Постанова

від 15.01.2025 по справі 400/5971/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5971/24

Головуючий в 1 інстанції: Птичкіна В.В. Дата і місце ухвалення: 30.10.2024р., м. Миколаїв Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26.04.2024р. №154450008303 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , період роботи у колективному сільськогосподарському підприємстві «Чорноморівське», код юридичної особи 05525799, з 20.09.1994р. по 10.07.2000р. та період з 11.09.2000р. по 02.03.2001р. на підставі записів у трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.08.1981р.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Миколаївській області призначити, здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07 травня 2023 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що він має статус внутрішньо переміщеної особи та за місцем свого фактичного проживання 18.04.2024р. звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26.04.2024р. №154450008303 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного страхового стажу 30 років. Таке рішення позивач вважає незаконним та зазначав, що до його страхового стажу територіальним органом ПФУ протиправно не зараховано період роботи у КСП «Чорноморівське» з 20.09.1994р. по 10.07.2000р. та період з 11.09.2000р. по 02.03.2001р., записи про які містяться у трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.08.1981р. Всі записи в трудовій книжці здійснені належним чином із заповненням всіх необхідних полів, зазначені підстави та проставлені печатки. ОСОБА_1 стверджував, що його право на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26.04.2024р. №154450008308 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи, відображені в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.08.1981р., а саме: періоди роботи з 20.09.1994р. до 10.07.2000р. та з 11.09.2000р. до 02.03.2001р.

Зобов`язано ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплатити з 07.05.2024р. ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1937,92 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням в частині задоволення позову ГУ ПФУ в Одеській області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення від 30.10.2024р. з ухваленням по справі нового судового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 .

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні спору судом першої інстанції не вірно визначено суб`єкта владних повноважень, який зобов`язаний зарахувати до страхового стажу певний період роботи та призначити і виплатити ОСОБА_1 пенсію за віком. Органом, який приймав рішення за заявою ОСОБА_1 про призначення пенсії, за принципом екстериторіальності розгляду заяв, визначено ГУ ПФУ в Миколаївській області. Таким чином, саме ГУ ПФУ в Миколаївській області є спеціально уповноваженим органом державної влади, що здійснює повноваження з визначення наявності у позивача права на призначення пенсії за віком. ГУ ПФУ в Одеській області не приймало рішення за заявою позивача та не є відповідальним за опрацювання відповідної заяви.

Також апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням відповідача на те, що оскільки трудова книжка ОСОБА_1 заповнена з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема, в ній відсутні номери та повні дати документів, на підставі яких внесені записи щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів), тому до страхового стажу позивача правомірно не зараховано період роботи з 20.09.1994р. по 10.07.2000р. Крім того, в реєстрі застрахованих осіб відсутні дані про період роботи ОСОБА_1 з 11.09.2000р. до 02.03.2001р., у зв`язку з чим територіальним органом ПФУ правомірно не зараховано відповідний період до страхового стажу позивача.

ОСОБА_1 також подав апеляційну скаргу на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року в частині зобов`язання ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплатити йому пенсію за віком з 07.05.2024р., в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просить змінити оскаржуване рішення у відповідній частині та зобов`язати ГУ ПФУ в Одеській області призначити та виплатити йому з 07.05.2023р. пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає, що при вирішенні питання з якої дати ОСОБА_1 підлягає призначенню пенсія за віком судом першої інстанції правомірно враховано положення підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку. Однак, судом помилково зазначено, що пенсію позивачу належить призначити з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час як таким днем є 07.05.2023р.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів доходить наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 11.03.2024р. №5111-5003156271. Зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 .

При досягненні 60-річного віку ОСОБА_1 18.04.2024р. звернувся до ГУ ПФУ в Одеській області із заявою про призначення пенсії за віком на підставі ч.1 ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

До вказаної заяви ОСОБА_1 додав: паспорт громадянина України; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; трудову книжку; військовий квиток; документи про освіту; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Відповідно до п.п.4.1 та 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005р. №22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005р. за №1566/11846, заяву позивача за принципом екстериторіальності передано для розгляду до ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Рішенням ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26.04.2024р. №154450008303 відмовлено в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком у зв`язку з відсутністю у нього необхідного страхового стажу, визначеного Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (30 років).

Зокрема, у вказаному рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 28 років 02 місяці 19 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 03.08.1981р.:

з 20.09.1994р. до 10.07.2000р., оскільки в підставах внесення записів щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) відсутні номери та повні дати документів. Необхідно надати довідки щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання;

з 11.09.2000р. до 02.03.2001р., оскільки відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб.

Дата, з якої ОСОБА_1 матиме право на пенсійну виплату, 07.05.2026р.

Не погоджуючись з правомірністю рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 звернулася з даним позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позов, виходив з того, що органом ПФУ неправомірно відмовлено в зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду його роботи з 20.09.1994р. до 10.07.2000р. у КСП «Чорноморівське», зазначивши, що відповідні відомості містяться в трудовій книжці, наданій позивачем, в той час як подання інших документів, окрім трудової книжки, для підтвердження трудового стажу з метою призначення пенсії здійснюється виключно у випадку, якщо в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Суд зазначив, що обов`язок щодо внесення достовірних відомостей про працівника під час заповнення трудової книжки покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, а тому наявність певних недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу останнього періодів роботи згідно з записами в трудовій книжці, виконаними у відповідності до вимог Інструкції №58. Також, за висновками суду, ГУ ПФУ в Миколаївській області протиправно не враховано до страхового стажу період роботи з 11.09.2000р. до 02.03.2001р., з посиланням на відсутність даних в реєстрі застрахованих осіб, оскільки зазначені періоди підтверджується трудовою книжкою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у відповідній частині виходячи з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004р. (далі - Закон №1058-IV).

Відповідно до ст.9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно ч.1 ст.26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.

Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії. (ч.4 ст.26 Закону №1058-IV)

Частиною першою статті 24 Закону №1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно ч.2, ч.4 ст.24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію вказаної норми Закону №1788-ХІІ Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993р. №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Пунктами 1 та 2 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. (п.20 Порядку №637)

Аналіз наведених норм права свідчить про те, що законодавством України встановлено пріоритетність записів у трудовій книжці перед відомостями у первинних документах.

Сторонами у справі не заперечується, що разом із заявою про призначення пенсії ОСОБА_1 надав органу ПФУ трудову книжку НОМЕР_1 від 03.08.1981р., в якій містяться записи про період його роботи з у колективному сільськогосподарському підприємстві «Чорноморівське» з 20.09.1994р. по 10.07.2000р. та період з 11.09.2000р. по 02.03.2001р.

Відмовляючи у зарахуванні цих періодів до страхового стажу позивача пенсійний орган послався на те, що в підставах внесення записів щодо встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві та його виконання (кількість відпрацьованих вихододнів) відсутні номери та повні дати документів, а відомості за період з 11.09.2000р. до 02.03.2001р. відсутні дані в реєстрі застрахованих осіб.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість таких посилань ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Так, у постанові від 21.02.2018р. у справі №687/975/17 Верховний Суд сформулював правову позицію, згідно якої на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації і вказані обставини не можуть бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Верховний Суд у постанові від 24 травня 2018 року у справі №490/12392/16-а (провадження № К/9901/2310/18) висловив позицію про те, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» №301 від 27.04.1993р. відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Таким чином, недотримання правил ведення трудової книжки не може мати негативні наслідки для особи, щодо якої внесені такі відомості.

Доказів визнання недостовірними записів у трудовій книжці щодо вказаних в ній періодів роботи відповідачами суду не надано.

Трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

Підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Приймаючи спірне рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Підставою для неврахування періоду роботи може бути лише встановлений факт того, що особа не працювала або не перебувала на посаді (посадах) у спірному періоді, тоді як у досліджуваних правовідносинах такий факт не встановлено. Таке рішення пенсійного органу не є обґрунтованим, адже не базується на документально встановлених обставинах.

Зазначена пенсійним органом підстава для неврахування періодів роботи ОСОБА_1 зазначених у наданій ним трудовій книжці, до загального страхового стажу носить суто формальний характер.

Більше того, частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV органам Пенсійного фонду надано право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Отже, у разі сумніву органу, що призначає пенсію, у належності та обґрунтованості поданих заявником документів, в нього є право перевірити надані заявником документи шляхом звернення до установ, підприємств, організацій, де працював заявник, із відповідними запитами. Проте, відповідачем не здійснено жодних дій, спрямованих на отримання відомостей, додаткових документів, на підставі яких можна було б додатково підтвердити страховий стаж ОСОБА_1 .

На підставі викладеного у сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність рішення ГУ ПФУ в Миколаївській області від 26.04.2024р. №154450008303 та його скасування.

Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії за віком ГУ ПФУ в Миколаївській області виходило з того, що позивачу не вистачає 1 року 9 місяців 11 днів страхового стажу.

Оскільки зазначені в трудовій книжці спірні періоди роботи позивача становлять сумарно 6 років 3 місяців 11 днів, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про достатність у ОСОБА_1 страхового стажу 30 років для призначення йому пенсії за віком.

Поряд з цим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про покладення зобов`язань щодо зарахування спірних періодів роботи до страхового стажу позивача та призначення йому пенсії за віком саме на ГУ ПФУ в Одеській області. Колегія суддів виходить з наступного.

Згідно частини першої статті 44 Закону №1058-IV звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року №25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за №339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ №25-1).

Зміни, внесені до Порядку №22-1 на підставі Постанови правління ПФУ №25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальності при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.

Запроваджена у зв`язку із змінами, внесеними до Порядку №22-1, процедура передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.

Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв`язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.

Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про призначення (перерахунок) пенсії, подається заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.

Згідно пункту 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.

Пунктом 4.3 розділу ІV Порядку №22-1 визначено, що рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов`язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.

Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

За приписами пункту 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.

Аналіз наведених вище положень Порядку №22-1 свідчить про наступне:

- сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення (перерахунок) пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив`язки до території;

- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду України), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду України), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії;

- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду України) за місцем фактичного проживання/перебування особи.

Враховуючи вимоги Порядку №22-1, органом, що приймав рішення за заявою позивача про призначення пенсії визначено ГУ ПФУ в Миколаївській області.

Отже, з огляду на приписи пунктів 4.2, 4.10 розділу ІV Порядку №22-1 належним відповідачем у правовідносинах щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії є ГУ ПФУ в Миколаївській області, яке за принципом екстериторіальності розглядало заяву про призначення пенсії та прийняло спірне рішення про відмову в її призначенні.

ГУ ПФУ в Одеській області не приймало рішення по суті заяви позивача про призначення пенсії, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду ГУ ПФУ в Миколаївській області і саме його рішення скасовано в судовому порядку, відтак на останнього має бути покладено й обов`язок відновлення порушених прав позивача.

Що ж до дати, з якої підлягає призначенню пенсія ОСОБА_1 , то при вирішенні спору судом першої інстанції правомірно застосовано положення підпункту 14-6.2 пункту 14-6 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, для осіб, які проживають/проживали на території, на якій ведуться (велися) бойові дії, та/або на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, у разі якщо звернення за призначенням пенсії відбулося в період дії воєнного стану в Україні та протягом трьох місяців після його припинення або скасування, за умови що передбачений частиною першою статті 45 цього Закону строк звернення за призначенням відповідної пенсії не сплив станом на 24 лютого 2022 року, пенсія призначається за віком - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

Однак, судом помилково зазначено, що пенсію позивачу належить призначити з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку ІНФОРМАЦІЯ_2 , в той час як таким днем є 07.05.2023р.

Колегія суддів презюмує, що у даному випадку судом допущено описку щодо дати, з якої ОСОБА_1 має бути призначена пенсія. Однак, враховуючи відсутність в матеріалах справи відповідної ухвали суду про виправлення описки, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції у відповідній частині.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів вважає, що постановлене Миколаївським окружним адміністративним судом рішення від 30.10.2024р. підлягає зміні в частині визначення ГУ ПФУ в Миколаївській області органом, на якого має бути покладений обов`язок щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 спірних періодів його роботи, відображених в трудовій книжці НОМЕР_1 від 03.08.1981р., а також призначення та виплати саме з 07.05.2023р. ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, апеляційна скарга ГУ ПФУ в Одеській області підлягає частковому задоволенню, а скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити.

При зверненні з апеляційною скаргою позивачем сплачено 1816,80 грн. судового збору, а тому вказана сума, на підставі ч.1, ч.6 ст.139 КАС України, підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Миколаївській області

Оскільки дана справа, у відповідності до п.3 ч.6 ст.12 КАС України, є справою незначної складності та розглядалася судом першої інстанції за правилами спрощеного позовного провадження, тому постанова суду апеляційної інстанції, відповідно до ч.5 ст.328 КАС України, в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст.315, ст.ст. 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області задовольнити частково.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року змінити, зазначивши в абзацах третьому та четвертому його резолютивної частини органом, на якого покладено обов`язок зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи, призначення та виплати йому пенсії за віком - Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області.

Зазначити в абзаці четвертому резолютивної частини рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року, що пенсія ОСОБА_1 підлягає призначенню та виплаті з 07 травня 2023 року.

В іншій частині рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2024 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (код ЄДРПОУ 13844159) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) 1816,80 грн. (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень 80 копійок) судового збору, сплаченого при поданні апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлений 15 січня 2025 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук