Вирок

від 16.01.2025 по справі 636/6139/23

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/6139/23 Провадження 1-кп/636/528/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2025 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора Чугуївської окружної прокуратури ОСОБА_3 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

обвинуваченої ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві кримінальне провадження № 22023220000001376 від 02.10.2023 за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Жовтневе, Чугуївського (кол. Вовчанського) району, Харківської області, українки, громадянки України, фактично проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14 ч.5 ст.111-1 КК України,

ВСТАНОВИВ :

22.02.2022 президент Російської Федерації, реалізуючи злочинний план, направив до Ради Федерації звернення про використання Збройних Сил РФ за межами РФ, яке було задоволено.

24.02.2022 о 05 годині Президент Російської Федерації оголосив про рішення розпочати військову операцію в Україні.

У подальшому, Збройними Силами РФ, які діяли за наказом керівництва РФ і ЗС РФ, виконано пуск крилатих та балістичних ракет по аеродромам, військовим штабам і складам ЗС України, а також підрозділами ЗС та інших військових формувань РФ здійснено вторгнення на територію суверенної держави Україна.

Цього ж дня, 24.02.2022 указом Президента України № 64/2022, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України. Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України.

24.02.2022 територія Вовчанської територіальної громади Чугуївського району, а також частина інших районів Харківської області були окуповані збройними формуваннями російської федерації, після чого на вказаній місцевості політичним та військовим керівництвом рф було створено та запроваджено систему т.зв. тимчасових цивільних адміністрацій, яким надавалось значення тимчасових державних органів в населених пунктах і районах Харківської області, що перебували під контролем збройних сил рф в ході проведення т.зв. «спеціальної військової операції».

03.06.2022 на підставі указу т.зв. голови тимчасової цивільної адміністрації Харківської області ОСОБА_7 (стосовно якого зареєстровано окреме кримінальне провадження) було створено т.зв. тимчасову цивільну адміністрацію, якій політичним та військовим керівництвом російської федерації надавалось значення тимчасового державного органу, який здійснював на території Харківської області повноваження обласних рад. державних адміністрацій та інші повноваження у взаємодії із підрозділами збройних формувань рф.

При цьому, діяльність вказаної т.зв. тимчасової цивільної адміністрації Харківської області була направлена на утвердження діяльності окупаційної адміністрації держави - агресора на тимчасово окупованих територіях Харківської області, повалення основ конституційного ладу України, насильницьку зміну меж території України.

11.06.2022 на підставі указу т.зв. голови тимчасової цивільної адміністрації Харківської області ОСОБА_7 (стосовно якого зареєстровано окреме кримінальне провадження) виконуючим обов`язки т.зв. голови тимчасової цивільної адміністрації Вовчанського району Харківської області призначено ОСОБА_8 (стосовно якого зареєстровано окреме кримінальне провадження), який у своїй діяльності мав мету підтримувати рішення та дії керівної ланки т.зв. тимчасової цивільної адміністрації Харківської області, що були направлені на утвердження діяльності окупаційної адміністрації держави - агресора на тимчасово окупованих територіях Харківської області, повалення основ конституційного ладу України, насильницьку зміну меж території України.

25.08.2022 на підставі рішення т.зв. голови тимчасової цивільної адміністрації Харківської області ОСОБА_7 (стосовно якого зареєстровано окреме кримінальне провадження), учасниками окупаційної адміністрації держави-агресора розпочалась підготовка до проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області.

На підставі вказаного рішення т.зв. головою тимчасової цивільної адміністрації Вовчанського району Харківської області ОСОБА_8 (стосовно якого зареєстровано окреме кримінальне провадження), розпочалась підготовка до проведення незаконного референдуму на окупованій та підконтрольній вказаній адміністрації території, шляхом підшукування осіб для участі в роботі т.зв. дільничих виборчих комісій у Вовчанській територіальній громаді Чугуївського району Харківської області.

Так, встановлено громадянку України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є негативно налаштованою проти посадових осіб органів державної влади України, у зв`язку із здійсненням ними їхніх владних повноважень, а також військовослужбовців Збройних сил України та співробітників правоохоронних органів, які для забезпечення національної безпеки України, відновлення і підтримання правопорядку на всій території держави здійснюють комплекс активних заходів з використанням зброї та військової техніки, спрямованих на подолання збройної агресії російської федерації.

У період не пізніше 01.07.2022 ОСОБА_6 , перебуваючи на території тимчасово окупованої частини Чугуївського району Харківської області, погодилась на добровільне призначення на посаду «помічника начальника Вовчанського територіального управління» в окупаційній адміністрації «тимчасова цивільна адміністрація Вовчанського району Харківської області».

У зв`язку з чим ОСОБА_6 , займаючи посаду помічника начальника територіального управління при окупаційній адміністрації держави-агресора під час перебування на території Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, на початку липня 2022 року отримала завдання від т.зв. голови тимчасової цивільної адміністрації Вовчанського району Харківської області ОСОБА_8 (стосовно якого зареєстровано окреме кримінальне провадження) щодо здійснення заходів, направлених на організацію та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області з метою їх приєднання до рф в якості суб`єкта федерації, а саме: проведення агітаційної роботи з-поміж місцевого населення Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області щодо прийняття участі в проведенні вказаного незаконного референдуму, а також підшукування кандидатів для роботи у т.зв. виборчих дільницях.

У зв`язку з чим у ОСОБА_6 під час перебування на території Вовчанської територіальної громади Чугуївського району Харківської області, у період червня - липня 2022 року виник кримінальний протиправний умисел, направлений на організацію та проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області з метою їх приєднання до рф в якості суб`єкта федерації.

З метою реалізації свого кримінального протиправного умислу, ОСОБА_6 в серпні 2022 року, прибула до місця проживання громадянки України ОСОБА_9 . ІНФОРМАЦІЯ_3 що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_6 вступила у зв`язок із ОСОБА_9 , в ході діалогу з якою повідомила про прийняття рішення керівництвом окупаційної адміністрації держави-агресора щодо організації та підготовки проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області з метою їх приєднання до рф в якості суб`єкта федерації. За результатом проведеного діалогу ОСОБА_6 звернулась до ОСОБА_9 з пропозицією щодо прийняття участі у проведенні референдуму шляхом участі у роботі виборчої комісії, на що отримала згоду. Після цього, у зв`язку із наданням згоди на роботу у виборчій комісії, ОСОБА_6 повідомила ОСОБА_9 про необхідність подальшого надання відповідної заяви на ім`я т.зв. «голови Вовчанської територіальної виборчої комісії», а також копій власних документів, а саме паспорта громадянина України та документа про освіту з метою наступної передачі вказаних документів представникам окупаційної адміністрації держави - агресора.

Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ОСОБА_6 наприкінці серпня 2022 року, прибула до місця проживання громадянки України ОСОБА_10 . ІНФОРМАЦІЯ_4 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_6 вступила у зв`язок із ОСОБА_10 , в ході діалогу з якою повідомила про прийняття рішення керівництвом окупаційної адміністрації держави-агресора щодо організації та підготовки проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області з метою їх приєднання до рф в якості суб`єкта федерації. За результатом проведеного діалогу ОСОБА_6 звернулась до ОСОБА_10 з пропозицією щодо прийняття участі у проведенні референдуму шляхом участі у роботі виборчої комісії, на що отримала згоду. В подальшому ОСОБА_6 за вказаних обставин місця та часу отримала від ОСОБА_10 власноруч написану заяву на ім`я т.зв. «голови Вовчанської територіальної виборчої комісії».

Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ОСОБА_6 в серпні 2022 року, прибула до місця проживання громадянки України ОСОБА_11 . ІНФОРМАЦІЯ_5 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . ОСОБА_6 вступила у зв`язок із ОСОБА_12 в ході діалогу з якою повідомила про прийняття рішення керівництвом окупаційної адміністрації держави-агресора щодо організації та підготовки проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області з метою їх приєднання до рф в якості суб`єкта федерації. За результатом проведеного діалогу ОСОБА_6 звернулась до ОСОБА_11 з пропозицією щодо прийняття участі у проведенні референдуму шляхом участі у роботі виборчої комісії, на що отримала згоду. В подальшому. ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_11 власноруч написану заяву на ім`я т.зв. «голови Вовчанської територіальної виборчої комісії», а також копії власних документів, а саме паспорта громадянина України з метою наступної передачі вказаних документів та вищевказаної заяви представникам окупаційної адміністрації держави - агресора.

Продовжуючи реалізацію свого кримінального протиправного умислу, ОСОБА_6 приблизно під кінець червня - початок липня 2022 року, перебуваючи на території с. Синельникове, Чугуївського району, Харківської області вступила у зв`язок із громадянином України ОСОБА_13 . ІНФОРМАЦІЯ_6 , в ході діалогу з яким повідомила про прийняття рішення керівництвом окупаційної адміністрації держави-агресора щодо організації та підготовки проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області з метою їх приєднання до рф в якості суб`єкта федерації. За результатом проведеного діалогу ОСОБА_6 за вищевказаних обставин часу та місця звернулася до ОСОБА_13 з пропозицією щодо прийняття участі у проведенні референдуму на посаді секретаря виборчої комісії, на що отримала згоду. В подальшому ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_13 власноруч написану заяву на ім`я т.зв. «голови Вовчанської територіальної виборчої комісії», а також копії власних документів, а саме паспорта громадянина України з метою наступної передачі вказаних документів та вищевказаної заяви представникам окупаційної адміністрації держави - агресора.

Разом з тим, протиправна діяльність ОСОБА_6 та окупаційної адміністрації держави-агресора на території Харківської області була припинена у зв`язку із звільненням у вересні 2022 року окупованих територій від російських окупаційних військ силами безпеки та оборони України, у зв`язку з чим вказаний незаконний референдум не відбувся.

Дії обвинуваченої ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.14, ч.5 ст.111-1 КК України, як колабораційна діяльність - організація та готування до проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області з метою їх приєднання до рф в якості суб`єкта федерації.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.14 ч.5 ст.111-1 КК України, визнала повністю, щиро розкаялася, підтвердила обставини вчинення нею кримінального правопорушення, факти та обставини, наведені в обвинувальному акті.

Так, ОСОБА_6 пояснила суду, що дійсно за наведених в обвинувальному акті обставин вчинила зазначені дії, про що дуже шкодує. Пояснила, що під час окупації залишилась мешкати в своєму селі, як староста продовжувала підтримувати своїх односельців, допомагала їм, як могла, намагалась вирішувати питання із забезпеченням населення продуктами харчування, ліками. Підписуючи копію посадової інструкції вона діяла під примусом, оскільки реально побоювалась за свою безпеку та життя, проте фактично жодних функцій, пов`язаних із перебуванням на посаді помічника начальника Вовчанського територіального управління, вона не виконувала, заробітну плату не отримувала. Коли вона від представників окупаційної влади отримала вказівку про необхідність сформувати виборчу комісію з проведення референдуму, вона, діючи також під примусом, маючи реальні побоювання за своє життя у випадку не виконання вказівок представників окупаційної влади, за наданим їй переліком дійсно відвідувала кількох осіб, зазначених у тому переліку, й пропонувала їм прийняти участь в роботі виборчої комісії з проведення референдуму, для чого надавала зразок відповідної заяви. При цьому, вказаних осіб вона не вмовляла, не примушувала писати такі заяви, вони самостійно приймали рішення. Написані заяви вона передала представникам «нової» влади, після чого дізналась, що на території її старостату дільнична виборча комісія створюватись не буде.

ОСОБА_6 повідомила суду, що зробила для себе висновки щодо протиправності своїх дій, на теперішній час повністю змінила своє ставлення до життя, розкаялася у вчиненому злочині, має бажання стати на шлях виправлення.

Враховуючи те, що обвинувачена та інші учасники судового провадження не оспорюють обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їхньої позиції. Заслухавши думку учасників судового провадження та роз`яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України, суд при визначенні обсягу доказів, що підлягають дослідженню, обмежився показаннями обвинуваченої, дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують її особу, визначивши відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Отже, суд, допитавши обвинувачену, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, приходить до висновку, що вина обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, доведена.

Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч.1 ст. 14 ч.5 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність - організація та готування до проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях Харківської області ї метою їх приєднання до рф в якості суб`єкта федерації.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

При цьому судом враховано послідовну практику Верховного Суду, згідно з якою розкаяння передбачає, окрім визнання собою факту вчинення злочину, ще й дійсне, відверте, а не уявне визнання своєї провини у вчиненому злочині, щирий жаль з приводу цього та осуд своєї поведінки, що насамперед повинно виражатися в намаганні особи відшкодувати завдані злочином збитки, бажанні виправити наслідки вчиненого та готовність нести покарання. Щире каяття це не формальна вказівка на визнання свої вини, а відповідне ставлення до скоєного, яке передбачає належну критичну оцінку винним своєї протиправної поведінки, її осуд та бажання залагодити провину, що має підтверджуватися конкретними діями, спрямованими на виправлення зумовленої кримінальним правопорушенням ситуації. Факт щирого каяття особи у вчиненні злочину повинен знайти своє відображення у матеріалах кримінального провадження.

Щире каяття - це певний психічний стан особи винного, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, і це об`єктивно підтверджується визнанням особою своєї вини, розкриттям усіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної шкоди.

Так, з матеріалів кримінального провадження убачається, що ОСОБА_6 визнає усі обставини кримінального правопорушення, впродовж досудового розслідування та судового розгляду надавала послідовні та змістовні показання щодо обставин вчиненого правопорушення, в ході судового розгляду обвинувачена продемонструвала критичну оцінку своїй протиправній поведінці, не лише формально вказавши на визнання своєї винуватості, а й оцінивши негативні наслідки своєї протиправної поведінки для себе та оточуючих, та повідомила, що зробила для себе необхідні висновки, на теперішній час розуміє, що вчинила не вірно, дуже шкодує про свій вчинок, та бажає стати на шлях виправлення, що, на думку суду, узгоджується з вищевказаними мотивами стосовно визначення щирого каяття.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої, судом не встановлено.

Суд враховує характер дій обвинуваченої ОСОБА_6 , той факт, що вона умисно вчинила дії, викладені у вироку, та приходить до висновку, що обвинувачена не могла не розуміти можливі негативні наслідки своїх дій, що фактично настали у виді організації та готування до проведення незаконного референдуму на тимчасово окупованих територіях, і бажала їх настання.

Оцінюючи показання обвинуваченої на предмет їх достовірності, суд приходить до висновку, що показання ОСОБА_6 в достатній мірі узгоджуються з дослідженими в судовому засіданні доказами, мають взаємодоповнюючий, логічний, послідовний характер. Суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинуваченої ОСОБА_6 та визнання її винуватості.

Дотримуючись принципів змагальності та безпосередності, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив в діях ОСОБА_6 наявний умисел на вчинення злочину проти основ національної безпеки України.

Вивченням даних, що характеризують особу обвинуваченої ОСОБА_6 встановлено, що вона на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судима, є особою пенсійного віку, за місцем роботи характеризується як відповідальна та цілеспрямована особа, до виконання посадових повноважень відноситься відповідально та старанно, має низку хронічних захворювань.

При призначенні покарання ОСОБА_6 суд, згідно з вимогами ст. 65 та ст. 68 КК України, враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином, обставини, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченої, а саме те, що вона має постійне місце реєстрації, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, є особою пенсійного віку, страждає на хронічні захворювання, тому вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання за ч.1 ст.14 ч.5 ст.111-1 КК України у межах санкції цієї статті із застосуванням положень ст. 69 КК України, у вигляді позбавлення волі, із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування, без конфіскації майна.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").

Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з`ясувати його вік, стан здоров`я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім`ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.

Згідно з ст. 69 Кримінального кодексу України за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цього Кодексу.

Як зазначено у наведеній вище постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 750/5031/18, призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м`якого виду основного покарання, або непризначення обов`язкового додаткового покарання (ст. 69 Кримінального кодексу України) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного. У кожному такому випадку суд зобов`язаний у мотивувальній частині вироку зазначити, які саме обставини справи або дані про особу підсудного він визнає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і впливають на пом`якшення покарання, а в резолютивній посилатися на ст. 69 Кримінального кодексу України.

При цьому суд враховує наведені вище обставини та норми законодавства в їх сукупності та системному зв`язку, зокрема що наявні декілька обставин, які пом`якшують покарання і такі знайшли підтвердження в ході судового розгляду кримінального провадження та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а саме: щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення, та активне сприяння розкриттю злочину, враховуючи також особу обвинуваченої, яка повністю визнала вину у скоєному, працює; на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває; раніше не судима, її поведінку під час та після вчинення кримінального правопорушення (усвідомила наслідки своєї поведінки, її негативне відношення до скоєного після вчинення злочину, розкаяння у вчиненому), а також враховуючи вік обвинуваченої, її стан здоров`я, позитивні характеристики за місцем мешкання та роботи.

Також, при призначенні покарання суд враховує позицію прокурора, яка просила призначити покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 1 рік 6 місяців, позицію обвинуваченої та її захисників, які просили суворо її не карати, врахувати в якості обставини, що пом`якшує покарання факт вчинення правопорушення під впливом погрози, примусу, та застосувати ст. 69 КК України, суд, виходячи з принципу індивідуалізації покарання, вважає, що обвинуваченій слід призначити основне покарання за ч.1 ст. 14 ч.5 ст. 111-1 КК України, із застосуванням положень ст. 69 Кримінального кодексу України, нижче від найнижчої межі, зазначеної санкції інкримінованої статті, із застосуванням додаткового покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, без конфіскації майна, і таке покарання буде достатнім, справедливим, співмірним та необхідним для її виправлення, а також для запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як нею, так і іншими особами.

Визначене обвинуваченій покарання, на переконання суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України, покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

Згідно ч. 2 ст. 59 КК України, конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

Згідно ч.2 ст.69 КК України на підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу як обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки вказане покарання у виді конфіскації майна передбачене санкцією ч. 5 ст. 111-1 КК України, з врахуванням положень ч.2 ст. 69 КК України, з урахуванням тієї обставини, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення не пов`язане із отриманням нею будь-яких матеріальних благ, відсутність корисливих мотивів, суд приходить до висновку щодо недоцільності застосування стосовно ОСОБА_6 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна.

Згідно з ч.5 ст.72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Стосовно обвинуваченої ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 17.08.2023 застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням суми застави.

Згідно з ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону від 05.01.2022), попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті. При призначенні покарань, не зазначених у частині першій цієї статті, суд, враховуючи попереднє ув`язнення, може пом`якшити покарання або повністю звільнити засудженого від його відбування.

Таким чином, суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій ОСОБА_6 в строк відбування покарання період її попереднього ув`язнення, а саме з 17.08.2023 по день винесення вироку включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Цивільний позов у провадженні не заявлено.

Питання щодо речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з винної особи.

Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Визнати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.14 ч.5 ст.111-1 КК України та, з урахуванням положень ст. 69 КК України, призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування строком на 10 (десять) років, без конфіскації майна.

Зарахувати обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в строк відбування покарання період її попереднього ув`язнення, а саме з 17.08.2023 по 16.01.2025 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судові витрати - витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні за проведення почеркознавчої експертизи № 79 від 08.09.2023, у розмірі 1911.84 грн. (одна тисяча дев`ятсот одинадцять гривень 84 копійки).

Речові докази: должностная инструкция помощника начальника территориального управления от 01.07.2022", на 3 арк.; "Приказ ВГА Волчанского района Харьковской области от 09.08.2022 № 12-ОД", копия, на 1 арк; "Указ Главы ВГА Харьковской области от 24.06.2022 № УГ-63/22", копия, на 3 арк; "Указ Главы ВГА Харьковской области от 01.09.2022 № УГ-72/22", копия, на 1 арк; "Указ Главы ВГА Харьковской области от 24.06.2022 № 20/22", копия, на 1 арк; "Указ Главы ВГА Харьковской области от 14.06.2022 № 15/22", копия, на 3 арк; " ІНФОРМАЦІЯ_2 от 01.08.2022 № 14-Р" копия, на 1 арк; " ІНФОРМАЦІЯ_2 от 25.08.2022 № 30-Р" з додатками, на 5 арк; "Заявление ОСОБА_5 " щодо участі у виборчій коміссії №630283, на 1 арк; Довідка від 25.05.2022 №117, на 1 арк; справка от 18.07.2022 №219, на 1 арк; справка от 15.08.2022 №248, на 1 арк; "Акт від 31.08.2022 на 1 арк; "Политика управления труда и соц. защиты населения ВГА Волчанского района; "Рішення №1382 від 17.11.2020 Симинівської СР Вовчанського району Харківської області, на 1 арк; "Рішення №1381 від 17.11.2020 Симинівської СР Вовчанського району Харківської області, на 1 арк; "Рішення №1380 від 17.11.2020 Симинівської СР Вовчанського району Харківської області, на 1 арк; "Волонтери по Симинівській СР", на 1 арк. - зберігати в матеріалах справи.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Samsung» моделі Galaxy A12 в корпусі чорного кольору з жовтим чохлом IMEI: НОМЕР_2 , IMEI: НОМЕР_3 , з номером мобільного телефону НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - вважати повернутим уповноваженій особі - захиснику - адвокату ОСОБА_4 .

Скасувати арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 06.11.2023 у справі №953/9675/23, на земельну ділянку з кадастровим номером 6321610100:02:001:0046, площею 16,0002 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1705537763216); земельну ділянку з кадастровим номером 6321688703:00:000:0117, площею 0,25 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1703682463216); земельну ділянку з кадастровим номером 6321688700:03:002:0132, площею 5, 5695 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 628111663216); земельну ділянки з кадастровим номером 6321688700:03:002:0133, площею 5,5695 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 628043463216); житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 143874263216).

Роз`яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1