Рішення

від 15.01.2025 по справі 320/36309/24

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 року № 320/36309/24

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту Кіберполіції Національної поліції України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у місті Києві, у якому просить суд :

- визнати протиправним та скасувати наказ ДКП НПУ від 10.06.2024 за № 242 о/с про звільнення ОСОБА_1 із 12.06.2024 та поновити його посаді старшого інспектора/оперуповноваженого ВКП ДКП НПУ;

- стягнути з ДКП НПУ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, за період із 13.06.2024 по фактичну дату відновлення на посаді (але не більше ніж за 1 рік), з вирахуванням із вказаної суми належних до сплати податків і зборів;

- визнати протиправним не здійснення виплат ОСОБА_1 згідно рапорту від 12.06.2024 та зобов`язати ДКП НПУ виплатити: грошові кошти за службу в нічний час; неправомірно зняту частини грошового забезпечення (премій); в повному обсязі матеріальні допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань; щомісячні доплати за період виконання службових обов`язків у період карантинних обмежень, пов`язаних із пандемією «COVID-19» у розмірі 25% від грошового забезпечення; грошові кошти за усі дні невикористаних відпусток; індексацію грошового забезпечення; надбавку за специфічні умови проходження та стаж служби в поліції та додаткову винагороду за проходження служби у воєнний час, у максимально дозволеному законодавством розмірі;

- стягнути з ДКП НПУ на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем не виконано обов`язок працевлаштування позивача із пропозицією наявності всіх належних вакантних посад. Позивач також вказує, що скорочені посади у відділі є рівнозначними уведеним посадам як по кількості, так і по посадовим обов`язкам. Разом з тим, керівником Департаменту кіберполіції Національної поліції України прийнято наказ «По особовому складу» від 10.06.2024 №242 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції відповідно до пункту 4 (у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію», який є протиправним та підлягає скасуванню. Просив задовольнити позовні вимоги повністю.

Відповідач надав суду відзив, в якому заперечує проти задоволення позову та зазначає, що на виконання наказу від 08.04.2024 №370 відбулися організаційно-штатні зміни, шляхом скорочення посад в департаменті кіберполіції Національної поліції України, зокрема: посади старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області, яку обіймав позивач. Відповідач також наголошує, що ним було вжито всіх необхідних заходів, що свідчить про належне дотримання процедури звільнення поліцейського. Просив відмовити позивачу у задоволенні позову повністю.

Стосовно клопотань позивача про витребування інформації із профспілки від 10.10.2024 та про вилучення у відповідача інформації від 04.12.2024, що надійшли через підсистему "Електронний Суд", суд вказує на їх необґрунтованість, оскільки останні не містять переконливих доводів щодо необхідності витребування або вилучення інформації та не спростовують або не підтверджують обставин, що є предметом цієї справи. Крім того, викладені у зазначених клопотаннях доводи не підтверджуються належними доказами у розумінні статті 73 КАС України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.08.2024 відкрито провадження у адміністративній справі та визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Встановивши правові позиції сторін по справі та їх обґрунтування, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оглянувши письмові докази, які були надані до матеріалів справи, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив службу в Департаменті кіберполіції Національної поліції України на посаді старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області.

На підставі наказу Національної поліції України від 08.04.2024 № 370 «Про затвердження Переліку змін у штатах Національної поліції» в підрозділах Департаменту кіберполіції відбулась реорганізація організаційно-штатних змін шляхом скорочення та уведення нових посад.

Про майбутнє можливе скорочення посад та можливе наступне вивільнення зі служби в поліції згідно з пунктом 4 частини першої статті 77 (у зв?язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) Закону України «Про Національну поліцію» було попереджено усіх працівників Департаменту під особистий підпис, посади, яких скорочувались, в тому числі і всі працівники відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області, де працював позивач.

Ознайомлення з попередженням про наступне вивільнення позивачем відбулося під підпис, 12.04.2024. Одночасно з попередженням, працівникам відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області запропоновано за відповідним списком пропозиції всіх вакантних посад в структурних підрозділах та територіальних (відокремлених) підрозділах Департаменту, з яким позивач ознайомився цього ж дня.

Тобто, відлік двомісячного строку почався, з 12.04.2024.

Зі списком вакантних посад до відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області був надісланий лист начальника Департаменту, згідно якого працівники відділу, повинні були до 30 травня 2024 року надіслати до відділу кадрового забезпечення Департаменту (вул. Бориспільська, 19, м. Київ) рапорти, подання, атестаційні листи для подальшого призначення на вакантні посади.

Ознайомившись зі списком всіх вакантних посад, позивач, до 30.05.2024 документи для призначення його на посаду до відділу кадрового забезпечення Департаменту не надсилав.

31.05.2024 відповідач повторно надіслав позивачу листа (вих. ДКП від 31.05.2024 № 16632/01-2024) на домашню адресу зі списком вакантних посад, з яким позивач вже був ознайомлений 16.04.2024, з метою написання ним рапорту про призначення на будь-яку з посад, які запропоновані Департаментом.

05.06.2024 позивач подав на ім?я начальника Департаменту кіберполіції рапорт про призначення його на вакантну посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області, з 05.06.2024.

Згоду на призначення на іншу вакантну посаду не надав.

05.06.2024 на електронну адресу Департаменту від ОСОБА_1 надійшов рапорт про призначення його на вакантну посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області ДКП, який зареєстрований в Департаменті цього ж дня за вх. № 17049-2024.

Листом від 10.06.2024 № 34815/01-2024 Департамент повідомив про здійснення розгляду рапорту позивача від 05.06.2024, за результатами якого відмовлено в його задоволенні у зв`язку з тим, що за даними особової справи позивача за період проходження служби в поліції (у тому числі в Департаменті кіберполіції), він три рази притягувався до дисциплінарної відповідальності, а саме: 14.05.2019 - оголошено зауваження, 24.02.2020 - оголошено догану, 11.02.2022 - попереджено про неповну посадову відповідність. Згідно характеризуючих матеріалів, наданих керівником відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області ДКП, позивач характеризується посередньо, з дуже низькими досягненнями в службовій діяльності, а відповідно частини п?ятої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності.

У листі також зазначено, що під час ознайомлення позивача з попередженням про наступне можливе вивільнення у зв?язку з скороченням посади старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області ДКП, а також листом від 31.05.2024 позивачу наголошувалося на тому, що рапорт про призначення на посаду має бути з клопотанням керівника, який погоджує призначення, та поданням щодо подальшого його призначення на вакантну посаду. У надісланих позивачем документах відсутні подання про призначення та подання про встановлення додаткових видів грошового забезпечення, визначених Переліком, у зв?язку з чим не має достатніх підстав для підготовки та видання наказу про призначення.

За наявності викладеного та ураховуючи негативну службову характеристику ОСОБА_1 від 06.06.2024 № 17197-2024, лист начальника відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області Департаменту Поштака Василя від 07.06.2024 № 17257-2024, в якому викладені підстави не погодження щодо призначення ОСОБА_1 на вакантну посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області Департаменту та вказується про неналежне ставлення останнім до виконання службових обов?язків, Департаментом видано наказ «По особовому складу» від 10.06.2024 № 242 о/c, яким відповідно до пункту 4 (у зв?язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, з 12 червня 2024 року.

Не погоджуючись з спірним наказом, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі Закон № 580-VIII).

Відповідно до частин першої, третьої, четвертої статті 59 цього Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Рішення з питань проходження служби оформлюються письмовими наказами по особовому складу на підставі відповідних документів, перелік та форма яких установлюються Міністерством внутрішніх справ України.

Видавати накази по особовому складу можуть керівники органів, підрозділів, закладів та установ поліції відповідно до повноважень, визначених законом та іншими нормативно-правовими актами, та номенклатурою посад, затвердженою Міністерством внутрішніх справ України.

За правилами частини першої статті 60 Закону №580-VIII, відносини, що виникають у зв`язку зі вступом, проходженням та припиненням служби в поліції, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами з питань проходження служби в поліції.

За правилами пункту 4 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Порядок призначення поліцейських на посади під час здійснення реорганізації визначається статтею 68 Закону № 580-VIII.

Відповідно до частин 1-8 статті 68 Закону № 580-VIII, у разі здійснення реорганізації, внаслідок якої на підставі відповідного наказу скорочуються посади в органі чи окремому підрозділі органу (закладу, установи) поліції, поліцейський, посада якого буде скорочена, має бути персонально письмово попереджений про можливе наступне звільнення зі служби в поліції за два місяці до такого звільнення.

Поліцейський, посада якого скорочена, може бути призначений за його згодою з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції до закінчення двомісячного строку з дня його персонального попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції відповідно до частини першої цієї статті.

Поліцейський, посада якого була скорочена і якого не призначено на іншу посаду в поліції відповідно до частини другої цієї статті, після закінчення двомісячного строку з дня попередження про можливе подальше звільнення зі служби в поліції має бути звільнений зі служби в поліції на підставі пункту 4 частини першої статті 77 цього Закону.

Перебування поліцейського, посада якого скорочена, на лікарняному, у відрядженні чи у відпустці не є перешкодою для його призначення на іншу посаду або звільнення зі служби в поліції відповідно до положень цієї статті, за умови його персонального у письмовій формі попередження у встановлений законом строк.

Переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності. За рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Поліцейський, посада якого була скорочена, до дня його призначення на іншу посаду в поліції або звільнення зі служби в поліції зобов`язаний виконувати обов`язки за останньою посадою, яку він займав, якщо керівник органу (закладу, установи) поліції не покладе на нього інші обов`язки.

Якщо поліцейський, посада якого була скорочена, звернувся до керівника відповідного органу (закладу, установи) з клопотанням про надання йому відпустки, така відпустка може бути надана на підставах та в порядку, визначених цим Законом. Тривалість наданої відпустки у такому разі не може перевищувати загальну кількість днів, що залишилися до передостаннього дня двомісячного строку з дня персонального попередження поліцейського про можливе наступне звільнення зі служби в поліції.

Поліцейському, посада якого скорочена, грошове забезпечення виплачується включно до дня призначення на іншу посаду або до дня звільнення зі служби в поліції в розмірі, визначеному за останньою штатною посадою, яку він займав на момент її скорочення. Розмір щомісячної премії встановлюється рішенням керівника органу (закладу, установи) поліції».

Суд зауважує, що приписами частини третьої статті 68 Закону №580-VIII гарантована можливість працевлаштування поліцейського в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків, у разі скорочення його посади. Необхідним елементом щодо призначення поліцейського на іншу посаду є його згода.

Пропозиція усіх наявних вакантних посад є невід`ємним атрибутом належного дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штату у разі реорганізації, в якій визначальними критеріями є досвід роботи, освітній рівень, стан здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків.

Конституційний Суд України у Рішенні від 07 травня 2002 року №8-рп/202 у справі за конституційним поданням Президента України щодо офіційного тлумачення положень частин другої, третьої статті 124 Конституції України (справа щодо підвідомчості актів про призначення або звільнення посадових осіб) правове регулювання Конституцією України (254к/96-ВР) та спеціальними законами України статусу, посадових осіб (частина перша статті 9 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року № 3723-XII) (3723-12) зазначив, що за загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство підлягає застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовані спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Законом № 580-VIII окремо не визначено процедуру здійснення пропозиції наявних вакантних посад поліцейському, який попереджається про можливе звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Нормами спеціального законодавства, а саме статтею 68 Закону №580-VIII передбачено, що призначення поліцейського, посада якого скорочується, на іншу посаду в будь-якому органі (закладі, установі) поліції здійснюється за умови можливості його подальшого використання на службі та з урахуванням його досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків.

Водночас, нормами загального трудового законодавства, а саме статтею 49-2 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), врегульовано, що одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, установі, організації.

Таким чином, наведеними нормами врегульовано процедуру призначення поліцейського, посада якого скорочується, на іншу посаду, а також порядок пропонування такої посади.

З огляду на відсутність в Законі №580-VII спеціальних положень, які регулюють порядок пропонування поліцейському іншої вакантної посади, в цьому випадку підлягають застосуванню загальні положення КЗпП України.

Відповідно до статті 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, у фізичної особи працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган, фізична особа, яка використовує найману працю, повідомляє державну службу зайнятості про заплановане вивільнення працівників. Повідомлення має містити інформацію про заплановане масове вивільнення працівників, визначену частиною другою статті 49-4 цього Кодексу, та проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником). Повідомлення обов`язково подається виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику). У разі наявності кількох первинних профспілкових організацій повідомлення надсилається спільному представницькому органу, утвореному ними на засадах пропорційного представництва, а за відсутності такого органу - виборному органу первинної профспілкової організації (профспілковому представнику), що об`єднує більшість працівників цього підприємства (установи, організації).

Суд зазначає, що оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися в установі протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

При цьому, призначення на посади за новим або зміненим штатним розписом інших осіб має здійснюватися після забезпечення гарантій на залишення на роботі працівників, які вже працюють в установі, організації, оскільки інакше роботодавець створює умови, за яких можливість реалізації права на залишення на роботі, фактично, нівелюється внаслідок зменшення вакантних посад за відповідною професією чи спеціальністю.

Отже, періодом, протягом якого відповідач мав обов`язок запропонувати позивачу перелік наявних вакантних посад, є з 12.04.2024 (дата попередження) по 12.06.2024 (день звільнення).

При цьому, працівник, якого повідомлено про можливе наступне вивільнення, має право подати згоду (рапорт) на найняття відповідної посади або ж відмовитися від запропонованих посад (якщо такі були запропоновані у повному обсязі), також протягом усього періоду з 12.04.2024 (дата попередження) по 12.06.2024 (день звільнення).

Так, 12 квітня 2024 року позивача ознайомлено під підпис з Попередженням про наступне вивільнення, відповідно до якого позивача повідомлено про можливе наступне звільнення зі служби в поліції у зв`язку зі скороченням посади, у порядку пункту 4 частини 1 статті 77 Закону № 580-VIII.

Одночасно з попередженням, позивачу наданий Список всіх вакантних посад в структурних підрозділах та територіальних (відокремлених) підрозділах Департаменту, з яким позивач ознайомився цього ж дня.

Тобто, відлік двомісячного строку почався, з 12.04.2024.

Список містив перелік вакантних посад станом на 08.04.2024 по усьому апарату у кількості 209; зокрема, ВКП у Волинській області старший оперуповноважений в особливо важливих справах 2 посади, старший оперуповноважений 3 посади, оперуповноважений 10 посад.

05.06.2024 на електронну адресу Департаменту від ОСОБА_1 надійшов рапорт про призначення його на вакантну посаду старшого оперуповноваженого відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області ДКП, який зареєстрований в Департаменті цього ж дня за вх. № 17049-2024.

31 травня 2024 року відповідачем сформоване Повідомлення про скорочення посади №16632/01-2024, де зазначено, що відповідно до наказу від 08.04.2024 № 370 відбулися організаційно-штатні зміни, шляхом скорочення посад в департаменті кіберполіції (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України, а саме: посади старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області; для забезпечення дотримання вимог законодавства при звільненні працівників, посади яких скорочені, здійснено заходи, передбачені статтею 49-2 КЗпП України та статтею 68 Закону України «Про Національну поліцію», а саме: 12.04.2024 позивача було ознайомлено під підпис з попередженням про наступне можливе вивільнення, у зв`язку з скороченням посади старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області; також надано термін, у найкоротший час надати до 2-го відділу (кадрового забезпечення) 2-го управління (організаційно-аналітичної роботи та забезпечення діяльності) ДКП рапорт з візою керівника, який погоджує призначення та подання щодо подальшого працевлаштування на вакантну посаду в ДКП або до іншого підрозділу системи Національної поліції України; на даний час (час складання вказаного повідомлення) від позивача не надходили матеріали про призначення на посаду в ДКП чи переведення до іншого підрозділу системи Національної поліції України; у зв`язку з цим повторно надіслано список вакантних посад в ДКП, для ознайомлення.

Позивачу наданий Перелік вакантних посад в Департаменті кіберполіції (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України станом на 31.05.2024.

Перелік вакантних посад станом на 31.05.2024 визначав загальну кількість посад по усьому апарату 83 посади; зокрема, по територіальних (відокремлених) підрозділах: Вінницька область 4, Волинська область 5, Дніпропетровська область 7, Закарпатська область 1, Запорізька область 3, Київська область 5, місто Київ 8, Львівська область 5, Миколаївська область - 2, Одеська область 8, Полтавська область 4, Харківська область 8, Черкаська область 2, Чернігівська область 1.

Перелік стосувався вакантних посад «Старший оперуповноважений», «Оперуповноважений», «Старший інспектор», «Головний інспектор».

Суд зазначає, що список вакантних посад станом на 08.04.2024, зокрема, визначав, що ВКП у Волинській області має наступні вакантні посади, а саме: старший оперуповноважений в особливо важливих справах 2 посади, старший оперуповноважений 3 посади, оперуповноважений 10 посад.

Перелік вакантних посад станом на 31.05.2024 також визначав 5 вакантних посад у ВКП у Волинській області, а саме: заступник начальника відділу 1 посада, старший оперуповноважений 3 посади, оперуповноважений 1 посада.

Відповідно до Витягу Переліку змін у штатах Національної поліції у Відділі протидії кіберзлочинам у Волинській області скорочено 2 посади Старшого інспектора з особливих доручень, 3 посади Старшого інспектора, 10 посад Інспектора та уведено 2 посади Старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах, 3 посади Старшого оперуповноваженого, 10 посад Оперуповноваженого.

Тобто, судом встановлено, що скорочено 15 посад, уведено 15 посад.

Відповідно до Посадової інструкції старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України ОСОБА_1 :

посада старшого інспектора відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області Департаменту кіберполіції Національної поліції України відноситься до категорії посад середнього складу Національної поліції України;

кваліфікаційні вимоги вища освіта; вільне володіння державною мовою.

Суд зазначає, що усі скорочені (15 посад) та усі уведені посади (15 посад) належать до категорії персоналу «Середній склад поліції».

Відповідно до статті 80 Закону №580-VII, установлюються такі спеціальні звання поліцейських:

1) спеціальні звання молодшого складу: рядовий поліції; капрал поліції; сержант поліції; старший сержант поліції;

2) спеціальні звання середнього складу: молодший лейтенант поліції; лейтенант поліції; старший лейтенант поліції; капітан поліції; майор поліції; підполковник поліції; полковник поліції;

3) спеціальні звання вищого складу поліції: генерал поліції третього рангу; генерал поліції другого рангу; генерал поліції першого рангу.

Граничні спеціальні звання молодшого, середнього складу поліції за штатними посадами встановлюються керівником поліції.

Граничні спеціальні звання поліції вищого складу поліції за штатними посадами встановлюються Президентом України.

Частиною другою статті 65 Закону №580-VII визначено, що посада вважається вищою, якщо за нею штатом (штатним розписом) передбачене вище спеціальне звання поліції, нижчою, якщо передбачене нижче спеціальне звання поліції, та рівнозначною, якщо передбачене таке саме спеціальне звання поліції.

З матеріалів справи вбачається, що позивачу установлене спеціальне звання поліцейських середнього складу: «старший лейтенант поліції»; позивач здобув вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліст, має спеціальність землевпорядкування та кадастр та кваліфікацію - інженер з землевпорядкування та кадастру.

Як вже зазначалось, список містив перелік вакантних посад станом на 08.04.2024 по усьому апарату у кількості 209; зокрема, ВКП у Волинській області старший оперуповноважений в особливо важливих справах 2 посади, старший оперуповноважений 3 посади, оперуповноважений 10 посад.

Крім того, перелік вакантних посад станом на 31.05.2024 також визначав 5 вакантних посад у ВКП у Волинській області, а саме: заступник начальника відділу 1 посада, старший оперуповноважений 3 посади, оперуповноважений 1 посада.

Суд зауважує, що приписами частини третьої статті 68 Закону № 580-VIII гарантована можливість працевлаштування поліцейського в будь-якому органі (закладі, установі) поліції, з урахуванням досвіду роботи, освітнього рівня, стану здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків, у разі скорочення його посади. Необхідним елементом щодо призначення поліцейського на іншу посаду є його згода.

З системного аналізу вищевказаної норми Закону № 580-VIII вбачається, що надання згоди поліцейської щодо призначення на посаду неможливе без його обізнаності із переліком усіх наявних вакантних посад, які пропонуються йому, з врахуванням критеріїв, визначених приписами даної статті.

Пропозиція усіх наявних вакантних посад є невід`ємним атрибутом належного дотримання процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штату у разі реорганізації, в якій визначальними критеріями є досвід роботи, освітній рівень, стан здоров`я, ставлення до виконання службових обов`язків.

Таким чином, судом встановлено наявність доказів обізнаності позивача із переліком усіх наявних вакантних посад, які пропонуються йому, та доказів щодо здійснення пропозиції відповідачем позивачу усіх наявних вакантних посад, з врахуванням критеріїв, вказаних вище.

Отже, наявність доказів щодо здійснення пропозиції відповідачем позивачу усіх наявних вакантних посад, з урахуванням критеріїв, вказаних вище, свідчить про дотримання відповідачем процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штатів або проведення організаційних заходів.

При цьому, суд вважає за необхідне окреслити загальний алгоритм дій роботодавця (відповідача) у разі здійснення реорганізації (скорочення посад).

Як зазначалося вище, відповідно до Витягу Переліку змін у штатах Національної поліції у Відділі протидії кіберзлочинам у Волинській області скорочено 2 посади Старшого інспектора з особливих доручень, 3 посади Старшого інспектора, 10 посад Інспектора та уведено 2 посади Старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах, 3 посади Старшого оперуповноваженого, 10 посад Оперуповноваженого.

Тобто, усім п`ятьом працівникам Старших інспекторів мають вручатися попередження про наступне можливе вивільнення з одночасним ознайомленням з повним списком вакантних посад (із зазначенням нових уведених посад Старших Оперуповноважених 5 у ВПК у Волинській області та в інших відділах та апараті Департаменту).

Протягом двох місяців з дня ознайомлення із попередженнями працівники можуть надати згоду (заяву/рапорт) щодо призначення на запропоновану посаду або відмовитися від запропонованих посад.

При цьому, на 5 уведених нових посад Старших Оперуповноважених можуть претендувати не тільки працівники ВКП у Волинській області, а інші працівники із системи Департаменту, яким вручені відповідні попередження та запропоновані такі посади.

Після спливу попереджувального терміну (два місяці) роботодавець повинен опрацювати усі заяви/рапорти зацікавлених осіб, яких може бути значно більше ніж 5 (тобто більше ніж нових уведених вакантних посад Старших Оперуповноважених), і з урахуванням статті 68 Закону № 580-VIII, вирішувати питання наявності у претендентів «переважного права» на залишення на службі в поліції при реорганізації: надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності; за рівних умов щодо кваліфікації та досягнень у службовій діяльності перевага в залишенні на службі надається особам, які мають таке право відповідно до вимог законодавства.

Разом з тим, враховуючи вищевикладене, відповідачем дотримано такого алгоритму, оскільки, як список вакантних посад станом на 08.04.2024 (ознайомлено позивача 12.04.2024) визначав всю кількість вакантних посад, зокрема у ВКП у Волинській області, а саме старшого оперуповноваженого 5 посад, так і перелік вакантних посад станом на 31.05.2024 визначав всі вакантні посади, зокрема, у ВКП у Волинській області.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, актами комісії від 12.06.2024 та 17.06.2024 року відповідачем проінформовано позивача про необхідність письмово ознайомитись з наказом про його звільнення від 10.06.2024 № 242 о/с, здати службове посвідчення, жетон та отриману службову техніку, а також отримані відповідні документи, на що позивач відмовився, оскільки перебуває на лікарняному.

Відповідно до розписки позивача від 21.06.2024 № б/н ОСОБА_1 отримав у Департаменті кіберполіції (міжрегіональний територіальний орган) Національної поліції України трудову книжку серії НОМЕР_1 , витяг з наказу КП НПУ від 10.06.2024 № 242 о/с про його звільнення та обхідний лист.

Листом від 04.07.2024 № СЕД-14294-2024 вказано, що позивач 21.06.2024 повернув посвідчення поліцейського ВЛП № 010462 та спеціальний жетон № 0019897 керівництву ВПК у Волинській області.

Отже, наявні у матеріалах справи докази та встановлені судом обставини свідчать про дотримання відповідачем процедури звільнення поліцейського з причин скорочення штатів або проведення організаційних заходів, а тому оскаржуваний наказ від 10.06.2024 № 242 о/с є правомірним.

Стосовно доводів позивача про неправомірне неврахування відповідачем переважного права позивача на залишення на роботі у зв`язку з наявності двох і більше утриманців, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має трьох дітей, у зв`язку з чим позивач вважає, що треба було відповідачу обов`язково врахувати вказану обставину у вигляді переважного права на залишення на роботі.

Водночас, суд критично ставиться до зазначених доводів позивача, з огляду на наступне.

При скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним - при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім`ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув`язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п`яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат;

11) працівникам, які є членами пожежно-рятувальних підрозділів для забезпечення добровільної пожежної охорони не менше року.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Аналіз змісту частин першої та другої наведеної вище статті КЗпП України дає підстави для висновку, що в першу чергу перевага на залишення на роботі надається особам, які мають більш високу кваліфікацію і продуктивність праці, та лише при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається, зокрема, особам з двома і більше утриманцями.

Аналогічні висновки в частині порядку розгляду переваг на залишення на роботі викладено у постанові Верховного Суду від 04.04.2018 по справі № 814/3934/15.

Крім того, в межах розгляду вказаної справи, Верховний Суд у своїй постанові від 04.04.2018 вказав, що однією з істотних ознак більш високої продуктивності праці є дисциплінованість працівника. Тому при застосуванні положень статті 42 Кодексу законів про працю України щодо переважного права на залишення на роботі слід враховувати в тому числі і наявність дисциплінарного стягнення.

Судом встановлено, що за даними особової справи позивача за період проходження служби в поліції (у тому числі в Департаменті кіберполіції), він три рази притягувалися до дисциплінарної відповідальності, а саме: 14.05.2019 - оголошено зауваження, 24.02.2020 - оголошено догану, 11.02.2022 - попереджено про неповну посадову відповідність. Згідно характеризуючих матеріалів, наданих керівником відділу протидії кіберзлочинам у Волинській області ДКП, позивач характеризується посередньо, з дуже низькими досягненнями в службовій діяльності, а відповідно частини п?ятої статті 68 Закону України «Про Національну поліцію» переважне право на залишення на службі в поліції при реорганізації надається поліцейським з більш високими кваліфікацією та досягненнями у службовій діяльності.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про відсутність порушень з боку відповідача в частині не призначення на посаду позивача.

Суд також зазначає, що, позовні вимоги щодо поновлення на посаді, стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від основної позовної вимоги, стосовно якої відмовлено в задоволенні.

Стосовно позовної вимоги щодо визнання протиправним не здійснення виплат ОСОБА_1 згідно рапорту від 12.06.2024 та зобов`язання ДКП НПУ виплатити грошові кошти суд зазначає наступне.

Доплата за службу в нічний час не має постійного характеру та виплачується поліцейським, залучення яких до служби відбувається в нічний час, підтверджене документально, за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Водночас позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для доплати за службу в нічний час, у зв`язку з чим позовна вимога в цій частині не підлягає задоволенню.

Суд також зазначає, що не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо нарахування та виплати матеріальних допомог на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, оскільки вказані виплати здійснюються на користь поліцейських, зокрема, в Департаменті, на підставі рапортів виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення. Вказане узгоджується з положеннями пункту 13 Розділу ІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 № 260.

Крім того, на обізнаність вказаної процедури свідчить те, що позивачу на підставі рапортів вже виплачено: за 2020 по 2023 роки включно матеріальну допомогу на оздоровлення та за 2021 по 2023 роки матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань. Разом з тим, судом встановлено, що за 2024 рік позивач рапорти на отримання вказаних виплати не подавав.

Стосовно доводів про неправомірне не нарахування та не виплату позивачу доплати до грошового забезпечення, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину суд вказує про їх безпідставність, оскільки виплати позивачу здійснювались тоді, коли ним здійснювався безпосередній контакт з населенням при виконанні функціональних обов`язків. Доказів зворотнього позивачем не надано. Крім того, судом встановлено, що відповідачем були нараховані та виплачені доплати до грошового забезпечення, а саме у вересні 2020 року у сумі 286,88 грн. та у грудні 2020 року в розмірі 562,86 грн. Вказані обставини підтверджуються архівними відомостями № 1 за період з липня 2020 р. по грудень 2020 року, що містяться в матеріалах справи.

Стосовно доводів позивача щодо індексації грошового забезпечення суд вказує також на їх недоведеність, оскільки належних та допустимих доказів щодо не здійснення індексації грошового забезпечення або неправильного її розрахунку, що могли б свідчити про протиправну бездіяльність відповідача, позивачем не надано.

Щодо доводів позивача про протиправне не здійснення виплати за спеціальні умови проходження служби в поліції та стажу служби в поліції суд вказує на їх необґрунтованість, оскільки розмір надбавки встановлюється кожному поліцейському індивідуально залежно від специфіки умов проходження служби, у зв`язку з чим на підставі наказу ДКП від 02.10.2023 № 252 о/с позивачу встановлено надбавку за специфічні умови проходження служби за спеціальним званням та надбавки за стаж служби. Крім того, суд зазначає, що встановлення вказаної надбавки є правом, а не обов`язком керівника, і її розмір залежить від особистого внеску поліцейського в загальний результат служби та виплачується у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

Стосовно виплати грошової компенсації за невикористані дні відпусток суд вказує, що наказом Департаменту кіберполіції від 10.06.2024 № 242 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 12.06.2024 з виплатою грошової компенсації за 30 діб щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2022 році, за 15 діб щорічної основної оплачуваної відпустки та 1 добу додаткової оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2023 році, за 12 діб щорічної основної оплачуваної відпустки за фактично відпрацьований час у 2024 році, встановивши щомісячну премію за червень 2024 року в розмірі 142,609 відсотків. Крім, того кошти за визначену компенсацію невикористаних відпусток (з урахуванням податків і зборів) були перераховані на картковий рахунок та виплачені позивачу в день звільнення. Таким чином, судом не встановлено порушень з боку відповідача в частині виплати грошової компенсації за невикористані відпустки.

Стосовно доводів позивача про відсутність преміювання суд вказує на їх необґрунтованість, оскільки вказана обставина не підтверджується належними та допустимими доказами. Крім того, розміри премії встановлюються за рішенням керівників органів поліції відповідно до затверджених ними положень про преміювання та наявного фонду грошового забезпечення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 808/1629/18 та від 11.07.2019 у справі № 819/1613/16.

Вказане свідчить, що встановлення премії є правом керівника, а не його обов`язком, при цьому, встановлення цих премій можливе лише при наявності відповідних бюджетних асигнувань. Отже, суд дійшов висновку, про безпідставність вказаних доводів позивача в цій частині.

Щодо доводів позивача про виплату додаткової винагороди за проходження служби у воєнний час суд вказує про їх необґрунтованість, оскільки вказані виплати здійснювалися відповідачем у відповідності до чинного законодавства. Належних та допустимих доказів зворотнього позивачем не надано. Крім того, відповідно до архівних відомостей № 1 за період з січня 2022 р. по грудень 2022 р., № 1 за період з січня 2023 р. по грудень 2023 р. та № 1 за період з січня 2024 р. по 12 червня 2024 р. додаткові винагороди на період воєнного стану виплачувалися позивачу в розмірі або до 10000 гривень, або до 30000 гривень за кожний місяць періоду з 01.03.2022 по 12.06.2024 (день звільнення).

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Разом з тим частина перша статті 77 КАС України покладає на кожну сторону обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог без задоволення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи висновки суду за наслідками вирішення справи, положення ст. ст. 139, 143 КАС України, у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 2, 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.