Постанова

від 15.01.2025 по справі 922/3184/24

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 року

м. Київ

cправа № 922/3184/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Волковицька Н. О. - головуючий, Могил С. К., Случ О. В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

на постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 у справі

за позовом Акціонерного товариства "Харківобленерго"

до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

про стягнення 13 605 922,96 грн

та за зустрічним позовом Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів"

до Акціонерного товариства "Харківобленерго"

про визнання дій протиправними.

1. Короткий зміст заяви про забезпечення позову

1.1. У вересні 2024 року Акціонерне товариство "Харківобленерго" (далі - АТ "Харківобленерго" та/або позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" (далі - ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та/або відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 13 605 922,96 грн, з яких: 13 065 376,98 грн - основний борг за послуги з розподілу електричної енергії за період із січня 2023 року по травень 2024 року; 230 545,38 грн - 3 % річних; 310 000,60 грн - інфляційних втрат.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору про надання послуги з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 № 14074 (далі - договір № 14074) позивач у період із січня 2023 року по травень 2024 року надав відповідачу послуги з розподілу електричної енергії обсягом 559 750 кВт/год на суму 13 065 376,98 грн, у результаті чого між сторонами були підписані без зауважень відповідні акти приймання-передачі та рахунки. Однак на порушення умов договору № 14074 (додатку № 4) вказані рахунки не були оплачені відповідачем. Оскільки відповідачем було допущено порушення строків виконання взятих на себе зобов`язань за договором № 14074, позивач на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) нарахував 3 % річних та інфляційні втрати за прострочення виконання зобов`язання.

1.3. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 13.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3184/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 08.10.2024.

1.4. Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві посилався на безпідставність здійсненого позивачем нарахування вартості послуг за розподіл електричної енергії за тарифами, встановленими для 2 класу напруги, а також вказував на відсутність у справі первинних документів, які б підтверджували наявність заборгованості відповідача за послуги з розподілу електричної енергії.

1.5. 01.10.2024 до Господарського суду Харківської від ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" надійшла зустрічна позовна заява, в якій останнє просило суд визнати протиправними дії АТ "Харківобленерго" щодо застосування тарифів та послуги з розподілу електричної енергії для ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" за 2 класом напруги.

1.6. Зустрічна позовна заява мотивована тим, що умовами договору з додатками та додатковою угодою від 01.10.2019 сторонами було визначений 1 клас напруги. При цьому упродовж всього часу дії договору № 14074 до грудня 2022 року АТ "Харківобленерго" надсилало рахунки та складало відповідні акти за тарифами 1 класу напруги. Проте, починаючи із січня 2023 року ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" безпідставно, за відсутності погодження між сторонами відповідних змін, отримує рахунки та акти приймання-передачі надання послуг з розподілу електричної енергії за договором № 14074, в якому було встановлено 2 клас напруги. У зв`язку з цим ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" вважає, що сума заборгованості, яка була розрахована АТ "Харківобленерго" за послуги з розподілу електричної енергії виходячи з тарифу для 2 класу напруги, є безпідставною та необґрунтованою.

1.7. 03.10.2024 ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" подало до Господарського суду Харківської області заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ "Харківобленерго" вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до прийняття рішення по суті у цій справі.

Обґрунтовуючи необхідність вжиття заходів забезпечення позову, заявник вказував на те, що:

- до вирішення спору у цій справі № 922/3184/24 по суті, предметом дослідження якої є, зокрема, питання щодо наявності/відсутності заборгованості за договором № 14074, АТ "Харківобленерго" як оператор системи на підставі пунктів 7.5, 7.11 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) та умов пункту 10.1 укладеного між сторонами договору № 14074 має право здійснити тимчасове припинення розподілу електричної енергії, обмежити обсяг її розподілу (передачі) або відключити споживача, яким є ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", від мереж без згоди останнього у зв`язку з наявністю заборгованості за договором № 14074; АТ "Харківобленерго" у такому разі згідно з положеннями підпункту 4 пункту 5.1.9 глави 5.1 розділу V ПРРЕЕ буде звільнений від відповідальності за майнову шкоду, спричинену споживачу внаслідок таких дій; заявник звертає увагу, що АТ "Харківобленерго" вже вчинялися дії, спрямовані на припинення розподілу електроенергії ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", зокрема, шляхом направлення повідомлень від 03.05.2024, від 01.10.2024 та від 02.10.2024;

- крім того, заявник вказує, що його підприємство здійснює виробництво борошна, збереження та переробку зерна, грануляцію висівок і шротів, їх імпорту і експорту; окрім здійснення своєї безпосередньої господарської діяльності, ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" також виконує мобілізаційні завдання від органів влади, враховуючи дію воєнного стану в Україні; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 "Про затвердження переліку об`єктів державної власності, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави" ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" було віднесено до переліку стратегічних;

- вказані обставини, на думку заявника, свідчать про те, що у разі здійснення АТ "Харківобленерго" припинення повністю чи частково постачання електричної енергії ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" його господарська діяльність буде паралізована, що призведе до об`єктивної неможливості виконання мобілізаційних завдань та зобов`язань перед своїми контрагентами, буде підставою для застосування контрагентами штрафних санкцій та призведе до збитків підприємства; водночас заявник акцентує увагу на тому, що постанови Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 № 204 "Про приватизацію єдиного майнового комплексу ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" єдиний майновий комплекс підприємства було включено до об`єктів приватизації державного майна, тоді як наявність збитків у зв`язку з припиненням постачання електроенергії негативно вплине на проведення заходів щодо підготовки об`єкта до приватизації.

2. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2.1. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 у цій справі № 922/3184/24 (суддя Присяжнюк О. О.) заяву ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про забезпечення позову задоволено повністю; вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони АТ "Харківобленерго" вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до прийняття рішення по суті у цій справі.

2.2. Суд першої інстанції, оцінивши доводи заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, встановивши зв`язок між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору, імовірність істотного ускладнення або неможливості ефективного захисту порушених прав заявника, за захистом яких ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернувся до суду із зустрічним позовом, у разі невжиття таких заходів, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви позивача за зустрічним позовом про забезпечення позову у визначений ним спосіб.

2.3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 (Мартюхіна Н. О. - головуючий, судді: Крестьянінов О. О., Лакіза В. В.) ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 у справі № 922/3184/24 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у задоволенні заяви ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про забезпечення позову шляхом заборони АТ "Харківобленерго" вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до прийняття рішення по суті у цій справі № 922/3184/24 - відмовлено.

2.4. Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, апеляційний господарський суд зазначив, що заява ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, а також така заборона щодо обмеження/припинення розподілу електричної енергії передбачена законом (пункт 7.11 ПРРЕЕ), що не потребує додаткового вжиття аналогічних заходів забезпечення позову судом.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

3.1. Не погоджуючись із постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 у справі № 922/3184/24, ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати в повному обсязі, а ухвалу Господарського суду Харківської області від 03.10.2024 - залишити без змін.

3.2. Скаржник із посиланням на абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вважає, що апеляційним господарським судом неправильно застосовано норми матеріального права, зокрема, положення пункту 7.11 ПРРЕЕ, порушено норми процесуального права, зокрема, статей 136, 137 ГПК України, та не враховано правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19 та від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20, від 16.11.2023 у справі № 921/333/23, від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17, від 30.03.2018 у справі № 905/2130/17, від 13.02.2018 у справі № 911/2930/17, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18, від 05.02.2019 у справі № 914/1131/18, від 26.02.2019 у справі № 914/385/18, від 10.04.2019 у справі № 04/6455/17, від 05.11.2019 у справі № 915/641/18, від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, від 22.11.2021 у справі № 922/827/21, від 26.11.2021 у справі № 922/826/21, від 20.07.2020 у справі № 914/2157/19, від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/19, від 06.05.2024 у справі № 922/5196/23 щодо застосування вказаних норм матеріального та процесуального права.

4. Позиція Верховного Суду

4.1. Здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

4.2. Обґрунтовуючи касаційну скаргу, скаржник вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, зокрема, положень статей 136, 137 ГПК України та норм матеріального права, а саме пункту 7.11 ПРРЕЕ.

Розглянувши наведені доводи, Верховний Суд зазначає таке.

Так, предметом судового розгляду є питання щодо наявності або навпаки правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову у цій справі шляхом заборони АТ "Харківобленерго" вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" до прийняття рішення по суті у цій справі.

Згідно зі статтею 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до частин 1, 4 статті 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні ді (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору (цей пункт виключено з 08.02.2020 на підставі Закону України від 15.01.2020 № 460-IX); 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Отже, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Подібні правові висновки щодо застосування положень статей 136, 137 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/19256/16, від 14.05.2018 у справі № 910/20479/17, від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 23.06.2018 у справі № 916/2026/17, від 16.08.2018 у справі № 910/5916/18, від 11.09.2018 у справі № 922/1605/18, від 14.01.2019 у справі № 909/526/18, від 21.01.2019 у справі № 916/1278/18, від 25.01.2019 у справі № 925/288/17, від 26.09.2019 у справі № 904/1417/19.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 також зазначила, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між заявленим заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи не поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Адекватність заходу щодо забезпечення позову, який застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві (іншим особам) вчиняти певні дії (див. постанову Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).

Заходи щодо забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів щодо забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (див. постанови Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 910/3704/21, від 12.10.2021 у справі № 908/1487/21(908/1624/21), від 19.05.2022 у справі № 913/2239/21).

За таких обставин обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу до забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу (така правова позиція наведена у постановах Верховного Суду від 14.06.2018 у справі № 916/10/18, від 15.01.2019 у справі № 915/870/18, від 31.08.2020 у справі № 917/1274/19).

Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову та виходячи з приписів статей 13, 15, 74 ГПК України (змагальність сторін та пропорційність у господарському судочинстві, обов`язок доказування і подання доказів), господарський суд також має надати оцінку обґрунтованості доводів протилежної сторони (відповідача) щодо відсутності підстав та необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням, зокрема, того, чи порушує вжиття відповідних заходів забезпечення позову права цього учасника (відповідача), а відповідно, чи порушується при цьому баланс інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу та яким чином; чи спроможний відповідач фактично (реально) виконати судове рішення в разі задоволення позову у випадку, якщо захід забезпечення позову не буде вжито судом (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 904/5876/19, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Як зазначалося вище, предметом розгляду у цій справі № 922/3184/24 є:

1) за первісним позовом: вимоги АТ "Харківобленерго" до ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про стягнення заборгованості в сумі 13 605 922,96 грн за надані послуги з розподілу електричної енергії за договором № 14074. При цьому підставою позову визначено порушення відповідачем умов такого договору щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг;

2) за зустрічним позовом: вимоги ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про визнання протиправними дій АТ "Харківобленерго" щодо застосування тарифів за послуги з розподілу електричної енергії для ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" за 2 класом напруги. При цьому підставою позову визначено незаконність дій АТ "Харківобленерго" щодо зміни в односторонньому порядку умов договору № 14074 та розрахунок вартості послуг за розподіл електричної енергії позивачу за первісним позовом як споживачу 2 класу напруги.

Тобто спір у цій справі (за зустрічною позовною заявою) виник при виконанні сторонами умов договору № 14074 та стосується, у тому числі, застосування тарифу за послуги з розподілу електричної енергії, на забезпечення якого з метою недопущення порушення прав ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", пов`язаних з його відключенням від електропостачання, останній просив суд заборонити АТ "Харківобленерго" вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії споживачу до прийняття рішення по суті у цій справі.

Колегія суддів зазначає, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватись із предметом та підставами позову, можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати права інших осіб.

Як було зазначено вище, обрання належного, відповідного предмету спору, заходу забезпечення позову гарантує дотримання принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що зрештою дає змогу досягти балансу інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, сприяє фактичному виконанню судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, забезпечує ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Враховуючи наведене вище, оскільки між сторонами наявний спір (за зустрічною позовною заявою) щодо застосування тарифів за послуги з розподілу електричної енергії, захід забезпечення позову, про вжиття якого просить ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", має співвідноситись зі спірними правовідносинами.

Однак, як убачається з матеріалів справи, первісний позов стосується стягнення заборгованості за договором № 14074, а зустрічний - визнання протиправними дій відповідача щодо застосування до позивача тарифів за 2 класом напруги, тоді як заходом забезпечення позову є заборона АТ "Харківобленерго" вчиняти дії щодо припинення/обмеження розподілу електричної енергії відносно позивача за зустрічним позовом.

Разом з тим суд апеляційної інстанції правомірно звернув увагу на те, що обраний вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач за зустрічним позовом, не відповідає позовним вимогам та не впливає на виконання рішення у даній справі, оскільки така заборона жодним чином не буде впливати на наявність/відсутність або розмір заборгованості, а також не буде забезпечувати право ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" на проведення перерахунку вартості послуг за 1 класом напруги.

Зокрема, ймовірне задоволення позовних вимог за зустрічним позовом не призведе до неможливості та не буде автоматично виключати задоволення (повністю або частково) первісного позову, оскільки підстави виникнення, розмір та обставини погашення заборгованості за договором № 14074 підлягають встановленню судом саме під час розгляду справи по суті первісних позовних вимог АТ "Харківобленерго".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у цій справі АТ "Харківобленерго" звернулося до господарського суду з первісним позовом про стягнення з ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" заборгованості за договором № 14074 в загальному розмірі 13 605 922,96 грн, виходячи із застосування тарифу для споживачів 2 класу напруги.

У свою чергу, ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів", не погоджуючись із обсягом та застосованим тарифом, подало зустрічний позовом, оскільки вважає, що розрахунок за послуги з розподілу електричної енергії за договором № 14074 має здійснюватися саме за 1 класом напруги, при цьому посилався на фактичне погашення заборгованості за таким класом.

Водночас, як зазначалося вище, звертаючись до господарського суду із заявою про забезпечення позову, ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" вказувало на наявність права АТ "Харківобленерго" припинити постачання електричної енергії, що, у свою чергу, перешкоджатиме здійсненню господарської діяльності ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" та завдасть значних збитків цьому підприємству. На підтвердження здійснення АТ "Харківобленерго" дій, спрямованих на припинення розподілу електроенергії, заявником надано відповідні повідомлення від 03.05.2024, від 01.10.2024 та від 02.10.2024.

Надаючи оцінку вищенаведеним обставинам, доводам та позиціям сторін, апеляційний господарський суд цілком доречно зазначив, що обмеження та відключення споживачів здійснюється виключно у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та ПРРЕЕ.

Так, в абзаці 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ передбачено, що на період розгляду судом спірних питань щодо порушення споживачем цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, припинення електропостачання такого споживача, пов`язане з оскаржуваним фактом порушення, не здійснюється за умови своєчасного надання споживачем до моменту відключення від електропостачання відповідної ухвали суду про прийняття позовної заяви до розгляду. Відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Норма права, встановлена в абзаці 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ, є імперативною для суб`єкта постачання електричної енергії, якому належить право відключити споживача від електропостачання та відновити його. Вказана норма права діє самостійно за наявності визначених в її гіпотезі умов, незалежно від наявності підстав для застосування судом заходів забезпечення позову (див. пункт 41 постанови Верховного Суду від 06.05.2024 у справі № 922/5196/23, пункт 3.22 постанови Верховного Суду від 26.08.2024 у справі № 922/1454/24).

Верховний Суд у постанові від 08.10.2018 у справі № 913/257/18 також акцентував увагу на тому, що підставою для незастосування заходів щодо обмеження/припинення електропостачання споживачу є ухвала про прийняття позовної заяви, а відкриття провадження у справі після факту відключення споживача є підставою для відновлення електропостачання.

Отже, ініціювання ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" спору про визнання протиправними дії АТ "Харківобленерго" щодо застосування тарифів за послуги з розподілу електричної енергії для ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" за 2 класом напруги, є самостійною підставою для того, щоб ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" не відключали від електропостачання з підстав існування спірної заборгованості, що не потребує підсилення такого зобов`язання АТ "Харківобленерго" у спосіб вжиття аналогічних заходів забезпечення позову.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 922/206/24.

Таким чином, враховуючи правові висновки, у тому числі щодо застосування положень абзацу 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ, викладені Верховним Судом у постановах від 15.05.2024 у справі № 922/206/24, від 26.08.2024 у справі № 922/1454/24, від 06.05.2024 у справі № 922/5196/23 та від 08.10.2018 у справі № 913/257/18, колегія судів відхиляє доводи скаржника щодо неправильного застосування судом апеляційної інстанції положень абзацу 4 пункту 7.11 ПРРЕЕ. За таких підстав посилання апеляційного господарського суду на те, що у АТ "Харківобленерго" в силу відповідного припису законодавства (пункту 7.11 ПРРЕЕ) відсутні будь-які підстави та право на обмеження/припинення надання споживачу - ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" послуг з розподілу електроенергії, є правомірними.

Тому у даному випадку, як правильно зазначено судом апеляційної інстанції, у суду першої інстанції не було підстав для застосування заходів забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення тих дій, які й так зупинені в силу закону.

Безпідставними також є доводи скаржника про недослідження судом апеляційної інстанції доказів щодо здійснення АТ "Харківобленерго" дій, спрямованих на припинення розподілу електроенергії, оскільки, як убачається зі змісту оскаржуваної постанови, суд апеляційної інстанції, проаналізувавши положення пункту 7.11 ПРРЕЕ, надавши оцінку, у тому числі повідомленням від 03.05.2024, від 01.10.2024 та від 02.10.2024, та урахувавши те, що АТ "Харківобленерго" в апеляційній скарзі самостійно вказує на відсутність наміру вчиненяти будь-які дії, спрямовані на припинення/обмеження розподілу електричної енергії споживачу, - ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" зауважив, що в силу вищезазначеного нормативного регулювання та з урахуванням позиції АТ "Харківобленерго" відсутні підстави вважати, що оператор системи розподілу має наміри реалізувати право на припинення/обмеження розподілу електричної енергії ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів". За таких обставин ініціювання ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" спору щодо законності дій АТ "Харківобленерго" щодо застосування тарифів за послуги з розподілу електричної енергії для споживача за 2 класом напруги, що у даній справі фактично спрямовано на оскарження факту порушення споживачем ПРРЕЕ та умов договору № 14074, є самостійною підставою для того, щоб такого споживача не обмежували та не відключали від електропостачання з підстав існування спірної заборгованості, що не потребує підсилення такого зобов`язання у спосіб вжиття аналогічних заходів забезпечення позову.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.05.2024 у справі № 922/206/24 та від 26.08.2024 у справі № 922/1454/24.

За таких обставин колегія судів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції стосовно того, що заява ДП "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" про вжиття заходів забезпечення позову не відповідає принципу співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими вимогами, а також така заборона щодо обмеження/припинення розподілу електричної енергії передбачена законом, що не потребує додаткового вжиття аналогічних заходів забезпечення позову судом.

5.6. Решта доводів касаційної скарги щодо порушення судом апеляційної інстанції положень статей 136, 137 ГПК України не можуть бути підставами для скасування оскаржуваної постанови, оскільки зводяться до переоцінки встановлених судом обставин. Наведене в сукупності виключає можливість задоволення касаційної скарги.

При цьому посилання скаржника у касаційній скарзі на правові висновки щодо застосування положень статей 136, 137 ГПК України, викладені у постановах Верховного Суду, перелік яких наведено у тексті касаційної скарги, колегією суддів відхиляються, оскільки відповідна оцінка наданих заявником доказів на підтвердження наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову, здійснюється судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин конкретної справи.

З огляду на викладене, звертаючись із касаційною скаргою, скаржник не спростував висновків апеляційного господарського суду та не довів неправильного застосування норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятої постанови. Оцінка доводів касаційної скарги, спрямованих на заперечення встановлених судом обставин справи та переоцінку доказів у ній, перебуває поза межами перегляду справи в касаційній інстанції.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Взявши до уваги вищевикладене, Верховний Суд у межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому касаційна скарга не підлягає задоволенню.

6.2. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку про необхідність залишення касаційної скарги без задоволення, а постанови суду апеляційної інстанції без змін через відсутність передбачених процесуальним законом підстав для її скасування.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України необхідно покласти на скаржника.

Ураховуючи наведене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Новопокровський комбінат хлібопродуктів" залишити без задоволення.

Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 у справі № 922/3184/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Н. О. Волковицька

Судді С. К. Могил

О. В. Случ