Рішення

від 18.12.2024 по справі 646/1393/23

ЧЕРВОНОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 646/1393/23

№ провадження 2/646/911/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2024 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Шиховцової А.О.,

при секретарі судового засідання Святолуцькій К.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за правилами загального позовного провадження за позовом представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошника Романа Сергійовича до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_2 , про захист прав споживача, визнання договору про іпотечний кредит недійсним та відшкодування моральної шкоди,

за участю сторін цивільного процесу:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Мірошника Р.С.,

представника відповідача Озірської-Шанли В.С. (в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів),

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Мірошник Р.С. звернувся до АТ КБ «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_2 , з позовом про захист прав споживача, визнання договору про іпотечний кредит недійсним та відшкодування моральної шкоди, в якому просив визнати недійсним укладений між сторонами договір про іпотечний кредит №HAE2G40000003548 від 19.02.2008, застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов`язання АТ КБ «Приватбанк» здійснити перерахунок та повернути позивачу різницю між фактично наданим їй банком грошовими коштами та грошовою сумою, отриманою банком, внаслідок продажу квартири за адресою: АДРЕСА_1 , а також стягнути моральну шкоду у розмірі 50 000,00грн.

Представник позивача обґрунтовував позовні вимоги тим, що 19.02.2008 між позивачем ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «Приватбанк» (нині АТ КБ «Приватбанк» укладено договір про іпотечний кредит №HAE2G40000003548 (далі - Договір), відповідно до якого відповідач зобов`язався надати позивачу грошові кошти у розмірі 196 950 грн., а позивач зобов`язалася належним чином використати та повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 15% річних, інші платежі, встановлені договором, а також сплатити винагороду за надання фінансового інструменту. Кредит надавався строком погашення не пізніше 19.02.2026 на придбання у власність квартири з метою постійного проживання за договором купівлі-продажу за адресою: АДРЕСА_2 . В забезпечення виконання кредитного договору укладені договір іпотеки нерухомого майна житлового призначення, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , визначеного в Іпотечному договорі, Договір поруки №HAE2G40000003548 від 19.02.2008, укладеного з ОСОБА_2 . Цього ж дня, 19.02.2008 між позивачем та ОСОБА_4 укладено Договір купівлі-продажу квартири від 19.02.2008, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО Широковач В.А., зареєстрований у реєстрі за №539, відповідно до якого позивач придбала у власність квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до іпотечного договору №HAE2G40000003548 від 19.02.2008, згідно з яким позивач у якості іпотекодавця передала банку у якості іпотекодержателя нерухоме майно житлового призначення, а саме: 1-кімнатну квартиру зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з нерухомим майном загальною площею 34,60 кв.м., житловою площею 14,90 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Заставна та оціночна вартість предмету іпотеки становить 262 600 грн. Відповідно до договору поруки між банком, позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки, відповідно до якого поручитель ОСОБА_2 зобов`язується відповідати перед банком солідарно в повному обсязі за своєчасно виконання ОСОБА_3 усіх зобов`язань за договором про іпотечний кредит №HAE2G40000003548 від 19.02.2008 та додатковими угодами до нього як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникають на його підставі у майбутньому. Позивач належним чином виконувала обов`язок з повернення кредиту, проте 08.09.2008 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду до Договору про іпотечний кредит, згідно з якою Договір викладено у новій редакції, кредит переведено з валюти гривні у валюту долар США. Відповідно до нового редакції вищевказаного Договору банк зобов`язався надати позичальнику кредитні кошти на строк з 08.09.2008 по 19.02.2026 включно у вигляді строкового кредиту в розмірі 42398,97 доларів США зі сплатою за кредитом відсотків у розмірі 1,17 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 0% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів у розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно з п. 7.2. Договору. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.01.2013 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задоволено повністю, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №HAE2G40000003548 від 19.02.2008 в розмірі 100277,99 доларів США., що складає 801521,97 грн., - звернуто стягнення на квартиру загальною площею 34.60 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки №HAE2G40000003548 від 19.02.2008) Публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» з укладанням від імені ОСОБА_3 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки; виселено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , і ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , із кв. АДРЕСА_3 зі зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою; стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати у справі в розмірі 893 грн. 98 коп. 09.01.2013 позивачем видано довіреність, згідно з якою вона уповноважила банк розпоряджатися квартирою АДРЕСА_3 . 26.12.2013 банк продав квартиру, позивач була виселена з квартири та була змушена з дитиною проживати у закладах для безхатніх осіб. 24.11.2020 заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №644/4115/20 солідарно стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №HAE2G40000003548 від 19.02.2008 у розмірі 5 021 (п`ять тисяч двадцять один) долар США 92 центи, яка складається з наступного: 5 021 доларів США 92 центів - з заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 20.05.2013 по 20.03.2020; стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» в долевому порядку в рівних частинах з кожного в загальному розмірі 2 102 грн. Не погодившись з заочним рішенням суду, позивач подала заяву про скасування заочного рішення. Позивач заперечує дійсність укладеного з відповідачем Кредитного договору разом з додатковою угодою до нього, стверджує, що його умови суперечать вимогам чинного законодавства, а тому такий Кредитний договір є оспорюваним та має бути визнаний судом недійсним. Позивач вважає, що вона, перебуваючи під впливом тяжких особистих обставин, смерті чоловіка, наявності на утриманні дитини та непридатності найманого житла для проживання та розвитку дитини, уклала договір, яким позивач була введена в оману, оскільки банк запевняв її у безпечності угоди, вигідних умовах, низьких відсотках, здійснювався психологічний тиск щодо необхідності підписання наданих документів без надання реальної можливості ознайомлення з ними та усвідомлення дійсного змісту вчинюваних правочинів. Укладення іпотечного договору та Договору поруки обґрунтовувалося формальною необхідністю, було повідомлено, що квартира залишається у позивача, позивач з донькою зможуть жити у ній, користуватися та лише зможуть продавати, але банк на квартиру не претендує. По-перше, обман з боку банку мав місце відносно вигідних умов кредитування, а також те, що переведення кредиту в долари США буде більш вигідним, водночас розмір відсотків став тільки більшим. По-друге, після задоволення вимог шляхом позасудового врегулювання, усі наступні вимоги банку є недійсними, проти банк і надалі продовжив нараховувати суму боргу. Також, банк звертався до позивача з вимогою у порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України, після чого право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося. Натомість, як вбачається з банківської виписки, банк продовжив нараховувати позивачу і проценти, і штрафні санкції. Позивач вважає, що кредитний договір укладений під впливом тяжкої обставини для позивача на вкрай невигідних умовах, а також, враховуючи поведінку банку, наявні обґрунтовані підстави стверджувати, що визначаючи вкрай невигідні умови кредитного договору, зокрема, які суперечать приписам чинного законодавства, користуючись впливом на позивача тяжкої для неї обставини, банк навмисно ввів позивача в оману щодо обставин, які мають істотне значення, мета банку не відповідала суті правочину, а передбачала насамперед створення можливості для наступного відібрання у позивача квартири та покладення на позивача необґрунтованих неосяжних та об`єктивно неможливих для виконання грошових зобов`язань. Крім цього, внаслідок протиправної поведінки відповідача позивач з дитиною була змушена понад 10 років проживати у закладах для безхатніх людей, що змінило їх звичайний спосіб життя, створило додаткові незручності, тому позивач зазнала значних моральних страждань та психологічного напруження, тому позивач з урахуванням принципів розумності та справедливості просила стягнути з відповідачу завдану їй моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

У зв`язку з вищевикладеним, позивач змушена звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.04.2023 позовна заява залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору.

08.05.2023 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків з доданою квитанцією про сплату судового збору у сумі 1073,60 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 22.05.2023 у справі відкрите провадження за правилами загального позовного провадження.

14.07.2023 на електронну пошту суду надійшли пояснення на позовну заяву від представника відповідача, відповідно до якого просив відмовити у задоволенні позову, застосувавши строки позовної давності. Представник відповідача зазначив, що сторонами при укладенні кредитного договору обговорені усі істотні умови. АТ КБ «Приватбанк» свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, ОСОБА_1 належним чином свої зобов`язання не виконала, що нею не заперечується. Підписавши кредитний договір та додаткову угоду, ОСОБА_1 погодилась з метою його використання та встановленими умовами, переведення еквіваленту кредиту саме у долари США, а не в національну валюту, в подальшому погашала заборгованість протягом тривалого часу та не зверталась до банку з проханням роз`яснити положення договору чи надати іншу інформацію щодо виконання зобов`язання, не заявляла претензій щодо незрозумілості положень кредитного договору. Позивач не спростувала факт, що вона при підписанні договору діяла свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодилась з його умовами. Посилання на несправедливість окремих умов договору не тягне за собою визнання недійсним такого договору в цілому. Представник відповідача зазначив, що датою укладення кредитного договору є 19.02.2008, 09.01.2013 позивачем видано довіреність на ім`я банку про уповноваження банку на продаж квартири, що є предметом іпотеки, предмет іпотеки був проданий 26.12.2013, а з позовною заявою позивач звернулася лише у 2023 році, тобто після спливу трьохрічного строку позовної давності. Також представник відповідача зазначив, що позивачем не зазначено, чим підтверджується моральні страждання позивача, не зазначено про причинно-наслідковий зв`язок між діями банку та переживаннями позивача. Представник відповідача вважає заявлений позивачем розмір моральної шкоди явно завищеним та таким, що не відповідає принципам справедливості та справедливої сатисфакції.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.01.2024 закрите підготовче провадження у справі, справа призначена до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні, призначеному на 12.03.2024, ОСОБА_1 , будучи допитаною у судовому засіданні в якості свідка, та приведеною судом до присяги, пояснила, що залишилася вдовою і для того, щоб виховувати доньку вирішила звернутися до відповідача для укладення іпотечного договору. Через півроку ОСОБА_1 викликали у банк та повідомили, що змінюється процентна ставка, тому задля вигідності правочину, слід перевести кредитний договір у іншу валюту - долар США. Позивач мала намір продати квартиру, однак бажаючих її купити не було, тому позивача з донькою зняли з реєстрації. Позивач вважає, що кредитний договір є недійсним, оскільки банк обманув позивача щодо умов кредитного договору. Банк не пояснював позивачу щодо змін кредитування, позивач написала заяву, а сам договір не читала.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13.06.2024 витребувано у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Левченко Н.Г. реєстраційну справу відносно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 15.10.2024 витребувано з Харківського обласного державного нотаріального архіву належним чином засвідчену копію реєстраційної справи відносно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , заведеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Левченко В.Г. при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу від 26.12.2013, зареєстрованого у реєстрі за №1113.

14.11.2024 до суду з Харківського обласного державного нотаріального архіву надійшла відповідь, відповідно до якої реєстраційні справи приватного нотаріуса Левченко Н.Г. за 2013 рік знищені у зв`язку з закінченням строку зберігання.

21.11.2024 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява від представника відповідача, згідно з якою розгляд справи у Орджонікідзевському районному суду м. Харкова відбувався за участі ОСОБА_1 та вона подала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала, не заперечувала проти звернення стягнення на її квартиру в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором та виселення її разом з неповнолітньою дочкою із квартири. Представник відповідача зазначила, що позивач, заявляючи вимоги про визнання недійсним Договору про іпотечний кредит від 19.02.2008 №HAE2G40000003548, разом з усіма додатками до нього, застосування наслідків недійсності правочину, ОСОБА_1 проявляє суперечливу поведінку та діє недобросовісно, оскільки нею раніше вчинялися дії, які свідчать про визнання нею спірного правочину, а наразі позивач заявляє про його недійсність, чим зловживає своїм правом та порушує доктрину заборони суперечливої поведінки.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що спірний договір був укладений при тяжких життєвих обставинах позивача та на невигідних для неї умовах. Позивач була введена в оману щодо процентної ставки та інших істотних умов договору. Підтримав позов у повному обсязі та просив його задовольнити.

Позивач у судовому засідання підтримала думку свого представника та просила задовольнити позовну заяву у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовної заяви, оскільки позивач визнавала неналежне виконання нею кредитного договору, не заперечувала при розгляді справи в Орджонікідзевському районному суді м. Харкова, тобто позивач розуміла природу укладеного нею правочину та бажання настання правових наслідків його укладення.

Суд, заслухавши позивача, її представника та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 19 лютого 2008 року між ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір про іпотечний кредит № НАЕ2G40000003548, відповідно до умов якого кредитор зобов`язується надати позичальнику на умовах цього договору грошові кошти в сумі 196950,00 грн, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит в сумі 196950,00 грн, сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 15,00% річних, а також інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором, а також сплатити винагороду фінансового інструменту в розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту.

Пунктом 1.3 цього договору передбачено, що кредит надається строком погашення не пізніше 19 лютого 2026 року на придбання у власність окремої квартири з метою постійного проживання за договором купівлі-продажу, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається з пункту 2.4 договору позичальник зобов`язується щомісячно до 19 числа кожного місяця, починаючи з наступного після укладення цього договору, здійснювати погашення кредиту та сплачувати нараховані кредитором відсотки ануїтетними платежами в сумі не менше 2672,03 грн шляхом внесення готівки до каси кредитора або шляхом безготівкових перерахувань на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у кредитора. Останню сплату ануїтентного платежу здійснити не пізніше 19 лютого 2026 року.

Пунктами 6.2, 6.6 передбачено, що при порушенні позичальником зобов`язань з погашення кредиту, передбачених пунктами 1.1, 2.4 цього договору, позичальник сплачує кредитору відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі від зазначеного в пункті 1.1 нараховані на суму непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

При порушенні позичальником строків платежів по зобов`язанням, передбаченим цим договором більше ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф у розмірі в межах 10% від суми невиконаного зобов`язання.

19 лютого 2008 року між ЗАТ Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір №НАЕ2G40000003548, за яким іпотекодавець з метою забезпечення належного виконання зобов`язання, що виникає з договору про іпотечний кредит передає, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку та на умовах, визначених цим договором, нерухоме майно житлового призначення, а саме однокімнатна квартира зі всіма об`єктами функціонально пов`язаними з цим нерухомим майном загальною площею 34,60 кв м, житловою площею 14,90 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Вартість предмету іпотеки, що передається іпотекодавцем в іпотеку становить 262600,00 грн.

Пунктами 4.2, 4.3 цього договору передбачено, що звернення стягнення за цим договором здійснюється на підставі цього договору, виконавчого напису нотаріуса або за рішенням суду.

Даний пункт цього договору є застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, яке надає право іпотекодержателю звернути стягнення на предмет іпотеки, на підставі цього договору, шляхом:

продажу від свого імені предмета іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку».

Цим договором іпотекодавець уповноважує іпотекодержателя подавати та отримувати від імені іпотекодавця довідки та документи, які необхідні для підготовки предмета іпотеки до продажу, (витяги з реєстру обтяжень, довідку з Бюро технічної інвентаризації інше), сплачувати всі необхідні платежі, підписати договір купівлі-продажу предмета іпотеки, а також виконувати всі інші дії, які по`вязані з продажем предмету іпотеки. У разі продажу предмета іпотеки, іпотекодавець доручає іпотекодержателю отримати грошові кошти, виручені від продажу та спрямувати їх на погашення витрат іпотекодержателя та заборгованості за договором про іпотечний кредит. Якщо предмет іпотеки буде продано за суму більше, ніж сума заборгованості та витрат іпотекодержателя, залишок грошових коштів від його продажу іпотекодержатель повертає іпотекодавцю;

прийняття предмета іпотеки у власність в порядку, визначеному статтею 37 Закону України «Про іпотеку». При цьому це застереження визначається сторонами як договір про задоволення вимог іпотекодержателя.

19 лютого 2008 року між Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено договір поруки № НАЕ2G40000003548, за яким поручитель зобов`язується відповідати перед кредитором солідарно в повному обсязі за своєчасне виконання боржником усіх його зобов`язань за договором про іпотечний кредит № НАЕ2G40000003548 від 19 лютого 2008 року та додатковими угодами до нього, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникнуть на його підставі в майбутньому.

Пунктом 1.5 цього договору передбачено, що цим договором поручитель дає згоду на зміну умов договору про іпотечний кредит без додаткового погодження змін з поручителем.

Відповідно до пункту 2.4.1 цього договору виконати за боржника зобов`язання за договором про іпотечний кредит шляхом перерахування суми заборгованості боржника, вказаної кредитором в рахунок погашення такої заборгованості, за реквізитами, вказаними в договорі про іпотечний кредит, у строки, зазначені в пункті 2.1.1 з моменту отримання від кредитора письмового повідомлення про невиконання боржником зобов`язань за договором про іпотечний кредит.

Відповідальність поручителя і боржника є солідарною (пункт 3.2 цього договору).

Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання за договором про іпотечний кредит (пункт 4.2 цього договору).

08 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_3 укладено додаткову угоду до договору про іпотечний кредит № НАЕ2G40000003548 від 19 лютого 2008 року, за умовами якої банк зобов`язується надати позичальникові кредитні кошти шляхом перерахування на рахунок № НОМЕР_2 на строк з 08 вересня 2008 року по 19 лютого 2026 року включно у вигляді строкового кредиту у розмірі 42397,97 доларів США на наступні цілі: покращення житлових умов зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,17% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагорода за надання фінансового інструменту в розмірі 0,00% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагорода за резервування ресурсів в розмірі 3% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно пункту 7.2 даного договору. Станом на 08 вересня 2008 року залишок заборгованості за договором про іпотечний кредит № НАЕ2G40000003548 від 19 лютого 2008 року складає 198851,17 грн, що еквівалентно 42398,97 доларів США. Періодом сплати вважати по 19 число кожного місяця.

При порушенні позичальником зобов`язань із погашення кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожний день прострочки, але не менше 1 грн.

19.02.2008 між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу квартири, згідно з яким остання придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 34,6 кв.м., житловою площею 14,9 кв.м.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21 січня 2012 року у справі № 2029/1141/12 за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , треті особи: Орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено; в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № НАЕ2G40000003548 від 19 лютого 2008 року в розмірі 100277,99 доларів США, що складає 801521,97 грн звернено стягнення на квартиру загальною площею 34,60 кв м, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № НАЕ2G40000003548 від 19 лютого 2008 року) Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» з укладенням від імені ОСОБА_6 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмета іпотеки; виселено ОСОБА_6 , ОСОБА_5 із квартири АДРЕСА_3 зі зняттям їх з реєстраційного обліку за вказаною адресою; вирішено питання щодо судових витрат.

09 січня 2013 року ОСОБА_1 за довіреністю уповноважила Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» розпоряджатися (продати, обміняти) належну їй квартиру АДРЕСА_3 за ціну та на умовах, які будуть визначатися ним самостійно, виходячи із розумної доцільності, а також представляти її інтереси в усіх компетентних підприємствах, установах, організаціях усіх форм власності незалежно від їх форм підпорядкування, з усіх без винятку питань, пов`язаних з виконанням цього доручення.

Згідно з актом про виселення від 17.01.2013 ОСОБА_6 та ОСОБА_7 були виселені з квартири АДРЕСА_3 .

За розрахунком банку станом на 20 березня 2020 року ОСОБА_3 мала заборгованість в розмірі 367799,13 доларів США, з яких 35306,70 доларів США заборгованість за кредитом (тілом кредиту); 31507,10 доларів США заборгованість за відсотками за користування кредитом; 6617,57 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 294367,76 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

03 квітня 2020 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» на адреси ОСОБА_3 та ОСОБА_2 направило повідомлення № 30.1.0.0/2-879DNLFZ0YQE9 від 23 березня 2020 року, в яких повідомив про те, що у зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором № НАЕ2G40000003548 від 19 лютого 2008 року прострочена заборгованість складає 363311,28 доларів США, у зв`язку з чим просив у термін не пізніше 5 календарних днів з дати одержання цього повідомлення, погасити прострочену заборгованість. У разі несплати простроченої заборгованості у вищевказаний строк, на підставі умов кредитного договору № НАЕ2G40000003548 від 19 лютого 2008 року та договору поруки банк вимагав повернути суму кредиту в повному обсязі, а також нараховані проценти та штрафні санкції.

Заочним рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року позов Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» - задоволено; солідарно стягнуто з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № №HAE2G40000003548 від 19 лютого 2008 року в розмірі 5021,92 доларів США, яка складається з 5021,92 доларів США - заборгованості за відсотками за користування кредитом за період з 20 травня 2013 року по 20 березня 2020 року; стягнуто ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» в долевому порядку в рівних частинах з кожного в загальному розмірі 2102,00 грн.

Ухвалою Червонозаводського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2023 року поновлено строк на звернення до суду із заявою про скасування заочного рішення, заяву ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишено без задоволення.

Постановою Харківського апеляційного суду від 02.08.2023 заочне рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24 листопада 2020 року скасовано, в задоволенні позову АТ Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості відмовлено.

Відповідно до інформації №324567590 від 02.03.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна квартира АДРЕСА_3 житловою площею 34,6 кв.м., житловою площею 14,9 кв.м. на підставі договору купівлі-продажу за реєстровим №1113 від 26.12.2013 належить на праві власності ОСОБА_8 .

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України. Так, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з частиною першою статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями статей 626-628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За змістом частини другої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов`язаний повідомити споживача у письмовій формі про, зокрема, орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо).

Відповідно до статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Перелік несправедливих умов у договорах із споживачами не є вичерпним. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним.

Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору; якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає, зокрема, будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Якщо підприємницька практика спонукає або може спонукати споживача дати згоду на здійснення правочину, на який в іншому випадку він не погодився б, така практика вводить в оману стосовно, зокрема, потреби у послугах. Підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткий, незрозумілий або двозначний спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору. Перелік форм підприємницької практики, що вводить в оману, не є вичерпним. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що спірний кредитний договір підписаний банком та ОСОБА_3 , які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, а позичальник на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог щодо умов спірного договору та у подальшому виконувала його умови, банк надав позичальнику документи, які передували укладенню кредитного договору, у тому числі й щодо сукупної вартості кредиту, процентної ставки та деталізованого графіку погашення боргу.

Матеріали справи не містять доказів на спростування презумпції правомірності правочину у цілому, зокрема не спростовано, що під час укладення договору про надання споживчого кредиту позичальник діяла свідомо та вільно, враховуючи власні інтереси, добровільно погодилася з його умовами, визначивши при цьому характер правочину і всі його істотні умови, а також отримала кредитні кошти і протягом певного часу виконувала умови кредитного договору.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини третьої статті 509 цього Кодексу.

Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона розумно покладається на них. Ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів, а з метою ухилення від виконання зобов`язань, є неприпустимим (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19).

Доводи позовної заяви про те, що кредитний договір підлягає визнанню недійсним, оскільки суперечить вимогам Закону України «Про захист прав споживачів» зводяться до переоцінки доказів та невірного розуміння позивачем вимог чинного законодавства. Такі доводи оцінені судом та не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.

Не можна погодитися з доводами позовної заяви про те, що банк не ознайомив позичальника з інформацією про сукупну вартість кредиту та умови кредитування, оскільки виконуючи приписи статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банк ознайомив позичальника з діючими умовами кредитування. Позичальник під підпис отримала інформацію про умови кредитування фізичних осіб на придбання нерухомості на вторинному ринку та детальний розпис сукупної вартості кредиту, значення реальної процентної ставки та абсолютне значення подорожчання кредиту, які містять відомості про суму кредиту та мету кредитування, строк кредитування, реальну проценту ставку та абсолютне значення подорожчання кредиту, метод розрахунку процентів, розмір платежів на користь третіх осіб за надані супутні послуги, умови дострокового погашення, суми платежів за розрахунковими періодами протягом всього строку кредитування із зазначенням розподілу коштів щомісячного платежу на погашення основної суми кредиту та процентів за користування кредитом, з чим позичальник погодилася під час укладення оспорюваного кредитного договору.

Зважаючи на викладене, під час укладання додаткової угоди до Договору про іпотечний кредит, сторони чітко розуміли, що курсові коливання гривні можуть настати, але ОСОБА_1 підтвердила обрання валютою кредитування саме долари США та взяла на себе зобов`язання повернути кредит в іноземній валюті.

Тому твердження представника позивача про неповідомлення позивача про валютні ризики за спірним договором, є цілком безпідставними та такими, що не ґрунтуються на чинному законодавстві України.

Також, ОСОБА_1 не була позбавлена можливості звернутися до будь-якої іншої кредитної установи, для отримання необхідного їй кредиту, однак обрала саме установу відповідача.

Судом враховано, що банком надана позивачу повна та достовірна інформація про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, що остання підтвердила особистим підписом, а також виконанням певний час умов указаного договору, а отже погодження з його умовами, оскільки вони в силу вимог частини четвертої статті 82 ЦПК України є преюдиційними при вирішенні даної справи та не підлягають доказуванню повторно.

Наведені висновки узгоджуються з правовими висновками, викладеними у подібних правовідносинах Верховним Судом у постанові від 17.07.2024 у справі № 754/10286/18.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору про іпотечний кредит разом з його додатками.

Щодо клопотання представника відповідача АТ КБ «ПриватБанк» про застосування строків позовної давності, суд дійшов наступного висновку.

В силу вимог ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

У відповідності до ч.1 та ч.5 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Статтею ст.266 ЦК України визначено, що зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Згідно з ст.267 ЦК України особа, яка виконала зобов`язання після спливу позовної давності, не має права вимагати повернення виконаного, навіть якщо вона у момент виконання не знала про сплив позовної давності. Заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Отже, позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення.

Виходячи з вимог ст.261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

Аналогічні висновки викладено в постановах ВП Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, від 04.12.2018 у справі №910/18560/16.

Враховуючи, що позовні вимоги про застосування наслідків недійсності правочину шляхом зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та повернення позивачу різниці між фактично наданим їй банком грошовими коштами та грошовою сумою, отриманою банком, внаслідок продажу квартири та стягнення моральної шкоди є похідними і залежать від задоволення позовної вимоги про визнання недійсним договору про іпотечний кредит, то з урахуванням відмови у задоволенні основної позовної вимоги, інші позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що під час укладення договору були порушені права позивача як споживача послуг, а тому в задоволенні позову слід відмовити через його необґрунтованість, а не через пропуск строку позовної давності.

Частиною першою статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові на позивача.

Враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі, тому судові витрати, понесені позивачкою, покладаються на останню.

Керуючись ст.ст.12, 13, 80, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову представника ОСОБА_1 - адвоката Мірошника Романа Сергійовича до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа: ОСОБА_2 , про захист прав споживача, визнання договору про іпотечний кредит недійсним та відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний 13.01.2025.

Відомості про учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_4 .

представник позивача - адвокат Мірошник Роман Сергійович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5293, видане Радою адвокатів Донецької області 17.12.2018, ордер серії АХ №1117559 від 07.02.2023.

відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», код ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50.

Суддя А.О. Шиховцова