Постанова

від 09.01.2025 по справі 922/2927/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2025 року м. Харків Справа № 922/2927/20

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Здоровко Л.М., суддя Лакіза В.В.

за участі секретаря судового засідання Садонцевої Л.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (вх.№2850 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі № 922/2927/20 (прийняту у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Аріт К.В., повний текст ухвали складено 22.11.2024) за результатами розгляду скарги на бездіяльність приватного виконавця (вх.№27083 від 28.10.2024) у справі №922/2927/20

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ", м.Запоріжжя,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", м.Харків,

про стягнення 1417702,68 грн,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/2927/20 в задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (вх.№27083 від 28.10.2024) на бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. відмовлено.

Вказана ухвала місцевого господарського суду з посиланням на приписи статей 339, 341 ГПК України, статей 1, 8, 13, 18, 24, 28, 36, 53 Закону України "Про виконавче провадження", пунктів 11, 12 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 02.04.2012 №512/5, мотивована тим, що встановлені судом обставини та надані докази свідчать про те, що приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем здійснювалися та здійснюються дії з примусового виконання рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/2927/20.

Стосовно вимоги скаржника щодо проведення огляду та опису майна, яке належить боржнику та знаходиться за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 144, суд першої інстанції зазначив, що із наданого приватним виконавцем акту вбачається, що з метою перевірки майнового стану боржника та його місцезнаходження приватним виконавцем був здійснений вихід на місце за адресою: м. Харків, просп. Героїв Харкова, 144, за результатами чого встановлено, що боржник за вищевказаною адресою не перебуває; присутність понятих під час складання акту приватного виконавця від 29.10.2024 не є обов`язковою.

Щодо винесення постанови про розшук транспортного засобу суд першої інстанції зазначив про наявність такої технічної можливості лише стосовно тих транспортних засобів, які зареєстровані в реєстрі АСВП.

Стосовно списання грошових коштів, суд першої інстанції зазначив про те, що постанови та платіжні інструкції до банківської установи направляються в електронному вигляді. Крім того, за висновками суду, наводячи перелік виконавчих дій, які, на думку скаржника, не були вчинені виконавцем, останній не враховує принципи доцільності та розумності вчинення таких дій. При цьому звертає увагу на те, що виконавець при виконанні рішення суду має не формально вчиняти всі передбачені Законом дії за переліком, а вчиняти саме ті дії, які реально можуть забезпечити виконання судового рішення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" з ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить, зокрема, скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/2927/20 в частині відмови у визнанні протиправною бездіяльності приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича при неоголошенні в розшук автомобіля вантажного марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_2 , несписанні арештованих грошових коштів боржника на рахунку НОМЕР_3 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК" в розмірі 300,00грн та нездійсненні дій щодо опису та арешту майна, розташованого за адресою: м.Харків, пр.Героїв Харкова (Московський), буд.144, кімн. 704/2; зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича: оголосити в розшук автомобіль вантажний марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_2 ; направити до АТ "СЕНС БАНК" платіжну інструкцію для списання арештованих грошових коштів боржника на рахунку НОМЕР_3 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК" в розмірі 300,00грн; здійснити дії щодо опису та арешту майна, розташованого за адресою: м.Харків, пр.Героїв Харкова (Московський), буд.144, кімн.704/2.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник посилається, зокрема, на те, що висновки суду першої інстанції в частині вжиття заходів щодо розшуку майна боржника транспортних засобів, не відповідають приписам частини 3 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження" та звужує право стягувача на повне та своєчасне виконання рішення. До того ж приватним виконавцем не надано доказів технічної неможливості винесення постанови про розшук автомобіля вантажного марки JAC моделі НFС 1020 К. Крім того, на думку скаржника, приватним виконавцем допущено бездіяльність в частині невжиття заходів щодо списання коштів з рахунку боржника (300,00 грн). Щодо посилання суду першої інстанції на акт приватного виконавця від 29.10.2024 стосовно відсутності майна за місцезнаходженням боржника за адресою: м.Харків, просп. Героїв Харкова (Московський), буд.144, скаржник стверджує, що такий акт складений формально, без виходу на місце та з численними порушеннями Закону. Таким чином, вважає, що судом не надано правової оцінки бездіяльності приватного виконавця під час виявлення, опису та арешту майна боржника 29.10.2024, що порушує право стягувача на повне та своєчасне виконання рішення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (вх.№2850 Х/2) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/2927/20; призначено справу до розгляду на 09 січня 2025 року об 11:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу до 31.12.2024, з доказами його надсилання апелянту, учасникам справи строк для подання заяв, клопотань, тощо до 31.12.2024.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ", адвокат Львов А.Л., надав суду апеляційної інстанції заяву (вх.№ 16546), в якій просив проводити судові засідання в справі №922/2927/20 за участі представника ТОВ "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" Львова А.Л. дистанційно в режимі відеоконференції з використанням представником власних технічних засобів за допомогою офіційної сертифікованої підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Вказану заяву задоволено ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.12.2024.

Водночас, зі змісту цієї ухвали вбачається, що судом апеляційної інстанції зауважено про те, що до апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" та до заяви про призначення відеоконференції на підтвердження повноважень представника адвоката Львова А.Л. додано довіреність №763 від 01.01.2024, строк дії якої закінчується 31.12.2024 включно. З огляду на вищевикладене, представнику позивача, який буде брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, необхідно надіслати на адресу суду належні докази на підтвердження наявності наданих йому повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" на дату наступного судового засідання.

Проте, представником позивача (стягувача) на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 30.12.2024 не надано доказів на підтвердження наявності наданих йому повноважень діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" станом на 09.01.2025 (дату судового засідання) та повідомлено суду в режимі відеоконференції про відсутність в нього відповідних документів на підтвердження його повноважень як представника станом на час розгляду справи.

Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Згідно з частиною першою статті 58 ГПК встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Приписами частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Водночас, права та обов`язки учасників справи передбачено статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої учасники справи мають право, у тому числі брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом (п.2 ч.1 ст. 42 ГПК України).

Тобто, з урахуванням приписів чинного законодавства право брати участь у судових засіданнях є складовою частиною судового процесу, а отже, юридична особа як учасник справи може реалізувати передбачене процесуальним законом право шляхом самопредставництва або через представника.

За таких обставин, ТОВ "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" не забезпечило участь в судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду свого повноважного представника, хоча належним чином було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (ухвали суду апеляційної інстанції від 16.12.2024) до електронних кабінетів скаржника та його представника.

Також представники інших учасників справи у судове засідання 09.01.2025 не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені відповідною ухвалою суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду.

Отже, під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції, у відповідності до приписів пункту 4 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого частиною 2 статті 273 цього Кодексу.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (частина 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, в постановах 19.03.2024 у справі № 910/3016/23, від 08.11.2023 у справі № 922/854/23, від 01.12.2022 у справі № 910/14025/20 відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, оскільки судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи та правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду справи, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі №922/2927/20 позов задоволено повністю; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" штрафні санкції за договором поставки від 20.03.2019 №2129/19 у розмірі 1417702,68 грн та виплати зі сплати судового збору 21265,54грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 03.12.2020 у справі №922/2927/20 заяву ТОВ "Метінвест Інжиніринг" задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 27314,52 грн.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 апеляційну скаргу ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" задоволено частково; рішення Господарського суду Харківської області від 19.11.2020 у справі №922/2927/20 змінено та викладено його резолютивну частину у такій редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (61082, м.Харків, просп. Московський, буд. 144, кім. 704/2, код ЄДРПОУ 32868567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 5, код ЄДРПОУ 37732376) штрафні санкції за договором поставки від 20.03.2019 №2129/19 у розмірі 1110150,36 грн та витрати по оплаті судового збору 16652,26 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 03.12.2020 у справі №922/2927/20 змінено та викладено його резолютивну частину у такій редакції:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (61082, м.Харків, просп. Московський, буд. 144, кім. 704/2, код ЄДРПОУ 32868567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 5, код ЄДРПОУ 37732376) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 21388,99 грн.

В іншій частині заяву Товариства з обмеженою відповідальністю" Метінвест Інжиніринг" залишити без задоволення.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" 6919,93 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою (додатковою) Східного апеляційного господарського суду від 06.05.2021 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест Інжиніринг" про ухвалення додаткового рішення у справі №922/2927/20 залишено без задоволення.

На виконання постанови Східного апеляційного господарського суду від 22.04.2021 Господарським судом Харківської області видано накази від 25.05.2021.

23.07.2021 накази були пред`явлені для примусового виконання приватному виконавцеві виконавчого округу Харківської області Близнюкову Юрію Володимировичу.

23.07.2021 на виконання основного рішення було відкрите ВП №66256109.

23.07.2021 на виконання додаткового рішення було відкрите ВП №66257172.

23.07.2021 виконавчі провадження №66256109 та №66257172 були об`єднані у зведене ВП №66257846.

28.10.2024 стягувач (заявник) надав до суду скаргу (вх.№27083) на бездіяльність приватного виконавця, оскільки, на думку ТОВ "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ", приватним виконавцем Виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. не було вжито всіх передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів для примусового виконання рішення суду. З цих підстав, скаржник просив, зокрема:

- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В., яка полягає у невчиненні дій з примусового виконання наказів Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 по справі №922/2927/20 в рамках зведеного виконавчого провадження ВП№66257846 з 23.08.2024 по теперішній час, а саме: не виходу за місцем знаходження ТОВ "ХЕЗ ПТМ" та його структурних підрозділів для виявлення, опису, арешту, оцінки та наступної реалізації майна; не вжиття заходів з арешту та списання грошових коштів з поточних рахунків ТОВ "ХЕЗ ПТМ"; не вжиття заходів із оголошення у розшук автомобіля вантажного марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_2 ;

- зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В.: здійснити вихід за місцем знаходження ТОВ "ХЕЗ ПТМ" та його структурних підрозділів для виявлення, опису, арешту, оцінки та наступної реалізації майна, докази здійснення виходу у вигляді належним чином оформленого акта виявлення та опису майна розмістити в АСВП; направити на адресу АТ "ПУМБ", АТ "ОТП БАНК" та АТ "СЕНС БАНК" постанови про арешт коштів боржника та платіжні інструкції та списання грошових коштів з поточних рахунків ТОВ "ХЕЗ ПТМ"; оголосити у розшук автомобіль вантажний марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_2 .

Заперечуючи проти скарги у відзиві (вх.№28347 від 11.11.2024) приватний виконавець посилався, зокрема, на те, що ним в рамках зведеного виконавчого провадження №66257846 проводяться дії щодо перевірки майнового стану боржника, направляються вимоги щодо надання інформації про залишок коштів на рахунках боржника в банківських установах, які за допомогою електронного документообігу направлені до банківських установ. Окрім того, приватний виконавець повідомив про направлення ним запитів до низки державних установ та організацій з метою перевірки майнового стану боржника (відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції з організації примусового виконання рішення) та отримання відповідей на запити (зі змісту яких вбачається відсутність майна у боржника). Також зазначено про те, що виконавцем здійснено вихід за місцем державної реєстрації боржника, проте не виявлено боржника за його місцезнаходженням.

У відповіді на відзив (вх.№28778 від 15.11.2024) стягувач (заявник) надав уточнення щодо прохальної частини скарги, в яких просив визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В., яка полягає у невчиненні дій з примусового виконання наказів Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 по справі №922/2927/20 в рамках зведеного виконавчого провадження ВП№66257846 з 23.08.2024 по теперішній час, зокрема:

- не виходу за місцем знаходження ТОВ "ХЕЗ ПТМ" та його структурних підрозділів для виявлення, опису, арешту, оцінки та наступної реалізації майна;

- не вжиття заходів з арешту та списання грошових коштів з поточних рахунків ТОВ "ХЕЗ ПТМ": НОМЕР_4 (UAH) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_5 (EUR) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_5 (RUB) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_5 (USD) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_6 (EUR) в АТ "СЕНС БАНК"; НОМЕР_3 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК"; НОМЕР_6 (USD) в АТ "СЕНС БАНК"; НОМЕР_6 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК"; НОМЕР_7 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК";

- не вжиття заходів із оголошення у розшук автомобіля вантажного марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_2 .

Також скаржник просив зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В.:

- здійснити вихід за місцем знаходження ТОВ "ХЕЗ ПТМ" для виявлення, опису, арешту, оцінки та наступної реалізації майна, докази здійснення виходу у вигляді належним чином оформленого акту виявлення та опису майна розмістити в АСВП;

- направити на адресу АТ "ПУМБ" та АТ "СЕНС БАНК" постанови про арешт коштів боржника та платіжні інструкції та списання грошових коштів з поточних рахунків ТОВ "ХЕЗ ПТМ": НОМЕР_8 (UAH) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_4 (UAH) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_5 (UAH) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_5 (EUR) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_5 (RUB) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_5 (USD) в АТ "ПУМБ"; НОМЕР_6 (EUR) в АТ "СЕНС БАНК"; НОМЕР_3 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК"; НОМЕР_6 (USD) в АТ "СЕНС БАНК"; НОМЕР_6 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК"; НОМЕР_7 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК", докази направлення та прийняття банківськими установами постанов про арешт коштів боржника; направлення, прийняття та опрацювання банківськими установами платіжних інструкцій про примусове списання коштів розмістити в АСВП;

- оголосити у розшук автомобіль вантажний марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_2 .

У запереченнях на відповідь на відзив (вх.№29084 від 19.11.2024) приватний виконавець просив відмовити в задоволенні скарги.

19.11.2024 місцевим господарським судом постановлено оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність приватного виконавця з підстав, зазначених вище.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Предметом розгляду у цій справі є скарга стягувача на бездіяльність приватного виконавця під час виконання судових наказів Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 по справі №922/2927/20 в межах зведеного виконавчого провадження ВП №66257846.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, яка охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Конституційний Суд України у рішенні від 15.05.2019 № 2-рп (ІІ)/2019) наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист: невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.

Відповідно до частин першої, другої статті 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно з частиною першою статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з частиною першою статті 327 ГПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження".

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів).

Судові накази віднесено до виконавчих документів, на підставі яких рішення підлягають примусовому виконанню органами державної виконавчої служби (частина перша статті 3 Закону України "Про виконавче провадження").

Частиною 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Так, статтею 339 ГПК України (у редакції, чинній на час звернення зі скаргою) передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Положеннями статті 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Аналогічні положення містить стаття 74 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина перша статті 74 Закону).

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів (частина п`ята статті 74 Закону).

Отже, положення наведених статей дають підстави для висновку, що до суду можуть бути оскаржені не тільки дії державного або приватного виконавця, а й бездіяльність.

Бездіяльність, на відміну від дії, має триваючий характер та існує до часу початку дій, які свідчать про припинення бездіяльності. Триваюче правопорушення передбачає перебування у стані безперервного тривалого невчинення особою певних дій (бездіяльності), у зв`язку із чим неправомірна бездіяльність може бути оскаржена упродовж усього часу її перебігу. Отже, ухвала про залишення скарги на бездіяльність державного виконавця, яка триває, без розгляду з мотивів пропуску процесуального строку подання скарги є такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права.

Аналогічного висновку Верховний Суд дійшов у постановах від 23.10.2019 у справі № 127/2-2177/2005 (провадження № 61-38328св18), 08.07.2020 у справі № 589/6044/13 (провадження № 61-35606св18) та від 22.12.2021 у справі № 760/19348/20 (провадження № 61-7645св21).

Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 у справі № 175/3995/17-ц (провадження № 61-36762св18) також зазначив, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов`язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом.

Таким чином, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.

Зважаючи на те, що предметом скарги ТОВ "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" є оскарження бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. під час виконання наказів у справі №922/2927/20 щодо невчинення, зокрема, таких виконавчих дій: не списання грошових коштів з рахунку боржника, не винесення постанови про розшук транспортного засобу боржника, не вжиття заходів для виявлення, опису, арешту, оцінки та реалізації майна боржника за місцезнаходженням боржника, то така бездіяльність є триваючим правопорушенням, у зв`язку з чим строк на оскарження такої бездіяльності на момент звернення зі скаргою не сплив.

Відповідно до частин другої, третьої статті 343 ГПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" визначено основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) державними виконавцями органів державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус. Завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (стаття 3).

Отже, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, у виконавчому провадженні відповідним виконавцем, дії або бездіяльність якого можуть бути оскаржені до суду

При цьому, протиправною бездіяльністю державного виконавця як суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Тому для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов`язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків.

Крім того, потрібно з`ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.

Правова процедура (fair procedure - справедлива процедура) є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку, форми та строків такої діяльності.

Встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.

Щодо розгляду скарги по суті колегія суддів виходить з такого.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції, чинній на час звернення зі скаргою) визначено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

Застосування виконавцями наданого їм широкого кола повноважень та законодавчо визначених механізмів, спрямованих на виконання судових рішень, входить до його обов`язків, визначених частинами 1, 2 статті 18 Закону України № 1404-VІІІ, щодо вжиття передбачених цим Законом заходів з неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій (такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 12/57).

Частиною 3 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено достатньо широкий перелік прав, якими наділений виконавець під час здійснення виконавчого провадження, а саме:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 4 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 4 статті 18 Закону України № 1404-VІІІ).

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження".

Здійснення виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувача та боржника.

При цьому, системний аналіз статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" дає підстави для висновку про те, що виконавче провадження здійснюється із застосуванням Автоматизованої системи виконавчого провадження, а всі дії державного виконавця та прийняті на їх підставі документи мають бути зареєстрованими у зазначеній системі із можливістю надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження, виготовлення документів виконавчого провадження, формування Єдиного реєстру боржників та інших. Водночас у випадках тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.

Отже, Законом України "Про виконавче провадження" визначено обов`язки виконавця щодо здійснення заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом з подальшою реєстрацією інформації про здійснені виконавцем заходів у Автоматизованій системі виконавчого провадження. Водночас фіксація здійснених державним виконавцем заходів і дій у Автоматизованій системі виконавчого провадження є обов`язковою.

Отже, здійснення виконавчого провадження здійснюється із дотримання принципів строковості прийняття рішень виконавцями та вчинення повноти виконавчих дій.

Статтею 13 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено строки прийняття рішень виконавцями та вчинення виконавчих дій.

Так, відповідно до частини першої - четвертої статті 13 цього Закону (у редакції станом на момент відкриття виконавчого провадження), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.

Платіжні вимоги на примусове списання коштів надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів на рахунках.

Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Згідно з частиною 2 статті 36 Закону України № 1404-VІІІ розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

Статтею 48 Закону України "Про виконавче провадження" визначено порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника. Зокрема, частиною першою цієї статті встановлено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Відповідно до частини другої цієї ж статті стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

На кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт не пізніше наступного робочого дня після їх виявлення. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, відкритих після винесення постанови про накладення арешту (частина четверта статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (частина п`ята статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця (частина шоста статті 48 Закону України "Про виконавче провадження").

Положення частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" зобов`язують виконавця проводити перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Частинами 1, 5 статті 52 Закону України № 1404-VІІІ передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Згідно з частинами 1- 4 статті 56 Закону України № 1404-VІІІ арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі. Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Відповідно до частини 1 статті 53 та частини 1 статті 54 Закону України № 1404-VІІІ виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Виконавець має право звернутися за інформацією про дебіторську заборгованість боржника до податкових органів.

З вищевикладеного вбачається, що законодавство надає виконавцю значний обсяг повноважень для забезпечення основного завдання - виконання судового рішення. У такий спосіб права виконавця мають кореспондуватися з його обов`язками вжити вичерпних заходів у виконавчому провадженні (аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.07.2024 у справі № 910/13240/19).

Виходячи із системного аналізу змісту положень статей 18, 36, 48, 52- 54, 56 Закону України № 1404-VІІІ, виконавець зобов`язаний вживати всі передбачені цим Законом заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, виконавець має проводити перевірку майнового стану боржника юридичної особи не одноразово, а періодично спочатку в 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження, а в подальшому, не менше одного разу на два тижні щодо виявлення банківських рахунків боржника, та не менше одного разу на три місяці щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника. При цьому в разі відсутності у боржника юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для задоволення вимог стягувача (для покриття заборгованості), стягнення невідкладно має звертатися на інше рухоме та нерухоме майно, належне такому боржнику або закріплене за ним, за винятком майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна, а також майна, на яке не може бути звернено стягнення.

Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21.10.2024 у справі № 910/18480/15.

У постанові Верховного Суду від 07.02.2023 у справі №925/790/17 (925/580/20) викладено правовий висновок про те, що періодичність проведення виконавцем перевірок чітко визначено Законом України "Про виконавче провадження", тобто такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, а не одноразово. При цьому сам факт здійснення окремих дій щодо виявлення майна та коштів боржника, без встановлення та дослідження обставин того, що державним виконавцем проводилася перевірка майнового стану боржника з відповідною періодичністю, встановленою частиною восьмою статті 48 зазначеного Закону України, не свідчить про належне виконання державним виконавцем своїх обов`язків щодо розшуку майна боржника та здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення. У свою чергу, відсутність документального підтвердження належного, повного та систематичного вчинення державним виконавцем визначених законом дій щодо розшуку майна боржника дає підстави вважати передчасним висновок як щодо повноти вчинення державним виконавцем усіх, визначених законом дій, так і щодо відсутності відповідного майна у боржника. Висновок щодо безрезультатності або неможливості розшуку боржника, майна боржника може бути обґрунтованим лише тоді, коли державний виконавець повністю реалізував надані йому права, застосував усі можливі (передбачені законом) заходи для досягнення необхідного позитивного результату, і такі дії підтверджуються документально та за внесеною до Автоматизованої системи виконавчого провадження інформацією.

Отже, своєчасне та повне виконання рішення суду забезпечується завдяки використанню виконавцем повного обсягу повноважень, процесуальних інструментів та сукупності різних заходів, передбачених Законом України "Про виконавче провадження", та які є необхідними для примусового виконання рішення суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича перебуває зведене виконавче провадження ВП № 66257846, в складі якого:

- ВП № 66256109 з примусового виконання наказу № 922/2927/20 виданого 25.05.2021 Господарським судом Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" (61082, м. Харків, просп. Московський, буд. 144, кім. 704/2, код ЄДРПОУ 32868567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 5, код ЄДРПОУ 37732376) штрафних санкцій за договором поставки від 20.03.2019 №2129/19 у розмірі 1.110.150,36 грн та виплат по сплаті судового збору 16.652,26 грн. Сума стягнення (всього): 1.126.802,62 грн;

- ВП № 66257172 з примусового виконання наказу № 922/2927/20 виданого 25.05.2021 Господарським судом Харківської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудвування" (61082, м. Харків, просп. Московський, буд. 144, кім. 704/2, код ЄДРПОУ 32868567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" (87500, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Лепорського, буд. 5, код ЄДРПОУ 37732376) витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 21.388,99 грн.

Як вказував виконавець у відзиві на скаргу та вбачається з матеріалів справи, у виконавчих провадженнях № 66256109, № 66257172 та № 66257846 виконавцем вчинялись такі дії:

- 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № 66256109, № 66257172; в межах цих виконавчих проваджень 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, постанови про стягнення з боржника основної винагороди;

- 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про об`єднання виконавчих проваджень № 66256109, № 66257172 у зведене виконавче провадження ВП № 66257846;

- 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках в АТ "Приват Банк", АТ "ОТП БАНК" (т.3, а.с.191-192);

- 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках в АТ "ПУМБ", АТ "АЛЬФА-БАНК" (т.3, а.с.194-195);

- 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, за яким накладено арешт на все майно, окрім переліка майна, на яке не може бути звернено стягнення за виконавчими документами, що належить боржнику (т.3, а.с.199);

- 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук таке майно боржника: 1) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ; 2) ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 ; 3) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ; 4) ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 .

У цій постанові встановлено, що відповідно до відомостей Міністерства внутрішніх справ України за боржником зареєстровані транспортні засоби: 1) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ; 2) ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 ; 3) МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ; 4) ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 (т.3, а.с.201);

- матеріали справи містять виклик приватного виконавця від 23.07.2021 №11872, яким зобов`язано керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування" з`явитись до виконавця 02.08.2021, а також надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документа, достовірні відомості про кошти на рахунках, готівку, майно та майнові права тощо. Також в матеріалах справи наявна вимога приватного виконавця від 23.07.2021 №1188 про надання копій технічної документації з поверховим планом та ситуаційним планом розташування будівель та споруд, характеристикою будівель та споруд, які розташовані за адресами: Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Привокзальна, буд. 8; Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Привокзальна, буд. 1г; Харківська обл., Золочівський р-н, смт. Золочів, вул. Привокзальна, буд. 1а (т.3, а.с.202-203);

- згідно наявного в матеріалах справи листа АТ "АЛЬФА-БАНК" від 28.07.2021 № 18741/БТ Банком накладено арешт на грошові кошти боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", код 32868567, що містяться на рахунках в АТ "АЛЬФА-БАНК"; станом на 28.07.2021 на рахунках, що належать клієнту недостатньо коштів для виконання постанови.

Водночас, Банком надано інформацію щодо боржника, згідно з якою залишки коштів на рахунках на 28.07.2021 становлять: UА283003460000026004026857802, Українська гривня, 300,00 гривень; UА1030034600000260050268517801, Долар США, 0,00 доларів США; UА103003460000026005026857801, Євро, 0,00 євро; НОМЕР_13 , Українська гривня, 0,00 гривень; НОМЕР_14 , Українська гривня, 0,00 гривень. Арешт накладено, видаткові операції зупинені (т.3, а.с.204);

- згідно наявного в матеріалах справи листа АТ "ОТП БАНК" від 28.07.2021 № 25-4/9532-БТ Банком повідомлено про прийняття до виконання постанови про арешт коштів боржника від 23.07.2021 та про відсутність коштів на рахунках боржника для її виконання (т.3, а.с. 205);

- 14.03.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або а стягнення на які заборонено законом (т.3, а.с.207);

- 20.07.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або стягнення на які заборонено законом (т.3, а.с.179);

- 02.11.2023 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або а стягнення на які заборонено законом (т.3, а.с.209);

- 05.09.2024 приватним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (т.3, а.с.211).

Як вбачається зі скарги на бездіяльність приватного виконавця, скаржник стверджував про те, 01.09.2024 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Ю.В. було за допомогою АСВП сформовано 3 платіжні інструкції для примусового списання коштів в сумі 1239982,88 грн з рахунків боржника: № НОМЕР_15 в АТ "ПУМБ" на поточний рахунок НОМЕР_8 ; № НОМЕР_16 в АТ "ПУМБ" на поточний рахунок НОМЕР_5 ; № НОМЕР_17 в АТ "ОТП БАНК" на поточний рахунок НОМЕР_18 . Відомості щодо їх направлення до банківських установ, повного/часткового виконання даних платіжних інструкцій, або повернення без виконання, в матеріалах АСВП відсутні. Доказів формування платіжних інструкцій щодо решти поточних рахунків боржника матеріали АСВП не містять, що дає підстави стверджувати, що приватним виконавцем не вживались заходи із примусового списання грошових коштів з інших поточних рахунків боржника в АТ "ПУМБ", АТ "СЕНС БАНК".

Крім того, за твердженням скаржника, 15.09.2024 приватним виконавцем отримано відповідь на запит № 226509605 від 15.09.2024 06:11 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, згідно з якою за боржником зареєстровані такі транспортні засоби: 1) автобус марки ГАЗ моделі 32213, державний № НОМЕР_11 , 2006 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_19 , кузов № НОМЕР_20 ; 2) автомобіль вантажний марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_2 ; 3) автомобіль вантажний марки МАЗ модель 64229, державний № НОМЕР_9 , 1992 р.в., білого кольору, VIN НОМЕР_21 , кузов НОМЕР_21 (т.3, а.с.220).

В цій частині скаржник наголошував, що 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про розшук лише 2 (двох) транспортних засобів, автомобіль вантажний марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , кузов НОМЕР_2 в розшук не було оголошено.

Також, звертаючись зі скаргою заявник стверджував, зокрема, про відсутність в АСВП доказів на підтвердження того, що приватний виконавець здійснював вихід за місцезнаходженням боржника та/або його майна, відповідних актів виходу не складено.

Відтак, на думку заявника (стягувача), приватним виконавцем допущено неправомірну бездіяльність при виконанні наказів Господарського суду Харківської області від 25.05.2021 по справі №922/2927/20, яка полягає у невжитті усіх вище передбачених Законом України "Про виконавче провадження" заходів примусового виконання рішення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судова колегія встановила, що за період із дати відкриття виконавчого провадження та до подання заявником (стягувачем) скарги на бездіяльність приватного виконавця перевірка майнового стану боржника, зокрема, щодо виявлення рахунків боржника, у тому числі на предмет відкриття боржником нових рахунків із метою уникнення від виконання рішення суду у даній справі, а також щодо виявлення іншого майна боржника, - проводилась виконавцем з порушенням та недотриманням періодичності здійснення таких перевірок, передбаченим положеннями частини 8 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження".

Тобто, поза увагою господарського суду залишилось те, що згідно вимог Закону України "Про виконавче провадження" виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися виконавцем систематично, доказів чого ним надано не було. Водночас, обмежившись встановленням обставин вжиття державним виконавцем певних заходів та їх хронологією, суд першої інстанції належним чином не дослідив повноту здійснення дій на підставі норм Закону України "Про виконавче провадження".

В свою чергу виконавцем, ані суду першої, ані суду апеляційної інстанції не надано відповідних належних та допустимих доказів того, що останнім вживалися всі, передбачені спеціальним законодавством заходи щодо виявлення коштів та майна боржника та належним чином було дотримано відповідні терміни на здійснення таких дій.

Як вбачається з матеріалів справи, до подання скарги виконавцем для перевірки майнового стану боржника фактично було направлено лише запит до Міністерства внутрішніх справи України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів та запит до Державної податкової служби України/Державної фіскальної служби України щодо відкритих рахунків. Доказів на вжиття інших вичерпних та дієвих заходів в цей період для забезпечення виконання судового рішення виконавцем не надано.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з твердженням скаржника про те, що приватний виконавець не виконав усі передбачені Законом України "Про виконавче провадження" заходи для виконання рішення суду, зокрема, щодо виявлення майна (коштів) боржника, а натомість ним перевірено лише наявність реєстрації транспортних засобів та відкритих рахунків, що не в повній мірі відповідає вимогам норм вказаного законодавства.

Колегія суддів вважає обґрунтованими твердження скаржника в частині не вжиття виконавцем необхідних заходів щодо перевірки майнового стану та виявлення майна боржника.

Як вже було зазначено, відповідно до частини 4 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Статтею 36 цього Закону врегульовано розшук боржника, його майна. Відповідно до частини другої цієї статті розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням.

У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.

Тимчасове затримання та зберігання поліцією на спеціальних майданчиках чи стоянці виявленого за результатами розшуку транспортного засобу боржника здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Розшук транспортного засобу боржника припиняється в разі його виявлення, про що виконавцем не пізніше наступного робочого дня виноситься постанова про зняття майна з розшуку (частина 3 статті 36 Закону України "Про виконавче провадження").

За змістом частини восьмої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем ні у встановлений законом строк, ні станом на дату подання скарги на його бездіяльність (25.10.2024) не вжито заходів для перевірки майнового стану боржника за його місцезнаходженням, зокрема, не здійснено вихід за місцезнаходженням боржника з метою виявлення, опису і арешту майна. Також в матеріалах справи відсутні будь-які складені приватним виконавцем у цей період запити стосовно нерухомого майна за адресою місцезнаходження юридичної особи боржника, а саме: 61082, Україна, Харківська обл., місто Харків, проспект Московський, будинок, 144, кімната, 704/2.

Приватним виконавцем долучено до матеріалів справи акт від 29.10.2024, за змістом якого приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області Близнюковим Юрієм Володимировичем при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження №766257846 встановлено, що за адресою: Харківська обл., м. Харків, просп. Московський, буд. 144, кім. 704 нежитлове приміщення, рухомого майна, належного боржнику, на яке може бути звернено стягнення, придатного для реалізації, не виявлено. Вказаний акт складений приватним виконавцем одноособово, за відсутності понятих або сторін виконавчого провадження (т.3, а.с.212).

Щодо складеного приватним виконавцем акта від 29.10.2024, колегія суддів зауважує, що складання цього акта після подання скарги на бездіяльність приватного виконавця не спростовує твердження заявника про наявність такої бездіяльності на час звернення скаржника до суду задля захисту своїх прав як стягувача у виконавчому провадженні та оскарження неправомірної бездіяльності виконавця, оскільки фактично охоплює період поза межами такої скарги.

Окрім того, згідно з пунктом 6 розділу І Інструкції під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до положень пункту 8 розділу І Інструкції, акт це документ, що підтверджує певні встановлені факти або події. Текст акта складається з реквізитів виконавчого документа із зазначенням суті проведених дій; за зведеним виконавчим провадженням - повного найменування (прізвища, імені та по батькові) боржника та дати об`єднання виконавчих проваджень у зведене, а також вступної і констатуючої частин. У вступній частині зазначаються назва акта, дата і місце його складання, посада, прізвище, ім`я, по батькові виконавця, підстава для складання акта, особи, які були присутні під час його складання, із зазначенням їхнього статусу у виконавчому провадженні, місця проживання (місцезнаходження), посад, інших наявних даних, зазначається кількість аркушів, на яких складено акт. У констатуючій частині викладаються мета і завдання складання акта, суть і характер проведених виконавчих дій, встановлені факти, події, а також у разі потреби висновки і пропозиції. У кінці акта (перед підписами) зазначаються відомості про кількість примірників акта та кому вони надаються (надсилаються). Акт підписується всіма особами, які брали участь у його складанні. У разі відмови від підписання осіб, що були присутні при складанні акта, про це робиться відмітка в акті. Відмітка "від підпису відмовився" проставляється напроти прізвища особи, яка відмовилася від підпису, та засвідчується підписами інших осіб, які були присутніми під час складання акта. До акта можуть вноситись також інші відомості, визначені Законом, цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами.

Наявний в матеріалах справи акт приватного виконавця від 29.10.2024 колегія суддів оцінює критично, з огляду на таке: по-перше, за змістом цього акта вихід здійснено за адресою Харківська обл., м. Харків, просп. Московський, буд. 144, кім. 704, тоді як зареєстроване місцезнаходження юридичної особи кімната, 704/2; по-друге, докази направлення відповідних повідомлень сторонам виконавчого провадження, у тому числі на адресу боржника, про здійснення такої виконавчої дії, як вихід за місцезнаходженням боржника з метою огляду, виявлення, опису і арешту майна відсутні, поняті або інші незаінтересовані особи до участі у виконавчій дії не залучались; по-третє, зі змісту такого акта не вбачається можливим встановити чи вчинялись виконавцем дії, пов`язані з примусовим входженням до нежитлового приміщення, чи останнього було допущено власником/користувачем до нього, оскільки доказів складення цього акта в присутності боржника, який допустив приватного виконавця до приміщення, або ж за участю понятих матеріали справи не містять.

Водночас, відповідно до частини 2 статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Відтак, зміст доданого акта приватного виконавця не дозволяє встановити суть і характер проведених виконавчих дій на підставі яких виконавцем зроблено висновок про відсутність рухомого майна, належного боржника, у нежитловому приміщенні за адресою Харківська обл., м. Харків, просп. Московський, буд. 144, кім. 704, на яке може бути звернено стягнення.

Також, як вже було встановлено вище, 15.09.2024 приватним виконавцем отримано відповідь на запит № 226509605 від 15.09.2024 до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів, згідно з якою за боржником зареєстровані такі транспортні засоби: 1) автобус марки ГАЗ моделі 32213, державний № НОМЕР_11 , 2006 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_19 , кузов № НОМЕР_20 ; 2) автомобіль вантажний марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_2 ; 3) автомобіль вантажний марки МАЗ модель 64229, державний № НОМЕР_9 , 1992 р.в., білого кольору, VIN НОМЕР_21 , кузов НОМЕР_21 (т.3, а.с.220).

Матеріалами справи підтверджується, що 23.07.2021 приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника, якою оголошено в розшук лише 2 (двох) транспортних засобів, а саме: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ; 2) ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 .

При цьому, після звернення скаржника до суду приватним виконавцем винесено постанову про розшук майна боржника від 05.11.2024, якою повторно фактично оголошено в розшук ті ж самі два транспортні засоби, а саме: МАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_9 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_10 ; 2) ГАЗ, реєстраційний номер НОМЕР_11 , VIN/номер шасі (кузова, рами): НОМЕР_12 (т.4, а.с.2).

Водночас, дії виконавця з розшуку майна боржника мають підготовчий характер, спрямовані на виявлення майна боржника, що передує процедурі звернення стягнення на майно боржника. Проте, приватним виконавцем після отримання відповіді на запит щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів формально продубльовано постанову про розшук майна боржника від 23.07.2021, тоді як автомобіль вантажний марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_2 в розшук приватним виконавцем не було оголошено.

Твердження приватного виконавця, та відповідно висновки суду першої інстанції, про те, що постанова про розшук майна боржника винесена на розшук транспортних засобів, які зареєстровані за боржником за відомостями НАІС МВСУ, який знаходиться у електронному обміні з АСВП НАІС МЮУ, а також щодо відсутності технічної можливості оголосити в розшук транспортні засоби, які не зареєстровані в реєстрі АСВП, судова колегія оцінює критично, оскільки наведене звужує право стягувача на повне та своєчасне виконання рішення, чинне законодавство не містить положень про обов`язкову реєстрацію транспортних засобів в АСВП, а приватним виконавцем не надано доказів технічної неможливості винесення постанови про розшук автомобіля вантажного марки JAC моделі НFС 1020 К.

Щодо доводів скаржника про не вжиття виконавцем заходів щодо списання грошових коштів з рахунку боржника, колегія суддів зазначає таке.

Частиною 1 статі 8 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України.

Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчою провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 за № 2432/5, виконавцем до системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії.

Частиною 3 статті. 13 Закону України "Про виконавче провадження" (у редакції чинній на час подання скарги, яка кореспондується з положеннями Закону в редакції на час відкриття виконавчого провадження ) визначено, що платіжні інструкції на примусове списання коштів або пред`явлення емітенту електронних грошей до погашення в обмін на грошові кошти надсилаються не пізніше наступного робочого дня після накладення арешту та в подальшому не пізніше наступного робочого дня з дня отримання інформації про наявність коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках/електронних гаманцях.

Як було встановлено вище, згідно наявного в матеріалах справи листа АТ "АЛЬФА-БАНК" від 28.07.2021 № 18741/БТ Банком накладено арешт на грошові кошти боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування", код 32868567, що містяться на рахунках в АТ "АЛЬФА-БАНК"; надано інформацію щодо боржника, згідно з якою залишки коштів на рахунку становлять: НОМЕР_22 , Українська гривня, 300,00 гривень.

Матеріали справи не містять доказів виставлення приватним виконавцем в межах зведеного виконавчого провадження №766257846 платіжних інструкцій на примусове списання коштів з виявленого за боржником поточного банківського рахунку.

При цьому, виходячи з приписів статті 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації; стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах; у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення; звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника; виконавець звертає стягнення на кошти/електронні гроші боржника - юридичної особи, що знаходяться у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей, у порядку, встановленому цим Законом; у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Натомість, як підтверджують матеріали справи платіжні вимоги/інструкції на списання коштів приватним виконавцем із виявленого ще у липні 2021 року поточного рахунку боржника у АТ "Альфа-Банк" взагалі не виставлялись.

Доказів звернення стягнення на кошти/електронні гроші боржника (ТОВ "Харківський експериментальний завод підйомно-транспортного машинобудування") матеріали даної справи не містять. При цьому, як зазначає стягувач, рішення суду в даній справі боржником до теперішнього часу не виконано.

Отже, матеріали справи не містять доказів дотримання приватним виконавцем вимог статей 13, 18, 36, 48, 52 Закону України "Про виконавче провадження" щодо неупередженого, ефективного, своєчасного і повного вчинення виконавчих дій з виконання рішення суду.

Водночас чинне законодавство, зокрема Закон України "Про виконавче провадження" встановлює певний порядок вчинення виконавчих дій та не надає державному виконавцю права вільного розсуду визначати "доцільно" чи "недоцільно" їх вживати. А тому він зобов`язаний вчиняти всіх необхідних заходів для повного та своєчасного виконання рішення суду відповідно до закону, а не крізь призму суб`єктивного сприйняття доцільності вирішувати питання, чи здійснювати виконання за виконавчим документом, чи ні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.09.2021 у справі № 905/2999/17.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до положень Закону України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 901/2028/13 та від 14.06.2018 у справі № 922/4575/16.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що приватним виконавцем не було надано належних доказів на вчинення ним у строки, визначені законодавством, всіх можливих дій щодо виконання рішення суду у даній справі.

Вказане дозволяє залишатись судовому рішенню невиконаним, що порушує права стягувача.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" та частини 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.07.2012 у справі №38773/05 (Савіцький проти України) зазначено наступне: "суд повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок".

При цьому колегія суддів враховує, що у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява №60750/00) Суд зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд і водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 Конвенції як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

У справі "Глоба проти України" (заява №15729/07, §§ 26, 27) ЄСПЛ зазначив, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 у справі "Фуклев проти України", заява №71186/01, § 84).

Аналіз статей 3, 8, частин першої, другої статті 55, частин першої, другої статті 129-1 Конституції України у їх системному зв`язку, наведених юридичних позицій Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що обов`язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов`язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов`язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов`язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання (постанова Верховного Суду від 08.10.2019 у справі №19/5009/1481/11).

Установлена обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів (правові висновки Верховного Суду у пункті 13 постанови від 30.08.2018 у справі №916/4106/14 та підпункті 8.12 постанови від 25.09.2020 у справі №924/315/17).

З огляду на викладене вище, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що приватним виконавцем несвоєчасно та не в повній мірі вжито всіх можливих, необхідних, передбачених законом заходів примусового виконання рішення, що свідчить про наявність факту бездіяльності приватного виконавця у визначений позивачем період під час примусового виконання рішення у даній справі, а тому скарга стягувача в цій частині є обґрунтованою.

Натомість суд першої інстанції вказаним обставинам належної оцінки не надав, у зв`язку з чим безпідставно відмовив у задоволенні скарги стягувача на бездіяльність приватного виконавця.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

З урахуванням зазначеного, апеляційний господарський суд констатує, що встановивши обґрунтованість скарги на бездіяльність приватного виконавця суд повинен зобов`язати виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника) (наведене узгоджується з висновками Верховного Суду від 14.10.2024 у справі № 910/10222/22.

При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов`язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється (такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 910/21454/17).

Аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, ЄСПЛ неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі "Гурепка проти України", заява № 61406/00, § 59); "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 05.04.2005 у справі "Афанасьєв проти України", заява № 38722/02, § 75); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 16.08.2013 у справі "Гарнага проти України", заява № 20390/07, § 29).

Колегія суддів звертає увагу на правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 910/7310/20, де зазначено, що передбачений частиною першою статті 74 Закону України від 02.06.2016 "Про виконавче провадження" та статтею 339 ГПК України судовий захист прав та законних інтересів, порушених рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, має бути ефективним, зокрема, доступним для тих, кого він стосується, спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення та не залежати від дій, які виконавець вчиняє на свій розсуд.

Враховуючи викладене, з огляду на положення статей 13, 18, 36, 48 Закону України "Про виконавче провадження", колегія суддів дійшла висновку, що вимоги заявника (скаржника) в частині зобов`язання приватного виконавця до усунення порушень шляхом перевірки майнового стану боржника за місцезнаходженням юридичної особи та виявлення майна боржника (а саме: здійснити вихід за місцезнаходження ТОВ "ХЕЗ ПТМ" для виявлення майна боржника; оголосити в розшук зареєстрований за боржником транспортний засіб), а також шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника (а саме: списання коштів з виявленого рахунку боржника на підставі надісланої платіжної інструкції), з урахуванням ефективності обраного заявником способу захисту, не є втручанням в дискреційні повноваження приватного виконавця, а відтак скарга в цій частині підлягає задоволенню.

З урахуванням усього вищевикладеного та встановлених судами фактичних обставин справи, зважаючи на повноваження та законодавчо визначені механізми, які мають бути застосовані виконавцями в процесі виконання судових рішень, доводи скаржника, приведені ним в апеляційній скарзі є обґрунтованими та знайшли своє документальне підтвердження, а тому колегія суддів доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги стягувача та скасування ухвали місцевого господарського суду в оскаржуваній частині.

Статтею 236 ГПК України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції у даній справі обставини та докази на їх підтвердження, перевірку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та відповідність рішення нормам процесуального права, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення не відповідає вимогам статті 236 ГПК України.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.

Відповідно до частини 1 статті 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, зважаючи на невідповідність висновків, викладених в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі № 922/2927/20 підлягає скасуванню в частині, з урахуванням заявлених скаржником вимог апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 269, 270, п. 2 ст. 275, ст. 277, ст. 282 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі № 922/2927/20 скасувати в частині відмови у визнанні протиправною бездіяльності приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича щодо неоголошення в розшук автомобіля вантажного марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 ; несписання арештованих грошових коштів боржника на рахунку НОМЕР_3 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК" в розмірі 300,00грн та нездійснення дій щодо виявлення, опису та арешту майна боржника, розташованого за адресою: м.Харків, пр.Героїв Харкова (Московський), буд.144, кімн. 704/2.

Прийняти в цій частині нове рішення про задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТІНВЕСТ ІНЖИНІРИНГ" на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В.

Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Ю.В. щодо неоголошення в розшук автомобіля вантажного марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 ; несписання арештованих грошових коштів боржника на рахунку НОМЕР_3 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК" в розмірі 300,00грн та нездійснення дій щодо виявлення, опису та арешту майна боржника, розташованого за адресою: м.Харків, пр.Героїв Харкова (Московський), буд.144, кімн. 704/2.

Зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Близнюкова Юрія Володимировича:

- оголосити в розшук автомобіль вантажний марки JAC моделі НFС 1020 К, державний № НОМЕР_1 , 2008 р.в., червоного кольору, VIN НОМЕР_2 , номер шасі НОМЕР_2 ;

- направити до АТ "СЕНС БАНК" платіжну інструкцію для списання арештованих грошових коштів боржника на рахунку НОМЕР_3 (UAH) в АТ "СЕНС БАНК" в розмірі 300,00грн;

- здійснити дії щодо перевірки майнового стану боржника за місцезнаходженням юридичної особи (а саме: здійснити вихід за місцезнаходженням ТОВ "ХЕЗ ПТМ" за адресою: м.Харків, пр.Героїв Харкова (Московський), буд.144, кімн.704/2, для виявлення майна боржника).

В іншій частині ухвалу Господарського суду Харківської області від 19.11.2024 у справі №922/2927/20 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.01.2025.

Головуючий суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя В.В. Лакіза