Постанова

від 15.01.2025 по справі 300/8767/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 січня 2025 рокуЛьвівСправа № 300/8767/23 пров. № А/857/15388/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Сеника Р.П.,

суддів Онишкевича Т.В., Судової-Хомюк Н.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Гарант», Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №300/8767/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-ГАРАНТ» до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,

суддя у І інстанції Чуприна О.В.,

дата ухвалення рішення 24.05.2024,

місце ухвалення рішення м. Івано-Франківськ,

дата складення повного тексту рішення не зазначено, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК-ГАРАНТ» (далі апелянт 1, позивач, ТОВ «ТБК-ГАРАНТ») звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (далі апелянт 2, відповідач, ГУ ДПС в Івано-Франківській області) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення за №0141370410 від 04.12.2023 (далі - ППР).

Підставою звернення позивача із вказаним позовом є протиправна, на думку позивача, кваліфікація ГУ ДПС в Івано-Франківській області, складу податкового правопорушення за наслідками проведення камеральної перевірки даних товариства та прийняття податкового повідомлення-рішення за №0141370410 від 04.12.2023, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в загальній сумі 62946,80 гривень.

Позовні вимоги, серед іншого, мотивовано тим, що Законом України від 12.05.2022 №2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» (далі Закон №2260-ІХ), який набрав чинності 27.05.2022, внесені зміни до пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України). Так, пунктом 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України законодавець передбачив, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Зокрема, згідно з підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, в разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Водночас, звільнення від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних передбачено лише для платників податків щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (тобто до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану») за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15.07.2022.

Крім того, Законом України від 12.01.2023 за №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (далі Закон №2876-ІХ), який набрав чинності 08.02.2023, збільшено тривалість граничного строку реєстрації податкової накладної, залежно від дня її складення та зменшено відсоткові розміри ставок штрафу за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись, а на момент винесення ППР (04.12.2023) вже набули чинності зміни, внесені Законом України від 12.01.2023 за №2876-ІХ до ПК України в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пунктами 89 та 90, які, зокрема, пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних.

На переконання позивача, контролюючий орган помилково застосував санкції у розмірі 40, 30%, 20%, 10% на підставі пункту 1201.1 статті 1201 ПК України, в той час, як застосуванню підлягає пункт 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, де визначена відповідальність платника податків у розмірах 2%, 5%, 10%, 15% відповідно.

ТОВ «ТБК-ГАРАНТ» зазначає про те, що строк реєстрації податкових накладних, зокрема, №404 від 09.06.2022, №413 від 14.06.2022, №411 від 14.06.2022, №406 від 07.06.2022, №405 від 06.06.2022, №410 від 14.06.2022, №412 від 15.06.2022, №403 від 06.06.2022, №402 від 03.06.2022, №526 від 09.08.2022, №616 від 12.10.2022, №653 від 28.10.2022, №596 від 14.09.2022, №571 від 15.09.2022, №636 від 21.10.2022, №626 від 19.10.2022, №661 від 24.10.2022, №660 від 28.10.2022, №638 від 28.10.2022, №657 від 31.10.2022, №746 від 06.12.2022, №15 від 04.01.2023, №9 від 03.01.2023, №22 від 06.01.2023, №3 від 02.01.2023, №28 від 11.01.2023, №21 від 06.01.2023, №4 від 02.01.2023, №27 від 11.01.2023, не є пропущеним, оскільки під час воєнного стану граничними строками є 05 число місяця, для податкових накладних, що зареєстровані з 01 по 15 число попереднього місяця, та 18 число місяця для податкових накладних складених з 16 по останнє число попереднього місяця (пункт 89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України), а також зважаючи на той факт, що вони були відправлені на реєстрацію в межах операційного дня, однак квитанції про реєстрацію надіслані/отримані в наступний робочий день (пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

ТОВ «ТБК-ГАРАНТ» стверджує, що всі інші граничні строки реєстрації податкових накладних, які мають дату складання після 24.02.2022, розраховані без врахування положень пункту 89 підрозділ 2 розділу XX ПК України, визначені контролюючим органом не правильно, що призвело до застосування хибного розміру штрафних санкцій.

Додатковим обґрунтуванням протиправності оскаржуваного рішення, позивач вказав на пункт 521 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким, на переконання останнього, запроваджено звільнення від санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних під час дії карантину з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19).

За наведених підстав просив позов задовольнити і скасувати податкове повідомлення-рішення за №0141370410 від 04.12.2023.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 у справі №300/8767/23 позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області за №0141370410 від 04.12.2023, в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-ГАРАНТ» штрафу у розмірі 7 305,72 гривень (сім тисяч триста п`ять гривень сімдесят дві копійки) за затримку реєстрації податкових накладних №403 від 06.06.2022, №406 від 07.06.2022, №404 від 09.06.2022, №3 від 02.01.2023, №4 від 02.01.2023, №9 від 03.01.2023, №15 від 04.01.2023, №21 від 06.01.2023, №22 від 06.01.2023, №27 від 11.01.2023, №28 від 11.01.2023, №569 від 14.09.2022, №571 від 15.09.2022, №636 від 21.10.2022, №638 від 21.10.2022, №653 від 28.10.2022, №626 від 19.10.2022 і №657 від 31.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-ГАРАНТ» сплачений судовий збір в розмірі 645 (шістсот сорок п`ять) гривень 00 (нуль) копійок.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-ГАРАНТ» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1800 (одну тисячу вісімсот) гривень 00 (нуль) копійок.

Рішення суду першої інстанції оскаржив позивач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим та таким, що винесене з порушенням норм як матеріального, так і процесуального права.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт 1, зокрема, зазначив, що на момент складання акту камеральної перевірки та винесення спірного податкового повідомлення-рішення вже набули чинності зміни внесені Законом України від 12.01.2023 №2876-IX до Податкового кодексу України (далі ПК України), в частині доповнення підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пунктами 89 та 90, які зокрема, збільшили граничні строки для реєстрації в ЄДРПН ПН/РК та пом`якшили відповідальність платника на період дії воєнного стану.

Законом №2876-IX не визначено особливостей застосування тих чи інших положень та дати, з якої відповідні положення мають застосовуватись. Більше того, відповідно до положень пункту 11 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу).

Отже, відповідач при встановлені порушень та визначені розміру штрафу відносно ТОВ «ТБК-ГАРАНТ» за спірним ППР керувався нормами пунктів п. п. 201.10 ст. 201, розділу V ПК України та ст. 120-1 статті 120 ПК України, а не чинними на момент здійснення перевірки та винесення податкового-повідомлення рішення приписами ПК України зі змінами, внесеними Законом № 2876 IX.

Таким чином, контролюючий орган мав застосувати норму закону яка:

- діє на момент прийняття рішення та пом`якшує відповідальність платника податків;

- допускає трактування норми закону на користь платника податку;

- хоча і прийнята після моменту допущення платником «порушень», однак скасовує чи пом`якшує його відповідальність.

Однак суд першої інстанції не встановив вищевикладених обставин та неправильно застосував норми матеріального права. У зв`язку з цим, Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №300/8767/23 підлягає скасуванню в частині відмови у задоволенні позовних вимог.

Окрім цього, варто наголосити, що скасовуючи оспорюване ППР в частині, суд помилково не застосував висновки Верховного суду, викладені в у постановах від 23.10.2018 у справі № 804/3230/17 та від 06.11.2018 у справі № 813/3274/17, від 06 квітня 2021 року у справі № 11/106-05, про те, що визначення суми грошових зобов`язань та застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, і такі повноваження контролюючих органів є дискреційними.

Надаючи правову оцінку підставам відповідальності і розміру штрафної (фінансової) санкції, застосованої контролюючим органом, суд не вправі підміняти собою такий орган та приймати рішення щодо зміни підстав застосування штрафної (фінансової) санкції та визначення її розміру, адже завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади.

Отже, суд, оцінюючи правомірність винесеної ППР має чергу оцінити правомірність дій контролюючого органу з приводу застосування норм права, щодо встановленого порушення та застосованої санкції.

Здійснення правильного розрахунку штрафних санкцій не входить до компетенції судових органів, а є виключно прерогативою та дискреційними повноваженнями органів державної податкової служби. З огляду на вказане, вважаємо що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Апелянт 1 просив скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №300/8767/23 в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити

З вказаним рішенням також не погодилося Головне управління ДПС в Івано-Франківській області та подало на нього апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт 2 зазначив, що у разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган крім випадків, визначених п.102.2 ст. 102 ПК України, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податку не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Звернув увагу на те, що штрафи у розмірах, встановлених п. 90 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України застосовуються у разі порушення платником податку граничних строків реєстрації, передбачених п. 89 підрозділу 2 розділу ХХ Кодексу, по податкових накладних із датою складання починаючи з 16.01.2023. Порушення платником податку граничних строків реєстрації ПН/РК з датою складання не пізніше 15.01.2023 включно, тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених п. 120-1.1 ст. 120-1 ПК України.

Апелянт 2 також акцентував увагу на позиції Верховного Суду з цього питання, викладеній у постанові від 12.03.2024 у справі №160/13661/23.

Відповідач вказує на те, що згідно з пунктом 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 за №1246 (надалі по тексту також Порядок №1246) податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до ЄРПН у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 2001.3, 2001.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 ПК України, а також з урахуванням Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» і Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з п. 3 порядку №1246 (з врахуванням п. 69.18 ст. 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України із змінами від 13.12.2022 №2836-ІХ діючими на момент реєстрації вищезазначених податкових накладних), встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платника податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 18 години.

Тільки Законом України від 12.01.2023 №2876-ІХ «Про внесення змін до розділу ХХ Перехідні положення» ПК України (набрав чинності 08.02.2023) внесено зміни до п. 69.18 статті 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України та продовжено операційний день на період до припинення або скасування воєнного, надзвичайного стану на території України, з метою захисту прав платників, збереження та захисту даних надання електронних сервісів та приймання електронних документів від платників податків здійснюються у робочі дні з 8 години до 20 години. Операційний день для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, на який припадає граничний строк реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, триває з 0 годин 00 хвилин до 24 години 00 хвилин. При цьому, перша квитанція це електронне повідомлення, що формується у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, програмним забезпеченням контролюючого органу за результатами автоматизованої перевірки електронного документа та засвідчує факт і час отримання такого електронного документа в момент такого отримання.

Апелянт 2 покликався на те, що згідно з п. 25 Порядку №1246 передбачено, що платник податку через Електронний кабінет шляхом перегляду в режимі вільного часу має доступ до даних ЄРПН щодо складених ним чи його контрагентами податкових накладних та/або розрахунків коригування.

Вважає, що суд першої інстанції надав перевагу доводам позивача не прийнявши до уваги доказів відповідача, просив скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Апелянт 1 подав відзив на апеляційну скаргу.

Серед іншого вказав, що твердження відповідача про те, що позивачем направлено податкові накладні на реєстрацію без дотримання встановлених строків є не обґрунтованим.

Спірні податкові накладі були подані на реєстрацію в проміжку часу до 20 години останнього дня подачі податкових накладних на реєстрацію, тобто в межах операційного та з дотриманням граничних строків. Це також підтверджується копіями зображень екрану персонального комп`ютера/ планшету «screenshot» з відомостями з ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності», які містяться в матеріалах справи.

Правове значення підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України полягає в тому, що цією нормою звільнено контролюючий орган від обов`язку забезпечувати функціонування електронних сервісів після 18 години та у позаробочі дні.

Разом із тим, аналізований правовий припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей. Задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку №1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/ розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати.

Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Більше того, відповідач не заперечує факт того, що податкові накладні були надіслані на реєстрацію в проміжку часу з 18:00 до 20:00 годин (тобто в межах операційного дня). Аргументи Відповідача полягають лише в тому, що застосуванню підпункт 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким визначено тривалість дня прийому електронних документів до 18:00 години.

Однак як вірно встановив суд першої інстанції, це положення не стосується платників податків, тому вищезазначені податкові накладні були направлені на реєстрацію в межах операційного дня та без пропущення граничних строків реєстрації, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

Відповідно, підстави для накладення штрафних санкцій на Позивача - відсутні, а податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області №0141370410 від 04.12.2023 року є протиправним.

Отже, суд першої інстанції в частині задоволених позовних правильно встановив обставини справи, дослідив наявні докази, дотримався вимог матеріального та процесуального права, тому рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі №300/8767/23 в цій частині є законним та обґрунтованим. Зважаючи на це, у задоволенні апеляційної скарги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області слід відмовити.

Апелянт 2 відзиву на апеляційну скаргу не подав.

Відповідно ч. 4 ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Задовольняючи позов в частині позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем під час розгляду справи не доведено правомірність податкового повідомлення-рішення за №0141370410 від 04.12.2023 в частині застосування до «ТБК-ГАРАНТ» штрафу в розмірі 7 305,72 гривень, у зв`язку з чим останнє підлягає частковому скасуванню.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТБК-ГАРАНТ», 22.07.2015 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку у Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області, як платник податку на додану вартість.

До основного виду економічної діяльності ТОВ «ТБК-ГАРАНТ» за КВЕД 46.73 віднесено "Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням".

Також серед видів діяльності за КВЕД віднесено 47.52 «Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарно технічними виробами в спеціалізованих магазинах», 49.41 «Вантажний автомобільний транспорт», 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель», 43.99 «Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у.», 43.12 «Підготовчі роботи на будівельному майданчику», 45.31 «Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів», 45.32 «Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів», 46.71 «Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами». Коментовані обставини підтверджуються Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 26.02.2024, котрий отримано судом з відкритої (публічної) мережі Інтернет за допомогою веб сервісу «Опендатабот» (https://opendatabot.ua/).

ТОВ «ТБК-ГАРАНТ» подало в період з 17.05.2021 по 11.01.2023 до ДПС України податкові накладні (в загальній кількості 81) для їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується матеріалами справи, зокрема, квитанціями про направлення податкових накладних і не заперечується сторонами (а.с.40-93, 114-118, 144-158).

Головним державним інспектором Івано-Франківського відділу податків і зборів з юридичних осіб управління оподаткування юридичних осіб Головного управління ДПС в Івано-Франківській області Зелінською Анастасією Іванівною на підставі пункту 20.1.4 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ ПК України, у порядку пункту 76.2 статті 76 розділу ІІ ПК України, проведено камеральну перевірку ТОВ «ТБК-ГАРАНТ» щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При проведенні вказаної перевірки, посадовою особою контролюючого органу встановлено порушення товариством граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (кількість календарних днів порушення граничного терміну реєстрації ПН/РК від 1 до 254 календарних днів) в ЄРПН, встановлених статтею 201 та пунктом 89 підрозділу 2 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, з податку на додану вартість на загальну суму 349 224,30 гривень (а.с.33-35).

За результатами камеральної перевірки щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Івано-Франківській області складено акт від 23.11.2023 за №13753/09-19-04-10-15/39906006 (а.с.33-35).

На підставі коментованого акту перевірки, відповідачем прийнято повідомлення-рішення форми "Н" за №0141370410 від 04.12.2023, яким застосовано до ТОВ «ТБК-ГАРАНТ» штраф у розмірі 62 946,80 гривень (а.с.36).

Відповідно до розрахунку штрафу за порушення термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (а.с.37-38), який є додатком до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган застосував розмір штрафу за наступними ставками (а.с.37-38):

- 10% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 20 133,79 гривень

- 20% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 6 711,34 гривень;

- 30% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 28 890,96 гривень;

- 40% від суми ПДВ, які відображені у податкових накладних позивача, що несвоєчасно зареєстровані на суму 7 210,71 гривень.

Позивач, не погоджуючись із податковим повідомлення-рішенням за №0141370410 від 04.12.2023 про застосування штрафу в розмірі 62946,80 гривень, вважаючи його таким, що прийняте з порушенням вимог Податкового кодексу України, та без наявності на те обґрунтованих підстав, звернувся до суду за захистом своїх порушених прав, ставлячи вимогу про його скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд керується таким.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п. 1.1. ст. 1 ПК України).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов`язок платників податку на додану вартість забезпечити своєчасну реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пунктом 120-1.1 ст. 120-1 ПК України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкової накладної, передбаченої пунктом 201.10 статті 201 ПК України. Строк затримки реєстрації має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.

У контексті викладеного, позивач звертаючись до суду з відповідним позовом, навів основні доводи щодо протиправності спірного податкового повідомлення-рішення:

1. Контролюючий орган помилково застосував санкції у розмірі 40, 30%, 20%, 10 % на підставі пункту 120-1.1. статті 120-1 Податкового кодексу України, в той час, як застосуванню підлягає пункт 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, де визначена відповідальність платника податків у розмірах 2%, 5%, 10%, 15% відповідно.

2. Строк реєстрації податкових накладних за нижченаведеним переліком не є пропущеним, оскільки під час воєнного стану граничними строками є 05 число місяця, для податкових накладних, що зареєстровані з 01 по 15 число попереднього місяця, та 18 число місяця для податкових накладних складених з 16 по останнє число попереднього місяця (п.89 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України), а також зважаючи на той факт, що вони були відправлені на реєстрацію в межах операційного дня, однак квитанції про реєстрацію були надіслані в наступний робочий день (Пункт 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України): №404 від 09.06.2022, №413 від 14.06.2022, №411 від 14.06.2022, №406 від 07.06.2022, №405 від 06.06.2022, №410 від 14.06.2022, №412 від 15.06.2022, №403 від 06.06.2022, №402 від 03.06.2022, №526 від 09.08.2022, №616 від 12.10.2022, №653 від 28.10.2022, №596 від 14.09.2022, №571 від 15.09.2022, №636 від 21.10.2022, №626 від 19.10.2022, №661 від 24.10.2022, №660 від 28.10.2022, №638 від 28.10.2022, №657 від 31.10.2022, №746 від 06.12.2022, №15 від 04.01.2023, №9 від 03.01.2023, №22 від 06.01.2023, №3 від 02.01.2023, №28 від 11.01.2023, №21 від 06.01.2023, №4 від 02.01.2023, №27 від 11.01.2023 (а.с.40-93, 145-158)

3. Всі інші граничні строки реєстрації податкових накладних, які мають дату складання після 24.02.2022, розраховані без врахування положень пункту 89 підрозділ 2 розділу XX Податкового кодексу України, визначені контролюючим органом не правильно, що призвело до застосування хибного розміру штрафних санкцій.

18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року №533- IX (далі - Закон №533- IX).

У зв`язку із набранням чинності Закону №533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року №540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року №591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:

«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку;

порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України корона вірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.

Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у відповідний період.

Кабінет Міністрів України встановив карантин відповідно до постанови від 11 березня 2020 року №211 з 12 березня 2020 року.

Постановою від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Разом з тим, до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року №2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон №2118-IX).

Законом №2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом №2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

В подальшому Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» від 12 травня 2022 року №2260-IX (далі - Закон №2260-IX).

У зв`язку із набранням чинності 27 травня 2022 року Закону №2260-IX підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:

«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Відтак, з набранням чинності Законом №2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.

Закон №2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнив положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Законом №2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

Відповідно до нової редакції цієї норми для платників податків та контролюючих органів зупинявся перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.

З 27 травня 2022 року пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений підпунктом 69.1-1.

Згідно з новими положеннями цього підпункту платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX (набрав чинності 03 січня 2023 року) підпункт 69.1 викладено в новій редакції, зокрема відповідно до абзаців третього - п`ятого цього пункту платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо:

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року;

реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 20 липня 2022 року.

За такого правового регулювання, платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних в період дії мораторію, запровадженого пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року.

Оскільки податкове правопорушення щодо несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем реєстрації податкової накладної, а припиняється таке порушення в день фактичної реєстрації податкової накладної в ЄРПН, то у випадку коли податкова накладна/розрахунок коригування складена(ий) в період дії мораторію, а зареєстрована(ий) в ЄРПН після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків реєстрації податкових накладних застосовується за період у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.

В той же час, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року №2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Отже, якщо податкові накладні/розрахунки коригування складені платником в період з 01 лютого по 31 травня 2022 року, а зареєстровані в ЄРПН з порушенням строку після 15 липня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Апеляційний суд звертає увагу, що в період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами ПК України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу.

В розвиток цієї правової позиції Верховний Суд в постанові 07 лютого 2024 року у справі № 380/7070/23 зауважив, що держава не створила такого правового регулювання і фактичних умов, за яких платники податків могли б завчасно передбачити відповідні наслідки своєї поведінки щодо не реєстрації до 26 травня 2022 року в ЄРПН податкових накладних, складених до 24 лютого 2022 року (зі змінами до 31 січня 2022 року).

Фактично з 27 травня 2022 року усі платники, які не зареєстрували податкові накладні, граничний строк реєстрації яких припав до 23 лютого 2022 року, автоматично підлягали відповідальності.

При цьому відповідний Закон від 12 травня 2022 року №2260-ІХ був опублікований 26 травня 2022 року в умовах воєнного стану, обмеженого часу роботи електронних сервісів податкових органів та за відсутності завчасного попереднього роз`яснення змісту та наслідків прийняття цього законодавчого акта для платників податків, які були впевнені, що захищені карантинними та воєнними мораторіями на застосування штрафних санкцій.

Отже законодавець не створив умов, за яких платник податків мав можливість у розумні строки зареєструвати податкові накладні, складені до введення воєнного стану, за попередньо передбаченого підходу безумовного звільнення від відповідальності до завершення дії карантину.

Як слідує з системного аналізу норм ПК України, фактично з 27 травня 2022 року платники податків, які не зареєстрували в ЄРПН податкові накладні, складені з 1 лютого 2022 року до травня 2022 року, отримали додатковий час для їх реєстрації в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до 15 липня 2022 року, тобто близько 1,5 місяці.

Відтак, необхідний перехідний період для податкових накладних, складених по 31 січня 2022 року не був уведений в дію, не надав таким положенням законодавець й ретроспективної дії. Наведене також є проявом порушення принципу рівності податкового законодавства.

При цьому потрібно враховувати, що правові ситуації, які пов`язані з можливістю або неможливістю в період воєнного стану реєструвати податкові накладні, є за своєю суттю ідентичними як щодо податкових накладних, складених починаючи з лютого 2022 року, так і щодо тих, які були складені раніше, але не були своєчасно зареєстровані з огляду на надзвичайні обставини - ковідну пандемію та воєнний стан.

Умови юридичної відповідальності визначаються характером діяння, за яке така відповідальність установлюється. Відмінність у заходах відповідальності не може зумовлюватися «випадковими» чинниками, зокрема, недосконалістю законодавчої техніки, коли однакові за характером діяння мають різні умови покарання за них.

За подібних обставин, принцип верховенства права та заборона на дискримінацію платників податків, передбачена підпунктом 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 ПК України, вимагають застосування однакових умов притягнення до відповідальності за несвоєчасну реєстрацію всіх податкових накладних, на які до 27 травня 2022 року поширювалася дія мораторію - як «ковідного», так і «воєнного».

Зважаючи на викладене, визначальним критерієм, який має братися до уваги при вирішенні питання про відповідальність за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних після скасування з 27 травня 2022 року дії мораторіїв, є можливість виконання платником своїх зобов`язань.

При цьому всі платники повинні мати однакові умови, за яких вони можуть уникнути відповідальності шляхом реєстрації податкових накладних у відповідний перехідний період - до 15 липня 2022 року.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що контролюючим органом правомірно застосовано штрафні санкції відповідно до п. 120-1.1 статті 120-1 ПК України:

- щодо податкових накладних складених під час дії мораторію, однак зареєстрованих в ЄРПН після скасування мораторію після 26.05.2022 за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати: №354 від 17.05.2021 (дата реєстрації в ЄРПН: 02.09.2022), №763 від 30.08.2021 (28.06.2022), №762 від 30.08.2021 (11.07.2022), №1069 від 06.12.2021 (14.07.2022), №1096 від 20.12.2021 (14.07.2022), №1133 від 28.12.2021 (14.07.2022), №1134 від 29.12.2021 (13.07.2022);

- щодо податкових накладних складених з 01 лютого по 31.05.2022, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням строку після 15.07.2022, тобто, з порушенням граничного строку: №112 від 08.02.2022, №156 від 01.03.2022, №157 від 09.03.2022, №169 від 16.03.2022, №175 від 23.03.2022, №182 від 30.03.2022 (дата реєстрації цих податкових накладних в ЄРПН: 07.10.2022).

Доказів неможливості виконання відповідних зобов`язань ТОВ «ТБК-Гарант» не представлено.

Щодо застосування розміру штрафних санкцій, передбачених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, апеляційний суд зазначає таке.

Законом України від 12 січня 2023 року №2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення.

Відповідно до пункту 89 підрозділу 2 розділу XX ПК України, тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Відповідно до приписів частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

За рішенням Конституційного Суду України у справі про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, у якому визначено, що «за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Конституція України, закріпивши частиною першою статті 58 положення щодо неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, водночас передбачає їх зворотну дію в часі у випадках, коли вони пом`якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права. Тобто щодо юридичної відповідальності застосовується новий закон чи інший нормативно-правовий акт, що пом`якшує або скасовує відповідальність особи за вчинене правопорушення під час дії нормативно-правового акта, яким визначались поняття правопорушення і відповідальність за нього.»

Наведене не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом`якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути визначено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті. Тобто в нормативно-правовому акті, який пом`якшує або скасовує відповідальність юридичних осіб, має бути прямо зазначено про його зворотною дію в часі.

Водночас Закон №2876-IX, яким підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктами 89 та 90, не містить прямої вказівки про надання його нормам зворотної дії в часі, а отже його дія не розповсюджується на період до набрання ним чинності.

Зазначення в пунктах 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України «Тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні» не є та не може розцінюватись як пряма вказівка, що зазначені пункти мають зворотну дію в часі, тобто їх дія має поширюється на правовідносини, які виникли з 24 лютого 2022 року.

Вказівка про надання нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі має бути чіткою та однозначною.

Як правило, при наданні нормативно-правовому акту (чи його конкретному пункту, частині, статті) зворотної дії в часі вказується конкретна дата з якої правовідносини регулюються саме у визначений таким нормативно-правовим актом (пунктом, частиною, статтею) спосіб.

За таких обставин, можливість ретроспективного застосування положень пунктів 89 та 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України відсутня.

Крім того, відповідальність, встановлена пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України, застосовується за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу, тобто прямо пов`язана зі збільшеними строками реєстрації податкових накладних.

Податкове правопорушення у вигляді несвоєчасної реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є вчиненим з моменту закінчення граничного терміну реєстрації податкових накладних, а строк затримки їх реєстрації впливає на визначення розміру штрафної санкції.

А тому розповсюджувати дію пунктів 89, 90 на правовідносини щодо порушення строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України (до внесення змін Законом №2876-IX), є неможливим.

Відтак зменшений розмір штрафних санкцій може бути застосований лише щодо податкових накладних, складених та зареєстрованих несвоєчасно після набрання чинності Законом №2876-IX або до накладних, строк реєстрації яких не скінчився станом на день набрання чинності цим Законом (08 лютого 2023 року).

Апеляційний суд також звертає увагу на час, що положення пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України є чинними і були чинними на час застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій, а також застосовані за порушення строку, визначеного саме пунктом 201.1 статті 201 ПК України, в той час як норми пунктів 89, 90 підрозділу 2 розділу XX ПК України набрали законної сили вже після вчинення податкового правопорушення.

Так, письмовими доказами, долученими до матеріалів справи (а.с.145-158 зворот) підтверджується, що податкові накладні №402 від 03.06.2022, №412 від 15.06.2022, №411 від 14.06.2022, №413 від 14.06.2022, №410 від 14.06.2022 і №405 від 06.06.2022 подано на реєстрацію 01.07.2022 при граничному строку реєстрації 30.06.2022.

Судом першої інстанції достеменно встановлено, що факти реєстрації податкових накладних №526 від 09.08.2022 саме 05.09.2022; №616 від 12.10.2022 саме 02.11.2022; №661 від 24.10.2022 саме 18.11.2022; №660 від 28.10.2022 саме 18.11.2022; №746 від 06.12.2022 саме 04.01.2023 не заперечуються позивачем; такі факти підтверджуються відомостями акта камеральної перевірки від 23.11.2023; а позивачем не надано доказів (відомості з ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності, наявних в особистому кабінеті платника податків, як у всіх інших випадках) стосовно точного часу подання на реєстрацію таких податкових накладних).

Оскільки в межах спірних правовідносин позивач склав спірні податкові накладні позивач в період з 17.05.2021 по 11.01.2023, а зареєстрував в ЄРПН у період з 28.06.2022 по 01.03.2023 з порушенням строку, визначеного пунктом 201.1 статті 201 ПК України, апеляційний суд повністю погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність застосування контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 120-1.1 статті 120-1 ПК України.

Стосовно доводів апелянта 2 про те, що підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено окремий строк приймання електронних документів, обмежений робочими днями й визначеними годинами у межах цих днів. Тому, зазначені в акті перевірки податкові накладні/розрахунки коригування повинні були зареєстровані у робочий день з 8:00 год. до 18:00 год, у зв`язку з чим, вчинивши реєстраційні дії поза межами вказаного годинного діапазону, позивач допустив порушення.

Апеляційний суд вважає, що така позиція контролюючого органу є безпідставною, з огляду на те, що відповідач неправомірно поширює визначені законодавцем у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України обмеження щодо днів надання електронних сервісів та приймання електронних документів на визначення граничних строків реєстрації податкових накладних та безпідставно ототожнює ці строки (визначені календарними днями) та процедурні строки, в межах яких платником податку мають бути здійснені дії, спрямовані на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.

Тобто, податковий орган розцінив підпункт 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України як спеціальну норму, яка підлягає застосуванню протягом воєнного стану і яка за своєю суттю виключає застосування загальних норм щодо строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, визначених статтею 201 ПК України та Порядком № 1246.

Подібне питання вже розглядалося судом касаційної інстанції та було сформульовано правовий висновок щодо застосування підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України.

При цьому у постанові від 14 грудня 2023 року у справі № 260/5659/22 Верховний Суд вказав, що: «припис підпункту 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України не стосується порядку вчинення дій платником податків, а отже, не змінює граничних строків та порядку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в аспекті спрямованих платником дій для таких цілей.

Так, контролюючий орган вчиняє дії щодо прийняття податкових накладних/розрахунків коригування та надсилання квитанцій в інші строки та з урахуванням обмежень, введених підпунктом 69.18 пункту 69 Перехідних положень ПК України - у робочі дні з 8 години до 18 години. Тобто, такі скорочені строки вчинення дій контролюючим органом щодо прийняття електронних документів не означають одночасного обмеження платника податків щодо виконання податкового обов`язку поданням податкових накладних/розрахунків коригування на реєстрацію.

Виходячи зі співвідношення предметів регулювання підпункту 69.18 пункту 69 Перехідних положень ПК України, норм статті 201 ПК України та Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), вчиненню платником дій щодо надіслання на реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування у визначений у Порядку № 1246 строк кореспондують дії контролюючого органу щодо приймання та проведення реєстрації означених накладних відповідно до строків, установлених у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що становить належний порядок вчинення платником дій з надсилання та прийняття контролюючим органом для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування під час воєнного стану.

При цьому, задля забезпечення належної реалізації процедури реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, контролюючий орган зобов`язаний прийняти податкові накладні/розрахунки коригування, надіслані у межах граничних строків та впродовж операційного дня, визначених для платника у Порядку № 1246, та на наступний робочий день до 18 години, якщо прийняття таких податкових накладних/розрахунків коригування є неможливим у межах попереднього дня з урахуванням строків у підпункті 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, прийняти їх та зареєструвати. Іншими словами, у контролюючого органу зберігається обов`язок належного реагування на правомірні дії платника, але з урахуванням обмеженого робочого часу податкового органу згідно з підпунктом 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.»

Відповідна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 07.02.2024 у справі № 420/10441/23, від 15.08.2024 у справі №160/20076/23, від 04.12.2024 у справі « 380/3017/23.

Суд першої інстанції, проаналізувавши долучені до матеріалів справи письмові докази, вірно встановив, що податкові накладні:

- №402 від 03.06.2022, №403 від 06.06.2022, №405 від 06.06.2022, №406 від 07.06.2022, №404 від 09.06.2022, №413 від 14.06.2022, №410 від 14.06.2022, №411 від 14.06.2022, №412 від 15.06.2022 зареєстровані в ЄРПН 01.07.2022, при граничному терміні реєстрації 30.06.2022;

- №626 від 19.10.2022, №636 від 21.10.2022, №638 від 21.10.2022, №653 від 28.10.2022, №657 від 31.10.2022зареєстровані в ЄРПН 16.11.2022, при граничному терміні реєстрації 15.11.2022;

- №3 від 02.01.2023, №4 від 02.01.2023, №9 від 03.01.2023, №15 від 04.01.2023, №22 від 06.01.2023, №21 від 06.01.2023, №28 від 11.01.2023, №27 від 11.01.2023 зареєстровані в ЄРПН 01.02.2023, при граничному терміні реєстрації 31.01.2023.

Своєю чергою, із копій зображень екрану персонального комп`ютера/планшету «screenshot» з відомостями з ІКС «Єдине вікно подання електронної звітності» (особистий кабінет платника податків) встановлено, що вказані податкові накладні подані (направлені) на реєстрацію в ЄРПН в межах операційного дня, визначеного п. 3 Порядку №1246, з 08:00 год до 20:00 год.

Як вірно вказав суд першої інстанції, відповідач не заперечував факту надсилання товариством податкових накладних саме в таких конкретних годинах в проміжку часу д 18:00 до 20:00 годин, а лише вказує на те, що підлягає застосуванню підпункт 69.18 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, яким визначено тривалість дня прийому електронних документів до 18:00 години.

Відповідачем не наданого доказів того, що до позивача за результатами направлення вказаних вище податкових накладних надходило в електронному вигляді у текстовому форматі відповідних квитанцій про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

З огляду на приписи пункту 3 Порядку №1246 перелічені вище податкові накладні подані ТОВ «ТБК-ГАРАНТ» в межах операційного дня (тобто до 20:00 години) без пропущення граничних строків реєстрації, передбачених пунктом 201.10 статті 201 ПК України.

З огляду на викладене та з урахуванням встановлених фактичних обставин у цій справі, суди апеляційної інстанції дійшов обґрунтованих висновків, що застосування до позивача штрафних санкцій за порушення граничних строків реєстрації в ЄРПН №403 від 06.06.2022, №406 від 07.06.2022, №404 від 09.06.2022, №3 від 02.01.2023, №4 від 02.01.2023, №9 від 03.01.2023, №15 від 04.01.2023, №21 від 06.01.2023, №22 від 06.01.2023, №27 від 11.01.2023, №28 від 11.01.2023, №569 від 14.09.2022, №571 від 15.09.2022, №636 від 21.10.2022, №638 від 21.10.2022, №653 від 28.10.2022, №626 від 19.10.2022, №657 від 31.10.2022, - є протиправним.

Судом першої інстанції правильно констатовано, що із загального обсягу виявлених фактів несвоєчасного подання на реєстрацію податкових накладних, зафіксованих у акті перевірки (81), 29 подій реєстрації за якими оскаржуються позивачем з підстав помилковості висновків контролюючого органу, лише 18 випадків надіслання на реєстрацію знайшли своє підтвердження як такі, що поданні своєчасно.

В частині решти 11 випадків (податкові накладні №402 від 03.06.2022, №412 від 15.06.2022, №411 від 14.06.2022, №413 від 14.06.2022, №410 від 14.06.2022, №405 від 06.06.2022, №526 від 09.08.2022, №616 від 12.10.2022, №661 від 24.10.2022, №660 від 28.10.2022 і №746 від 06.12.2022.) суд не знайшов достатніх правових підстав вважати, що мало місце належне виконання платником податків свого обов`язку по своєчасному направленні на реєстрацію коментованих податкових накладних.

Крім того, апелянтами не спростовано загальної суми штрафних санкцій 7305,72 грн, які не підлягають застосуванню до позивача відповідно до спірного податкового повідомлення-рішення від 04.12.2023 ні у сторону збільшення, ні в сторону зменшення.

Апелянти оскаржуючи рішення суду першої інстанції від 24.05.2024 у відповідних частинах не покликалися на невірний розподіл судових витрат судом першої інстанції, а тому правомірність та достатність їх розподілу не спростовані та не підтверджені жодними доводами чи письмовими доказами.

Підсумовуючи викладене у сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції у повній мірі надано оцінку письмовим доказам долученим до матеріалів справи, доводам сторін та прийнято обґрунтоване рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «РуїзТорія проти Іспанії», параграфи 29 - 30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

У рішенні «Петриченко проти України» (параграф 13) Європейський суд з прав людини вказував на те, що національні суди не надали достатнього обґрунтування своїх рішень, та не розглянули відповідні доводи заявника, навіть коли ці доводи були конкретними, доречними та важливими.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Інші доводи апеляційних скарг зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст.139 КАС України судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 241, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Гарант», Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 травня 2024 року у справі № 300/8767/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. П. Сеник судді Т. В. Онишкевич Н. М. Судова-Хомюк