження звертається до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 року, звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям провадження у справі можливе на будь-яких стадіях судового розгляду кримінального провадження.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 1, 3 ст. 358, ч. 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 49 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років; 3) п`ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.

В редакції ч. 1, 3 ст. 49 КК України яка діяла на час вчинення кримінальних правопорушень, зазначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки: 1) два роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі; 2) три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі; 3) п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості; 4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину; 5) п`ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин. Обчислення давності в цьому разі починається з дня вчинення нового злочину. При цьому строки давності обчислюються окремо за кожний злочин.

Вчинення особою в межах передбаченого частиною першою статті 49 КК строку нового злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад два роки, також не нівелює диференційованого строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за попередній злочин. У цьому разі термін, передбачений частиною першою статті 49 КК, переривається і починає відраховуватися з моменту вчинення нового злочину. Тобто диференційований строк не замінюється на загальний, більш обтяжливий для особи, а лише відтерміновується його початок.

Така позиція щодо застосування строків давності притягнення до кримінальної відповідальності викладена в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.02.2023 року справа № 735/1121/20.

Як вбачаєтьсяз обвинувальногоакта укримінальному провадженні№ 12015140300000105від 06.02.2015року відносно ОСОБА_4 ,дії,які ставлятьсяйому впровину зач.1ст.358КК Українивчинені ниміз 05.08.2014року до06.08.2014року,а томузакінчився трирічнийстрок притягненнядо кримінальноївідповідальності завчинення злочинуневеликої тяжкості(наданий часпроступку);дії,які ставлятьсяв провину ОСОБА_4 за ч.3ст.358КК Українивчинено ниміз 05.08.2014року до06.08.2014року,16.10.2014року,із 16.10.2014року по31.10.2014року,із 16.10.2014року по21.10.2014року,16.10.2014року по10.11.2014року,16.10.2014року по24.10.2014року,а томузакінчився п`ятирічнийстрок притягненнядо кримінальноївідповідальності завчинення злочинусередньої тяжкості(наданий часнетяжкого злочину);дії,які ставлятьсяв провину ОСОБА_4 за ч.4ст.358КК Українивчинено ниміз 16.10.2014року по31.10.2014року,із 16.10.2014року по10.11.2014року, із 16.10.2014року по24.10.2014року,а томузакінчився трирічнийстрок притягненнядо кримінальноївідповідальності завчинення злочинуневеликої тяжкості(наданий часпроступку); дії, які ставляться в провину ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 190 КК України вчинено ним 05.08.2014 року, а тому закінчився п`ятирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення злочину середньої тяжкості (на даний час нетяжкого злочину). При цьому слід зазначити, що строки давності переривалися, що підтверджується довідкою про судимість, зокрема скеровано до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12016-2-4-0000/000168 від 10.10.2016 року відносно ОСОБА_4 за п. 6, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, тому такі необхідно обчислювати з 10.10.2016 року.

Що стосується закриття кримінального провадження за закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, то слід зазначити наступне.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції ч. 3 ст. 190 КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення), а саме шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки, є тяжким злочином. Законом від 13.07.2023 року у ст. 190 КК України внесено зміни, зокрема, ст. 190 КК України викладено у новій редакції, відповідно такий склад злочину, зокрема шахрайство у великих розмірах, на даний час передбачений ч. 4 ст. 190 КК України, який є також тяжким злочином. Однак зміна частини статті не вплинула на диспозицію та санкцію, які повністю збігаються із редакцією ч. 3 ст. 190 КК України, яка діяла на час вчинення кримінального правопорушення.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Як вбачається з обвинувального акта у кримінальному провадженні № 12015140300000105 від 06.02.2015 року відносно ОСОБА_4 , дії, які ставляться йому в провину за ч. 3 ст. 190 КК України вчинені ним 10.11.2014 року, строки давності переривалися, відповідно строки, зазначені у п. 5 ч. 1 ст. 49 КК України, на час розгляду клопотання не минули.

З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що клопотання слід задовольнити частково та закрити провадження за ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності, в іншій частині клопотання слід відмовити.

Керуючись ст. 284 КПК України, -

постановив:

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 12015140300000105 від 06.02.2015 року відносно ОСОБА_4 за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2, 3 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити частково.

Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв`язку зі закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.

Закрити кримінальне провадження № 12015140300000105 від 06.02.2015 року відносно ОСОБА_4 за ч. 1, 3, 4 ст. 358, ч. 2 ст. 190 КК України.

В задоволенні клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження за ч. 3 ст. 190 КК України у зв`язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 14.01.2025 року.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: ОСОБА_1