Ухвала

від 07.01.2025 по справі 384/478/17

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

№ провадження 11-кп/4809/70/25 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 366 Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2025 року м. Кропивницький

Колегія суддів Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5 ,

при участі:

за участі прокурора ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

обвинуваченої ОСОБА_8 ,

адвоката ОСОБА_9 ,

переглянула у відкритому судовому засіданні, за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 06.06.2024, яким

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку смт. Вільшанка Кіровоградської області, громадянку України, з вищою освітою, працює державним кадастровим реєстратором відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, не заміжню, без утриманців, зареєстровану та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не судиму,

визнано невинуватою за ч. 1 ст. 366 КК України та виправдано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю у діянні складу кримінального правопорушення.

Ухвалено процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення віднести на рахунок держави.

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_8 обвинувачувана у внесені до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

ОСОБА_8 займала посаду державного кадастрового реєстратора Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, являлась державним службовцем, службовою особою, що постійно здійснює функцію представника органу виконавчої влади, обіймаючи постійно посаду та будучи наділеною повноваженнями відповідно до частин 1, 6 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» щодо внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей.

Обіймаючи вказану посаду, ОСОБА_8 порушила вимоги ст. 38 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядок ведення Державного земельного кадастру, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, що виявилось у наступному.

У приміщенні службового кабінету Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, який розташований по вул. Центральній, 40 в смт. Вільшанка Кіровоградської області, ОСОБА_8 , 19 лютого 2016 року, точного часу під час досудового розслідування не встановлено, за заявою ОСОБА_10 , яка звернулась до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації з метою отримання відомостей з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, належну ОСОБА_11 , за допомогою власного електронного ключа увійшла до Державного земельного кадастру, сформувала за допомогою програмного забезпечення витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 3524380800:02:000:0120, після чого, умисно, з мотивів особистої зацікавленості, маючи на меті виключення відомостей та в інтересах третіх осіб, яких під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, електрографічним способом із використанням копіювально-множинної техніки виготовила та роздрукувала витяг з Державного земельного кадастру за №3502472292016 в який внесла завідомо неправдиві відомості щодо цієї земельної ділянки, а саме: у графі «Орендар прізвище, ім`я та по батькові/Найменування», змінила відомості з «ПСП ім. Ватутіна» на «відсутній», у графі «Податковий номер» видалила відомості «13756231», у графі «Місцезнаходження» видалила відомості «804, 26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, Маловільшанська сільська рада, вул. Миру, 11,11», в графі «Площа земельної ділянки, переданої в оренду» видалила відомості «4,8020 гектарів», у графі «Дата державної реєстрації речового права» відомості «22.12.2012» змінила на «22.12.2010», у графі «Строк дії речового права» видалила відомості «5 років», прошила витяг, наклеїла засвідчувальний аркуш, засвідчила своїм підписом та власною печаткою і передала до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації, де витяг був виданий ОСОБА_10 та в подальшому став підставою для протиправного припинення права користування земельною ділянкою ПСП ім. Ватутіна та реєстрації права користування земельною ділянкою за ТОВ «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ».

Крім того, ОСОБА_8 16 березня 2016 року, точного часу під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, за заявою ОСОБА_12 , яка звернулась до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації з метою отримання відомостей з Державного земельного кадастру про належну їй земельну ділянку, за допомогою власного електронного ключа увійшла до Державного земельного кадастру, в приміщенні службового кабінету Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області сформувала за допомогою програмного забезпечення витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 3524380800:02:000:0249, після чого, умисно, з мотивів особистої зацікавленості, маючи на меті виключення відомостей та в інтересах третіх осіб, яких під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, електрографічним способом із використанням копіювально-множинної техніки виготовила та роздрукувала витяг з Державного земельного кадастру змінивши його номер з 3502546702016 на №3502549702016 в який внесла завідомо неправдиві відомості щодо цієї земельної ділянки, а саме: у графі «Орендар прізвище, ім`я та по батькові/Найменування» змінила відомості з «ПСП ім. Ватутіна» на «відсутній», у графі «Податковий номер» видалила відомості «13756231», у графі «Місцезнаходження» видалила відомості «804, 26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, Маловільшанська сільська рада, вул. Миру, 11,11», в графі «Площа земельної ділянки, переданої в оренду» видалила відомості «6,5213 гектарів», у графі «Дата державної реєстрації речового права» відомості «21.12.2012» змінила на «21.12.2010», у графі «Строк дії речового права» видалила відомості «5 років», прошила витяг, наклеїла засвідчувальний аркуш, засвідчила своїм підписом та власною печаткою і передала до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації, де витяг був виданий ОСОБА_12 та в подальшому став підставою для протиправного припинення права користування земельною ділянкою ПСП ім. Ватутіна та реєстрації права користування земельною ділянкою за ТОВ «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ».

Також, ОСОБА_8 , 08 квітня 2016 року, точного часу під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, за заявою ОСОБА_13 , який звернувся до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації з метою отримання відомостей з Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку, в приміщенні службового кабінету Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за допомогою власного електронного ключа увійшла до Державного земельного кадастру, сформувала за допомогою програмного забезпечення витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 3524380800:02:000:0430, після чого, умисно, з мотивів особистої зацікавленості, маючи на меті виключення відомостей та в інтересах третіх осіб, яких під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, електрографічним способом із використанням копіювально-множинної техніки виготовила та роздрукувала витяг з Державного земельного кадастру за №3502635512016 в який внесла завідомо неправдиві відомості щодо цієї земельної ділянки, а саме: у графі «Орендар прізвище, ім`я та по батькові/Найменування» змінила відомості з «ПСП ім. Ватутіна» на «відсутній», у графі «Податковий номер» видалила відомості «13756231», у графі «Місцезнаходження» видалила відомості «804, 26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, Маловільшанська сільська рада, вул. Миру, 11,11», в графі «Площа земельної ділянки, переданої в оренду» видалила відомості «5,2585 гектарів», у графі «Строк дії речового права» видалила відомості «5 років», прошила витяг, наклеїла засвідчувальний аркуш, засвідчила своїм підписом та власною печаткою і передала до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації, де витяг був виданий ОСОБА_13 та в подальшому став підставою для протиправного припинення права користування земельною ділянкою ПСП ім. Ватутіна та реєстрації права користування земельною ділянкою за ТОВ «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ».

Крім того, ОСОБА_8 , 08 квітня 2016 року, точного часу під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, за заявою ОСОБА_13 , який звернувся до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації з метою отримання відомостей з Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку, в приміщенні службового кабінету Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за допомогою власного електронного ключа увійшла до Державного земельного кадастру, сформувала за допомогою програмного забезпечення витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 3524380800:02:000:0428, після чого, умисно, з мотивів особистої зацікавленості, маючи на меті виключення відомостей та в інтересах третіх осіб, яких під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, електрографічним способом із використанням копіювально-множинної техніки виготовила та роздрукувала витяг з Державного земельного кадастру за №3502635762016 в який внесла завідомо неправдиві відомості щодо цієї земельної ділянки, а саме: у графі «Орендар прізвище, ім`я та по батькові/Найменування» змінила відомості з «ПСП ім. Ватутіна» на «відсутній», у графі «Податковий номер» видалила відомості «13756231», у графі «Місцезнаходження» видалила відомості «804, 26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, Плоско-Забузька сільська рада, вул. Миру, 11,11», в графі «Площа земельної ділянки, переданої в оренду» видалила відомості «5,4935 гектарів», у графі «Дата державної реєстрації речового права» відомості «22.12.2012» змінила на «29.07.2010», у графі «Строк дії речового права» видалила відомості «5 років», прошила витяг, наклеїла засвідчувальний аркуш, засвідчила своїм підписом та власною печаткою і передала до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації, де витяг був виданий ОСОБА_13 та в подальшому став підставою для протиправного припинення права користування земельною ділянкою ПСП ім. Ватутіна та реєстрації права користування земельною ділянкою за ТОВ «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ».

Також, ОСОБА_8 , 08 квітня 2016 року, точного часу під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, за заявою ОСОБА_13 , який звернувся до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації з метою отримання відомостей з Державного земельного кадастру про належну йому земельну ділянку, в приміщенні службового кабінету Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області за допомогою власного електронного ключа увійшла до Державного земельного кадастру, сформувала за допомогою програмного забезпечення витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку за кадастровим номером 3524380800:02:000:0429, після чого, умисно, з мотивів особистої зацікавленості, маючи на меті виключення відомостей та в інтересах третіх осіб, яких під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено, електрографічним способом із використанням копіювально-множинної техніки виготовила та роздрукувала витяг з Державного земельного кадастру за №3502635872016 в який внесла завідомо неправдиві відомості щодо цієї земельної ділянки, а саме: у графі «Орендар прізвище, ім`я та по батькові/Найменування» змінила відомості з «ПСП ім. Ватутіна» на «відсутній», у графі «Податковий номер» видалила відомості «13756231», у графі «Місцезнаходження» видалила відомості «804, 26600, Кіровоградська область, Вільшанський район, Маловільшанська сільська рада, вул. Миру, 11,11», в графі «Площа земельної ділянки, переданої в оренду» видалила відомості «5,3284 гектарів», у графі «Строк дії речового права» видалила відомості «5 років», прошила витяг, наклеїла засвідчувальний аркуш, засвідчила своїм підписом та власною печаткою і передала до Центру надання адміністративних послуг Вільшанської районної державної адміністрації, де витяг був виданий ОСОБА_13 та в подальшому став підставою для протиправного припинення права користування земельною ділянкою ПСП ім. Ватутіна та реєстрації права користування земельною ділянкою за ТОВ «СОЮЗНАТУРПРОДУКТ».

Суд першої інстанції, дослідивши всі докази у сукупності, прийшов до висновку, що пред`явлене ОСОБА_8 обвинувачення за ч. 1 ст. 366 КК України, не знайшло свого підтвердження. Судом не встановлено об`єктивних даних, які б свідчили, що саме ОСОБА_8 , як державним кадастровим реєстратором Відділу у Вільшанському районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, внесені до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

В апеляційній скарзі прокурор у кримінальному провадженні просить вирок суду першої інстанції скасувати у зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, допущенням істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, неповнотою судового розгляду, неправильним застосування закону України про кримінальну відповідальність, що потягло за собою безпідставне виправдання ОСОБА_8 , постановити новий вирок, яким ОСОБА_8 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України i призначити їй покарання у виді штрафу у poзмipi 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 гривень з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю у сфері надання публічних послуг на строк 2 роки, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України ОСОБА_8 звільнити від призначеного покарання у зв`язку із закінченням строку давності.

Свої вимоги умотивовує наступними доводами.

Стороною захисту, 19.04.2018, на розгляд суду, подано письмове клопотання про долучення до матеріалів судової справи та дослідження в судовому засіданні матеріалів, зібраних стороною захисту, у тому числі висновку спеціаліста науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП «Агенція-007» від 10.11.2017 року №63.

Проте, вимог ст. ст. 93, 243, 244 КПК України стороною захисту, під час призначення технічного дослідження документів, на підставі яких було проведено дослідження ПП «Агенція-007», не дотримано

Kpiм того, після ознайомлення зі змістом висновку спеціаліста №63, встановлено,що йогопроведено таскладено спеціалістом науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП «Агенція-007» ОСОБА_14 .

Вказаним порушено положення ч. 1 ст. 69 КПК України, положення ч. 3 ст. 7 ст. 9 Закону України «Про судову експертизу».

Відповідно до витягу Реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України, ОСОБА_14 не е атестованим судовим експертом.

У судовому засіданні, 10.07.2018, суд прийняв рішення про задоволення клопотання сторони захисту, долучив до матеріалів судової справи очевидно недопустимий доказ - висновок спеціаліста Науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП «Агенція-007» від 10.11.2017 року №63.

Крім того, судом першої інстанції порушено вимоги ст. 373 КПК України.

Ухвалюючи виправдувальнийвирок щодо ОСОБА_8 ,суд,належним чином,не розглянувклопотання сторониобвинувачення провизнання висновкуспеціаліста від 10.11.2017 року №63, недопустимим доказом, в порушення вимог ст. 94 КПК України, не оцінив його з точки зору допустимості, послався на нього, як на доказ невинуватості ОСОБА_8 , при цьому жодних мотивів прийнятого рішення в мотивувальній частині вироку не зазначив

Kpiм того, не зрозумілими, на думку обвинувачення, є твердження суду, що поза увагою сторони обвинувачення та органів досудового розслідування залишились нез`ясованими питання хто такі ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , на яких вказали свідки, допитані в судовому засіданні, яким власники земельних ділянок віддавали витяги після отримання у відділі ДЗК.

У відповідностідо обвинувальногоакту ОСОБА_8 інкриміноване кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 366 КК України, а саме внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів.

Обставини використання завідомо неправдивих офіційних документів, надання їх нотаріусу, стороною обвинувачення ОСОБА_8 не інкримінувалися.

Таким чином, суд вийшов за межі пред`явленого обвинувачення, чим порушив вимоги ст. 337 КПК України, якою передбачено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, i лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Виправдовуючи ОСОБА_8 , суд дійшов висновку, що припущення сторони обвинувачення щодо можливого видалення відомостей у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру, виготовлення витягів обвинуваченою, є сумнівним, проте, стороною обвинувачення, ОСОБА_8 не інкримінувалось видалення відповідних відомостей у Витягах з ДЗК в програмному забезпеченні.

Суд, за результатами аналізу висновків судових експертиз, дійшов хибної думки про не підтвердження доводів сторони обвинувачення щодо інкримінованого ОСОБА_8 злочину.

Не належнимчином судоцінив йінші доказиу справі:прийшов до висновку, що показання обвинуваченої ОСОБА_8 про те, що після виготовлення відповідних витягів з Державного земельного кадастру та видачі їх громадянам, завірювальні листки на їх третіх аркушах відклеювалися, що i дало у подальшому змінити, невстановленими особами, перший аркуш витягів, повністю узгоджуються з показаннями допитаних свідків; разом з тим, суд, безпідставно не прийняв до уваги покази свідків в частині, порушення ОСОБА_8 порядку прийняття заяв про отримання витягів з ДЗК, їх реєстрації у центрі надання адміністративних послуг, та подальшої видачі.

Під час надання судом оцінки таких доказів, як висновки судових експертиз №108 від 23.06.2016, №248 від 14.02.2017, №22031/22032/22034/19-34/925-979/21-34 від 16.03.2021 та №22033/19-31/25882-25895/21-31 від 23.10.2021, суд фактично вдався до наведення доводів сторони захисту (фактично їх копіювання), при цьому не зазначивши з яких мотивів прийняв таку позицію захисту.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, у дебатах думку сторони обвинувачення на підтримку апеляційної скарги та викладеної у ній процесуальної позиції обвинувачення, думку обвинуваченої та на її захист адвоката, які заперечили задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження, зваживши й дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних висновків.

Відповідно до п) 6 ч. 1 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Як визначено ст. 409 КПК України, підстави для скасування судового рішення суду першої інстанції є, зокрема, істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

Згідно із ч. 1 ст. 412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

При цьому, як встановлено ч. 2 ст. 415 КПК України, призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Отже, через виявлені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що є безумовною підставою для скасування вироку суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції у даному кримінальному провадженні не вирішує наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, пред`явленого ОСОБА_8 , достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошував, що кожній зі сторін повинна бути надана розумна можливість представляти свою правову позицію, включаючи свої докази таким чином, щоб вона не була поставлена ??в значно менш вигідне становище, ніж інша сторона.

Рівність сторін є одним з невід`ємних елементів поняття справедливого судового розгляду. Вона вимагає забезпечення справедливої рівноваги між сторонами, аби кожна сторона бачила, що їй надано розумні можливості представити свій інтерес за умов, які не ставлять її у несприятливе становище, порівняно із супротивником (Справи Ocalan проти Туреччини, Foucher проти Франції, Bulut проти Австрії; Faig Mammadov проти Азербайджану).

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Як встановленоч.2ст.22КПК України,сторони кримінальногопровадження маютьрівні правана збираннята поданнядо судуречей,документів,інших доказів,клопотань,скарг,а такожна реалізаціюінших процесуальнихправ,передбачених цимКодексом,а ч. 6 цієї норми закону визначає, що суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Стаття 370 Кримінального процесуального кодексу України регламентує законність, обґрунтованість і вмотивованість судового рішення: судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим; законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно доч.1ст.373КПК Українивиправдувальний вирокухвалюється уразі,якщо недоведено,що: 1)вчинено кримінальнеправопорушення,в якомуобвинувачується особа; 2)кримінальне правопорушеннявчинене обвинуваченим; 3) в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Також,згідно ізч.3ст.374КПК України умотивувальній частинівироку зазначаються: п. 1) у разі визнання особи виправданою формулювання обвинувачення, яке пред`явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

У Рішеннях ЄСПЛ йдеться про те, що судові рішення повинні повно відображати мотиви, на яких вони ґрунтуються (Moreira Ferreira проти Португалії). Метою мотивування є показати сторонам, що їх почули і, таким чином, це сприятиме тому, щоб вони погодились із рішенням. Національні суди повинні з достатньою чіткістю вказати підстави, на яких вони засновують своє рішення.

У відповідності до ст. 94 КПК України: ч. 1 Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення; ч. 2 Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження та зі змісту вироку, судом першої інстанції не дотримано принципів об`єктивності, повноти та безсторонності під час судового слідства.

Крім того, мотивувальна та резолютивна частина вироку суперечні між собою.

Як слідує зі змісту оскаржуваного вироку, суд перелічив наявні письмові докази, фактично, вдався до їх технічного відтворення, проте без надання таким доказам належної і повної оцінки (аркуші вироку 9-23).

Є слушними посилання сторони обвинувачення на те, що суд першої інстанції долучив до матеріалів кримінального провадження і прийняв до уваги як доказ висновок спеціаліста Науково-дослідної лабораторії експертних досліджень ПП «Агенція-007» від 10.11.2017 року №63, залишивши поза увагою положення кримінального процесуального закону, положення Закону України «Про судову експертизу» і не мотивувавши належним чином своє рішення.

Натомість судом першої інстанції піддано сумніву ряд висновків експертів, які, як зазначив суд, є неповними і суперечать ряду інших висновків, разом із тим не вчинено дій щодо призначення проведення комплексної експертизи у кримінальному провадженні.

Заслуговують на увагу доводи сторони обвинувачення з приводу того. що зазначення суду першої інстанції у вироку про те, що залишились нез`ясованими питання хто такі ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , на яких вказали свідки, допитані в судовому засіданні, яким власники земельних ділянок віддавали витяги після отримання у відділі ДЗК, що є сумнівним твердження сторони обвинувачення щодо можливого видалення відомостей у програмному забезпеченні Державного земельного кадастру, виготовлення витягів обвинуваченою всупереч ст. 337 КПК України не стосуються й виходять за межі пред`явленого обвинувачення, оскільки ОСОБА_8 інкриміноване внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, але не інкримінувалось видалення відповідних відомостей у Витягах з ДЗК в програмному забезпеченні, використання завідомо неправдивих офіційних документів, надання їх нотаріусу.

З огляду на зміст вироку, слід визнати, що переконливих, належних, об`єктивних та безсумнівних мотивів з яких причин судом відкидаються докази сторони обвинувачення та приймаються до уваги докази сторони захисту судом не наведено.

Отже, судом першої інстанції вирок обґрунтований дослідженими доказами: у тексті вироку відтворено показання допитаних осіб, відтворено, які письмові докази досліджувались під час судового слідства, але при цьому, вирок, всупереч ст. 370 КПК України, не можна визнати мотивованим, оскільки після наведення судом переліку досліджених ним доказів, не надано належної оцінки всім цим доказам у сукупності, не наведені належні і достатні мотиви та підстави ухвалення вироку.

На переконання колегії суддів, судове слідство проведене неповно, наразі з метою забезпечення повного, об`єктивного, справедливого, всебічного судового слідства, є необхідним повторне дослідження доказів у кримінальному провадженні, в тому числі, можливо припустити, що можлива постановка питання призначення й проведення експертизи.

Вказане виходить за межі повноважень суду апеляційної інстанції, і є прерогативою суду першої інстанції.

Крім того, зауважується й про наступне.

Як зазначалось вище, судом ухвалюється виправдувальний вирок у таких випадках як: 1) не доведено, що вчинено кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується особа; 2) не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим; 3) не доведено, що в діянні обвинуваченого є склад кримінального правопорушення.

Із резолютивної частини вироку слідує, що судом виправдано ОСОБА_8 на підставі п. 3) ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.

При цьому, як убачається зі змісту вироку суду першої інстанції, мотивувальної його частини, суд, дослідивши наявні докази, визнав ряд доказів сумнівними, деякі докази, за висновком суду, не спростували доводи сторони захисту і не підтвердили доводів сторони обвинувачення, певні джерела доказів свідчать як на користь сторони обвинувачення, так і на користь сторони захисту (аркуші 24-27 вироку), і суд прийшов до висновку, що відсутні достатні докази на підтвердження вчинення ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, що обвинувачення не знайшло свого підтвердження, оскільки не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом та на припущеннях.

Також, суд зазначив, що, крім досліджених доказів, інших доказів, які б беззаперечно доводили вчинення обвинуваченою ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, не надано.

Вказано у вироку й про те, що всі можливості збирання додаткових доказів вичерпані.

Разом із тим, наявний й висновок суду у мотивувальній частині про те, що неможливо встановити хто саме, з якою метою, коли та у який спосіб вчинив підробку витягів (Державного земельного кадастру), вказане неможливо встановити ні з висновків експертів, а ні з інших доказів, наданих суду; із наданих доказів неможливо встановити, що саме ОСОБА_8 як державним кадастровим реєстратором було внесено до офіційних документів завідомо неправдиві відомості.

Тобто, зважаючи на положення ст. 373 КПК України та беручи до уваги зазначення суду у мотивувальній частині вироку, що їх наведено, неможливо достеменно стверджувати, яких саме висновків прийшов суд першої інстанції: чи в діянні обвинуваченої ОСОБА_8 відсутній склад кримінального правопорушення, чи відсутні достатні докази вчинення кримінального правопорушення і вичерпані можливості їх отримання й обвинувачення ґрунтується на сумнівних доказах, чи не доведено, що взагалі вчинене кримінальне правопорушення, або ж, що хтось (не вдалося встановити хто саме і з якою метою) вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, але не доведено, що ці дії вчинені обвинуваченою ОСОБА_8 .

Таким чином зазначення суду у резолютивній частині як підстава ухвалення виправдувального вироку не відповідають зазначенням й твердженням суду у мотивувальній частині вироку, що не дає змоги правильного розуміння ухваленого рішення, тлумачення висновків суду однозначно й безсумнівно, а також зрозуміти, з яких підстав суд прийшов до висновку про виправдання ОСОБА_8 .

Зазначене вище є істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, і є підставою безумовного скасування судового рішення суду першої інстанції та призначення нового судового розгляду.

При новому судовому розгляді суду першої інстанції слід взяти до уваги підстави скасування оскаржуваного наразі вироку, створити належні умови для дотримання принципів об`єктивності, повноти, справедливості судового розгляду, рівності сторін, неупередженості та безсторонності, забезпечивши дотримання реалізації процесуальних прав всіма сторонами судового провадження у рівній мірі, з метою всебічного, повного з`ясування всіх обставин у кримінальному провадженні, дослідження всіх доказів у їх сукупності, надання їм належної оцінки, зваживши на всі докази, доводи і процесуальну позицію сторін рівнозначно, та постановити справедливе судове рішення.

Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_7 задовольнити частково.

Вирок Голованівського районного суду Кіровоградської області від 06.06.2024 стосовно ОСОБА_8 скасувати.

Призначити уГолованівському районномусуді Кіровоградськоїобласті новийсудовий розглядкримінального провадженнястосовно ОСОБА_8 .

Ухвала Кропивницького апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судом апеляційної інстанції, а засудженим який тримається під вартою, у той же строк з дня її вручення.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4