Постанова

від 14.01.2025 по справі 920/530/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 920/530/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційні скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради

на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2024

та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2024

у справі № 920/530/24 (суддя Заєць С.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес»

до Виконавчого комітету Сумської міської ради

про стягнення 19 505,88 грн,

ВСТАНОВИВ:

03.05.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» звернулося до Господарського суду Сумської області з позовом до Виконавчого комітету Сумської міської ради, в якій просило стягнути з відповідача на свою користь 19505,88 грн заборгованості за спожиту електроенергію за Договором про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 від 11.09.2023.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору в частині своєчасної сплати вартості поставленої у грудні 2023 року електроенергії споживачу, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 19505,88 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач у відзиві на позов вказував, що у Виконавчого комітету Сумської міської ради, відповідно до вимог діючого законодавства України, не було правових підстав щодо оплати в 2024 році ТОВ «Енергетичний бізнес» рахунку на оплату № 634 та додаткового акту № 0000-000726 купівлі-продажу електричної енергії за грудень 2023 року на суму 19505,88 грн.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 у справі № 920/530/24 позов задоволено повністю. Стягнуто з Виконавчого комітету Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» 19505,88 грн заборгованості та 3028,00 грн витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив з того, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено виконання позивачем своїх зобов`язань за договором про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 від 11.09.2023 належним чином, та передання відповідачу у грудні 2023 року у власність електричну енергію в розмірі 3289 кВт/год на загальну суму 19 505,88 грн, у тому числі ПДВ 3250,98 грн, що відповідає обсягу за Актом купівлі-продажу електричної енергії № 0000-000726.

Враховуючи, що відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано отримання і споживання у грудні 2023 року електричної енергії за договором про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 від 11.09.2023, не доведено оплати заборгованості за спожиту електричну енергію за вказаний період, місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача плати за спожиту у грудні 2023 електричну енергію на суму 19 505,88 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Сумської області від 23.09.2024 у справі № 920/530/24 заяву ТОВ «Енергетичний бізнес» про ухвалення додаткового рішення - задоволено частково. Заяву Виконавчого комітету Сумської міської ради про зменшення судових витрат - задоволено частково. Стягнуто з Виконавчого комітету Сумської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» 3 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Здійснюючи розподіл понесених позивачем судових витрат на оплату професійної правничої допомоги, суд першої інстанції врахував рівень складності цієї справи (у контексті поставленого на вирішення суду питання щодо стягнення з відповідача заборгованості за спожиту електричну енергію), а також обсяг та обґрунтованість підготовленого та поданого до суду адвокатом позову та відповіді на відзив, його значення для вирішення спору, малозначність спору та те, що справа була розглянута в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, у зв`язку з чим дійшов висновку, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим та пропорційним до предмета спірних правовідносин, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Відтак, суд частково задовольнив заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнув з відповідача на користь позивача 3 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Не погодившись з висновками і мотивами, якими керувався суд першої інстанції під час прийняття рішення, Виконавчий комітет Сумської міської ради звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 по справі № 920/530/24 та прийняти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» в задоволенні позову.

На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального права, без з`ясування обставин, що мають значення для справи, а висновки суду першої інстанції не відповідали встановленим ним обставинам справи.

За доводами скаржника суд першої інстанції не дослідив докази, надані відповідачем разом із відзивом на позовну заяву та не зазначив мотиви їх врахування чи неврахування; не врахував суд і ту обставину, що додатковий акт купівлі-продажу електричної енергії № 0000-000726 (разом з рахунком на його оплату № 634), в якому зазначено додатковий обсяг спожитої відповідачем електричної енергії за грудень 2023 року було надіслано на адресу відповідача лише листом від 31.01.2024 № 310124/1, тобто через місяць після припинення дії договору; тоді як договір про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 від 11.09.2023 втратив чинність 01.01.2023, у зв`язку зі спливом строку, на який був укладений, та фактом повного його виконання обома сторонами.

Також скаржник вказував, що суд першої інстанції не дослідив додатковий акт № 0000-000726 та не врахував той факт, що на акті відсутній підпис уповноваженого представника Виконавчого комітету Сумської міської ради, що, на переконання скаржника, свідчить про недоведеність позивачем обставин прийняття відповідачем обсягу електроенергії в розмірі 3 289 кВт*год на суму 19 505,88 грн.

Крім того, скаржник звертав увагу, що позивач та відповідач погодили в пункті 5.11 договору про закупівлю електричної енергії №458/17-23 від 11.09.2023 (зі змінами), що оплата вартості використання електричної енергії споживач здійснюється на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України: лише за фактично використану електричну енергію і на підставі належним чином оформленого Акта за розрахунковий період, отриманого не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/530/24 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2024. Постановлено розгляд апеляційної скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 у справі № 920/530/24 здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Виконавчий комітет Сумської міської ради також не погодився із покладенням на нього понесених позивачем витрат на правову допомогу, і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати також додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2024 по справі № 920/530/24 та прийняти нове, яким відмовити Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

За доводами скаржника, позивачем при зверненні до місцевого господарського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення пропущено п`ятиденний строк для подання доказів, що підтверджують понесені витрати на правничу допомогу. Однак суд першої інстанції в порушення ч. 8 ст. 129 ГПК України прийняв таку заяву до розгляду.

Крім того скаржник в апеляційній скарзі вказував, що ним також подано апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 06.09.2024, яким вирішено спір по суті.

Скаржник зазначав, що хоча додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2024 і є окремим процесуальним документом, проте в силу вимог ч. 5 ст. 244 ГПК України воно є невід`ємною складовою основного судового рішення від 06.09.2024, а отже підлягає скасуванню у випадку скасування основного судового рішення від 06.09.2024.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.10.2024 відкрито апеляційне провадження у справі № 920/530/24 за апеляційною скаргою Виконавчого комітету Сумської міської ради на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 23.09.2024. Об`єднано в одне провадження для спільного розгляду апеляційні скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2024 у справі № 920/530/24. Повідомлено учасників про те, що справа розглядається без повідомлення учасників справи в порядку спрощеного провадження.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» правом, наданим статтею 263 Господарського процесуального кодексу України, не скористалось, відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не подавало.

Розглянувши доводи апелянта, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права при вирішенні позову, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 11.09.2023 між Виконавчим комітетом Сумської міської ради (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» (постачальник) укладено Договір про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 (далі - Договір) шляхом підписання заяви - приєднання до договору про закупівлю електричної енергії, за умовами якого постачальник зобов`язався протягом строку дії договору поставити споживачу електричну енергію (електрична енергія, товар) для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язався приймати та оплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії на умовах цього договору.

Місячна вартість електричної енергії визначається як добуток ціни, що визначено у п. 5.1. Договору, на кількість електричної енергії, реалізованої у відповідному місяці. Загальна вартість електричної енергії за Договором визначається як сума місячних вартостей електричної енергії (п. 5.8 Договору).

Розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць (п. 5.10 Договору).

Оплату вартості використання електричної енергії Споживач здійснює на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого Акта за розрахунковий період, отриманого не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.11 Договору).

Споживач, зокрема, зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами Договору (п. 6.2 Договору), а постачальник - отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п. 7.1 Договору).

Договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками у ( разі їх наявності) та набуває чинності з 11.09.2023 і діє до 31.12.2023 року, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 12.1 Договору).

Жодна зі Сторін не має право припинити дію Договору в односторонньому порядку, окрім випадків передбачених законодавством України та умовами Договору (п. 12.5 Договору).

Додатками до даного договору сторонами було підписано заяву-приєднання до договору про закупівлю електричної енергії з переліком об`єктів споживача (ЕІС-кодів об`єктів) та специфікацію.

Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ (далі - Правила) розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до листа АТ «Сумиобленерго» (виконує функції адміністратора комерційного обліку) за вих. № 53/2611 від 01.03.2024 обсяги спожитої Виконавчим комітетом Сумської міської ради електричної енергії згідно ЕІС-кодів, що відповідають ЕІС-кодам об`єктів зазначених споживачем у додатку до заяви-приєднання до умов договору про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 від 11.09.2023, за грудень 2023 року становлять 7028 кВт*год.

Позивач сформував відповідачу рахунок за спожиту електричну енергію № 553 за грудень 2023 року на суму 22 174,67 грн і направив разом із актом купівлі-продажу електричної енергії № 0000-000639 в розмірі 3739 кВт*год. на адресу відповідача. Акт купівлі-продажу електричної енергії № 0000-000639 сторонами підписаний без зауважень.

20.12.2023 відповідачем було здійснено оплату рахунку № 553 за грудень 2023 року на суму 22 174,67 грн.

Згодом позивач за фактично спожитий відповідачем у грудні 2023 року обсяг електричної енергії сформував ще один рахунок, № 634 на суму 19 505,88 грн, який згідно матеріалів справи направив разом із актом купівлі-продажу електричної енергії № 0000-000726 щодо обсягу споживання в розмірі 3289 кВт*год на адресу відповідача 31.01.2024.

Акт купівлі-продажу електричної енергії № 0000-000726 відповідач не підписав.

Доводи скаржника про не доведення позивачем обставини споживання (прийняття) відповідачем обсягу електроенергії в розмірі 3 289 кВт*год на суму 19 505,88 грн, у зв`язку з відсутністю в акті № 0000-000726 підпису уповноваженого представника від Виконавчого комітету Сумської міської ради, колегією суддів визнаються неспроможними з огляду на те, що підписання вказаного акту залежало виключно від волевиявлення відповідача та не підписання такого акту відповідачем не спростовує обсягів спожитої у грудні 2023 року електричної енергії, обсяги якої підтверджено оператором розподілу АТ «Сумиобленерго».

Згідно з п. 5.13 Договору оплата Акта постачальника за Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в Акті, який не може бути меншим 7 (семи) робочих днів з моменту отримання його споживачем.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, Виконавчий комітет Сумської міської ради за спожиту електричну енергію у грудні 2023 року в повному обсязі не розрахувався, доказів на спростування заявленого позивачем обсягу споживання за вказаний період ні до місцевого господарського суду, ні до суду апеляційної інстанції не надав.

Щодо тверджень скаржника про припинення дії договору про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 від 11.09.2023, колегія суддів зазначає таке.

Стаття 599 Цивільного кодексу України вказує на те, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Сторони укладаючи Договір в п. 12.1 та п. 12.5 погодили, що договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності) та набуває чинності з 11.09.2023 і діє до 31.12.2023, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Жодна зі Сторін не має право припинити дію Договору в односторонньому порядку, окрім випадків передбачених законодавством України та умовами Договору.

Пунктом 5.11 Договору сторони погодили, що оплату вартості використання електричної енергії Споживач здійснює на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України - лише за фактично використану електричну енергію, на підставі належним чином оформленого Акта за розрахунковий період, отриманого не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.

Відтак зобов`язання Виконавчого комітету Сумської міської ради з оплати спожитої ним електричної енергії в грудні 2023 року не припинились з завершенням строку дії договору, а у відповідності до умов договору тривають до повного проведення таких розрахунків з постачальником.

Зі змісту долученого Виконавчим комітетом Сумської міської ради листа, що був направлений ТОВ «Енергетичний бізнес» 31.01.2024, вбачається, що за даними оператора системи розподілу (ОСР) виконком спожив протягом грудня 2023 року 7 028 кВт*год. Враховуючи розбіжність між орієнтовними даними споживача та фактичними даними ОСР, постачальник сформував додатковий акт купівлі-продажу електричної енергії за надлишково спожитий обсяг електричної енергії у грудні 2023 року у обсязі 3 289 кВт*год.

За інформацією вказаною у листі, акт купівлі-продажу електричної енергії за надлишково спожитий обсяг електричної енергії у грудні 2023 року був направлений споживачу 08.01.2024 та не був оплачений споживачем. У зв`язку з чим позивачем 31.01.2024 було повторно направлено акт звірки за грудень 2023 та акт купівлі-продажу електричної енергії на обсяг 3 289 кВт*год.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів надіслання позивачем на адресу відповідача акта 08.01.2024.

Колегія суддів зауважує, що навіть у випадку надіслання такого акта приймання передачі спожитої відповідачем електричної енергії поза межами строку встановленого в п. 5.11 договору не нівелює обов`язку відповідача з оплати фактично спожитої електричної енергії та не спростовує факт такого споживання.

Також судова колегія критично оцінює доводи скаржника про відсутність в нього заборгованості за спожиту електричну енергію, з огляду на те, що як зазначає в апеляційній скарзі сам скаржник ним було проведено оплату за спожиту електричну енергію за грудень 2023 року - 20.12.2023, тобто до завершення дії договору та періоду споживання.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що матеріали справи не містять доказів, що станом на дату проведення оплати договір був припинений.

Тобто, після проведення відповідачем 20.12.2023 оплати, позивач в період дії договору про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 від 11.09.2023 продовжив надавати відповідачу (споживачу) послуги з постачання електричної енергії, а відповідач (споживач) продовжив отримувати такі послуги.

Крім того, матеріали справи містять долучену відповідачем копію додаткової угоди № 3 датовану 28.12.2023 до Договору № 458/17-23 від 11.09.2023 (т. 1, а.с. 63) згідно якої сторони дійшли згоди зменшити обсяги закупівель та суму договору.

З огляду на викладене, фактично спожита відповідачем електроенергія за грудень 2023 року спожита у відповідності до чинного Договору про закупівлю електричної енергії № 458/17-23 від 11.09.2023 та мала бути оплачена постачальнику на умовах укладеного договору.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника про не дослідження судом першої інстанції доказів, наданих відповідачем разом із відзивом на позовну заяву та мотивів їх врахування чи неврахування, оскільки такі доводи не відповідають мотивувальній частині оскаржуваного відповідачем судового рішення.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу скаржника, що п. 5 ч. 4 ст. 238 ГПК України на суд покладено обов`язок із зазначення у судовому рішенні мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відтак процесуальним законодавством не покладено на суд обов`язку із надання обов`язкової мотивованої оцінки кожному долученому відповідачем до відзиву на позовну заяву документу.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Викладені в апеляційній скарзі доводи фактично свідчать про незгоду апелянта з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни судового рішення не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Щодо ухваленого судом першої інстанції додаткового рішення та стягнутих витрат на професійну правничу допомогу позивача у розмірі 3 000,00 грн, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Господарський суд Сумської області розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами справи № 920/530/24, 06.09.2024 ухвалив рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» до Виконавчого комітету Сумської міської ради про стягнення 19 505,88 грн задовольнив в повному обсязі.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки у процедурі спрощеного провадження стадія судових дебатів відсутня, то вимога ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів не може розповсюджуватися на сторін у справі, яка розглядається у спрощеному провадженні.

Водночас в даному випадку до правовідносин сторін підлягає застосуванню інша норма ч. 8 ст. 129 ГПК України про подання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Вказані висновки щодо застосування ч. 8 ст. 129 ГПК України містяться у постанові Верховного Суду від 06.10.2020 у справі № 922/376/20.

11.09.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергетичний бізнес» через систему «Електронний суд» направило на адресу Господарського суду Сумської області заяву про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/530/24, яка була отримана і зареєстрована судом 12.09.2024 за вх. № 4099.

Відтак доводи скаржника про направлення позивачем заяви про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/530/24 поза межами строку, встановлено ч. 8 ст. 129 ГПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду.

Інших доводів щодо здійсненого судом розподілу витрат позивача на правову допомогу апеляційна скарга не містить.

Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку залишення без змін рішення суду першої інстанцій по суті спору, підстави для скасування додаткового рішення суду першої інстанції з цих мотивів відсутні.

Висновок суду

Судова колегія вважає, що місцевий господарський суд не допустив порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних апелянтом судових рішень.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин справи апеляційні скарги задоволенню не підлягають, а оскаржувані рішення - слід залишити без змін.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Виконавчого комітету Сумської міської ради на рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 та на додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2024 у справі № 920/530/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 06.09.2024 та додаткове рішення Господарського суду Сумської області від 23.09.2024 у справі № 920/530/24 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 920/530/24 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, визначених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко