Постанова

від 14.01.2025 по справі 910/19272/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" січня 2025 р. Справа№ 910/19272/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Гаврилюка О.М.

без виклику представників сторін;

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамалі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

за результатом розгляду апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024

у справі № 910/19272/23 (суддя - Головіна К. І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамалі"

до Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

про стягнення 111 177,87 грн

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст постанови

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 апеляційну скаргу Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/19272/23 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі №910/19272/23 - залишено без змін; судовий збір, у зв`язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покладено на апелянта.

2. Надходження заяви на розгляд Північного апеляційного господарського суду

19.12.2024 (через Електронний суд) від позивача надійшла заява про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (була зареєстрована 20.12.2024), в якій представник позивача просить суд стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАМАЛІ» витрати на професійну правову допомогу у сумі 30 000 грн за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції встановив, що у тексті відзиву на апеляційну скаргу було зазначено: «Попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правничу допомогу - 30 000 грн. Документальне підтвердження судових витрат відповідача буде надано не пізніше п`яти днів після ухвалення рішення суду (частина восьма статті 124 ГПК України).». Докази направлення відзиву містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.12.2024 було призначено до розгляду питання розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників. Вкаазана ухвала суду апеляційної інстанції була отримана сторонами 23.12.2024 в Електронному суді.

3. Позиція Північного апеляційного господарського суду

Нормою ст. 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 - 3 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень ст. 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками, зокрема: зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суд у складі Верховного Суду від 21.06.2022 у справі № 908/574/20, від 17.12.2021 у справі № 10/5026/290/2011 (925/1502/20).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Крамалі» на підтвердження повноважень представництва адвокатом та понесених витрат було долучено договір № 28/10/24 про надання правової допомоги від 28.10.2024; а також акт виконаних робіт за договором № 28/10/24 про надання правової допомоги від 28.10.2024, складений 18.12.2024.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону).

Водночас, формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Частинами першою та другою статті 30 вказаного Закону встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. (Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Разом з цим, з акту приймання-передачі наданих послуг за договором № 28/10/24 про надання правової допомоги від 28.10.2024, складеного 18.12.2024 вбачається, що позивач просив стягнути витрати в суді апеляційної інстанції у фіксованому розмірі 30 000,00 грн.

Водночас, щодо обґрунтованості розміру заявлених витрат, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 (який послідовно застосовує Верховний Суд, зокрема в постанові 18 грудня 2024 року у cправі № 911/826/23) підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін і зробила висновок, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Аналогічні правові позиції зазначені Верховним Судом та викладені в постановах: від 17 грудня 2024 року у cправі № 910/9079/20, 10 грудня 2024 року у cправі № 910/19154/23 про застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою. Так, у постановах Верховного Суду від 07 серпня 2024 року у cправі № 904/220/22, від 05 вересня 2024 року у cправі № 910/9998/23 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Водночас, дослідивши матеріали апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що адвокатом позивача було лише надано послуги із складення відзиву на апеляційну скаргу (з урахуванням розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції в порядку письмового провадження без повідомлення учасників провадження).

Так, дослідивши поданий відзив на апеляційну скаргу (який було прийнято судом апеляційної інстанції в порядку ст. 263 ГПК України), суд апеляційної інстанції зазначає, поданий відзив складено на 6 аркушах, який містить виклад правової позиції позивача, а також норми матеріального права, якими сторона обґрунтовує свою позицію. Повторюючи частково доводи, викладені в суді першої інстанції.

Водночас, суд апеляційної інстанції, оцінюючи критерії обґрунтованості та пропорційності зазначає, що дана справа не є складною, ціна позову становить 111 150,56 грн, матеріали справи не є об`ємними (справа в 1 томі), а тому заявлений позивачем розмір витрат на професійна правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн - є частково необґрунтованим.

Тоді як, суд апеляційної інстанції, виходячи з критерію розумності розміру витрат на послуги адвоката, враховуючи конкретні обставини даної справи, дійшов висновку, що обґрунтований розмір витрат позивача на правничу допомогу є 5 000,00 грн. Вказаний розмір відповідає критерію пропорційності, розумності та справедливості. А тому заява позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню на суму 5 000,00 грн. В решті подану заяву слід залишити без задоволення.

Керуючись статями 2, 86, 123, 126, 129, 244, 270, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Крамалі" про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за результатом розгляду апеляційної скарги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2024 у справі № 910/19272/23 - задовольнити частково.

2. Стягнути з Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, буд. 65-Б, ідентифікаційний код 00041467) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Крамалі» (02068, м, Київ, вул. Драгоманова, буд. 2, кв. 124, ідентифікаційний код 43227946) 5 000,00 (п`ять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

У задоволенні решти заяви позивача про відшкодування витрат на правничу допомогу - відмовити.

3. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

4. Матеріали справи № 910/19272/23 повернути до суду першої інстанції.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження до Верховного Суду передбачені ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

О.М. Гаврилюк