Постанова

від 14.01.2025 по справі 915/37/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 січня 2025 рокум. ОдесаСправа № 915/37/24Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів: К.В. Богатиря, С.В. Таран,

секретар судового засідання В.М. Волковінська,

представники сторін в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№№4410/24, 4415/24 від 25.11.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наслідками апеляційного перегляду справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки»

на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 (суддя Н.О.Семенчук, м. Миколаїв, повний текст складено 27.05.2024)

у справі №915/37/24

за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки»

про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря у розмірі 311109,46 грн,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2024 року керівник Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою, в якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» збитки, завдані порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, в сумі 311109,46грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» на користь держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) збитки у розмірі 311109,46 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» на користь Миколаївської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 4666,64 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» від 20.05.2024 (вх.№5986/24 від 21.05.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (розподілу витрат на професійну правничу допомогу) відмовлено

Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» звернулося із апеляційною скаргою, в якій просило рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у даній справі скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» задоволено. Рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у справі №915/37/24 скасовано. У задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 5599,97 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Доручено Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

22.11.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» адвокатом Бєлокриницьким А.О. через систему «Електронний суд» подано заяву (вх.№4415/24 від 25.11.2024) про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу у зв`язку з апеляційним переглядом справи №915/37/24, разом із доказами таких витрат. У вказаній заяві заявник просив стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 200000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у Південно-західному апеляційному господарському суді у зв`язку із апеляційним переглядом справи. Заява такого ж змісту була відправлена заявником 22.11.2024 засобами поштового зв`язку та отримана судом 25.11.2024.

24.11.2024 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» адвокатом Бєлокриницьким А.О. через систему «Електронний суд» подано заяву (вх.№4410/24 від 25.11.2024) про стягнення з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 100000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в суді першої інстанції.

Заяви мотивовані доведеністю та обґрунтованістю витрат на правничу допомогу у заявлених сумах.

При цьому, мотивуючи заяву в частині стягнення з Миколаївської обласної прокуратури витрат на професійну правничу допомогу, понесених Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» в суді першої інстанції, відповідач зазначив, що додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2024 у даній справі відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 100000,00 грн з підстав того, що позов задоволено у повному обсязі. Однак, враховуючи скасування постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у даній справі рішення місцевого господарського суду від 14.05.2024, фактично змінилася пропорція задоволених позовних вимог (останні повністю залишені без задоволення), що не позбавляє відповідача права на стягнення всієї частини понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.11.2024, з метою повного, об`єктивного та всебічного розгляду заяв, а також з огляду на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, вирішено розглянути заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№№4410/24, 4415/24 від 25.11.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наслідками апеляційного перегляду справи №915/37/24 поза межами строку, передбаченого у частині третій статті 244 Господарського процесуального кодексу України, у розумний строк. Розгляд заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№№4410/24, 4415/24 від 25.11.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наслідками апеляційного перегляду справи №915/37/24 призначено на 14.01.2024 об 11:00 год. Запропоновано Миколаївській обласній прокуратурі в строк до 16.12.2024 надати свої міркування або заперечення щодо заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№№4410/24, 4415/24 від 25.11.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наслідками апеляційного перегляду справи №915/37/24.

16.12.2024 заступником керівника Миколаївської обласної прокуратури через систему «Електронний суд» подані заперечення щодо задоволення заяв про винесення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу та їх розміру (вх.№2244/24/Д12 від 16.12.2024), в яких прокурор просив відмовити у задоволенні заяв Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, з посиланням на те, що на виконання вимог частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не подав відповідного клопотання про компенсацію судових витрат до закінчення судових дебатів з відповідними доказами, з огляду на що заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу разом з доказами таких витрат подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» з порушенням порядку та поза межами встановлених процесуальним законом строків.

Крім того, прокурор зазначив, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» розмір витрат на правничу допомогу у цій справі не відповідає критеріям реальності та розумності визначення і розподілу судових витрат, є завищеним та належним чином необґрунтованим.

Зокрема, прокурор звернув увагу на те, що у зв`язку з недоліками апеляційної скарги, допущеними при її поданні, адвокатом витрачено принаймні вдвічі більше часу, об`єктивно необхідного на підготовку цього документу. Також прокурор зазначив, що апеляційні скарги та інші процесуальні документи подавались адвокатом безпосередньо через Електронний кабінет у системі Електронний суд ЄСІТС. Зважаючи на те, що суд та всі учасники справи, у тому числі Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки», яку представляє Бєлокриницький А.О., мають зареєстровані Електронні кабінети у системі «Електронний суд» ЄСІТС, адвокатом необґрунтовано враховано такі послуги, як належне оформлення та надіслання поштових відправлень учасникам справи №915/37/24 засобами поштового зв`язку копій апеляційної скарги. Незрозумілою є і сума вартості наданих адвокатом послуг, як участь в суді в режимі відеоконференції та надання додаткових пояснень. Також без деталізації часу виконання кожного виду з вказаного переліку робіт неможливо встановити реальну вартість виконаної роботи адвокатом Бєлокриницьким А.О. при наданні професійної правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки».

Учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання, призначеного на 14.01.2025, повідомлені належним чином, проте участі не брали.

При цьому заявником (відповідачем) подано заяву (вх.№2244/24/Д13 від 14.01.2025) про розгляд заяв про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу без його участі.

Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України участь в судових засіданнях учасників справи - це право, а не обов`язок, якщо інше не визначено законом.

Апеляційний суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови учасникам для представлення своєї позиції, тоді як відповідно до частини четвертої статті 244 Господарського процесуального кодексу України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Оскільки матеріали справи містять обсяг відомостей, достатній для розгляду заяв про ухвалення додаткового рішення, обов`язкова явка учасників справи в судове засідання апеляційної інстанції Південно-західним апеляційним господарським судом не визнавалась, колегія суддів вважає за можливе розглянути заяву за відсутності учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання.

Розглянувши заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наслідками апеляційного перегляду справи, колегія суддів встановила наступне.

Статтею 15 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Згідно із статтею 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини четвертої статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. У частині третій цієї ж статті визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1)попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2)визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3)розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із частинами першою, другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Частиною восьмою статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Таким чином, відшкодування судових витрат, у тому числі на професійну правничу допомогу, здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. При цьому перевірка цих доказів та надання їм оцінки здійснюється судом у разі дотримання цього порядку, оскільки за інших обставин розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, не може бути здійснений.

Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 Господарського процесуального кодексу України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити у першій заяві по суті спору попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20. постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

Колегією суддів встановлено, що у відзиві на позовну заяву (вх.№1762/24 від 13.02.2024) відповідачем зазначено, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які він поніс і очікує понести у зв`язку із розглядом справи №915/37/24 у Господарському суді Миколаївської області, становить попередньо (орієнтовно) 100000,00грн, при цьому з тієї причини, що юридичний супровід справи №915/37/24 ще триває, відповідач не може до закінчення судових дебатів подати всі докази, що підтверджують розмір понесених ним судових витрат, з огляду на що зазначив про надання останніх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. З цього приводу відповідач також заявив окреме клопотання (вх.№1765/24 від 13.02.2024), відповідно до якого просив визнати поважними причини, з яких відповідач не може до закінчення судових дебатів подати всі докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат на правничу допомогу, та вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог, та, крім того, просив надати відповідачу можливість подати у повному обсязі докази розміру судових витрат на правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Відповідач із заявою про ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду справи в суді першої інстанції, в якій просив стягнути з Миколаївської обласної прокуратури 100000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, до якої долучив докази таких витрат, звернувся до місцевого господарського суду 20.05.2024, тобто в межах п`ятиденного строку з дня ухвалення рішення суду першої інстанції від 14.05.2024 (з урахуванням того, що кінцевий строк на подання заяви припадає на 19.05.2024 вихідний день (неділю), а наступним за ним робочим днем є 20.05.2024 понеділок).

У апеляційній скарзі (вх.№2244/24 від 12.06.2024) Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» зазначило, що розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, які останнє понесло і очікує понести у зв`язку із розглядом справи №915/37/24 у Південно-західному апеляційному господарському суді, становить попередньо (орієнтовно) 200000,00 грн, і що не може подати всі докази судових витрат на професійну правничу допомогу, оскільки юридичний супровід справи ще триває, у зв`язку з чим сторони ще не мають підстав для того, щоб скласти та підписати акт наданих послуг/звіт до договору про надання правової (правничої) допомоги. Тому апелянт просив визнати поважними причини, з яких він не може до закінчення судових дебатів подати до Південно-західного апеляційного господарського суду всі докази, що підтверджують розмір понесених витрат на правничу допомогу, вирішити питання про судові витрати після прийняття постанови, надати можливість скаржнику подати до апеляційного суду докази таких витрат протягом п`яти днів після прийняття постанови. Крім того, у судовому засіданні апеляційної інстанції, яке відбулось 19.11.2024, представником апелянта заявлено про надання доказів судових витрат на правничу допомогу у встановлений процесуальним законом строк.

При цьому заяви (вх.№№4410/24, 4415/24 від 25.11.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу за наслідками апеляційного перегляду справи №915/37/24, з доказами понесення таких витрат, подані заявником через систему «Електронний суд» 22.11.2024 та 24.11.2024, тобто в межах п`ятиденного строку з дня ухвалення постанови суду апеляційної інстанції від 19.11.2024.

Отже, відповідач дотримався вимог щодо строків звернення із заявами про ухвалення додаткового рішення та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу і подання відповідних доказів на виконання частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, тоді як протилежні доводи прокурора про те, що заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, разом з доказами таких витрат, подані Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» з порушенням порядку та поза межами встановлених процесуальним законом строків, спростовуються викладеним вище.

Частиною другою статті 126 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1)розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2)розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що факт понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розмір встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг (виконаних робіт) та їх вартості. Відсутність документального підтвердження факту понесення стороною судових витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до положень частини третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Саме така правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 25.06.2019 у справі №916/1340/18.

Щодо обставин надання відповідачу послуг з професійної правничої допомоги

Із наданих відповідачем документів вбачається, що 19.07.2023 між Адвокатським об`єднанням «АРХОНТ» в особі голови, керуючого партнера Бєлокриницького А.О. (надалі адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (надалі клієнт) укладено договір №01/1907/2023 про надання правової (правничої) допомоги (надалі договір).

Відповідно до умов цього договору адвокатське об`єднання зобов`язується надати клієнту правничу та/або юридичну допомогу здійснювати захист клієнта, здійснювати представництво клієнта та надавати інші види правничої допомоги на умовах і в порядку, визначених цим договором, а клієнт зобов`язується оплатити гонорар за надання правничої допомоги за цим договором та оплатити фактичні витрати адвокатського об`єднання, що необхідні для виконання цього договору (пункт 1.1. договору).

Пунктом 4.7. договору передбачено, що адвокатське об`єднання не частіше, ніж один раз на місяць, або за письмовою заявою клієнта, надає клієнту письмовий звіт, який складається у формі акту, щодо обсягу наданої правничої допомоги та понесених фактичних витрат за попередній місяць або за інші періоди, а клієнт протягом п`яти робочих днів затверджує та скріплює власним підписом звіт з одночасною сплатою гонорару та фактичних витрат, або відмовляється від затвердження звіту та надає адвокатському об`єднанню письмову претензію, де викладає свої вимоги та зауваження.

Відповідно до умов цього договору гонорар є формою винагороди адвокатського об`єднання за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту за цим договором (пункт 5.1. договору).

Обчислення гонорару за цим договором може відбуватися у наступних формах: фіксований розмір; погодинна оплата; преміальна; змішана; щомісячна, щоквартальна, щорічна оплати за правовий супровід клієнта (пункт 5.2. договору).

Цей договір набирає законної сили з моменту його підписання сторонами і діє безстроково, або до його розірвання на вимогу однієї зі сторін, або за домовленістю сторін (пункт 8.1. договору).

У пункті 9.1. договору сторони погодили, що останні мають право укладати додаткові угоди, що є невід`ємною частиною цього договору, які змінюють його умови або встановлюють додаткові умови щодо надання певного обсягу правничої допомоги, або виконання одноразових доручень клієнта.

Згідно із пунктом 9.2. договору адвокатське об`єднання має право залучати до надання правничої допомоги за цим договором інших адвокатів, фахівців у галузі права, експертів, спеціалістів та інших осіб для надання клієнту правничої допомоги, визначаючи необхідність залучення таких осіб на власний розсуд. Клієнт має право надати адвокатському об`єднанню заперечення щодо залучення таких осіб, що є безумовною підставою для заміни або вилучення такої особи.

29.01.2024 між Адвокатським об`єднанням «АРХОНТ» в особі голови, керуючого партнера Бєлокриницького А.О. (адвокатським об`єднанням) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (клієнтом) укладено додаткову угоду №1 до договору про надання правової (правничої) допомоги №01/1907/2023 від 19.07.2023, відповідно до пункту 1 якої клієнт доручає адвокатському об`єднанню представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних документів, у тому числі заяв по суті справи (відзиву, заперечень) та заяв з процесуальних питань (заяв, клопотань, заперечень), письмових (додаткових) пояснень тощо, вивчення та долучення до справи матеріалів судової практики з метою обґрунтування правової позиції відповідача у справі, належне оформлення відправлень і надсилання процесуальних документів засобами поштового зв`язку відповідно до вимог процесуального законодавства, участь у судових засіданнях в інтересах клієнта в судовій справі №915/37/24, яка знаходиться на розгляді в Господарському суді Миколаївської області, за позовом керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря в розмірі 311109,46грн, а також здійснення в інтересах клієнта будь-яких інших дій (які входять до поняття «професійна правнича допомога») в судовій справі №915/37/24.

Згідно із пунктом 2 додаткової угоди №1 гонорар адвокатського об`єднання за ведення судової справи №915/37/24 встановлюється у фіксованому розмірі та становить 100000,00 грн.

Гонорар адвокатського об`єднання сплачується клієнтом на підставі рахунка фактури, але не пізніше 6 місяців після ухвалення Господарським судом Миколаївської області рішення у справі №915/37/24 (пункт 3 додаткової угоди №1).

За умовами пунктів 4, 5 додаткової угоди №1 ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору про надання правової (правничої) допомоги №01/1907/2023 від 19.07.2023 та діє до завершення розгляду та вирішення справи №915/37/24, однак у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

15.05.2024 між Адвокатським об`єднанням «АРХОНТ» в особі голови, керуючого партнера Бєлокриницького А.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» підписано звіт №05/2024 до договору про надання правничої допомоги №01/1907/2023 від 19.07.2023, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв наступну професійну допомогу:

29.01.2024 правовий аналіз наданих клієнтом документів (зокрема, позовної заяви керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-західного округу (Миколаївська та Одеська області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, в розмірі 311109,46 грн, з додатками; Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства енергетики та захисту довкілля України від 28.04.2020 №277);

20.01.2024 - 11.02.2024 аналіз чинного законодавчого регулювання та опрацювання актуальної судової практики;

10.02.2024 складання (підготовка) в інтересах клієнта адвокатського запиту до Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону (Миколаївська та Одеська області) щодо надання інформації та копій документів;

11.02.2024 - 12.02.2024 складання (підготовка) в інтересах клієнта відзиву на позовну заяву;

12.02.2024 належне оформлення комплектів відзиву на позовну заяву учасникам справи та надсилання засобами поштового зв`язку відповідно до вимог процесуального законодавства;

11.03.2024 ознайомлення через систему «Електронний суд» та правовий аналіз в інтересах клієнта відповіді Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону (Миколаївська та Одеська області) на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки»;

11.03.2024 13.03.2024 складання в інтересах клієнта заперечень на відповідь Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону (Миколаївська та Одеська області) на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки»;

13.03.2024 оформлення для відправки (підготовка пакетів документів) та відправка засобами поштового зв`язку і через систему «Електронний суд» заперечень на відповідь Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону (Миколаївська та Одеська області) на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки»;

13.04.2024 складання в інтересах клієнта заперечень проти клопотання про долучення доказів у даній справі;

15.05.2024 підготовка в інтересах клієнта пакету документів для надання доказів розміру судових витрат у даній справі;

29.01.2024 15.05.2024 представництво інтересів, правовий супровід, у тому числі складання та подання заяв, клопотань та отримання документів під час розгляду Господарським судом Миколаївської області даної справи №915/37/24.

Також з матеріалів справи вбачається, що 15.05.2024 адвокатським об`єднанням виставлено клієнту рахунок-фактуру на суму 100000,00 грн.

31.05.2024 між Адвокатським об`єднанням «АРХОНТ» в особі голови, керуючого партнера Бєлокриницького А.О. (адвокатським об`єднанням) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (клієнтом) укладено додаткову угоду №2, відповідно до пункту 1 якої клієнт доручає адвокатському об`єднанню представництво інтересів, надання професійної правничої допомоги, вивчення та підготовку всіх необхідних процесуальних документів, у тому числі апеляційної скарги клієнта на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у справі №915/37/24, вивчення та підготовку заяв, клопотань тощо, вивчення та долучення до справи матеріалів судової практики (посилань на висновки щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, до яких наданий публічний доступ у Єдиному державному реєстрі судових рішень, з метою обґрунтування правової позиції в судовому спорі, належне оформлення відправлень та надсилання процесуальних документів (заяв по суті справи та заяв, клопотань, заперечень із процесуальних питань) засобами поштового зв`язку відповідно до вимог процесуального законодавства, участь у судових засіданнях у Південно-західному апеляційному господарському суді в інтересах клієнта у судовій справі №915/37/24 за апеляційною скаргою клієнта на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у цій справі.

У пункті 2 додаткової угоди №2 сторони передбачили, що гонорар адвокатського об`єднання за ведення судової справи №915/37/24 у Південно-західному апеляційному господарському суді встановлюється у фіксованому розмірі та становить 200000,00 грн.

Гонорар адвокатського об`єднання сплачується клієнтом на підставі рахунка фактури, але не пізніше 6 місяців з дати постановлення Південно-західним апеляційним господарським судом судового рішення (постанови) (пункт 3 додаткової угоди №2).

За умовами пунктів 4, 5 додаткової угоди №2 ця додаткова угода є невід`ємною частиною договору про надання правової (правничої) допомоги №01/1907/2023 від 19.07.2023 та діє до завершення розгляду та вирішення Південно-західним апеляційним господарським судом справи №915/37/24, однак у будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов`язків.

19.11.2024 між Адвокатським об`єднанням «АРХОНТ» в особі голови, керуючого партнера Бєлокриницького А.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» підписано звіт №11/2024 до договору про надання правничої допомоги №01/1907/2023 від 19.07.2023, відповідно до якого адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв наступну професійну допомогу:

05.06.2024 складання апеляційної скарги клієнта на рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 у справі №915/37/24;

11.06.2024 належне оформлення поштових відправлень і надсилання іншим учасникам справи №915/37/24 засобами поштового зв`язку копій апеляційної скарги;

12.06.2024 формування в системі «Електронний суд» та надсилання Південно-західному апеляційному господарському суду через систему «Електронний суд» апеляційної скарги клієнта;

13.06.2024 належне оформлення відправлення та надсилання Південно-західному апеляційному господарському суду засобами поштового зв`язку апеляційної скарги клієнта;

19.06.2024 складання заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про усунення недоліків апеляційної скарги; формування в системі «Електронний суд» та надсилання Південно-західному апеляційному господарському суду через систему «Електронний суд» заяви про усунення недоліків апеляційної скарги;

20.06.2024 належне оформлення поштових відправлень і надсилання іншим учасникам справи №915/37/24 засобами поштового зв`язку копій заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» про усунення недоліків апеляційної скарги; належне оформлення відправлення та надсилання Південно-західному апеляційному господарському суду засобами поштового зв`язку заяви про усунення недоліків апеляційної скарги;

12.07.2024 складання додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» щодо відзиву Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону (Миколаївська та Одеська області) на апеляційну скаргу; формування в системі «Електронний суд» та надсилання Південно-західному апеляційному господарському суду через систему «Електронний суд» вказаних додаткових пояснень;

10.09.2024 участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» - адвоката Кузнецова В.О. (залученого Адвокатським об`єднанням «АРХОНТ» на підставі пункту 9.2. договору про надання правничої допомоги №01/1907/2023 від 19.07.2023) в судовому засіданні у справі №915/37/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів;

01.10.2024 складання додаткових пояснень Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» щодо додаткових пояснень Державної екологічної інспекції Південно-Західного регіону (Миколаївська та Одеська області); формування в системі «Електронний суд» та надсилання Південно-західному апеляційному господарському суду через систему «Електронний суд» вказаних додаткових пояснень;

19.11.2024 - участь представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» - адвоката Кузнецова В.О. (залученого Адвокатським об`єднанням «АРХОНТ» на підставі пункту 9.2. договору про надання правничої допомоги №01/1907/2023 від 19.07.2023) в судовому засіданні у справі №915/37/24 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою власних технічних засобів.

Адвокатським об`єднанням 19.11.2024 виставлено клієнту рахунок-фактуру на суму 200000,00 грн.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді першої інстанції

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що судове рішення має містити відповіді на всі заявлені позивачем (третьою особою) вимоги, а також вирішувати питання про негайне виконання та про судові витрати (вимога повноти рішення). Процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням цієї вимоги. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

При цьому, додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення. У разі скасування основного судового рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Подібні за змістом висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 17.04.2024 у справі №160/2282/19, від 30.05.2023 у справі №160/6648/20 та від 08.06.2023 у справі №560/18155/21.

У цій справі додатковим рішенням Господарського суду Миколаївської області від 03.06.2024 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» від 20.05.2024 (вх.№5986/24 від 21.05.2024) про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат (розподілу витрат на професійну правничу допомогу) відмовлено, оскільки рішенням Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 позов керівника Баштанської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу (Миколаївська та Одеська області) задоволено у повному обсязі, тому, з урахуванням частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати на правничу допомогу у розмірі 100000,00 грн покладено на відповідача.

Суд апеляційної інстанції постановою від 19.11.2024 рішення Господарського суду Миколаївської області від 14.05.2024 скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, додаткове рішення суду першої інстанції від 03.06.2024 в апеляційному порядку не оскаржувалось, а також суд апеляційної інстанції не вирішив питання щодо додаткового рішення суду першої інстанції після скасування рішення від 14.05.2024.

Зважаючи на скасування в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції під час розгляду та вирішення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення має враховувати наслідки перегляду основного рішення.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №240/19931/22.

Враховуючи висловлену Верховним Судом правову позицію в частині того, що додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення та у разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу, суд апеляційної інстанції, з урахуванням вказаних обставин та керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, у даній додатковій постанові вирішує питання розподілу судових витрат в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи і в суді першої інстанції.

Щодо розміру понесених відповідачем судових витрат на професійну правничу допомогу

Як уже зазначалося, розмір понесених стороною судових витрат на професійну правничу допомогу встановлюється судом, зокрема, на підставі договору про надання правничої допомоги та відповідних доказів щодо вартості наданих послуг (виконаних робіт).

За змістом частини третьої статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»).

За змістом частини третьої статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Отже, надання адвокатом правничої допомоги в порядку представництва у суді здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, положення щодо якого містяться, зокрема у главі 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Глава 52 Цивільного кодексу України регулює загальні поняття та принципи будь-якого цивільного договору, включаючи договір про надання послуг. Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору. Згідно з положеннями цієї статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити такі висновки:

(1)договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені у частині другій статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»);

(2)за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України;

(3)як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару;

(4)адвокатський гонорар може існувати в двох формах фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв;

(5)адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як положеннями цивільного права, так і Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

(6)відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару.

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

Аналогічні правові висновки Верховного Суду викладені у постановах від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 07 вересня 2020 року у справі № 910/4201/19.

Як зазначалося, у додаткових угодах №1 та №2 до договору про надання правової (правничої) правничої допомоги №01/1907/2023 від 19.07.2023 сторони погодили фіксовану вартість послуг за надання такої допомоги, а саме: в суді першої інстанції 100000,00 грн, в суді апеляційної інстанції 200000,00 грн.

Таким чином, розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону № 5076-VI як «форма винагороди адвоката», але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21

У разі погодження між адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) та клієнтом фіксованого розміру гонорару такий гонорар обчислюється без прив`язки до витрат часу адвоката на надання кожної окремої послуги. Фіксований розмір гонорару не залежить від витраченого адвокатом (адвокатським бюро / об`єднанням) часу на надання правничої допомоги клієнту. Подібні висновки Верховного Суду містяться у постанові від 19.11.2021 у справі № 910/4317/21.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

З огляду на викладене Південно-західний апеляційний господарський суд зазначає про те, що у контексті цієї справи, що переглядається, фіксований розмір гонорару, погоджений між відповідачем та адвокатським бюро у договорі №01/1907/2023 від 19.07.2023, з урахуванням додаткових угод №1 та №2, означає те, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання умов договору та призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у цих конкретних правовідносинах, що склалися між відповідачем і адвокатським об`єднанням у цій справі, як і не має значення витрачений адвокатом відповідача час на надання послуг правничої допомоги та зазначеного кількості витрат такого часу в детальному описі робіт адвоката.

З урахуванням викладеного, вартість послуг з надання правничої допомоги була погоджена між відповідачем та адвокатським бюро у фіксованому розмірі, який не змінюється в залежності від обсягу наданих послуг та витраченого адвокатом часу, а отже, є чітко визначеним.

Щодо критеріїв оцінки розміру витрат відповідача на надання послуг правничої допомоги

Стосовно витрат, понесених у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд наголошує, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1)чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2)чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4)дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев`ятої статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 126 Господарського процесуального кодексу України ).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України , може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

За наслідками здійсненої оцінки розміру судових витрат, понесених позивачем на правничу допомогу, через призму критеріїв, встановлених частиною четвертою статті 126 та частиною п`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд доходить висновку про наявність підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, незначний обсяг матеріалів справи, враховуючи обсяг підготовлених та поданих до суду відповідачем заяв та матеріалів, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, заявлений до стягнення розмір витрат на правничу допомогу відповідача в суді першої інстанції не відповідає принципам розумності в даних правовідносинах, у зв`язку з чим їх відшкодування з огляду на обставини даної справи матиме надмірний характер.

Південно-західний апеляційний господарський суд при зменшенні витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах першої, апеляційної та касаційної інстанції; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №910/20852/20.

Як вбачається із рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції і матеріалів справи, правова позиція відповідача була сталою і не зазнавала змін протягом розгляду спору двома судовими інстанціями.

Представництво відповідача адвокатом Кузнецовим В.О. при розгляді справи в судах першої та апеляційної інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що, поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення.

Виходячи із матеріалів справи, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надавав правову допомогу відповідачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводами, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже, супроводження справи в суді апеляційної інстанції не вимагало великого обсягу аналітичної й технічної роботи.

Оцінюючи співмірність витрат відповідача на оплату послуг адвоката за надання правової допомоги у цій справі в суді першої та апеляційної інстанцій з ціною позову, колегія суддів дійшла висновку, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу не є пропорційним до ціни позову, виходячи з того, що остання складає 311109,46 грн, тоді як заявником заявлено до відшкодування витрат на правничу допомогу у загальному розмірі 300000,00 грн.

З урахуванням викладеного вище у сукупності, апеляційний суд, керуючись, зокрема, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також ураховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку не присуджувати на користь відповідача всі його витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Апеляційний суд звертає увагу, що укладений між адвокатом і клієнтом договір та визначені у такому договорі суми гонорару не є безумовною підставою для стягнення таких сум на користь учасника справи, на користь якого було прийняте судове рішення.

Принцип невтручання у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом передбачає відсутність у суду повноважень будь-яким чином безпосередньо впливати на сторін договору та на укладення як договору в цілому, так і щодо його окремих положень. Також суд не наділений повноваженнями втручатися у розрахунки між клієнтом та його адвокатом, не є стороною договірних відносин.

Разом з тим, здійснюючи розподіл судових витрат, суд, хоч і враховує умови договору про надання правової допомоги та додаткові докази на підтвердження понесених учасником справи судових витрат, однак при такому розподілі керується виключно положеннями процесуального законодавства.

Південно-західний апеляційний господарський суд звертає увагу на те, що процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями Господарського процесуального кодексу України компенсації таких витрат.

З огляду на зазначене, оцінивши наведені відповідачем доводи щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та подані на їх підтвердження докази, врахувавши заперечення прокурора, надавши оцінку дотриманню критеріїв формування розміру гонорару адвоката, з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи (яка, на думку колегії суддів не є занадто складною), обсягу наданих адвокатом послуг, в тому числі - аналогічності позицій в першій та апеляційній інстанціях, керуючись принципами справедливості, верховенства права, критеріями реальності адвокатських витрат в контексті їхньої дійсності та необхідності, а також критерію розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає, що обґрунтованим та розумним розміром компенсації за надані адвокатом послуги з надання правничої допомоги відповідачу в суді першої інстанції є 10000,00 грн, а в суді апеляційної інстанції 5000,00 грн.

За таких обставин заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№№4410/24, 4415/24 від 25.11.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід задовольнити частково, стягнути з Миколаївської обласної прокуратури судові витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 15000,00 грн, у задоволенні решти заяв відмовити.

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244, 281 - 284

Господарського процесуального кодексу України,

Південно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№4410/24 від 25.11.2024) про стягнення з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 100000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в суді першої інстанції у справі №915/37/24 задовольнити частково.

2.Стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 10000 /десять тисяч/ грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в суді першої інстанції у справі №915/37/24.

3.У задоволені решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№4410/24 від 25.11.2024) відмовити.

4.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№4415/24 від 25.11.2024) про стягнення з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 200000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем у суді апеляційної інстанції у справі №915/37/24 задовольнити частково.

5.Стягнути з Миколаївської обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» 5000 /п`ять тисяч/ грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених відповідачем в суді апеляційної інстанції у справі №915/37/24.

6.У задоволені решти заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря Баштанки» (вх.№4415/24 від 25.11.2024) відмовити.

7.Доручити Господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до ст. 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.01.2025.

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

СуддяК.В. Богатир

СуддяС.В. Таран