Ухвала

від 03.01.2025 по справі 461/10167/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/10167/24

Провадження № 1-кс/461/11/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.01.2025 року м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , представника заявника ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Ембер», в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , про скасування арешту майна,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_5 керівник Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Ембер», в інтересах якого діє адвокат ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Галицького районного суду м. Львова із клопотанням про скасування арешту майна, у якому просить:

- скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 року на майно, яке було вилучено під час обшуку 16.11.2024, а саме: копії документів щодо господарської діяльності підприємств (додаток 1 до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів, акту про отримання коштів ОСОБА_6 від юридичної особи), 2 печатки юридичних осіб з відтисками тексту «ФОП ОСОБА_7 НОМЕР_1 » та «ТзОВ Амбер Трейд Груп 45473799», незаповнені міжнародні товарно-транспортні накладні, в кількості 46 одиниць, сертифікати «Річголд» Гон Конг, 2 висновки за результатами гемодогічних об?єктів з №Д68-807 та Д68-806 від 25.11.2019, акти про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфа Ембер» Державною податковою інспекцією від 04.08.2023, акт про ненадання у визначений строк платником податків ТОВ «Альфа Ембер» документів для перевірки від 28.07.2023, 8 банківських карток («ПУМБ» № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , USB флеш накопичувач Ledger, 3 банківські картки («ПУМБ» № НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та «Ощадбанк» № НОМЕР_12 ), грошові кошти в сумі: 49 450 доларів США, 31 000 гривень, 20 злотих, 56 ЄН, 1600 Євро, угоду на поставку сировини дорогоцінного каміння ART20102024, укладену між ТОВ «Лібаба арт гелері» та ТзОВ «Трейдлогістикс», товарно - транспортні накладні на іноземній мові та 3 банківські картки «ОТП Банк» з номерами № НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , та 2 банківські картки «Приватбанку» № НОМЕР_16 , НОМЕР_17 .

- зобов`язати слідче управління Головного управління Національної поліції у Львівській області повернути вищевказане майно володільцю, а саме: ОСОБА_5 .

В обґрунтування поданого клопотання покликається на те, що в ході обшуку документи, які стосуються підприємницької діяльності, не відповідають визначеним ст. 98 КПК України критеріям речового доказу, так як не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди, не містять відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є предметами, що були об`єктами кримінально-протиправних дій та не набуті кримінально протиправним шляхом чи внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Звертає увагу, що накладення арешту на документи, які дають право на здійснення підприємницької діяльності є обмеженням у користування спеціальним правом. Звертає увагу на те, що відповідно до ухвали Галицького районного суду м.Львова від 28 листопада 2024 року задоволено клопотання про проведення обшуку в будинку АДРЕСА_1 з метою відшукання документів, ліцензій і так далі, проте, слідча суддя відмовила у наданні дозволу на відшукання крипто-гаманців, розрахункових банківських карток, грошових коштів, оскільки такі не є попередньо ідентифіковані. Всупереч цьому, сторона обвинувачення вилучила, а слідча суддя ухвалою від 28 листопада 2024 року наклала арешт на банківські картки та грошові кошти. Стверджує, що сторона обвинувачення до свого клопотання про арешт майна не додала жодного підтверджуючого документу про обгрунтованість такого.

Представник заявника адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримала з наведених у ньому підстав.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання заперечив. Вказали, що на даний час у кримінальному провадженні проводяться слідчо-розшукові дії, а тому підстав для задоволення клопотання не має. Також зазначив, що ухвала про накладення арешту на майно переглядалась апеляційним судом та була залишена без змін.

Заслухавши доводи учасників справи, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна та долучені до нього документи, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписівстатті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Кримінальне провадженняздійснюється наоснові змагальності,що передбачаєсамостійне обстоюваннястороною обвинуваченняі стороноюзахисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цимКодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч.1,2 ст.22 КПК України).

Згідно ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 2 ст. 174 КПК України).

Слідчим суддею встановлено, що відділом розслідування кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища слідчого управління ГУНП у Львівській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024140000000150 від 03 липня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 240-1 КК України.

Органом досудового розслідування встановлено, що через державний кордон України, з використанням можливо підроблених документів про походження вантажу, незаконно здійснюється перевезення (переміщення) каміння бурштину у значних розмірах. Під час виконання доручення в рамках даного кримінального провадження, встановлено осіб, які безпосередньо займаються незаконним придбанням, переробкою, перевезенням, збутом каміння бурштину та місця їх мешкання, зберігання каміння бурштину, документації, обладнання для обробки сирця каміння бурштину.

16 листопада 2024 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено: копії документів щодо господарської діяльності підприємств (додаток 1 до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів, акту про отримання коштів ОСОБА_6 від юридичної особи) 2 печатки юридичних осіб з відтисками тексту «ФОП ОСОБА_7 НОМЕР_1 » та «ТзОВ Амбер Трейд Груп 45473799», незаповнені міжнародні товарно-транспортні накладні в кількості 46 одиниць, сертифікати «Річголд» Гон Конг, 2 висновки за результатами гемодогічних об?єктів з №Д68-807 та Д68-806 від 25.11.2019, акти про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфа Ембер» Державною податковою інспекцією від 04.08.2023, акт про ненадання у визначений строк платником податків ТОВ «Альфа Ембер» документів для перевірки від 28.07.2023, 8 банківських карток («ПУМБ» № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , USB флеш накопичувач Ledger, 3 банківські картки («ПУМБ» № НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та «Ощадбанк» № НОМЕР_12 ), сервер відеонагляду «alhua», прямокутної форми, чорного кольору із зарядним пристроєм, мобільний телефон «iPhone» imei НОМЕР_18 з номером телефону НОМЕР_19 , «iPhone 14 Pro» imei НОМЕР_20 , з номером телефону НОМЕР_21 , грошові кошти в сумі: 49 450 доларів США, 31 000 гривень, 20 злотих, 56 ЄН, 1600 Євро, угоду на поставку сировини дорогоцінного каміння ART20102024 між ТОВ «Лібаба арт гелері» та ТзОВ «Трейдлогістикс», пластикові стяжки та засоби упакування (самоклеючі пакети різних розмірів та мішки).

Окрім цього, 16 листопада 2024 року на підставі ухвали слідчого судді проведено обшук транспортного засобу «VOLKSAWAGEN PASSAT B8», н.з. НОМЕР_22 , в ході якого виявлено та вилучено: товарно - транспортні накладні на іноземній мові та 5 банківських карток «ОТП Банк» з номерами № НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , «Приватбанку» № НОМЕР_16 , НОМЕР_17 .

Постановою слідчого від 16 листопада 2024 року вилучені речі, предмети та документи, визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Старший слідчий відділу розслідування кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурора Спеціалізованої екологічної прокуратури Львівської обласної прокуратури ОСОБА_9 , звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, яке було вилучене 16 листопада 2024 року в ході проведення обшуку будинку за адресою: АДРЕСА_1 та транспортного засобу «VOLKSAWAGEN PASSAT B8», н.з. НОМЕР_22 .

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28 листопада 2024 року задоволеноклопотаннястаршого слідчого відділу розслідування кримінальних правопорушень у сфері охорони навколишнього природного середовища слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_8 та накладено арешт в рамках кримінального провадження №42024140000000150 від 03 липня 2024 року, яке було вилучене 16 листопада 2024 року в ході проведення обшуків, а саме на: копії документів щодо господарської діяльності підприємств (додаток 1 до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів, акту про отримання коштів ОСОБА_6 від юридичної особи), 2 печатки юридичних осіб з відтисками тексту «ФОП ОСОБА_7 НОМЕР_1 » та «ТзОВ Амбер Трейд Груп 45473799», незаповнені міжнародні товарно-транспортні накладні, в кількості 46 одиниць, сертифікати «Річголд» Гон Конг, 2 висновки за результатами гемодогічних об?єктів з №Д68-807 та Д68-806 від 25 листопада 2019 року, акти про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфа Ембер» Державною податковою інспекцією від 04 серпня 2023 року, акт про ненадання у визначений строк платником податків ТОВ «Альфа Ембер» документів для перевірки від 28 липня 2023 року, 8 банківських карток («ПУМБ» № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , USB флеш накопичувач Ledger, 3 банківські картки («ПУМБ» № НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та «Ощадбанк» № НОМЕР_12 ), сервер відеонагляду «alhua», прямокутної форми, чорного кольору із зарядним пристроєм, мобільний телефон «iPhone» imei НОМЕР_18 з номером телефону НОМЕР_19 , «iPhone 14 Pro» imei НОМЕР_20 , з номером телефону НОМЕР_21 , грошові кошти в сумі: 49 450 доларів США, 31 000 гривень, 20 злотих, 56 ЄН, 1600 Євро, угоду на поставку сировини дорогоцінного каміння ART20102024, укладену між ТОВ «Лібаба арт гелері» та ТзОВ «Трейдлогістикс», пластикові стяжки та засоби упакування (самоклеючі пакети різних розмірів та мішки), які вилучено в ході обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , та товарно - транспортні накладні на іноземній мові та 5 банківських карток «ОТП Банк» з номерами № НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , «Приватбанку» № НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , які вилучено в ході обшуку транспортного засобу «VOLKSAWAGEN PASSAT B8», д.н.з. НОМЕР_22 .

Відповідно до положень ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходом забезпечення кримінального провадження, серед інших, є арешт майна.

Положення ч. 3 ст. 132 КПК України встановлюють те, що застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Як зазначено вище, згідно ч.ч. 1, 2, 3, 4, 10 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У даному кримінальному провадженні жодній особі, зокрема ОСОБА_5 , про підозру у вчиненні кримінального правопорушення не повідомлено.

У випадку, передбаченомупунктом 1частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Отже, аналіз наведених положень свідчить про те, що арешт може бути застосований на майно особи яка не має процесуального статусу підозрюваного у кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 148 КК України, у разі наявності достатніх підстав вважати, що для припинення кримінального правопорушення чи запобігання вчиненню іншого, припинення або запобігання протиправній поведінці підозрюваного щодо перешкоджання кримінальному провадженню, забезпечення відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, необхідно тимчасово обмежити підозрюваного у користуванні спеціальним правом, слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа мають право тимчасово вилучити документи, які посвідчують користування спеціальним правом, у законно затриманої ними особи в порядку, передбаченомустаттею 208цього Кодексу.

Тимчасово вилученими можуть бути документи, які посвідчують користування таким спеціальним правом:

1) право керування транспортним засобом або судном;

2) право полювання;

3) право на здійснення підприємницької діяльності;

4) право на володіння та носіння зброї.

2. Тимчасове обмеження у користуванні спеціальним правом може бути здійснене на підставі рішення слідчого судді під час досудового розслідування на строк не більше двох місяців.

Так, як вилучені під час обшуку документи посвідчують користування спеціальним правом на здійснення підприємницької діяльності, та у відповідності до ст. 148 КПК України можуть тимчасово обмежити законно затриманого, в порядку ст. 208 КПК України - підозрюваного, у користуванні таким правом, слідчий суддя приходить до висновку, що арешт накладений ухвалою Галицького районного суду міста Львова підлягає скасуванню, так як ОСОБА_5 немає статусу підозрюваного в рамках кримінального провадження № 42024140000000150 від 03.07.2024 року, а тому відсутні обґрунтовані підстави накладення арешту на документи.

Також, слідчим належним чином не обґрунтовано те, що вилучені під час обшуку печатки юридичних осіб з відтисками тексту «ФОП ОСОБА_7 НОМЕР_1 » та « ОСОБА_10 НОМЕР_23 », які вилучені під час обшуку житлового приміщення ОСОБА_5 мають відношення до кримінального провадження за № 42024140000000150 від 03.07.2024 року. Слідчим не надано жодних документів, з відтиском вилучених печаток, які б понесли за собою матеріальні збитки державі, третім особам, тощо чи були предметом вчинення якогось кримінально-правопорушення.

При цьому, слідчий суддя враховує, що будь-яка діяльність вказаних підприємств, в тому числі співпраця із банківськими установами, потребує зняття арешту на печатки, оскільки використання печаток надалі унеможливлюється накладеним арештом.

Також, слідчий суддя зауважує, що відповідно до ухвали Галицького районного суду міста Львова від 28.11.2024 року було задоволено клопотання про проведення обшуку, в будинку АДРЕСА_1 з метою відшукання документів, ліцензій і так далі.

Проте слідча суддя Галицького районного суду міста Львова відмовила у наданні дозволу на відшукання крипто-гаманців, розрахункових банківських карток, грошових коштів, оскільки такі не є попередньо ідентифікованими.

Всупереч цьому, сторона обвинувачення в ході обшуку вилучила банківські картки та грошові кошти.

Вилучені банківські картки під час обшуку 16.11.2024 року підлягають зняття арешту, оскільки вказані банківські платіжні картки лише пов`язані з рахунками, що належать держателям карток, проте, власником таких карток є банки-емітенти, що випустили картки. Так, ці платіжні засоби є особливим видом банківських розрахункових документів і призначені для оплати покупок товарів чи послуг, оплати інших зобов`язань та отримання готівки з банківських рахунків. При цьому, вилучення вищевказаних банківських платіжних карток може позбавити осіб, які цими картками користувались, можливості пролонгувати картки, а також отримувати та використовувати, зокрема, й легальні доходи (заробітну плату або соціальні виплати). Доказів проведення протиправних банківських операцій слідчому судді не надано.

При цьому слід зазначити, що інформацію про рух коштів по відповідних рахунках, що належать держателям банківських платіжних карток, орган досудового розслідування може отримати з дотриманням вимог Закону України «Про банки і банківську діяльність», шляхом здійснення тимчасового доступу до документів, які знаходяться у володінні відповідних юридичних осіб. А тому, накладення арешту на вказані банківські картки, дозвіл на відшукання яких не надавався та які були ідентифіковані під час проведення обшуку, не є виправданим та буде надмірним втручанням в права та інтереси осіб, які цими картками користувались.

Слідчому судді не надано доказів, з яких можливо встановити, що вилучені грошові кошти здобуті злочинним шляхом, в рамках кримінального провадження №42024140000000150 від 03.07.2024 року. Більше того, ухвалою про проведення обшуку не надано дозвіл на відшукання та вилучення грошових коштів.

Слід заначити, що слідчим не аргументовано які саме факти та обставини, що мають значення для даного кримінального провадження та підлягають доказуванню, можуть доводитись за рахунок вилучених грошових коштів.

Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за ціною, вищою чи нижчою за ринкову вартість, і знала або повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій з ознак, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України.

Відповідно до пунктів 1-4 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно: 1) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Натомість, такі підстави слідчим суддею під час розгляду клопотання слідчого не встановлені.

Що стосується конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи як правової підстави для накладення арешту майна, слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.5 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Як зазначалось вище, в даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 чи іншій особі підозра не повідомлялася.

Слід відзначити, що слідчий не навів у процесі провадження за цим клопотанням належних доводів щодо необхідності подальшого застосування такого обмеження щодо майна.

Відповідно до положень ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч. 1 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимогКонституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Як наведено вище, згідно ч. 1 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Крім того, слідчим суддею враховуються наступні положення.

Відповідно до статті 41 Конституції України,кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Оцінюючи обґрунтованість клопотання, враховую функції і повноваження слідчого судді визначених п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, відповідно до яких, слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Європейським судом з прав людини у справі "Смирнов проти України" було висловлено правову позицію про те, що під час вирішення питання щодо можливості утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом і правомірною метою, а з іншого вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою в кожному випадку має бути очевидна істотна причина.

У справі "Свіргунець проти України" ЄСПЛ навів висновки про те, що будь-яке втручання в мирне володіння майном має супроводжуватися процесуальними гарантіями, які надають відповідній фізичній чи юридичній особі обґрунтовану можливість звернутися зі своєю справою до компетентних органів державної влади для ефективного оскарження заходів, які становлять втручання у права, гарантовані цим положенням. Під час оцінки дотримання цієї умови необхідно здійснити комплексний розгляд відповідних судових та адміністративних процедур.

Об`єктом судового контролю слідчого судді, серед іншого, є оцінка того, чи відповідні процесуальні дії не мають характер надмірного втручання у право власності володільця майна.

В цій ситуації, не можна залишити поза увагою і те, що застосовуючи відповідні обмеження, орган досудового розслідування, повинен перевірити і довести те, що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним у статті 98 КПК України, чого у даній справі зроблено не було, адже слідчому судді не надано жодних доказів на підтвердження того, що вилучене майно має доказове значення у кримінальному провадженні.

Така позиція органу досудового розслідування, за переконанням слідчого судді, не може бути залишеною без належної процедури судового контролю, зокрема в частині наявності законних підстав для обмеження права власності, який гарантовано статтею 16 КПК України.

У рішенні ЄСПЛ від 2.11.2006 у справі «Волохи проти України», серед іншого, Суд прийшов до висновку про те, що верховенство права між іншим (inter alia) передбачає, що втручання органів виконавчої влади у права осіб має підлягати ефективному контролю, який зазвичай має здійснюватися судовим органом, щонайменше як останньою інстанцією, оскільки судовий контроль дає найбільші гарантії незалежності, безсторонності та здійснення належного провадження.

Наведена справа стосувалася оцінки питання втручання в приватне життя, а отже таку позицію можна вважати дотичною і до питання вилучення майна в кримінальному провадженні.

Крім того, норми ч. 2 ст. 19 Конституції України, вказують на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином виходячи з наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що подальше обмеження власника у праві використання та володіння власним майном, суперечить вищенаведеним положенням Конституції України, КПК України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищенаведені доводи та мотиви, приходжу до висновку про наявність законних підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171 КПК України,слідчий суддя, -

у х в а л и в :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 28.11.2024 року на майно, яке було вилучене 16.11.2024 в ході проведення обшуків, а саме на копії документів щодо господарської діяльності підприємств (додаток 1 до договору банківського обслуговування корпоративних клієнтів, акту про отримання коштів ОСОБА_6 від юридичної особи), 2 печатки юридичних осіб з відтисками тексту «ФОП ОСОБА_7 НОМЕР_1 » та «ТзОВ Амбер Трейд Груп 45473799», незаповнені міжнародні товарно-транспортні накладні, в кількості 46 одиниць, сертифікати «Річголд» Гон Конг, 2 висновки за результатами гемодогічних об?єктів з №Д68-807 та Д68-806 від 25.11.2019, акти про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Альфа Ембер» Державною податковою інспекцією від 04.08.2023, акт про ненадання у визначений строк платником податків ТОВ «Альфа Ембер» документів для перевірки від 28.07.2023, 8 банківських карток («ПУМБ» № НОМЕР_2 , НОМЕР_3 та «ПриватБанк» № НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , НОМЕР_7 , НОМЕР_8 , НОМЕР_9 , USB флеш накопичувач Ledger, 3 банківські картки («ПУМБ» № НОМЕР_10 , НОМЕР_11 та «Ощадбанк» № НОМЕР_12 ), грошові кошти в сумі: 49 450 доларів США, 31 000 гривень, 20 злотих, 56 ЄН, 1600 Євро, угоду на поставку сировини дорогоцінного каміння ART20102024, укладену між ТОВ «Лібаба арт гелері» та ТзОВ «Трейдлогістикс», які вилучено в ході обшуку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,та товарно - транспортні накладні на іноземній мові та 3 банківські картки «ОТП Банк» з номерами № НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , та 2 банківські картки «Приватбанку» № НОМЕР_16 , НОМЕР_17 ,які вилучено в ході обшуку транспортного засобу «VOLKSAWAGEN PASSAT B8», д.н.з. НОМЕР_22 .

Ухвала підлягає негайному виконанню та оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та підписано 07 січня 2025 року.

Слідчий суддя ОСОБА_11