Ухвала

від 15.01.2025 по справі 492/947/23

АРЦИЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 492/947/23

провадження № 4-с/492/1/25

УХВАЛА

Іменем України

15 січня 2025 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Варгаракі С.М.,

за участю секретаря судового засідання Богдан А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорович Сніжани Сергіївни при винесенні повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття, зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

Представник скаржниці звернувся до суду з зазначеною скаргою на дії старшого державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорович С.С. при винесенні повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття, зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що старшим державним виконавцем ВДВС повернуто виконавчий лист без прийняття до виконання, оскільки у пред`явленому виконавчому листі стягувачем визначено заклад, до якого влаштовані неповнолітні діти, а до виконання виконавчий документ пред`явлено ОСОБА_1 . Старшим державним виконавцем ВДВС проігноровано, що у виконавчому листі, поданому на примусове виконання стягувачем зазначена саме ОСОБА_1 , оскільки під час ухвалення рішення такий заклад, куди влаштовані діти не був визначений, тому скаржниця змушена звернутися до суду із вказаною скаргою.

Представник стягувача надав до суду заяву про розгляд скарги за його відсутності та за відсутності стягувача, вимоги скарги підтримав, просив її задовольнити.

Представниця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) у судове засідання не з`явилася, але до суду від неї надійшла заява про розгляд скарги за її відсутності.

Боржник про дату,час імісце судовогозасідання повідомлявсяналежним чином,шляхом направленнясудової повісткиза останньоювідомою адресоюреєстрації,проте вонаповернулася досуду безвручення адресатуз довідкоюАТ «Укрпошта»-«адресат відсутнійза вказаноюадресою»,тому відповіднодо пункту4частини 8статті 128ЦПК Україниборжниквважається повідомленимналежним чином.В силу частини 2 статті 450 ЦПК України неявка боржника, який належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

Розглянувши скаргу, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується скарга, дослідивши та оцінивши надані учасниками справи письмові докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд приходить до наступного висновку.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 2 ЦПК України).

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування на всій території України у випадках, установлених міжнародними договорами, згода та обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (зі змінами, внесеними згідно із Законами України).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (далі - Конвенція).

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Згідно з вимогами частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно з вимогами статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконаннярішень покладаєтьсяна органидержавної виконавчоїслужби (державнихвиконавців)та упередбачених цимЗаконом випадкахна приватнихвиконавців,правовий статуста організаціядіяльності якихвстановлюютьсязаконом України«Про органита осіб,які здійснюютьпримусове виконаннясудових рішеньі рішеньінших органів»(частина1статті 5Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Судом встановлено, що рішенням Арцизького районного суду Одеської області від 07 червня 2024 року позбавлено батьківських прав ОСОБА_2 , ОСОБА_3 відносно їх неповнолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Ухвалено стягувати з ОСОБА_3 на користь закладу, до якого влаштовані неповнолітні діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , аліменти на їх утримання в твердій грошовій сумі в розмірі по 1416,50 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня предявлення позову, тобто з 24 серпня 2023 року, і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягувати з ОСОБА_2 на користь закладу, до якого влаштовані неповнолітні діти: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , аліменти на їх утримання в твердій грошовій сумі в розмірі по 1416,50 грн. на кожну дитину, щомісячно, починаючи з дня предявлення позову, тобто з 24 серпня 2023 року, і до досягнення повноліття ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь Виконавчого комітету Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, як органу опіки та піклування витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн. в рівних частинах з кожного (т. 2 а.с. 8-12).

28 серпня 2024 року Арцизьким районним судом Одеської області на підставі вищевказаного рішення видано виконавчий лист № 492/947/23 (т. 2 а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, стягувачем за виконавчим листом у цивільній справі № 492/947/23, є майбутній опікун або державна установа, до якої будуть влаштовані діти.

Рішеннями Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 62 VІІІ, № 63 VІІІ від 23 липня 2024 року ОСОБА_4 , ОСОБА_5 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (т. 2 а.с. 16, 17).

Відповідно до рішення Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області № 65 VІІІ від 29 липня 2024 року ОСОБА_1 , скаржницю у справі, призначено піклувальником над дітьми позбавленими батьківського піклування ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , встановлено місце проживання дітей за адресою місця проживання піклувальника ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 14-15).

З листа Департаменту державного контролю за дотриманням прав дитини № 0000-02.3-11/3346-2024/12947 від 08 серпня 2024 року вбачаться, що департамент не заперечував проти повернення дітей з Республіки Польща та передачі їх піклувальнику ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 20).

ОСОБА_4 , ОСОБА_5 передані ОСОБА_1 , що підтверджується актами про передачу дитини прийомним батькам, батькам-вихователям, опікуна, піклувальнику від 15 серпня 2024 року (т. 2 а.с. 18).

ОСОБА_1 звернулася до Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) із заявою про примусове виконання рішення (т. 2 а.с. 21).

Старшим державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорович С.С. 02 жовтня 2024 року винесено повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання у зв`язку з тим, що у виконавчому документі стягувачем визнано заклад до якого влаштовані неповнолітні діти, проте до виконання виконавчий документ пред`явлено ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 22).

Таким чином, ОСОБА_1 є майбутнім піклувальником, як зазначено у виконавчому документі. Крім того, у заявниці наявний оригінал виконавчого листа, тому ОСОБА_1 , як стягувач відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», є стороною виконавчого провадження, та всупереч твердження старшого державного виконавця є особою (закладом), до якої (якого) влаштовані діти.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно з частиною 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його предявлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги, що старшим державним виконавцем Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорович С.С. неправомірно винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувану без прийняття до виконання на підставі пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 13, 211, 258-261, 353, 354, 355, 447-451, 453 ЦПК України, суд,

постановив:

Скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорович Сніжани Сергіївни при винесенні повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорович Сніжани Сергіївни при винесенні повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття від 02 грудня 2024 року.

Скасувати повідомлення старшого державного виконавця Арцизького районного відділу державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Григорович Сніжани Сергіївни при винесенні повідомлення про повернення виконавчого листа без прийняття від 02 грудня 2024 року.

Зобов`язати Арцизький районний відділ державної виконавчої служби у Болградському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) прийняти до виконання виконавчий лист № 492/947/23, виданий 28 серпня 2024 року Арцизьким районним судом Одеської області та відкрити виконавче провадження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому наявної ухвали суду.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області Варгаракі С.М.