Ухвала

від 15.01.2025 по справі 644/2739/24

КРАСНОГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 644/2739/24

Провадження № 2/626/266/2025

УХВАЛА

про передачу справи за підсудністю

15.01.2025 року м. Берестин

Суддя Красноградського районного суду Харківської області Дудченко В.О., перевіривши цивільну справу №644/2739/24 яка надійшла за підсудністю з іншого суду за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбут» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, трьох відсотків річних, інфляційного збільшення боргу за договором про відступлення прав вимоги,

В С Т А Н О В И В:

06.01.2025 року з Орджонікідзевського районного суду м.Харкова до Красноградського районного суду Харківської області на підставі ухвали від 10.12.2024 року надійшла за підсудністю цивільна справа №644/2739/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбут» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, трьох відсотків річних, інфляційного збільшення боргу за договором про відступлення прав вимоги.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Клименка А.М. від 29.04.2024 року вжиті заходи забезпечення позову, а саме: заборонено відчуження корпоративнийх прав належних ОСОБА_1 у ПП «КАР`ЄР» та ТОВ «УНІВЕРСАЛ ПРОМ ТРЕЙД», а також заборонено державну реєстрацію змін відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, у зв`язку зі зміною частки ОСОБА_1 у статутному капіталі зазначених юридичних осіб.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Клименка А.М. від 30.04.2024 року відкрито провадження у зазначеній вище справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

На підставі розпорядження керівника апарату суду «Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справ» від 16.05.2024 року №187 здійснено повторний автоматизований розподіл справи та справу передано судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Шевченку С.В.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова Шевченка Є.С. від 10.12.2024 року, справу №644/2739/24 передано за підсудністю до Красноградського районного суду Харківської області.

В ухвалі Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 10.12.2024 року значено, що 09.12.2024 року представник відповідача подав заяву про направлення справи за підсудністю до Красноградського районного суду Харківської області, вказавши що предметом позову ТОВ «Газтехбут» є стягнення коштів, трьох відсотків річних, інфляційного боргу за договором про відступлення права вимоги, які не стосуються кредиту, іпотеки чи поруки. Згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не перебачено законом.

При цьому, попереднім складом суду:

- підготовче провадження у справі не проведено;

- клопотання про зупинення провадження у справі, про заміну заходу забезпечення позову не розглядались;

- також не вирішувалось питання про прийняття зустрічної позовної заяви.

Відповідно до частини дванадцятої статті 33 ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії підготовчого провадження розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Ухвалою Красноградського районного суду Харківської області судді Дудченка В.О. від 09.01.2024 року позовну заяву залишено без руху, в якій зазначено, що позивачу для усунення недоліків позовної заяви необхідно подати підписану позовну заяву з усіма додатками вказаними у ній.

На виконання ухвали Красноградського районного суду Харківської області про залишення позовної заяви без руху, позивач подав підписану позовну заяву з усіма додатками вказаними у ній.

Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви після усунення недоліків приходить до наступного.

Дійсно, у відповідно до норм ст. 32 ЦПК України, спори між судами не допускаються.

Так, статтею 27 ЦПК України визначено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом. Позови до юридичної особи пред`являються за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Проте, позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини (ч. 1 ст. 30 ЦПК України).

Таким чином, законодавець визначив, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосується нерухомого майна як безпосередньо, так і опесоредковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так й інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд в постанові від 11 липня 2019 року у справі №462/7217/18 в подібних правовідносинах при застосуванні положень ст. 30 ЦПК України зазначив: "Згідно з положеннями статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

У разі конкуренції правил підсудності (наприклад, у разі об`єднання позовів, на один з яких поширюється дія правила про виключну підсудність) мають застосовуватися правила виключної підсудності.

У п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» також зазначено, що правила про виключну підсудність застосовуються до позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (наприклад, звернення стягнення на нерухоме майно, передане в заставу іпотечне майно, передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки, визнання договору іпотеки недійсним тощо).

Виходячи з аналізу вищезазначеного, правила виключної підсудності застосовуються до позовів з приводу нерухомого майна, стосуються позовів з приводу будь-яких вимог, пов`язаних з правом особи на нерухоме майно: земельні ділянки, будинки, квартири тощо, зокрема щодо права власності на нерухоме майно, а також щодо речових прав на нерухоме майно, дійсності (недійсності) договорів щодо такого майна або спорів з приводу невиконання стороною договору, об`єктом якого є нерухоме майно тощо.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ставить питання про стягнення боргу, трьох відсотків річних, інфляційного збільшення боргу за договором про відступлення прав вимоги.

Відповідно до п.п. 3.1. п. 3 Договору про відступлення права вимоги від 04.07.2018 року (надалі Договір від 04.07.2018 року) Первісний кредитор та Новий Кредитор домовились, що загальна вартість відступлених прав вимоги за договорами, визначеними в п. 1.1. цього Договору, складає 1 466363,14 грн в тому числі ПДВ.

Згідно п.п. 1.1. п. 1 Договору від 04.07.2018 року відповідно до цього Договору Первісний Кредитор в порядку та на умовах, визначених цим Договором та чинним законодавством України відступає (передає) а Новий Кредитор приймає (набуває) право вимоги, що належить Первісному Кредитору, і стає кредитором за:

- Кредитним договором №MKLVU1.69162.004 від 21.12.2012 року укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» і Боржником Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічним підприємством «Теплоенергопром» в розмірі всієї існуючої на день укладання цього Договору заборгованості та заборгованості, яка виникне за Кредитним договором №MKLVU1.69162.004 від 21.12.2012 року в майбутньому;

- Договором іпотеки ZXR039523.69162.005 від 21.12.2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічним підприємством «Теплоенергопром» та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку», посвідченим приватним нотаріусом Слоневською Д.В. Харківського МНО, реєстр. №4369:

- Договором поруки від 21.12.2012 року №ХР029031.68835.001;

- Договором поруки від 21.12.2012 року №ХР029031.68947.001.

У відповідності до п.п. 1.1.3. п. 1 Договору від 04.07.2018 року, оскільки договір іпотеки забезпечує належне виконання Боржником основного зобов`язання за Кредитним договором MKLVU1.69162.004 від 21.12.2012 року укладеним між Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку» і Боржником Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічним підприємством «Теплоенергопром», сторони домовились, що винагородаза відступленняправ вимогиза Договором іпотеки ZXR039523.69162.005 від 21.12.2012 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-технічним підприємством «Теплоенергопром» та Публічним акціонерним товариством «Всеукраїнський банк розвитку», посвідченим приватним нотаріусом Слоневською Д.В. Харківського МНО, реєстр. №4369, входить в розмір вартості права вимоги за цим Договором, що передбачена п. 3.1 цього Договору.

Відповідно до Договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором ZXR039523.69162.005 від 21.12.2012 року (надалі Договір від 21.12.2012 року) сторона 1 (ТОВ «ГАЗТЕХБУД») передала, а сторона 2 ( ОСОБА_1 ) прийняла усі права та обов`язки за іпотечним договором. Предметом іпотеки є нерухоме майно разом з усіма його принадлежностями, а саме нежитлова будівля літ. «Б-3» загальною площею 2304,4 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 7 Договору від 21.12.2012 року Сторона 2 не здійснює на користь Сторони 1 будь-яких додаткових витрат за відступлення прав вимоги за цим іпотечним договором, крім оплати визначеної в пункті 3 Договору про відступлення прав вимог за основним договором від 04.07.2018 року.

Як вбачається, з вище вказаних договорі, зокрема з Договору про відступлення права вимоги від 04.07.2018 року та Договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором від 21.12.2012 року сторони домовились, що винагорода за відступлення прав вимоги за Договором іпотеки ZXR039523.69162.005 від 21.12.2012 року, входить в оплату визначену в пункті 3 Договору про відступлення прав вимог за основним договором від 04.07.2018 року.

Тобто вказаними договорами ТОВ «Газтехзбут» та ОСОБА_1 узгодили винагороду за відступлення прав вимог за іпотечним договором разом з іншими договорами, які відступлені відповідачем ОСОБА_1 згідно Договору про відступлення права вимоги від 04.07.2018 року.

Відповідно до позиції Верховного Суду в постанові №911/2390/18 від 16.02.2021 року, Велика Палата Верховного Суду, вважає, що словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що у даній справі спір також пов`язаний з правом про стягнення винагороди за договором іпотеки, поряд з іншими відступленими правами вимоги за відповідними договорами, а отже позов у цій справі має пред`являтися за місцезнаходженням об`єкта нерухомого майна за правилами виключної підсудності, оскільки у разі конкуренції правил підсудності мають застосовуватися правила виключної підсудності.

Тому в даному випадку застосовуються правила виключної підсудності, так як предметом спору поміж іншого є договір іпотеки нерухомого майно, зокрема про стягнення винагороди про відступлення прав вимоги за договором іпотеки встановленої у Договорі про відступлення права вимоги від 04.04.2018 року.

На вказане акцентував і сам позивач при поданні позовної заяви саме до Орджонікідзевського районного суду м.Харкова.

Пунктом 1 ч.1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Вимогами ст. 32 ЦПК України визначено, що спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Європейський суд з прав людини в рішеннях «Лавентс проти Латвії», «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України» прийшов до правової позиції, що у розумінні п. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод термін «суд встановлений законом» поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Так як місцезнаходження нерухомого майна за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 283, а отже справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) Красноградського районного суду Харківської області та цивільна справа підлягає передачі для розгляду за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова.

Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.27,31,32,187,258,260 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Цивільну справу №644/2739/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газтехбут» до ОСОБА_1 про стягнення боргу, трьох відсотків річних, інфляційного збільшення боргу за договором про відступлення прав вимоги надіслати за підсудністю до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова (61007, м. Харків, проспект Архітектора Альошина, буд. 7).

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя