Постанова

від 14.01.2025 по справі 902/255/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року Справа № 902/255/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Коломис В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (вх.5839/24 від 11.12.24) про ухвалення додаткової постанови у справі №902/255/24

за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 13.08.24 у справі №902/255/24 (суддя Шамшуріна М.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп"

до Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія"

про стягнення 1 145 255,82 гривень

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду перебувала апеляційна скарга Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" на рішення Господарського суду Вінницької області у справі №902/255/24.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.24 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 13.08.24 у справі №902/255/24 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

11.12.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла заява про ухвалення додаткової постанови у справі № 902/255/24. Скаржник просить ухвалити додаткову постанову, в якій вирішити питання про судові витрати та стягнути з Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" 10 000 грн 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.12.24 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (вх.5839/24 від 11.12.24) про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 902/255/24. Розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови призначено на 14.01.2025 об 15:00 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601 м. Рівне вул. Яворницького, 59 у залі судових засідань №1. Запропоновано Комунальному підприємству "Вінницька транспортна компанія" у строк до 08.01.2025 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду, за наявності, письмові заперечення (пояснення) з приводу поданої заяви та докази надсилання копії таких заперечень (пояснень) Товариству з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп". Копію ухвали направлено учасникам справи на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи.

Через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" - Касіяненко І.В. надійшло клопотання про участь у судовому засіданні у справі №902/255/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщенні суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 07.01.25 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" - Касіяненко І.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення у справі № 902/255/24 задоволено.

10.01.25 від представника ТОВ "СК Енерджі Груп" надійшла заява про розгляд заяви про ухвалення додаткової постанови по справі №902/255/24 за відсутності представника ТОВ "СК Енерджі Груп", за наявними в матеріалах справи документами.

Правом на подання письмових заперечень(пояснень) з приводу поданої заяви про ухвалення додаткової постанови КП "Вінницька транспортна компанія" не скористалося.

14.01.25 у судове засідання представники сторін не з`явилися. Про дату, час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови сторони повідомлені, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи (том 2, а.с. 221-222).

Розглянувши заяву ТОВ "СК Енерджі Груп" про ухвалення додаткової постанови у справі №902/255/24, колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач просить вирішити питання про відшкодування йому судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.12.24 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухваленого 13.08.24 у справі №902/255/24 залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заявник, у межах встановленого ст. 129 ГПК України строку подав до суду апеляційної інстанції заяву про відшкодування судових витрат (витрат на професійну правову допомогу) у суді апеляційної інстанції в якій просить стягнути з КП "Вінницька транспортна компанія" на користь ТОВ "СК Енерджі Груп" 10000 грн.

Частинами 1,2 ст. 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунок таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Враховуючи викладене, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Така правова позиція викладена у додаткових постановах Верховного Суду від 22.03.2018 у справі №910/9111/17 та від 11.12.2018 у справі №910/2170/18.

Факт надання позивачу професійної правничої допомоги під час розгляду справи №902/255/24 у суді апеляційної інстанції підтверджується наданими у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України, наступними доказами та містяться в матеріалах справи, а саме:

-договір №03-01/24 про надання професійної правничої допомоги (том 2, а.с. 215);

-додаткова угода №1 до договору №03-01/24 про надання професійної правничої допомоги від 15.01.2024 (том 2, а.с. 216);

-додаткова угода №2 до договору №03-01/24 про надання професійної правничої допомоги від 07.10.2024 (том 2, а.с. 213);

-додаткова угода №3 до договору №03-01/24 про надання професійної правничої допомоги від 01.11.2024 (том 2, а.с. 214);

-довіреність у порядку передоручення від 06.12.2024 (том 2, а.с. 217);

-акт прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги за договором №03-01/24 від 11.12.24 (том 2, а.с. 219);

-витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (том 2, а.с. 218);

-платіжна інструкція №216397 від 11.12.2024.

Відповідач не скористався правом на подання заяви про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.01.2024 між Касіяненко Іриною Вікторівною та Товариством з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" укладено договір №03-01/24 про надання професійної правничої допомоги.

Згідно п.1.1 договору клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надати професійну правничу допомогу у рамках господарського судочинства за позовом ТОВ "СК Енерджі Груп" до КП "Вінницька транспортна компанія" про стягнення заборгованості за договором №013-23 про постачання електричної енергії споживачу від 13.01.2023 року.

В силу дії п. 1.3 договору професійна правнича допомога включає: аналіз фактичних обставин справи, формування доказів; аналіз судової практики; надання юридичних консультацій; складання, оформлення і надсилання позовної заяви; складання інших процесуальних документів; представництво інтересів клієнта у господарському суді; іншу правничу допомогу пов`язану з представництвом інтересів клієнта.

Відповідно до п. 4.1 винагорода адвоката за надані послуги і порядок компенсації витрат узгоджується сторонами на підставі додаткової угоди №1 до договору.

Згідно з п. 1.1 додаткової угоди №1 до договору №03-01/24 про надання професійної правничої допомоги від 15.01.2024 винагорода адвокату за надані по договору послуги визначається у фіксованому розмірі і не залежить від кількості годин витрачених адвокатом на надання таких послуг та складає: 2 (два) відсотки (з ПДВ) від суми у стягненні якої буде задоволено або відмовлено судом або суми по якій судом буде припинено провадження, зокрема, внаслідок укладання сторонами мирової угоди, відмови від позову або залишення позовної заяви без розгляду. При цьому, відповідно до п. 1.4 додаткової угоди №1 факт надання відповідних послуг з боку адвоката буде засвідчуватись актами прийому передачі послуг, які є невід`ємною частиною договору.

Також 07.10.2024 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до договору №03-01/24 про надання професійної правничої допомоги. Так, п. 1 додаткової угоди №2 визначено, що відповідно до п. 4.2 договору № 03-01/24 про надання професійної правничої допомоги від 15.01.2024 сторони дійшли згоди, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правничу (правову) допомогу, передбачену розділом 1 договору, в тому числі, з представництва інтересів клієнта в Північно-західному апеляційному господарському суді по справі №902/255/24. При цьому, відповідно до п. 2 додаткової угоди №2 вартість послуг адвоката з надання професійної правничої (правової) допомоги клієнту з підготовки та направлення до Північно-західного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу КП Вінницька транспортна компанія на рішення Господарського суду Вінницької області від 13.08.2024 у справі №902/255/24 та участь у судових засіданнях становить 10000, 00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок).

Згідно додаткової угоди №3 від 01.11.2024 до договору №03-01/24 про надання професійної правничої допомоги від 15.01.2024 сторони узгодили змінити реквізити.

Як вбачається згідно поданого акта прийому-передачі наданих послуг професійної правничої допомоги від 11.12.2024 за договором №03-01/24 від 15.01.2024 сторони узгодили, що у період з 07.10.2024 по 10.12.2024 адвокатом було надано клієнту наступні послуги професійної правничої допомоги у рамках господарського судочинства по справі №902/255/24 за позовом ТОВ "СК Енерджі Груп" до КП "Вінницька транспортна компанія" про стягнення 1 145 255, 82 грн: 1. Підготовка, направлення до суду відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні: складає 10000, 00 грн.

Відтак суд апеляційної інстанції виснує, що сторони узгодили, що загальна сума винагороди (гонорару) за надані послуги складає 10000, 00 грн (десять тисяч гривень 00 коп.). Додатково колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що усі вищезазначені документи підписані сторонами та, зокрема, скріплені печаткою ТОВ "СК Енерджі Груп".

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, як передбачено ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено, що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п. п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Аналогічна за змістом позиція викладена і Верховним Судом у постанові від 30 січня 2023 року у справі №910/7032/17.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Такий висновок викладений у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18 та у додатковій постанові від 20.08.2020 у справі №910/3437/19 і додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

За умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено, чи тільки має бути сплачено (Постанова Об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 №925/1137/19).

Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу "договори повинні виконуватися" та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (Постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19).

Згідно висновків, викладених Верховним Судом у п. 4.16. постанови від 30.11.2020 у справі №922/2869/19 "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспівмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Суд не наділений повноваженням, а відповідно не вправі зменшити розмір витрат на правничу допомогу з власної ініціативи, а лише виключно за клопотанням іншої сторони (постанова Верховного Суду від 08.04.2019 у справі № 922/619/18).

Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без вказаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 у справі №907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18).

Суд апеляційної інстанції констатує про відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі.

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини даної справи, принцип змагальності сторін та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, а саме їх дійсність, необхідність, обґрунтованість та розумність їх розміру, співмірність; враховуючи вищезазначені приписи норм ГПК України; сформовані правові висновки Верховного Суду щодо підходів до розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення; наявні докази щодо підтвердження витрат, які позивач поніс під час розгляду даної справи; відсутність клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу; колегія суддів апеляційної інстанції погоджується , що визначений позивачем розмір відшкодування 10000, 00 грн підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (вх.5839/24 від 11.12.24) про ухвалення додаткової постанови у справі № 902/255/24 задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Вінницька транспортна компанія" (21036, Вінницька обл., Вінницький р-н, місто Вінниця, Хмельницьке шосе, будинок 29, ідентифікаційний код юридичної особи 03327925) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СК Енерджі Груп" (01024, місто Київ, вулиця Шовковична, будинок 30а, офіс 23, ідентифікаційний код юридичної особи 43801489) 10000, 00 грн (десять тисяч грн) витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції.

3. Господарському суду Вінницької області видати наказ.

4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і відповідно до частини 3 статті 287 ГПК України не підлягає касаційному оскарженню, окрім випадків, визначених у підпунктах а, б, в, г пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України.

5. Справу повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "15" січня 2025 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.