Ухвала

від 14.01.2025 по справі 643/4/22

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 14.01.2025Справа № 643/4/22 Провадження № 1-кп/554/264/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.01.2025 р. м.Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 152 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Октябрського районного суду м. Полтави надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 152 КК України.

Прокурором заявлено клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , яке мотивовано тим, що останній в судові засідання неодноразово не з`являвся без поважних причин, вчинив умисний тяжкий злочин, пов`язаний проти статевої свободи людини.

На думку прокурора стосовно обвинуваченого існують такі ризики:

- п.1 ч. 1 ст.177 КПК України - усвідомлюючи невідворотність покарання за вчинений ним злочин, ОСОБА_5 може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та покарання;

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України ОСОБА_5 може чинити тиск на свідків та потерпілих, які ще не допитані у даному судовому засіданні.

- п.5 ч.1 ст.177 КПК України - ОСОБА_5 може вчинити інші злочини.

Захисник заперечував з приводу задоволення клопотання, просив змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Обвинувачений був видалений із зали судового засідання так як він грубо порушив порядок в судовому засіданні та не підкорився розпорядженням головуючого.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 7 ст. 42 КПК України обвинувачений зобов`язаний підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 321 КПК України головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 330 КПК України якщо обвинувачений порушує порядок у залі судового засідання або не підкоряється розпорядженням головуючого у судовому засіданні, останній попереджає обвинуваченого про те, що в разі повторення ним зазначених дій його буде видалено з зали судового засідання. При повторному порушенні обвинуваченим порядку судового засідання він може бути видалений за ухвалою суду з зали засідання тимчасово або на весь час судового розгляду. Якщо такий обвинувачений не представлений захисником, суд зобов`язаний залучити захисника для здійснення захисту за призначенням і відкласти судовий розгляд на строк, необхідний для його підготовки до захисту.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 переховувався від суду, не повідомляв суду про місце свого фактичного перебування, був оголошений в розшук, ризики, наведені прокурором знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, а тому інші більш м`які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Ризики переховування та вчинення нового злочину обумовлюються наступними факторами: ОСОБА_5 вчинив умисний тяжкий злочин, пов`язаний проти статевої свободи людини.

Фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_5 умисного тяжкого кримінального правопорушення за обставин, зазначених у обвинувальному акті, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу підозрюваного, свідчать про наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст.177 КПК України (ризик переховування, тиску на свідків й потерпілої, а також ризик вчинення нового злочину) та свідчать про неможливість застосування до обвинуваченого менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Крім того, під час судового розгляду обвинувачений веде себе агресивно, порушує обов`язки присутніх у залі судового засідання, своєю поведінкою перешкоджає розгляду справи, зневажливо ставиться до учасників процесу, на зауваження суду не реагує. Суд неодноразово попереджав обвинуваченого про можливість його видалення з зали судового засідання, роз`яснивши обвинуваченому наслідки такої поведінки. Однак обвинувачений на зауваження не реагував, що на думку суду свідчить про можливість із його боку впливу на свідків та потерпілу у разі застосування інших альтернативних запобіжних заходів.

Таким чином є достатні підстави вважати, що забезпечити належну поведінку ОСОБА_5 та запобігти вищезазначеним ризикам можливо лише шляхом продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Статтею 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Відображення принципів вирішення питання про застосування відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст.177,178,183 КПК України.

У контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. (ч. 1 ст. 331 КПК України).

Тому, суд приходить до висновку, що вказаний запобіжний захід відповідає характеру кримінального правопорушення, суспільному інтересу та особі обвинуваченого, а тому, клопотання прокурора підлягає задоволенню із продовженням стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Керуючись ст.ст.176 178,182,183,184,194, 330, КПК України,

УХВАЛИВ:

Продовжити відносно ОСОБА_5 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком до 14.03.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м.Полтави протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Суддя ОСОБА_1