Рішення

від 27.12.2024 по справі 580/10994/24

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 року справа № 580/10994/24

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рідзеля О.А.,

за участю:

секретаря судового засідання Мельникової О.М.,

представника позивача Недосєки І.В. (за ордером),

представника відповідача Кузьмишина О.О. (у порядку самопредставництва),

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю МБП-Тепломережа до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

06.11.2024 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю МБП-Тепломережа (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 28.10.2024 №15973/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1017285 грн. та №15977/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток в частині на суму 1311377,08 грн.

Позов мотивовано тим, що спірні рішення прийняті неправомірно та всупереч вимогам податкового законодавства України. Зокрема, висновки акту перевірки не відповідають нормам податкового законодавства, базуються на припущеннях і не підтверджуються доказами, натомість у позивача наявні всі первинні бухгалтерські документи з контрагентами щодо придбання товару та виконання будівельних робіт, які спростовують висновки контролюючого органу, що наведені в акті перевірки. Тому позивач вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

Ухвалою від 11.11.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито загальне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

02.12.2024 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що перевіркою не підтверджено реальність операцій придбання у ТОВ «Флангер» щебенево-піщаної суміші, 0-70мм та піску, що свідчить про відображення ТОВ «МБП-Тепломережа» господарських операцій у бухгалтерському обліку без фактичного їх здійснення з наступних причин: відсутність факту (джерела) законного введення в обіг ідентифікованого товару та/або його реального задекларованого виробництва; відсутність матеріально-технічної можливості перевезення (навантаження, розвантаження), відсутність складських приміщень, автотранспорту, неподання повідомлення за формою № 20-ОПП про об`єкти оподаткування, за даними фінансового звіту суб`єкта малого підприємництва основні засоби відсутні; відсутність придбання щебнево-піщаної суміші 0-70мм та піску в необхідної кількості за даними ЄРПН. Свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Флангер» від 07.02.2019 №200448525 анульовано 15.07.2021, за відсутністю поставок та ненадання декларацій протягом 12 послідовних податкових місяців.

Також, встановлено неможливість виконання будівельних робіт, виходячи із наявної чисельності працівників, одночасно на різних об`єктах та в різних районах, областях країни (Київська область, Дніпропетровська область, Харківська область, Черкаська область, м.Київ).

В ході аналізу походження будівельних матеріалів, які відображені в акті виконаних робіт за листопад 2019 року встановлено відсутність придбання частини матеріалів. Такі матеріали як «Готова піщано-щебенева суміш №1, розмір зерен понад 0 до 70 мм, склали 2325,1976м.куб., тоді як, за даними ЄРПН ТОВ «Флангер» придбано у листопаді 2019 року вказані матеріали в кількості 667,5 т.

Відсутність у ТОВ «ФЛАНГЕР» трудового ресурсу з відповідним рівнем освіти, кваліфікації, професійних знань, фахової належності персоналу, в зв`язку з чим неможливо підтвердити реальність господарських операцій з реалізації товарів та надання робіт, послуг.

Отже, перевіркою не підтверджено реальність відображених у бухгалтерському обліку господарських операцій, а саме надання ТОВ «Флангер» субпідрядних робіт ТОВ «МБК-Тепломережа» за 2019 на загальну суму 3768726,94 грн., з них за півріччя 2019 року на суму 154961,66 грн.

Крім того, перевіркою не підтверджено реальність відображених у бухгалтерському обліку операцій з ФОП ОСОБА_1 щодо придбання у травні 2020 року матеріалів, а саме: стовпу дерев`яного, стрілки дерев`яної, стакану металевого на суму 30600 грн. Також, перевіркою встановлено: не відповідність актів приймання виконаних будівельних робіт по ФОП ОСОБА_1 вимогам до первинного бухгалтерського документу згідно ст. 9 Закону №996; неможливість реального здійснення ФОП ОСОБА_1 господарських операцій з виконання робіт по будівництву та реконструкції об`єктів визначених договорами субпідряду з ТОВ «МБП-Тепломережа», шо свідчить про складання ФОП ОСОБА_1 первинних бухгалтерських документів без фактичного здійснення господарських операцій, відображення ТОВ «МБП-Тепломережа» в бухгалтерському обліку товариства документів по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_1 без здійснення реальних господарських операцій, з метою зменшення сплати податку на прибуток до бюджету.

Усною ухвалою від 10.12.2024, внесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив судовий розгляд справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

Позивач зареєстрований юридичною особою 23.05.1997 (код ЄДРПОУ 14180891).

Службовими особами ГУ ДПС у Черкаській області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2018 до 30.06.2024.

Результати перевірки оформлені актом від 09.10.2024 №12642/23-00-07-01-01/14180891 (далі акт перевірки).

Згідно з висновками акту перевірки ГУ ДПС у Черкаській області встановлено порушення позивачем вимог, зокрема:

- п.44.1., 44.2, 44.6 ст. 44, п.п.134.1.1 п. 134.1 ст.134, п.п. 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 Податкового кодексу України, ст.ст.1, 3, 9 Закону України від 16.07.1999 №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1143750,00 грн.;

- п.44.1., 44.2, 44.6 ст. 44, п.187.9 ст.187, п.198.1, 198.5, ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено на додану вартість на загальну суму 1123102 грн. за вересень-грудень 20198 року, листопад 2022 року та завищено ПДВ за березень 2023 року на суму 303141 грн.

На підставі висновків вищевказаного акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 28.10.2024:

- №15973/23-00-07-01-01 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 1024032,00 грн. (819961,00 грн. основний платіж та 204071,00 грн. штрафні санкції);

- №15977/23-00-07-01-01 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1359324,00 грн. (1143750,00 грн. основний платіж та 215574,00 грн. штрафні санкції).

№8239/23-00-07-01-01, яким ТОВ «Неон АЗС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток, в розмірі 1821823,00 грн, з яких 1458448,00 грн. за податковим зобов`язанням, та 363375,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);

№8240/23-00-07-01-01, яким ТОВ «Неон АЗС» збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 510872,00 грн, з яких 410794,00 грн. за податковим зобов`язанням, та 100078,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

Не погоджуючись із вказаними рішеннями, позивач звернувся в суд з цим позовом.

Для вирішення спору суд врахував норми ПК України в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п.198.1. ст.198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту згідно з п.198.2. ст.198 ПК України вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов`язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об`єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень Верховний Суд у постанові від 19.07.2019 у справі №823/128/16 дійшов висновку, що умовами реалізації права платника на податковий кредит, а також на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства. При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Такі висновки Верховного Суду відповідно до ч.5 ст.242 КАС України обов`язкові для врахування судом першої інстанції.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з ч.1 ст.9 Закону України 16 липня 1999 року № 996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 ст.9 Закону №996-XIV первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах відповідно до ч.3 ст.9 Закону №996-XIV, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на кінець останнього дня кожного місяця. Права і обов`язки сторін, які виникають за результатами здійснення господарської операції, оформленої первинним документом відповідно до вимог цього Закону, не залежать від факту відображення її в регістрах та на рахунках бухгалтерського обліку.

Частинами 4-9 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що регістри бухгалтерського обліку повинні мати назву, період реєстрації господарських операцій, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.

Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку з використанням електронних засобів оброблення інформації підприємство зобов`язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами.

Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.

Копії первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами. Обов`язковим є складання реєстру документів, що вилучаються у порядку, встановленому законодавством.

Щодо правовідносин з ФОП ОСОБА_1 , суд зазначає таке.

Між ТОВ «МБП-Тепломережа» (Генпідрядник) та ФОП ОСОБА_1 (субпідрядник) було укладено договори, а саме:

- Договір субпідряду № 09/11-2018 від 08.11.2018, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів по об`єкту: «Реконструкція гідротехнічних споруд із створенням систем зворотного водопостачання Національного дендрологічного парку «Софіївка», відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та санітарного стану р. Кам`янка, проведення благоустрою території в пониззі р. Кам`янка» (коригування) мостові переходи, здати виконані роботи Генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти виявлені в ході приймання робіт, а ОСОБА_2 зобов`язується належним чином прийняти виконані роботи та оплатити за них визначену Договором вартість.

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ФОП ОСОБА_1 роботи на загальну суму 373060,90 грн. в т. ч. ПДВ.

- Договір субпідряду №15/11-2018 від 15.11.2018, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів по об`єкту: «Будівництво комплексу об`єктів на території Національного дендрологічного парку «Софіївка». Міст-дуга. Міст Яцухасі. Ворота Торії.», здати виконані роботи Генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти виявлені в ході приймання робіт, а ОСОБА_2 зобов`язується належним чином прийняти виконані роботи та оплатити за них визначену Договором вартість.

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ФОП ОСОБА_1 роботи на загальну суму 347943,87 грн. в т. ч. ПДВ.

- Договір субпідряду №17/06-21 від 17.06.2021, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів по об`єкту: «Будівництво об`єктів на території Національного дендрологічного парку «Софіївка». Будівництво порталів. Монтаж декоративних елементів.», здати виконані роботи Генпідряднику, ліквідувати недоробки і дефекти виявлені в ході приймання робіт, а ОСОБА_2 зобов`язується належним чином прийняти виконані роботи та оплатити за них визначену Договором вартість.

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ФОП ОСОБА_1 роботи на загальну суму 1267155,79 грн. в т. ч. ПДВ.

На підтвердження виконання робіт за вищевказаними договорами під час перевірки були надані довідки про вартість виконаних робіт та витрати (форми КБ-3), акти приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), а саме:

- за листопад 2018 року від 28.12.2018 (Мостові переходи) на суму 108090,06 грн. без ПДВ;

- за грудень 2019 року від 19.12.2019 (Мостові переходи) на суму 264970,84 грн. без ПДВ;

- за листопад 2018 року від 28.12.2018 (Міст дуга. Міст Яцухасі. Ворота Торії) на суму 220403,53 грн. без ПДВ;

- за грудень 2019 року від 20.12.2019 (Міст дуга. Міст Яцухасі. Ворота Торії) на суму 127540,34 грн. без ПДВ;

- за листопад 2021 року від 30.11.2021 (Будівництво об`єктів на території НДП "Софіївка") на суму 968973,36 грн. без ПДВ;

- за грудень 2021 року від 10.12.2021 (Будівництво об`єктів на території НДП "Софіївка") на суму 298182,43 грн. без ПДВ.

Суд встановив, що вказані акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис виконаних робіт, їх вартість тощо, що дозволяє встановити змість господарської операції.

Також, відповідно до договору субпідряду №25/03-2020 від 25.03.2020 Генпідрядник доручає, а субпідрядник зобов`язується виготовити власними силами з власних матеріалів вказівні стовпи по об`єкту: «Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану та благоустрою водойми с. Синиця Христинівського району Черкаської області».

На виконання умов договору складено, підписано та скріплено печатками сторін видаткову накладну від 04.05.2020 №04.05 на загальну суму 30600,00 грн. з номенклатурою товарів стовп дерев`яний, стрілка дерев`яна, стакан металевий.

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаними договорами субпідряду, довів зміну власного майнового стану, пов`язану з правочинами.

Щодо правовідносин з ТОВ «Флангер», суд зазначає таке.

Між ТОВ «МБП-Тепломережа» (Генпідрядник) та ТОВ «Флангер» (Субпідрядник) було укладено Договір субпідряду від 07.05.2019 №07/05-2019, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів та матеріалів Генпідрядника роботи по об`єкту: «Будівництво комплексу об`єктів на території Національного дендрологічного парку «Софіївка». Благоустрій.».

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ТОВ «ФЛАНГЕР» роботи на суму 185,95399 тис. грн. в т. ч. ПДВ за червень 2019 року та на суму 1746658,33 грн. в т.ч. ПДВ за грудень 2019 року.

На виконання умов вказаного договору позивачем надано:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) за червень 2019 року на загальну на суму 185,95399 тис. грн. в т.ч. ПДВ - 30,99233 тис. грн.;

- акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2019 року (форма №КБ-2в) на суму 185953,99 грн. в т.ч. ПДВ.

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форми №КБ-3) за грудень 2019 року на суму 1746658,33 грн. в т.ч. ПДВ;

- акт приймання виконаних робіт будівельних робіт за грудень 2019 року (форма №КБ-2в) на суму 1746658,33 грн. в т.ч. ПДВ.

Також, між ТОВ «МБП-Тепломережа» (Генпідрядник) та ТОВ «Флангер» (Субпідрядник) було укладено договір субпідряду від 18.10.2019 №18/10-2019, відповідно до якого Генпідрядник доручає, а Субпідрядник зобов`язується виконати власними силами з власних матеріалів та матеріалів Генпідрядника роботи по об`єкту: «Роботи, пов`язані з поліпшенням технічного стану а благоустрою водойми с. Синиця Христинівського району Черкаської області.».

На виконання умов даного договору ТОВ «МБП-ТЕПЛОМЕРЕЖА» отримало від ТОВ «ФЛАНГЕР» роботи на загальну суму 2495,7 тис. грн. в т. ч. ПДВ.

На підтвердження виконання вказаних робіт позивачем надано:

- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (форма №КБ-3) за листопад 2019 року на суму 2495700,00 грн. в т.ч. ПДВ 415950,00 грн.;

- акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2019 року (форма №КБ-2в) на суму 2495700,00 грн. в т.ч. ПДВ 415950,00 грн.

Суд встановив, що вказані акти скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис виконаних робіт, їх вартість тощо, що дозволяє встановити змість господарської операції.

Також, між ТОВ «МБП-Тепломережа» (Покупець) та ТОВ «Флангер» (Продавець) укладено договір поставки №1 від 01.04.2019, згідно умов якого ТОВ «Флангер» зобов`язується відпустити ТОВ «МБП-Тепломережа» щебінь різних фракцій та надати послуги вантажного автотранспорту, а Покупець прийняти і оплатити їх по ціні та на умовах, згідно даного Договору.

Відповідно до видаткових накладних від 10.04.2019 №5 та від 02.05.2019 №1/05, ТОВ «Флангер» відвантажило в квітні 2019 року щебенево-піщаної суміші 0-70мм в кількості 300 т на суму 83750 грн. (без ПДВ) та піску в кількості 200 т на суму 58333,33 грн. (без ПДВ), та в травні 2019 року щебенево-піщаної суміші 0-70мм в кількості 300 т на суму 83750 грн. (без ПДВ) та піску в кількості 200 т на суму 58333,33 грн. (без ПДВ) та в грудні 2019 року щебенево-піщаної суміші 0-70мм в кількості 116 т на суму 16240,00 грн. (без ПДВ).

Видаткові накладні скріплені печатками сторін договору, підписані їх уповноваженими особами, а також містять опис поставленого товару, його кількість та вартість, що дозволяє встановити змість господарської операції.

Отже, позивач підтвердив формування витрат за вищевказаними договорами субпідряду та поставки, довів зміну власного майнового стану, пов`язану з правочинами.

Для вирішення спору суд врахував висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постановах від 27 лютого 2020 року (справи № 813/7081/14, № 814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17), які обов`язкові для врахування судом відповідно до ч.5 ст.242 КАС України.

У вказаних рішеннях зазначено, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.

При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Також суд врахував висновки Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №815/3526/17 відповідно до яких норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Крім того, відповідно до висновків Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі №814/937/15 відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).

Отже, висновки акту перевірки з посиланням на податкову інформацію стосовно відсутності у контрагентів позивача основних засобів, трудових ресурсів, суд вважає необґрунтованим доказом відсутності здійснення вищевказаних господарських операцій.

Більш того, жодних доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надано.

Стосовно доводів відповідача про відсутність належних доказів перевезення будівельних матеріалів (щебню, піску), суд враховує висновки Верховного Суду у постанові від 02 березня 2023 у справі №804/644/16, відповідно до яких наявність або відсутність ТТН та недоліки у їх оформленні не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу ТМЦ, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. Крім того, ТТН є доказом факту перевезення (переміщення) товару, тому є обов`язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення, натомість факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього має підтверджуватись видатковою накладною.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю (висновки Верховного Суду у постанові від 08.05.2018 у справі №814/937/15).

Відповідно до визначень, наведених у ст.1 Закону №996-ХІV: економічна вигода потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів; господарська операція дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Отже правові наслідки у вигляді виникнення у покупця права на формування відповідних сум податкових вигод (валових витрат та податкового кредиту) виникають за наявності сукупності таких обставин та підстав, зокрема:

- фактичного (реального) здійснення оподатковуваних операцій;

- документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю юридично значимих (дійсних) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду;

- наявності у сторін спеціальної податкової правосуб`єктності;

- наявності у покупця належним чином складеної податкової накладної;

- наявності ділової мети, розумних економічних причин для здійснення господарської операції. За певних інших обставин документи можуть свідчити про існування господарських операцій, які за формою (зовнішнім вираженням) можуть підпадати під визначення реальних і таких, що зумовлюють зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу суб`єкта господарювання.

Враховуючи те, що судом встановлено та підтверджено матеріалами справи рух активів у процесі здійснення господарських операцій, наявність у позивача та його контрагентів податкової правосуб`єктності учасників господарської операції станом на час вчинення та виконання правочинів, встановлено зв`язок між укладеними договорами та господарською діяльністю платників податків, витрати підтверджені первинними документами, суд вважає встановленим факт здійснення господарських операцій,

Тому суд дійшов висновку про відсутність сукупності достатніх обставин вважати, що не мали реального характеру господарські операції позивача з вищевказаними контрагентами, на підставі яких позивач включив суми коштів у витрати.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено, що правовідносини між позивачем та вищевказаними контрагентами оформлені належним чином, тобто їх реальність підтверджується належно складеними первинними бухгалтерськими документами, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню у заявлених позивачем частинах.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому суд дійшов висновку, що сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно у розмірі 30280,00 грн.

Суд також враховує, що позивача у позовній заяві повідомив, що орієнтовний розмір витрат на правничу допомогу становить 35000,00 грн.

Відповідно до ч.ч.3-5 ст.143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Отже, у разі подання позивачем доказів понесених судових витрат на правничу допомогу, це питання буде вирішене у вищевказаному порядку.

Керуючись ст. 6, 9, 14, 139-143, 241-246, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов товариства з обмеженою відповідальністю МБП-Тепломережа задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області від 28.10.2024:

№15973/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 1017285,00 грн. (один мільйон сімнадцять тисяч двісті вісімдесят п`ять гривень 00 коп.);

№15977/23-00-07-01-01 в частині збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 1311377,08 грн. (один мільйон триста одинадцять тисяч триста сімдесят сім гривень 08 коп.).

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю МБП-Тепломережа судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 30280,00 грн. (тридцять тисяч двісті вісімдесят гривень 00 коп.).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Учасники справи:

1) позивач товариство з обмеженою відповідальністю МБП-Тепломережа (20001, Черкаська обл., Уманський р-н, м. Христинівка, вул. Ювілейна, буд.14, код ЄДРПОУ 14180891);

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18001, м. Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235, код ЄДРПОУ 44131663).

Повне судове рішення виготовлено 03.01.2025.

Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ