Постанова

від 18.12.2024 по справі 522/20895/20

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" грудня 2024 р. Справа№ 522/20895/20

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Андрієнка В.В.

Руденко М.А.

секретар судового засідання Медведєва К.І.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024

у справі № 522/20895/20 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом ОСОБА_1

до Акціонерного товариства «ОТП Банк»,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехнопроєкт»

про визнання договору іпотеки недійсним та визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2020 ОСОБА_1 , як іпотекодавець, звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Акціонерного товариства «ОТП Банк», в якому просив суд:

- визнати недійсним договір іпотеки (майнова порука) № РСМ-500/007/2005, укладений 07.06.2005 між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна»;

- визнати дії відповідача протиправними стосовно майна фізичної особи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 06.06.2005 між ТОВ «Укртехнопроект» і АКБ «Райффайзенбанк України» укладено кредитний договір №СМ-500/07/2005, з метою забезпечення виконання якого 07.06.2005 позивач передав АКБ «Райффайзенбанк України» за договором іпотеки (майнова порука) № РСМ-500/007/2005 нерухоме майно, вартістю 7 134 338 грн 01 коп.

Згодом позивач був повідомлений про те, що з 08.12.2006 філія АКБ «Райффайзенбанк Україна» в м. Одесі змінила назву на філію Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» в м. Одесі, а ЗАТ «ОТП Банк» стало правонаступником АКБ «Райффайзенбанк Україна».

На переконання позивача, у разі зміни іпотекодержателя умови іпотечного договору підлягали зміні та проведення відповідній державній реєстрації.

На думку позивача, умови договору іпотеки були несправедливими, оскільки вартість майна, що є предметом іпотеки, значно перевищує розмір основного зобов`язання боржника.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 19.05.2021 у справі № 522/20895/20 було залучено до участі в справі третю особу - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехнопроект».

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2021, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного суду від 22.11.2022, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 19.04.2023 рішення Приморського районного суду м. Одеси від 16.12.2021 та постанову Одеського апеляційного суду від 22.11.2022 скасовано. Провадження в справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «ОТП Банк», третя особа - ТОВ «Укртехнопроект» про визнання договору іпотеки недійсним та визнання дій протиправними закрито.

Ухвалою Верховного Суду від 24.05.2023 справу № 522/20895/20 передано до Господарського суду міста Києва, як суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд даної справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.06.2023 позову заяву ОСОБА_1 залишено без руху.

28.06.2023 від позивача надійшла заява про усунення застережених судом недоліків позовної заяви, до якої, зокрема, додано уточнені вимоги, в якій позивач просив суд:

- визнати недійсним договір іпотеки (майнова порука) № РСМ-500/007/2005, укладений 07.06.2005 між позивачем та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна»;

- визнати протиправними дії відповідача щодо не переукладення договору іпотеки № РСМ-500/007/2005 стосовно майна (нежилих будівель, що знаходяться в АДРЕСА_1 та складаються з нежилих будівель: літ. «А, А2, А3» - адміністративно-складські, літ. «Ж» - майстерня-склад, літ «Ц» - склад загальною площею 2 712, 9 кв.м., «І» - мостіння, № 3, 4 - огорожа), яке належить позивачу, частину якого було придбано під час шлюбу із ОСОБА_2 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехнопроект» про визнання договору іпотеки недійсним та визнання дій протиправними і додані до неї документами передано за підсудністю до Господарського суду Одеської області.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.01.2024 ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 скасовано, а справу № 522/20895/20 передано на розгляд Господарського суду міста Києва.

12.02.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 522/20895/20.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 прийнято справу № 522/20895/20 до провадження та відкрито провадження в справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 522/20895/20 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не довів, яким чином перехід прав іпотекодержателя до відповідача за іпотечним договором, впливає на обсяг прав та обов`язків позивача. За висновком місцевого господарського суду відсутні докази , які свідчили би про істотний дисбаланс між вартістю предмету іпотеки, яким забезпечено виконання зобов`язання за кредитним договором, та розміром кредиту - 300 000 доларів США (в подальшому було збільшено до 400 000 доларів США), а також про ігнорування іпотекодержателем актуальної ринкової вартості предмета іпотеки та/або маніпулювання зазначеною в договорі вартістю предмета іпотеки на шкоду інтересам іпотекодавця.

Не погодившись з висновками та мотивами, якими керувався суд першої інстанції при прийнятті рішення, ОСОБА_1 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою від 02.07.2024, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 по справі № 522/20895/20 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального права та процесуального права, а також неповним з`ясуванням обставин справи.

За доводами скаржника, суд першої інстанції не звернув увагу, що згідно ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу); вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Апелянт вказував, що його дружина, ОСОБА_2 , не давала згоди на передання спільно набутого майна подружжям майна в іпотеку АКБ «Райффайзенбанк Україна».

За доводами скаржника Філія Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна» в м. Одесі не змінила назву, оскільки АКБ «Райффайзенбанк Україна» припинило своє існування шляхом продажу своїх акцій ЗАТ «ОТП Банк», що підтверджується публікацією в мережі Інтернет. Однак, як зазначав скаржник, ця інформація не є офіційним джерелом.

На переконання скаржника, договір іпотеки, укладений із фізичною особою ОСОБА_1 , є несправедливим, оскільки вартість майна, що є предметом іпотеки, значно більше перевищує розмір основного зобов`язання ТОВ «Укртехнопроект» перед АКБ «Райффайзенбанк Україна», тож іпотечний договір суперечить вимогам Закону України «Про іпотеку», «Про банки та банківську діяльність», «Про захист прав споживачів», ст. 203 Цивільного кодексу України, що є підставою для визнання його недійсним.

До апеляційної скарги скаржником додано клопотання про витребування додаткових доказів, в якому ОСОБА_1 просив апеляційний господарський суд витребувати від Акціонерного товариства «ОТП Банк» нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_2 на надання дозволу на передачу і іпотеку спільного майна подружжя.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.07.2024 матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 у судовій справі № 522/20895/20 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Вовк І.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2024 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 522/20895/20. Вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги ОСОБА_1 від 02.07.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024, які визначені главою 1 розділуГПК України, відкласти до надходження матеріалів справи № 522/20895/20 до Північного апеляційного господарського суду.

25.07.2024 матеріали справи № 522/20895/20 надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2519/24 від 01.08.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку із неможливістю вирішити подальші процесуальні питання щодо руху апеляційної скарги, у зв`язку із перебуванням суддів Барсук М.А. та Вовка І.В., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, у відпустках.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.08.2024 справа № 522/20895/20 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Андрієнко В.В., Ткаченко Б.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.08.2024 справу № 522/20895/20 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 522/20895/20. Розгляд апеляційної скарги призначено на 04.09.2024.

На підставі службової записки головуючої судді Кропивної Л.В. розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3149/24 від 04.09.2024 здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи, у зв`язку із перебуванням судді Ткаченка Б.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у справі, у відпустці.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 522/20895/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., суддів: Руденко М.А., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 справу № 522/20895/20 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 522/20895/20, розгляд якої призначено на 04.09.2024 об 11:40 год., прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі.

У судове засідання 04.09.2024 сторони не з`явились.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 522/20895/20 відкладено на 16.10.2024.

02.10.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про врахування під час розгляду справи правової позиції ВП ВС від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.

Судове засідання 16.10.2024 не відбулось, у зв`язку із перебуванням судді Руденко М.А. у відрядженні з 12.10.2024 по 17.10.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 522/20895/20 призначено на 20.11.2024.

13.11.2024 від представника ОСОБА_1 - адвоката Орез Валентина Павловича до Північного апеляційного господарського суду надійшло клопотання щодо участі адвоката Орез Валентина Павловича по справі № 522/20895/20 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2024 клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Орез Валентина Павловича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено. Повідомлено учасників справи, що судове засідання у справі № 522/20895/20 відбудеться 20.11.2024 о 13:20 год. в режимі відеоконференції.

20.11.2024 судове засідання у справі № 522/20895/20 не відбулось, у зв`язку із затримкою розгляду справ та оголошенням в подальшому повітряної тривоги в місті Києві з 13:49 год. до 14:21 год., про що відображено на офіційному веб-порталі «Київ Цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2024 розгляд апеляційної скарги призначено на 18.12.2024 в режимі відеоконференції.

17.12.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності позивача та його представника.

У судове засідання 18.12.2024 учасники справи явку своїх уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.

Відповідно до п. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія визнала можливим розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні, виходячи з того, що матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у судовому засіданні 18.12.2024 р.

Розглянувши клопотання скаржника про витребування у Акціонерного товариства «ОТП Банк» нотаріально посвідченої згоди на надання дозволу на іпотеку (майно подружжя), колегія суддів відмовляє в його задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до частин 1, 2, 3, 6 ст. 81 ГПК України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

Будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Дослідивши клопотання скаржника про витребування доказів колегія суддів встановила, що таке не відповідає вимогам ст. 81 ГПК України, оскільки не містить відомостей, які мають бути зазначені у клопотанні про витребування доказів відповідно до вимог вказаної статті.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, 06.06.2005 між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» (як позикодавцем ) та ТОВ «Укртехнопроект» (позичальник) в особі директора ОСОБА_1 укладено кредитний договір № СМ-500/007/2005 про надання кредиту в розмірі 300 000,00 доларів США на розвиток бізнесу 2-ма траншами по 150 000 доларів США кожний (надалі - кредитний договір).

Згідно п. 3.1. кредитного договору в якості забезпечення всіх своїх зобов`язань за цим договором позичальник, керуючись положеннями чинного законодавства України, в тому числі, але не виключно положеннями ст. 5 Закону України «Про іпотеку», цим передає чи зобов`язується забезпечити передачу майновим поручителем в іпотеку банку нерухоме майно, яке є власністю позичальника та/чи майнового поручителя відповідно до свідоцтва про право власності на нежитлові будівлі від 05.01.2005, яке видано виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради за № 4576 від 17.12.2004 та зареєстрованого Одеським МБТІ та РОН 12.01.2005 за реєстраційним номером 9529512, номер запису: 1122 в книзі 40 неж-137 номер витягу 6193020 (т.1, а.с. 85-93, 110-113).

Додатковими угодами до кредитного договору, розмір кредиту збільшений до 400 000 доларів США (т.1, а.с. 81-82).

06.06.2005 між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір поруки № SRCM-500/007/2005, за умовами якого ОСОБА_1 зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання боржником ТОВ «Укртехнопроект» зобов`язань за кредитним договором №СМ-500/007/2005 від 06.06.2005 (т.1, а.с. 114-115).

07.06.2005 між Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № РСМ-500/007/2005 (надалі - договір іпотеки) на забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором №СМ-500/007/2005 від 06.06.2005 (т.1, а.с.9-14).

Пунктом 2.1.1 договору іпотеки визначено, що боржник зобов`язаний повністю повернути іпотекодержателю суму отриманого кредиту не пізніше 06 червня 2010 року відповідно до умов, встановлених п. п. 1.5.-1.6. кредитного договору, чи в інший строк встановлений в кредитному договорі. Сума кредиту може скласти 300 000 (триста тисяч) доларів США.

Відповідно до п. 3.1 договору іпотеки предметом іпотеки за цим договором є нежилі будівлі, що знаходяться в АДРЕСА_1, та складаються з нежилих будівель: літ. «А,А2,АЗ» - адміністративно- складські. літ. «Ж» - майстерня-склад, літ. «Ц» - склад, загальною площею 2712,9 кв.м.. «І» - мостіння, № 3,4 - огорожа, (надалі майно) та належить ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нежилі будівлі, виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради 05.01.2005 (бланк серії ЯЯЯ № 132601), зареєстрованого в Комунальному підприємстві «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» у книзі 40 неж. на стор. 137, номер запису 1122; реєстраційний № 9529512. Загальна вартість вказаних нежилих будівель згідно витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно складає 7 134 338 (сім мільйонів сто тридцять чотири тисячі триста тридцять вісім) гривень 01 коп.

Вказані нежилі будівлі розташовані на земельній ділянці, площею 4123,2 кв.м., яка знаходиться в користуванні іпотекодавця згідно договору на дольову участь у землекористуванні, укладеного між Одеською міською радою та іпотекодавцем 14.06.2004, зареєстрованого в Книзі записів договорів на дольову участь у землекористуванні 14.06.2004 за № 1397.

Додатковою угодою до договору іпотеки від 04.11.2005 між іпотекодержателем АКБ «Райффайзенбанк Україна» та іпотекодавцем ОСОБА_1 підтверджено збільшення розміру боргового зобов`язання ТОВ «Укртехнопроект» перед АКБ «Райффайзенбанк Україна» за кредитним договором № СМ-500/007/2005 до 400 000 доларів США (а.с. 83).

Крім основного зобов`язання за кредитним договором №СМ-500/007/2005 від 06.06.2005 та укладених на його забезпечення договорів поруки та іпотеки, між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та ТОВ «Укртехнопроект» в особі директора ОСОБА_1 також були укладені договір про надання овердрафту № OD- 500/008/2005 від 15.08.2005 в межах ліміту овердрафту, що не перевищує 20 000 грн; договір про надання овердрафту № OD-SWE500/035/2006 від 03.11.2006 в межах ліміту овердрафту, що не перевищує 80 000 грн, який забезпечений договором поруки № OD-SWE500/035/2006 від 03.11.2006 укладеним між АКБ «Райффайзенбанк Україна» та позивачем (т.1, а. с. 68-79, 100-102, 103-109).

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відхиляючи доводи апелянта з приводу того, що договір іпотеки є недійсним у зв`язку з відсутністю нотаріально завіреної згоди іншого подружжя д на передачу спільного набутого за час шлюбу майна в іпотеку банку , колегія суддів виходить з того , що суб`єктом права на подання цього позову в силу положень Сімейного кодексу є те з подружжя, згода якого на розпорядження майном вимагалася за законом , але не була отримана .

До того ж з наявної у матеріалів справи копії свідоцтва про розірвання шлюбу серія НОМЕР_1 , вбачається, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний 20.08.2004 тоді як договір іпотеки № РСМ-500/007/2005 (надалі - договір іпотеки) на забезпечення виконання основного зобов`язання за кредитним договором №СМ-500/007/2005 від 06.06.2005 був укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Райффайзенбанк Україна» 07.06.2005, а свідоцтво про право власності на нежитлові приміщення, що є предметом іпотеки, належать позивачу з 05.01.2005.

Відтак, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для визнання договору іпотеки недійсним.

Доводи іпотекодавця про несправедливість умов договору іпотеки з тих мотивів , що ринкова вартість предмету іпотеки значно перевищує розмір наданого кредиту не заслуговують на увагу і підлягають відхиленню , виходячи з того , що кредитор за рахунок іпотечного майна вправі задовольнити всі свої дійсні вимоги, які існують на час звернення до іпотекодавця.

По-друге, вартість іпотечного майна була умовою надання банком кредиту, тож об`єкт іпотеки та його ціна були відомі позивачу у момент отримання кредиту і укладення іпотечного договору.

По-третє, боржник у зобов`язанні не може посилатися на несправедливість умов укладеного ним договору, якщо такі умови були вільно визначені ним та узгоджені з кредитором.

15.03.2007 позивача листом Ref. 500-10-2/8/2 було повідомлено про те, що з 8-го грудня 2006 року філія Акціонерного комерційного банку «Райффайзенбанк Україна» в м. Одесі змінила назву на філію Закритого акціонерного товариства «ОТП Банк» в м. Одесі. Також повідомлено, що ОТП Банк є повним правонаступником за всіма зобов`язаннями Райффайзенбанк Україна (т.1, а.с. 15).

Доводи скаржника про припинення існування АКБ «Райффайзенбанк Україна» з посиланням на публікації в мережі Інтернет суд апеляційної інстанції визнає неспроможними, адже в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні відомості щодо припинення юридичної особи АКБ «Райффайзенбанк Україна».

Згідно інформації щодо юридичної особи АТ «ОТП Банк» історичною назвою її було Акціонерний комерційний банк «Райффайзенбанк Україна».

З інформації, розміщеної на офіційному вебсайті Національного банку України щодо переліку усіх назв, які мав АТ «ОТП Банк» (OTP BANK JSC), вбачається, що банк мав назви:

«РБУ» (з 02.03.1998);

Райффайзенбанк Україна або РБУ (з 26.05.2004);

Райффайзенбанк Україна (з 04.11.2005);

ЗАТ «ОТП Банк» (з 01.11.2006);

АТ «ОТП Банк» (з 18.06.2009);

АТ «ОТП БАНК» (з 29.04.2015);

АТ «ОТП БАНК» (з 10.05.2018).

При цьому ідентифікаційний код банку був незмінним.

Зміна назви та організаційно-правової форми не потребує внесення змін до іпотечного договору та, відповідно, здійснення нотаріального посвідчення таких змін, у зв`язку з чим доводи скаржника в цій частині є неспроможними.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваного апелянтом судового рішення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 522/20895/20 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 у справі № 522/20895/20 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 522/20895/20 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 14.01.2025.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді В.В. Андрієнко

М.А. Руденко