Постанова

від 14.01.2025 по справі 694/2357/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/100/25 Справа № 694/2357/24 Категорія: на ухвалу Головуючий по 1 інстанції Смовж О.Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 року м. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Фетісової Т.Л.,Сіренка Ю.В.

секретар Любченко Т.М.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник позивача адвокат Геращенко Максим Васильович;

відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «Тамарікс Продакшн»;

представник відповідача адвокат Тимцясь Руслан Анатолійович

особа, яка подала апеляційну скаргу товариство з обмеженою відповідальністю «Тамарікс Продакшн»;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тамарікс Продакшн» на ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Тамарікс Продакшн» про стягнення коштів,

в с т а н о в и в:

В провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області перебуває на розгляді цивільна справа № 694/2357/24 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Тамарікс Продакшн» про стягнення коштів.

Представник ОСОБА_1 адвокат Геращенко М.В. звернувся до суду з заявою про забезпечення позову в якій просив:

накласти арешт на земельну ділянку загальною площею 23,0446 га, яка належить на праві власності ТОВ «Тамарік Продакшн»;

заборонити ТОВ «Тамарік Продакшн» здійснювати будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки, яка належить на праві власності ТОВ «Тамарік Продакшн».

Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що на думку заявника існує загроза, що невжиття зазначених ним заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Ухвалою Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року заяву представника ОСОБА_1 адвоката Геращенка М.В. про забезпечення позову задоволено частково.

В порядку забезпечення позову заборонено ТОВ «Тамарікс Продакшн» здійснювати будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки, яка належить на праві власності ТОВ «Тамарікс Продакшн».

Ухвала суду першої інстанції обґрунтована тим, що заявником надано обґрунтовані підстави для вжиття заходів забезпечення позову. ОСОБА_1 є одним з трьох учасників ТОВ «Тамарікс Продакшн», власником 30 % частки в статутному капіталі, має обґрунтовані побоювання стосовно можливої недобросовісної поведінки інших учасників товариства, які володіють значно більшими частками у статутному капіталі щодо здійснення заходів, направлених на відчуження майна до вирішення спору по суті. Суду надано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 02 жовтня 2024 року, відповідно до якої оціночна вартість земельної ділянки складає 5534 182,62 грн. Виходячи із заявлено у позовній заяві суми, пред`явленої до стягнення 7841693,10 грн. та її співставленням до оціночної вартості земельної ділянки, щодо якої ставиться питання про забезпечення, остання є співмірною з ціною позову, а відтак є адекватною.

Суд не вбачав необхідності в застосуванні такого заходу забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку та вважав, що забезпечити захист матеріально-правових інтересів та можливого поновлення порушення прав можливий спосіб забезпечення, який стосується заборони здійснювати будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки без втручання у господарську діяльність відповідача, що не спричинить невідновлювальної шкоди товариству та іншим заінтересованим або залученим до трудової діяльності особам.

В апеляційній скарзі ТОВ «Тамарікс Продакшн» просить скасувати ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року як незаконну та прийняти постанову, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що під час розгляду питання про забезпечення позову, суд першої інстанції не врахував, що в заяві про забезпечення позову немає обґрунтування та не додано доказів того, яка саме і що дійсно є реальна загроза, що невжиття заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду. Також, суду не надано доказів того, що відповідач діє або може діяти несумлінно і може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. ТОВ «Тамарікс Продакшн» вважає, що позивачем не зазначено, які існують ризики реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Відповідно до вимог ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити, передбачених статтею 150 цього Кодексу, заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Згідно п.2 ч. 1ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема,забороною вчинення певної дії.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Також заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання».

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до п. 6 вказаної Постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність визначених ст.ст. 149, 150 ЦПК України підстав для вжиття заходів забезпечення позову. При цьому, є обґрунтованим висновок суду про часткове задоволення заяви про забезпечення позову саме шляхом заборони ТОВ «Тамарікс Продакшн» здійснювати будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки кадастровий номер 7121285200:01:003:0397, яка належить на праві власності відповідачу та відмови в задоволенні заяви в частині застосування такого виду забезпечення позову як накладення арешту на земельну ділянку.

Задоволений судом захід забезпечення позову не призведе до обмеження прав відповідача, оскільки стосується лише заборони здійснювати будь-які дії щодо відчуження земельної ділянки, без втручання у господарську діяльність Товариства, тобто не спричинить на відміну від накладення арешту невідновлювальної шкоди відповідачу та іншим заінтересованим або залученим до трудової діяльності особам. До заяви про забезпечення позову заявником додано довідку про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 02 жовтня 2024 року, відповідно до якої оціночна вартість земельної ділянки загальною площею 23,0446 га, кадастровий номер земельної ділянки 7121285200:01:003:0397, яка належить на праві власності ТОВ «Тамарікс Продакшн», адреса місцезнаходження: вул. Заводська, 10 Б, с. Вільховець, Звенигородський р-н, Черкаська обл. становить 5534182,62 грн. Судом першої інстанції обґрунтовано враховано заявлену позивачем в позовній заяві суму до стягнення 7841693,10 грн. та співставленням до оціночної вартості земельної ділянки, щодо якої ставиться питання про забезпечення.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано доказів того, яка саме і що дійсно є реальна загроза, що невжиття заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення суду, колегія суддів відхиляє, оскільки врахувавши предмет спірних правовідносин, заявлену ціну позову, ту обставину, що позивач є одним з трьох учасників ТОВ «Тамарікс Продакшн», власником 30 % частки в статутному капіталі, має обґрунтовані побоювання стосовно можливої недобросовісної поведінки інших учасників товариства, які володіють значно більшими частками у статутному капіталі, та можуть здійснити заходи, направлені на відчуження майна, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про існування можливості утруднення виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ТОВ «Тамарікс Продакшн» необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року залишити без змін.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Тамарікс Продакшн» залишити без задоволення, ухвалу Звенигородського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 15 січня 2025 року.

Судді