Постанова

від 14.01.2025 по справі 914/703/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа №914/703/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Галушко Н.А.

суддівЖеліка М.Б.

Орищин Г.В.

секретар судового засідання Олех М.

за участю представників учасників процесу:

представник позивача не з`явився;

представник відповідача не з`явився;

від третьої особи на стороні позивача: Волянський О.Р.

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України від 12.11.2024 (вх. № 01-05/3343/24 від 19.11.2024)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 (суддя Стороженко О.Ф.)

у справі № 914/703/24

за позовом:Державної установи «Фонд енергоефективності»

до відповідача:Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щурата 8»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державна аудиторська служба України

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНЕФІТ-ПРО»

про:стягнення грошових коштів у сумі 203 251, 90 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Державна установа «Фонд енергоефективності», Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щурата 8» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНЕФІТ-ПРО» участі уповноважених представників в судове засідання 14.01.2025 не забезпечили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.

Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.

Ураховуючи положення статті 202 ГПК України, наявність відомостей про направлення зазначеним учасникам справи ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії», явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представників позивача, відповідача та третьої особи на стороні відповідача.

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державної установи «Фонд енергоефективності» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щурата 8» з вимогою про стягнення грошових коштів у сумі 203251,90грн, - для повернення частини «гранту», сплаченого Позивачем відповідно до Грантового договору, укладеного Сторонами шляхом приєднання Відповідача до його умов.

Позов мотивовано завищенням вартості будівельних робіт, виконаних підрядником ТзОВ «БЕНЕФІТ-ПРО» відповідно до Договору підряду (укладеного Відповідачем та Третьою особою-2), що встановлено актом Державної аудиторської служби України від 02.08.2021, складеним за результатами проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державної установи «Фонд енергоефективності».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 призначено експертизу за ініціативою суду, на розгляд якої поставлено наступні питання: - чи відповідають виконанні ТОВ «БЕНЕФІТ-ПРО» будівельні роботи, які визначені в акті форми №КБ-2в за грудень 2020 року, в частині застосування ресурсних елементів кошторисних норм, вимогам проектно-кошторисної документації та вимогам ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва» (затверджених Наказом Мінрегіону №293 від 05.07.2013)? Якщо не відповідають, то в чому полягає невідповідність та в якій сумі?; - чи відповідає первинна звітна документація, зокрема, акт форми №КБ-2в за грудень 2020 року, складений ТОВ «БЕНЕФІТ-ПРО» за порядком складання і наведеними розрахунками обсягам та вартості, що визначені проектно-кошторисною документацією, зокрема, в частині застосування коефіцієнта (К-1, 2) до норм витрат праці робітників-будівельників і робітників, зайнятих на керуванні та обслуговуванні будівельних машин та механізмів, часу експлуатації будівельних машин і механізмів для врахування впливу умов виконання робіт з урахуванням ДСТУ-Н Б Д.2.2-48:2012? Якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність і яка сума завищення вартості?.

Ухвала суду мотивована тим, що у матеріалах справи наявні докази, які містять суперечливі дані стосовно визначення вартості будівельних робіт, оскільки позивач вказує на завищення вартості будівельних робіт, виконаних підрядником ТзОВ «БЕНЕФІТ-ПРО» відповідно до договору підряду (укладеного відповідачем та третьою особою-2) покликаючись на дані акта Державної аудиторської служби України від 02.08.2021, складеного за результатами проведення планової ревізії фінансово-господарської діяльності Державної установи «Фонд енергоефективності», а відповідач заперечує обґрунтованість позову, покликаючись на долучений до матеріалів справи висновок експертного дослідження №72/21 від 15.12.2021, проведеного за заявою Третьої особи-2 (Підрядника), у якому зазначено про відсутність відхилень в актах про виконання будівельних робіт (за Договором підряду) щодо визначення вартості будівельних робіт.

Відтак, для правильного вирішення спору необхідно встановити обставини стосовно наявності (відсутності) факту завищення Підрядником (Третьою особою-2) вартості виконаних будівельних робіт, а для з`ясування таких обставин необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, що зумовлює наявність підстав, передбачених нормою ч.1 ст.99 ГПК України для призначення судової експертизи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.

Державною аудиторською службою України подано апеляційну скаргу від 12.11.2024 (вх. № 01-05/3343/24 від 19.11.2024), в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 у справі № 914/703/24.

Зокрема, скаржник зазначає, що клопотань про призначення судової експертизи від позивача та відповідача не поступало, відтак незрозуміло на підставі чого суд повернувся до стадії підготовчого провадження та які клопотання сторін про призначення експертизи суд задоволив у п.1 резолютивної частини ухвали.

Звертає увагу суду, що, призначаючи експертизу, судом не враховано наявність в матеріалах справи висновку експерта, що може мати відповіді на поставлені питання в ухвалі від 30.10.2024.

Вважає, що надання позивачем та відповідачем питань, які можуть бути поставлені експерту, не свідчить про зацікавленість обох сторін в проведенні такої експертизи.

Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Щурата 8» подано відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовуючи доводи апеляційної скарги, просить ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Державна установа «Фонд енергоефективності» та Товариство з обмеженою відповідальністю «БЕНЕФІТ-ПРО» не скористались свої правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Процесуальні дії суду у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2024, вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 25.11.2024 апеляційну скаргу Державної аудиторської служби України від 12.11.2024 (вх. № 01-05/3343/24 від 19.11.2024) залишено без руху.

Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної аудиторської служби України від 12.11.2024 (вх. № 01-05/3343/24 від 19.11.2024) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 у справі №914/703/24, розгляд справи призначено на 14.01.2025.

У судовому засіданні 14.01.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Державної установи «Фонд енергоефективності» до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Щурата 8» з вимогою про стягнення грошових коштів у сумі 203251,90грн, - для повернення частини «гранту», сплаченого позивачем відповідно до Грантового договору, укладеного сторонами шляхом приєднання відповідача до його умов.

Вказані позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем (бенефіціаром за Грантовим договором) надано до Фонду неправдиву та недостовірну інформацію в заявці № 4, в якій неправильно застосовано норми та правила визначення вартості будівельних робіт та яка приховує відомості і містить упущення, що робить подану інформацію такою, що не відповідає вимогам законодавства України, відтак, робить її недостовірною.

Неправдивість та недостовірність поданої інформації підтверджується висновками Державної аудиторської служби України, викладеними в акті від 02.08.2021 № 000600-21/18 планової ревізії фінансово-господарської діяльності державної установи "Фонд енергоефективності" за період з 01.12.2017 по 31.03.2021.

Відповідачем заперечено обґрунтованість позову та долучено висновок експертного дослідження від 15.12.2021 № 72/21 та експертний звіт від 13.08.2020 № 648/20-Е3, яким встановлено, що проектно-кошторисна документація по складу та змісту відповідає вимогам державних будівельних норм; обсяги та вартість виконаних по об`єкту робіт відповідають обсягам та вартості внесеним в акт приймання виконаних робіт форми КБ-2в за грудень 2020 року, а також проектно-кошторисній документації.

Отже, як вбачається з наведеного у, матеріалах справи наявні докази (акт ревізії від 02.08.2021 та Висновок експерта), які містять суперечливі дані стосовно визначення вартості будівельних робіт.

Верховний Суд у постанові від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 виснував, що, якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Аналогічні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.07.2021 у справі № 902/834/20, від 13.08.2021 у справі №917/1196/19, від 30.09.2021 у справі 927/110/18.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

За змістом ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Таким чином, судова експертиза призначається у разі потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Призначення експертизи є правом, а не обов`язком господарського суду, при цьому, питання призначення експертизи вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням предмета, підстав позову та обставин справи.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.12.2021 у справі № 910/18570/17, від 14.12.2021 у справі № 910/9564/20, від 24.11.2021 у справі № 914/1396/20, від 17.12.2020 у справі № 910/7426/17.

Призначення судової експертизи віднесено до компетенції суду за наявності умов, передбачених частиною 1 статті 99 Господарського процесуального кодексу України і таке призначення не може розцінюватися, як порушення норм процесуального права. Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.

Підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

Відповідно до п. 5.1 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення, перевірка обсягів і вартості виконаних будівельних робіт та складеної первинної звітної документації з будівництва та їх відповідність проектно-кошторисній документації, вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

У відповідності до п.5.1.2. Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України №53 від 08.10.1998, питання відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а також питання визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва можуть бути вирішені за наявності у експерта (експертів) відповідних фахових знань, в тому числі з вузько направлених питань з проектування, будівництва та експлуатації об`єктів будівництва з урахуванням об`ємності матеріалів і складності об`єкта та інших його особливостей.

Отже, зазначені питання потребують спеціальних знань.

Відтак, колегія суддів вважає, що відповідність актів форми №КБ-2в за грудень 2020 року розробленій проектно-кошторисній документації «Капітального ремонту з теплоізоляції конструкцій та інженерних систем багатоквартирного будинку ОСББ «Щурата 8» вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, в частині правильності формування прямих витрат у вартості будівельних робіт, у тому числі щодо завищення вартості робіт, завищення витрат на використання матеріальних ресурсів в частині застосування ресурсних елементних кошторисних норм, завищення нормативних трудовитрат робітників з урахуванням впливу умов виконання робіт, що не передбачено проектно-кошторисною документацією за вказаним об`єктом, у даному випадку, має істотне значення для правильного вирішення спору між сторонами та потребує спеціальних знань.

Відтак, судова колегія погоджується з висновками місцевого суду, що питання які підлягають доказуванню у даній справі, не можуть бути замінені іншими засобам доказування, аніж відповідний висновок експертного дослідження.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, їх територіальні філії, експертні установи комунальної форми власності, а також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань у порядку та на умовах, визначених цим Законом.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 3 статті 99 Господарського процесуального кодексу України, при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи, суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Пунктом 2 частини1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України, передбачено право суду за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Твердження апелянта про відсутність зацікавленості обох сторін в проведенні експертизи спростовуються протоколом судового засідання від 11.09.2024, зі змісту якого вбачається, що в ході з`ясування обставин справи суддя Стороженко О.Ф. запитувала присутніх учасників процесу про доцільність призначення судової експертизи, представники позивача та відповідача не заперечили, відтак суд протокольною ухвалою повернувся на стадію підготовчого провадження та відклав підготовче засідання. В подальшому відповідною Ухвалю від 11.09.2024 сторонам запропоновано надати пропозиції для визначення питань, які слід поставити експерту. На виконання вимог ухвали позивачем та відповідачем подано суду заяви з переліком питань, які, на їх думку, слід поставити експерту, окрім того, позивачем подано додаткові пояснення, зі змісту яких вбачається, що він просить суд з власної ініціативи призначити у справі будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Враховуючи прохальну частину додаткових пояснень, колегія суддів дійшла висновку, що вказане клопотання про призначення експертизи за ініціативою суду було задоволено п. 1 резолютивної частини ухвали суду від 30.10.2024.

Щодо наявного у справі висновку експерта, колегія суддів зазначає, що Велика Палата у постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 522/1029/18 виснувала, що висновок експерта не є належним та допустимим доказом, якщо у ньому не зазначено, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок і що він підготовлений для подання до суду.

Враховуючи наведене та відсутність в долученому до матеріалів справи висновку експерта відомостей про те, що експерт попереджений про кримінальну відповідальність, та те що вказаний висновок готується для подання до суду, колегія суддів не може розцінювати його як належний та допустимий доказ у справі, при цьому враховуючи суперечність відомостей, зазначених в акті ревізії від 02.08.2021 та висновку експерта, що ще раз підтверджує необхідність проведення будівельно-технічної експертизи у справі.

Варто зауважити, що у відповідності до ст. 104 ГПК України, висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Арґументи, наведені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, не доводять порушення або неправильного застосування судом під час розгляду справи норм процесуального права, а тому не можуть бути підставою для зміни чи скасування постановленої ухвали.

Судові витрати, у відповідності до ст. 129 ГПК України, покладаються на скаржника.

Керуючись, ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

1.В задоволенні апеляційної скарги Державної аудиторської служби України від 12.11.2024 (вх. № 01-05/3343/24 від 19.11.2024) відмовити.

2.Ухвалу Господарського суду Львівської області від 30.10.2024 у справі №914/703/24 залишити без змін.

3.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.

4.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Повний текст постанови складено 15.01.2025.

Головуючий суддяГалушко Н.А.

суддяЖелік М.Б.

суддяОрищин Г.В.