Постанова

від 08.01.2025 по справі 918/247/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2025 року Справа № 918/247/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Бучинська Г.Б., суддя Маціщук А.В. , суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Першко А.А.

за участю представників сторін:

від відповідачів - не з`явилися

прокурор - Котяй І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" про ухвалення додаткового рішення при розгляді апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2024 року у справі №918/247/24 (повний текст складено 07 жовтня 2024 року, суддя Романюк Ю.Г.)

за позовом Керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (відповідач 1)

та до Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" (відповідач 2)

про визнання незаконним та скасування наказу в частині, визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині та зобов`язання повернути протирадіаційне укриття площею 284,7 кв.м.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11 грудня 2024 року у справі №918/247/24 задоволено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" на рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2024 року у справі №918/247/24. Скасовано рішення Господарського суду Рівненської області від 26 вересня 2024 року у справі №918/247/24. Прийнято нове рішення. В позові відмовлено.

Присуджено до стягнення з Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077) на користь Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" (34200, Рівненська область, Сарненський район, смт. Рокитне, вул. Патріотична, 18, код ЄДРПОУ 00293462) 13626 грн. судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

16 грудня 2024 року до Північно-західного апеляційного господарського суду від ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій заявник просить стягнути з Рівненської обласної прокуратури на користь ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" 30000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та 20000 грн. - у суді апеляційної інстанції. Заявник також просить суд здійснювати розгляд заяви без участі ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 грудня 2024 року у справі №918/247/24 розгляд заяви ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" про ухвалення додаткового рішення призначено на 08 січня 2025 року об 12:30 год.

У судове засідання 08 січня 2025 року представники відповідачів не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Безпосередньо в судовому засіданні прокурор усно заперечила проти задоволення заяви ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. В обгрунтування своїх заперечень вказала, що розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції по суті відбувся за одне судове засідання; представником ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" готувалися процесуальні документи, які містять формальний характер та не вимагали витрати значного обсягу часу; нормативно-правова база в межах спору включає малий обсяг документів; в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) не деталізовано кількість процесуальних документів підготовлених адвокатом та кількість судових засідань, у яких приймав участь представник.

Розглянувши заяву ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частинами 1, 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

З урахуванням вищезазначених вимог закону, при визначені розміру правничої допомоги суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у додаткових постановах від 20 травня 2019 року у справі №916/2102/17, від 25 червня 2019 року у справі №909/371/18, у постановах від 05 червня 2019 року у справі №922/928/18, від 30 липня 2019 року у справі №911/739/15 та від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 листопада 2021 року у справі №914/1945/19, від 23 листопада 2021 року у справі №873/126/21).

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказаний правовий висновок наведений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.

Також Об`єднана палата зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу витрат повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01 серпня 2019 року у справі №915/237/18, від 24 жовтня 2019 року у справі №905/1795/18, від 17 вересня 2020 року у справі №904/3583/19.

До того ж у постановах Верховного Суду від 07 листопада 2019 року у справі №905/1795/18 та від 08 квітня 2020 року у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на позовну заяву ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат в суді першої інстанції становить 30000 грн витрат на правову (правничу) допомогу /т.2, а.с.18/. У апеляційній скарзі відповідачем 2 вказано, що попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції становить 20000 грн.

Заява ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" про ухвалення додаткового рішення подана через "Електронний суд" 16 грудня 2024 року, відтак, заявником дотримані строки на подання доказів, визначені частиною 8 статті 129 ГПК України. До заяви також додано докази направлення її копії учасникам провадження у справі.

Як зазначалося вище, ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" просить стягнути з Рівненської обласної прокуратури на його користь витрати на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 50000 грн.

Так, у матеріалах справи знаходиться ордер на надання правничої допомоги ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" адвокатом Морозом О.В. на підставі договору №б/н від 15 березня 2024 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (частина 1 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до частини 3 статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

15 березня 2024 року між ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" та АО "ЗОЛОТІ ВОРОТА" укладено договір про надання правничої допомоги.

Згідно пункту 1.1 Договору, Виконавець (АО "ЗОЛОТІ ВОРОТА") зобов`язується здійснювати захист, представництво інтересів Клієнта (ПрАТ "Рокитнівський скляний завод") та надавати інші види правничої допомоги клієнту на умовах і в порядку, що визначені цим Договором, Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та іншим чинним законодавством, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання цього Договору.

Згідно пункту 1.2 Договору, зміст, умови, вартість та строки виконання покладених Клієнтом на Виконавця завдань визначаються Сторонами у додаткових угодах до даного Договору.

Згідно пункту 1.3. Договору, факт надання Виконавцем правової допомоги (послуг) Клієнту оформляється Актом приймання-передачі виконаних робіт.

15 березня 2024 року між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору за якою Клієнт доручає, а Виконавець приймає на себе зобов`язання надати Клієнту юридичні послуги, що полягають у наданні правової допомоги в процесі розгляду судової справи №918/247/24 за позовом керівника Сарненської окружної прокуратури в інтересах держави до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (Відповідач-1) та до ПрАТ "РОКИТНІВСЬКИЙ СКЛЯНИЙ ЗАВОД" (Відповідач-2) про визнання незаконним та скасування наказу в частині, визнання недійсним договору купівлі-продажу в частині та зобов`язання повернути протирадіаційне укриття площею 284,7 кв.м.

Пунктом 2 Додаткової угоди, сторони узгодили, що за здійснену правову допомогу та послуги, що надаються Виконавцем, Клієнт сплачує Виконавцю гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі, що становить:

- 30 000,00 грн. за надання правової допомоги в процесі розгляду судової справи №918/247/24 судом першої інстанції;

- 20 000,00 грн. за надання правової допомоги в процесі розгляду судової справи №918/247/24 судом апеляційної інстанції.

В пункті 3 додаткової угоди визначено, що гонорар сплачується в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Виконавця в наступному порядку:

- 25 000,00 грн. Клієнт сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання цієї додаткової угоди;

- 5 000,00 грн. Клієнт сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту винесення рішення судом першої інстанції та підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт);

- 20 000,00 грн. Клієнт сплачує протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту винесення рішення судом апеляційної інстанції та підписання Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт).

18 березня 2024 року ПрАТ "РОКИТНІВСЬКИЙ СКЛЯНИЙ ЗАВОД" здійснено оплату по Договору, що підтверджується платіжною інструкцією №1935 від 18 березня 2024 року 17 червня 2024 року, за результатом надання послуг по Договору, між сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Вартість виконаних Виконавцем робіт по Договору становить 25 000,00 грн. Вартість виконаних Виконавцем робіт визначена умовами Договору та включає в себе вивчення та аналіз документів наданих Клієнтом по справі № 918/247/24, підготовку та подання до суду документів по суті справи, участь в судових засіданнях станом на дату цього акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

04 жовтня 2024 року, за результатом надання послуг по Договору, між сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Вартість виконаних Виконавцем робіт по Договору становить 5 000,00 грн. Вартість виконаних Виконавцем робіт визначена умовами Договору та включає в себе підготовку та подання до суду документів по суті справи, участь в судових засіданнях 17.09.2024 та 26.09.2024.

08 жовтня 2024 року ПрАТ "РОКИТНІВСЬКИЙ СКЛЯНИЙ ЗАВОД" здійснено оплату по Договору, що підтверджується платіжною інструкцією №4461 від 08 жовтня 2024 року.

12 грудня 2024 року, за результатом надання послуг по Договору, між сторонами підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг). Вартість виконаних Виконавцем робіт по Договору становить 20 000,00 грн. Вартість виконаних Виконавцем робіт визначена умовами Договору та включає в себе підготовку та подання до Північно-Західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги, участь в судовому засіданні.

13 грудня 2024 року ПрАТ "РОКИТНІВСЬКИЙ СКЛЯНИЙ ЗАВОД" здійснено оплату по Договору, що підтверджується платіжною інструкцією №5264 від 13 грудня 2024 року.

Процесуальні документи, наявні у справі підтверджують надання правової допомоги ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" у цій справі адвокатом Морозом О.В.

За висновками Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, наведеними у додатковій постанові від 16 червня 2022 року у справі №873/244/21, втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам, в іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що заявлені прокурором заперечення з приводу судових витрат відповідача 2 на правничу допомогу є частково обгрунтованими з огляду на наступне.

Надані представником ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в загальному розмірі 50000,00 грн не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію стосовно того, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Колегія суддів, перевіривши подані відповідачем 2 докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сукупності з матеріалами справи прийшов до висновку, що заявлені витрати частково не відповідають критерію реальності, необхідності та розумності.

При цьому судом враховано, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок прокурора відповідно до положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати на правову допомогу були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Визначаючи розмір понесених відповідачем 2 судових витрат у справі, які підлягають стягненню з прокуратури, колегією суддів враховується, що правову допомогу як в суді першої так і апеляційної інстанції надавав адвокат - Мороз О.В. Правова позиція сторони не змінювалась, адвокату не потрібно було двічі досліджувати ті самі обставини справи та висновки Верховного Суду.

Надані адвокатом послуги у суді апеляційної інстанції дублюються та поглинаються.

Побідний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №910/789/21 та від 01 листопада 2023 року у справі №922/354/23.

Такі витрати не є неминучими та не відповідають критерію розумності та реальності у встановлених судом обставинах щодо надання правової допомоги адвокатом у цій справі.

Взявши до уваги наведені обставини, а також незмінність правової позиції сторін у справі, предмет позову, обсяг доказів, які підлягали дослідженню у справі, судова колегія вважає, що заявлена відповідачем 2 сума судових витрат є неспівмірною з складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторін.

Судом відхиляються доводи прокурора про те, що частина підготовлених адвокатом відповідача 2 процесуальних документів містили суто формальний характер, а тому розмір витрат на професійну правничу допомогу по їх виготовленню повинен бути зменшений. Як вбачається з наданих доказів, а саме додаткової угоди від 15 березня 2024 року до Договору про надання правничої допомоги, між АО "Золоті Ворота" та ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" погоджено гонорар (винагороду) у фіксованому розмірі. В актах приймання-передачі виконаних робіт (надання послуг) до Договору про надання правничої допомоги від 15 березня 2024 року вказано про "підготовку та подання до суду документів" без зазначення їх кількості та часу витраченого на їх підготовку. Прокурором не заперечено той факт, що процесуальні документи відповідачем 2 до суду подавалися, однак сама лише оцінка прокурором таких документів, як "необхідних"/ "формальних" є суто суб`єктивною та з урахуванням фіксованого розміру гонорару не може бути підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Аналогічно безпідставними є доводи прокурора щодо відсутності в актах приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) кількості судових засідань, у яких приймав участь представник відповідача 2 та кількості підготовлених ним процесуальних документів, оскільки між ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" та АО "Золоті Ворота" погоджено фіксований розмір гонорару.

Твердження прокурора про малу кількість нормативно-правових актів у спірних правовідносинах та "вузьку" судову практику у таких спорах, також відхиляються колегією суддів, оскільки судова практика є актуальною на момент розгляду справи і для належної підготовки адвоката до судового засідання необхідним є постійний аналіз рішень Верховного Суду, що свідчить про розумність та співмірність наданих адвокатом послуг.

Враховуючи викладене, наявні підстави для часткового задоволення клопотання прокурора про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме суд вважає, що обґрунтований та співмірний розмір витрат відповідача 2 на надання правничої допомоги адвокатом Морозом О.В. у даній справі у суді першої інстанції складає 30000 грн., а в суді апеляційної інстанції - 10000 грн.

Керуючись статтями 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ПрАТ "Рокитнівський скляний завод" про ухвалення додаткового рішення у справі №918/247/24 задовольнити частково.

Стягнути з Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077) на користь Приватного акціонерного товариства "Рокитнівський скляний завод" (34200, Рівненська область, Сарненський район, смт. Рокитне, вул. Патріотична, 18, код ЄДРПОУ 00293462) 30000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції та 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції.

Доручити Господарському суду Рівненської області видати наказ на виконання цієї додаткової постанови.

Справу №918/247/24 повернути до Господарського суду Рівненської області.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "14" січня 2025 р.

Головуючий суддя Бучинська Г.Б.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.