ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" січня 2025 р. Cправа № 902/1115/22(902/610/24)
Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (код ЄДРПОУ 43158417)
до: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (іден. номер НОМЕР_1 )
про стягнення 108 854,00 грн
в межах справи № 902/1115/22
за заявою: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (код ЄДРПОУ 43158417)
про банкрутство
за участю :
від Позивача: арбітражний керуючий Демчан О.І. (в режимі відеоконференцзв`язку)
ВСТАНОВИВ :
В провадженні суду перебуває справа № 902/1115/22 за заявою ОСОБА_2 до ТОВ "Якимівський Граніт" про банкрутство.
Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.
Постановою суду від 31.01.2024 року ТОВ "Якимівський Граніт" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І..
Також, ухвалою суду від 06.11.2024 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 20.01.2025 року.
29.05.2024 року до суду від ТОВ "Якимівський Граніт" надійшла позовна заява №02-116/95 від 27.05.2024 року (через систему "Електронний суд") до ОСОБА_1 про стягнення 108 854,00 грн.
Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1115/22(902/610/24), вказаний позов передано на розгляд судді Тісецькому С.С..
Ухвалою суду від 03.06.2024 року відкрито провадження у справі №902/1115/22(902/610/24) за позовом ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 108 854,00 грн, в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт". Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 27.08.2024 року. Ухвалено забезпечити участь представника позивача - арбітражного керуючого (ліквідатора) Демчана О.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1115/22(902/610/24), яке призначено на 27.08.2024 року о 10:00 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.
19.07.2024 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло клопотання № 02-116/108 від 11.07.2024 року про долучення до матеріалів справи №902/1115/22(902/610/24) додатків до позовної заяви у паперовій формі.
Ухвалою суду від 27.08.2024 року відкладено розгляд справи №902/1115/22(902/610/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" на 15.10.2024 року.
14.10.2024 року до суду від представника Позивача надійшла заява б/н від 14.10.2024 року про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, додаткових пояснень №02-116/121 від 14.10.2024 року щодо позовної заяви у справі № 902/1115/22(902/610/24).
15.10.2024 року до суду від представника Відповідача надійшли наступні документи: клопотання б/н від 15.10.2024 року про долучення доказів; клопотання б/н від 15.10.2024 року про витребування доказів у справі № 902/1115/22(902/610/24).
Ухвалою суду від 15.10.2024 року відкладено розгляд справи №902/1115/22(902/610/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" на 02.12.2024 року. Клопотання представника відповідача б/н від 15.10.2024 року про витребування доказів, задоволено частково. Витребувано від позивача - ТОВ "Якимівський Граніт" оригінали видаткових касових ордерів, що додані до матеріалів справи, а саме: від 07.07.2021, 20.11.2020, 30.04.2021, 25.06.2021, 04.08.2021,04.08.2021, 11.08.2021, 27.08.2021, 15.03.2021, 16.03.2021, 19.05.2021, 31.05.2021, 23.07.2021, 04.08.2021, 07.09.2021, 16.11.2020, 09.12.2020, 02.04.2021, 05.04.2021, 13.04.2021, 23.04.2021, 30.06.2021, 15.07.2021, 22.07.2021, 30.07.2021, 17.09.2021, 27.10.2020, 16.11.2020, 19.11.2020, 30.06.2021, 16.07.2021, 18.08.2021, 25.08.2021, 06.03.2020, 06.05.2021, 03.09.2021 року.
31.10.2024 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшло клопотання № 02-116/126 від 24.10.2024 року про долучення до матеріалів справи №902/1115/22(902/610/24) оригіналів документів, а саме видаткових касових ордерів.
Крім цього, 02.12.2024 року до суду від арбітражного керуючого Демчана О.І. надійшли додаткові пояснення б/н від 29.11.2024 року по справі № 902/1115/22(902/610/24).
Також, 02.12.2024 року до суду від представника Відповідача надійшло клопотання б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-34/11827/24) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 902/1115/22(902/610/24).
Разом з тим, ухвалою суду від 02.12.2024 року відкладено розгляд справи №902/1115/22(902/610/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" на 13.01.2025 року. Явку в судове засідання Відповідача - ОСОБА_1 визнано обов`язковою. Ухвалено відповідачу у строк до 10.01.2025 року надати до суду: відзив на позовну заяву з нормативно-документальним обґрунтуванням та підтвердженням, з доказами надсилання копії відзиву з додатками позивачу; наявні документи із зразками почерку, підпису Відповідача - ОСОБА_1 за період : листопад 2020 - серпень 2021, які необхідні для розгляду клопотання представника Відповідача б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-34/11827/24) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 902/1115/22(902/610/24).
На визначену дату - 13.01.2025 року в судове засідання, яке проведено в режимі відеоконференції, з`явився представник Позивача - арбітражний керуючий Демчан О.І.. Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися.
В судовому засіданні, представник Позивача вказав про можливість проведення судового засідання за наявної явки сторін.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
За змістом ч. 4 ст. 252 ГПК України, перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 р. (Закон України від 17.07.1997 р. №475/97 - ВР), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особи (справа "Скопелліті проти Італії" від 23.11.1993 р.), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа "Папахелас проти Греції" від 25.03.1999 р.).
Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі "Смірнова проти України").
Як вбачається з матеріалів справи, учасників цієї справи було належним чином повідомлено про дату, час та місце судового слухання у цій справі, що підтверджується ухвалою суду від 02.12.2024 року, яка направлялась на електронні поштові адреси, зокрема : представнику Відповідача адвокату Кулаковському О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2
Водночас, згідно відомостей з комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", ухвала від 02.12.2024 року у цій справі доставлена в електронний кабінет представника Відповідача 05.12.2024 року.
Також, вказана вище ухвала направлялась рекомендованим листом на поштову адресу Відповідача - ОСОБА_1, а саме : АДРЕСА_1 , про що свідчить штамп суду від 05.12.2024 року на цій ухвалі.
Згідно ч. 1, ч. 3 ст. 120 ГПК України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до ч. 5, п. 2 ч. 6, ч. 7 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.
Слід зазначити, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Враховуючи викладене та положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а також учасників справи було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання у цій справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності Відповідача та його представника за наявними матеріалами справи.
Принагідно, суд зважає на подане клопотання представника Відповідача б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-34/11827/24) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі № 902/1115/22(902/610/24).
В судовому засіданні, судом встановлено, що Відповідачем не виконані вимоги ухвали від 02.12.2024 року щодо надання суду наявних документів із зразками почерку, підпису Відповідача - ОСОБА_1 за період : листопад 2020 - серпень 2021, які необхідні для розгляду клопотання представника Відповідача б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-34/11827/24) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №902/1115/22(902/610/24).
Також, в судовому засіданні представник Позивача зазначив, що у зв`язку із невиконанням вимог ухвали суду, проведення експертизи є неможливим, а тому просив суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
З огляду на неявку в судове засідання Відповідача та невиконання останнім згаданих вище вимог ухвали від 02.12.2024 року у цій справі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання представника Відповідача б/н від 02.12.2024 року (вх. № 01-34/11827/24) про призначення судової почеркознавчої експертизи у справі №902/1115/22(902/610/24).
В ході розгляду справи, представник Позивача надав усні пояснення по суті справи та підтримав позов в повному обсязі.
Суд, заслухавши представника Позивача, дослідивши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.
За змістом позовної заяви, ліквідатором із отриманих від колишнього керівника ТОВ "Якимівський Граніт" документів, зокрема, зі звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 та інших матеріалів щодо зазначеного кримінального провадження встановлено, що у період з 2020 по 2021 року ОСОБА_1 (молодший) працював у ТОВ "Якимівський Граніт" на посаді інженера з праці.
Як вбачається з документів, отриманих ліквідатором від керівника ТОВ "Якимівський Граніт", у період з 2020-2021 роки інженером з праці ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_1 без відображення в документах бухгалтерського обліку та без достатніх правових підстав отримувались кошти банкрута на наступні цілі у наступних розмірах :
1) Готівкова виручка ТОВ "Якимівський Граніт", отримана ОСОБА_1 та не здана в касу підприємства.
У період з 16.03.2021 по 05.07.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму принаймні 343 000,00 грн із призначенням "здача виручки" на підставі наступних видаткових касових ордерів у наступних сумах: 19.05.2021 у сумі 13 000,00 грн; 26.05.2021 у сумі 30 000,00 грн; 28.05.2021 у сумі 60 000,00 грн; 28.05.2021 у сумі 24 000,00 грн; 31.05.2021 у сумі 24 000,00 грн; 08.06.2021 у сумі 49000,00 грн; 09.06.2021 у сумі 16 000,00 грн; 14.06.2021 у сумі 7 000,00 грн; 22.06.2021 у сумі 10000,00 грн; 30.06.2021 у сумі 14 000,00 грн; 07.07.2021 у сумі 62 000,00 грн; 28.07.2021 у сумі 34 000,00 грн.
Як вбачається із виписки по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк", грошові кошти, отримані ОСОБА_1 , були частково зараховані на поточний рахунок банкрута в АТ КБ "Приватбанк", а саме 19.05.2021 26 300,00 грн, 26.05.2021 30 000,00 грн, 28.05.2021 - 84 000,00 грн, 31.05.2021 - 24 000,00 грн, 08.06.2021 - 62 000,00 грн, 09.06.2021 - 16 000,00 грн, 14.06.2021 - 7 000,00 грн, 23.06.2021 - 10 000,00 грн, 30.06.2021 - 14 000,00 грн та 28.07.2021 - 34 000,00 грн.
Водночас, як вбачається із вищезгаданих документів, 07.07.2021 ОСОБА_1 отримано 63 000,00 грн з каси підприємства, проте на рахунок підприємства було зараховано всього 25 000,00 грн.
Відтак, з огляду на п. 29, п. 48 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ОСОБА_1 після отримання із каси підприємства коштів для їх здачі в банк зобов`язаний був здійснити таку здачу не пізніше наступного дня з дати їх отримання, та надати підприємству докази їх здачі в банк у вигляді квитанції/чека.
Натомість, будь-які докази здачі отриманих 07.07.2021 коштів у сумі 37 000,00 грн у встановлений строк до установи банку для зарахування на поточний рахунок ТОВ "Якимівський Граніт" відсутні, у зв`язку із чим, на переконання Позивача, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 грошових коштів у розмірі 37 000,00 грн як безпідставно набутих.
Зазначені висновки також підтверджуються звітом про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, відповідно до якого загальна сума невідповідності отриманих та внесених в касу підприємства ОСОБА_1 коштів складає 37 000,00 грн.
Окрім цього, відповідно до виписки по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк", готівкові кошти, що отримувались ОСОБА_1 для здачі в банк, неодноразово фактично здавались до банку ОСОБА_3 , що додатково свідчить про порушення на підприємстві правил здійснення операцій із готівковими коштами.
2) Виплата готівкових коштів ОСОБА_1 в якості заробітної плати та премій.
Як вбачається із наданих колишнім керівником ТОВ "Якимівський Граніт" документів, у період з 20.11.2020 по 27.08.2021, ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 15 000,00 грн із призначенням "в рахунок зарплати" на підставі наступних видаткових касових ордерів у наступних сумах: 20.11.2020 у сумі 1000,00 грн; 30.04.2021 у сумі 1 000,00 грн; 25.06.2021 у сумі 1 000,00 грн; 04.08.2021 у сумі 5 000,00 грн; 04.08.2021 у сумі 2 000,00 грн; 11.08.2021 у сумі 2 000,00 грн; 27.08.2021 у сумі 3 000,00 грн.
Разом з цим, суми отриманих ОСОБА_1 коштів в якості отримання заробітної плати, включаються до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та мали бути відображені в бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства, як податкового агента по сплаті відповідних податків.
Водночас, як вбачається зі звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, відомості про здійснення зазначених нарахувань у бухгалтерському обліку підприємства не відображено, що свідчить про відсутність будь-яких підстав для нарахування відповідних премій чи заробітної плати, та, відповідно, безпідставність отримання відповідачем зазначених коштів з каси підприємства.
Крім того, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 120220200600000252 № 7629,8192- 8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур в частині отримання ОСОБА_1 коштів з каси підприємства, щодо безпідставності виплати готівкових коштів в рахунок заробітної плати, підтверджуються на загальну суму 13 000,00 грн.
Таким чином, будь-які підстави для отримання ОСОБА_1 із каси підприємства коштів на суму 15 000,00 грн в якості заробітної плати були відсутні.
3) Виплата готівкових коштів ОСОБА_1 на різні цілі.
У період з 15.03.2021 по 07.09.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський
Граніт" грошові кошти без відображення таких операцій у бухгалтерському обліку підприємства із призначенням "закупівля необхідних розхідних матеріалів для підготовки запуску заводу, електроди (діаметр 4, 5 пачок по 5 кг), аптека, ремонт машини, перевірка по виконанню припису, перевірка по виконання припису по екології, перевірка по охороні праці" на підставі наступних видаткових касових ордерів у наступних сумах: 15.03.2021 у сумі 3 038,00 грн; 16.03.2021 у сумі 2 560,00 грн; 19.05.2021 у сумі 200,00 грн; 31.05.2021 у сумі 6 000,00 грн; 23.07.2021 у сумі 10 000,00 грн; 04.08.2021 у сумі 1 000,00 грн; 07.09.2021 у сумі 2 500,00 грн. Всього 25 298,00 грн.
Як вбачається зі звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, операції з видачі та використання в господарській діяльності цих коштів у бухгалтерському обліку підприємства не відображено, що свідчить про відсутність будь-яких підстав для видачі таких коштів ОСОБА_1 ..
Крім того, висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур, щодо безпідставності видачі коштів для здійснення витрат ОСОБА_1 за різними призначеннями, частково підтверджуються на суму 22 798,00 грн.
Таким чином, будь-які підстави для отримання ОСОБА_1 із каси підприємства коштів на зазначені в видаткових касових ордерах цілі, були відсутні.
4) Видача коштів на відрядження.
У період з 16.11.2020 по 17.09.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 12 040,00 грн із призначенням "на відрядження" на підставі наступних видаткових касових ордерів у таких сумах: 16.11.2020 у сумі 500,00 грн; 09.12.2020 у сумі 3 000,00 грн; 02.04.2021 у сумі 400,00 грн; 05.04.2021 у сумі 800,00 грн; 13.04.2021 у сумі 2 000,00 грн; 23.04.2021 у сумі 400,00 грн; 30.06.2021 у сумі 420,00 грн; 15.07.2021 у сумі 840,00 грн; 22.07.2021 у сумі 420,00 грн; 30.07.2021 у сумі 1 860,00 грн; 17.09.2021 у сумі 1 400,00 грн.
Як встановлено в звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, витрати на відрядження інженеру з праці ОСОБА_1 слід розглядати як здійснення фінансових операцій, які не знайшли свого відображення в бухгалтерському обліку товариства та не підтверджені оригіналами первинних документів. Зазначений висновок зроблений у зв`язку із відсутністю у документах бухгалтерського обліку відображення операцій з видачі готівки ОСОБА_1 на відрядження, а також зв`язку із ненаданням останнім звітів про використання отриманих під звіт коштів та ненаданням первинних документів, що підтверджують використання отриманих коштів саме на цілі, пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Якимівський Граніт".
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур в частині безпідставності видачі коштів на відрядження ОСОБА_1 частково підтверджуються.
Таким чином, грошові кошти, що видавались ОСОБА_1 на відрядження, набуто відповідачем безпідставно.
5) Видача коштів на паливо.
У період з 27.10.2020 по 25.08.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 10 516,00 грн із призначенням "за паливо/заправка" на підставі наступних видаткових касових ордерів у наступних сумах : 27.10.2020 у сумі 5730,00 грн; 16.11.2020 у сумі 1 385,00 грн; 19.11.2020 у сумі 400,00 грн; 30.06.2021 у сумі 530,00 грн; 16.07.2021 у сумі 330,00 грн; 18.08.2021 у сумі 1 800,00 грн; 25.08.2021 у сумі 341,00 грн. Всього 10 516,00 грн.
Як встановлено в звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, витрати товариства на придбання палива ОСОБА_1 є такими, що дають підстави розглядати їх як отримання додаткового блага ОСОБА_1 , оскільки, такі витрати не відображені у документах бухгалтерського обліку підприємства. Крім того, придбане паливо належним чином не оприбутковане в бухгалтерському обліку товариства, його облік та списання не здійснювалось за встановленими технічними характеристиками транспортних та іншого обладнання нормами.
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур в частині безпідставності видачі коштів інженеру з праці ОСОБА_1 на придбання палива підтверджуються частково на суму 10 116,00 грн.
Таким чином, грошові кошти, що видавались ОСОБА_1 на придбання палива, набуто відповідачем безпідставно.
6) Видача коштів на оренду житла.
У період з 06.03.2020 по 03.09.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 9 000,00 грн із призначенням "за оренду житла" на підставі наступних видаткових касових ордерів у наступних сумах : 06.03.2020 у сумі 3000,00 грн; 06.05.2021 у сумі 3 000,00 грн; 03.09.2021 у сумі 3 000,00 грн.
Як встановлено в звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, 9 000,00 грн готівкових коштів ТОВ "Якимівський Граніт" було видано ОСОБА_1 "На оренду житла" без дотримання чинного законодавства, оскільки, відсутні будь-які відомості про наявність в укладеному з останнім трудовому договору умови про компенсацію вартості оренди житла працівником, а також у зв`язку із невідображенням відповідних операцій у бухгалтерському обліку товариства.
Крім того, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур, щодо безпідставності видачі ОСОБА_1 коштів "на житло" на суму 9 000,00 грн, підтверджуються.
Підсумовуючи, у період 2020-2021 роки ОСОБА_1 за відсутності будь-яких підтверджуючих документів, отримано з каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 108 854,00 грн.
Також, ліквідатором із отриманих від керівника банкрута документів встановлено, що ТОВ "Якимівський Граніт" зверталось до ОСОБА_1 із вимогою про сплату боргу вих.№4-2023 від 02.06.2023, однак будь-якої відповіді від боржника підприємству не надходило, безпідставно набуті ОСОБА_1 кошти ТОВ "Якимівський Граніт" не повернуто.
Окрім того, значна частина коштів видавалась ОСОБА_1 (молодшому) за підписом ОСОБА_1 (старшого, директора/директора з виробництва), як керівника ТОВ "Якимівський Граніт", в тому числі кошти на підставі видаткових касових ордерів, складених після 22.06.2021 року.
Натомість, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 183034291729 від 05.03.2024, керівником ТОВ "Якимівський Граніт", починаючи з 22.06.2021 був ОСОБА_2 .
До того ж, ліквідатором від колишнього керівника ТОВ "Якимівський Граніт" отримано додаткові документи, що доводять відсутність у ОСОБА_1 повноважень на видачу коштів з каси підприємства: заяву ОСОБА_1 від 23.06.2021 про звільнення з посади директора та призначення директором з виробництва та накази ТОВ "Якимівський Граніт" № 16 та № 17 від 24.06.2021 про призначення Мельника А.М. директором підприємства та покладення на нього відповідних повноважень у зв`язку із переведенням ОСОБА_1 на посаду директора з виробництва та відпусткою останнього.
Більше того, ліквідатором від колишнього керівника ТОВ "Якимівський Граніт" додатково отримано копію посадової інструкції директора ТОВ "Якимівський Граніт" № 6/1 від 25.03.2020, якою до обов`язків та повноважень директора підприємства у вказаний період не було включено видачу коштів з каси підприємства.
Зазначене, на переконання Позивача, додатково підтверджує безпідставність отримання ОСОБА_1 (молодшим) коштів із каси підприємства та наявність підстав для стягнення таких коштів на користь ТОВ "Якимівський Граніт".
Водночас, за наявними у ліквідатора відомостями, ОСОБА_1 (молодший) є сином колишнього керівника ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_1 (старшого), що свідчить про заінтересованість відповідача щодо ТОВ "Якимівський Граніт" та наявність у вищезгаданих осіб можливості спільно вчиняти дії з метою привласнення коштів підприємства.
До того ж, за фактом розтрати та привласнення майна ТОВ "Якимівський Граніт" його посадовими особами, зокрема, інженером з праці ОСОБА_1, ВП № 4 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області відкрито кримінальне провадження № 12022020060000252, досудове розслідування в якому станом на дату подання цієї позовної заяви здійснюється ВП № 3 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області (смт. Іллінці), що також доводить протиправність набуття ОСОБА_1 коштів ТОВ "Якимівський Граніт".
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що у ліквідатора відсутні будь-які документи, які підтверджували б наявність підстав отримання ОСОБА_1 вищезгаданих грошових коштів ТОВ "Якимівський Граніт", а виписки по рахунках банкрута не містять відомостей про повернення останнім відповідних сум, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 108 854,00 грн як безпідставно набутих.
На підставі викладеного, Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Якимівський Граніт" 108 854,00 грн безпідставно набутих коштів.
Згідно додаткових пояснень арбітражного керуючого Демчана О.І. № 02-116/121 від 14.10.2024 року щодо позовної заяви у справі № 902/1115/22(902/610/24), факти отримання відповідачем коштів з каси підприємства підтверджуються отриманими ліквідатором від попереднього керівника ТОВ "Якимівський Граніт" первинними документами, що містять особисті підписи посадових осіб підприємства - видатковими касовими ордерами, оригінали яких наявні у ліквідатора.
Окрім зазначеного, наявність відповідної заборгованості також частково підтверджується звітом про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021 та висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 року.
Так, за первинними документами підтверджується сума 108 854,00 грн боргу; за звітом аудитора визначена сума 111 756,00 грн; за висновком експерта встановлена сума 68 954,00 грн.
Таким чином, обставини нездачі ОСОБА_1 до установи банку коштів банкрута на суму 37 000,00 грн повністю підтверджуються звітом аудитора, а під час проведення експертизи відповідне питання не розглядалось.
При цьому, виплата коштів в якості заробітної плати та премій ОСОБА_1 з каси підприємства у повному обсязі підтверджується висновками звіту аудитора, у висновку експерта відображено всі видаткові касові ордери, на які посилається ліквідатор у позовній заяві (на суму 15 000,00 грн), проте в графі сума зазначено 13 000,00 грн, що може свідчити про допущену експертом технічну описку.
Виплата коштів ОСОБА_1 на різні цілі на суму 25 298,00 грн на підставі долучених до матеріалів справи видаткових касових ордерів підтверджується у повному обсязі звітом аудитора, та на суму 22 798,00 грн висновком експерта. У висновку експерта не відображено отримання ОСОБА_1 2 500,00 грн на підставі видаткового касового ордеру від 07.09.2021 із призначенням "Перевірка по охороні праці" (копія наявна в матеріалах справи), що пов`язано із передачею неповного пакету документів експерту для проведення дослідження (про що буде зазначено далі). При цьому, в звіті аудитора допущено технічну описку, оскільки, сума відображених в таблиці № 22 виплат складає 25 298,00 грн та співпадає із заявленою ліквідатором.
Виплата коштів ОСОБА_1 на відрядження з каси банкрута в сумі 12 040,00 грн підтверджується як звітом, так і висновком експерта у повному обсязі. Більше того, як висновок, так і звіт, містять відомості про додаткові, не заявлені ліквідатором виплати, а саме 05.04.2021 р. на суму 800,00 грн та 2 000,00 грн 27.05.2021 р.. Видаткові касові ордери на відповідні суми ліквідатору попереднім керівником банкрута не передавались, відповідно первинна документація на такий борг відсутня, у зв`язку із чим, відповідні вимоги до ОСОБА_1 не заявлялись.
Виплата коштів ОСОБА_1 на паливо підтверджується звітом аудитора та висновками експерта на суму 10 116,00 грн. Видатковий касовий ордер на суму 400,00 грн від 19.11.2020 із призначенням "На заправку..." у висновках експерта та звіті аудитора не відображено.
Виплата коштів ОСОБА_1 на оренду житла на суму 9 000,00 грн підтверджується висновком експерта та звітом аудитора у повному обсязі.
З огляду на зазначене, розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 з повернення безпідставно набутих коштів ТОВ "Якимівський Граніт" здійснено ліквідатором на підставі отриманих від колишнього керівника банкрута ОСОБА_4 видаткових касових ордерів, складених посадовими особами банкрута в ході здійснення його господарської діяльності, які є первинними документами.
При цьому, звіт аудитора та висновок експерта використано ліквідатором як додаткові джерела, в яких у період до визнання ТОВ "Якимівський Граніт" банкрутом встановлювались обставини протиправної діяльності посадових осіб підприємства щодо безпідставного отримання коштів із каси. При цьому, часткова невідповідність даних поданих ліквідатором видаткових касових ордерів відомостям вищезгаданих додаткових джерел не свідчить про неправильність визначення сум заборгованості ОСОБА_1 ..
Водночас, з метою виявлення причин невідповідності відомостей наданої суду первинної документації висновкам експерта, ліквідатор звертався до Вінницького відділення КНДІСЕ із запитом, яким просив надати перелік документів, на підставі яких проводилась відповідна експертиза.
Листом від 19.09.2024 Вінницьке відділення КНДІСЕ відмовило у наданні такої інформації з огляду на заборону розголошення відомостей досудового розслідування.
У зв`язку із зазначеним, ліквідатор звернувся до колишнього керівника банкрута для надання відповідних пояснень.
Колишній керівник банкрута 04.10.2024 повідомив ліквідатору, що він, як заявник та потерпілий у кримінальному провадженні № 12022020060000252, звернувся до службових осіб ГУНП у Вінницькій області, які повідомили йому контактні дані експерта, що проводив відповідну експертизу.
За результатами телефонної розмови із експертом йому стало відомо, що експертиза проводилась на підставі документів, наданих слідчим, відповідальним за ведення кримінального провадження. За повідомленням експерта всі документи, надані слідчим для проведення експертизи, були враховані під час проведення експертизи, документи, що були відхилені експертом як недостовірні чи неприйнятні, були відсутні. Водночас, надати відповідну інформацію в письмовому вигляді у експерта можливість відсутня, з огляду на відсутність відповідної вказівки слідчого або прокурора.
ОСОБА_2 також повідомив, що ним до матеріалів вищезгаданого кримінального провадження передавались копії тих самих документів, що в подальшому були передані ліквідатору банкрута та використані останнім для подання позовних заяв в межах справи про банкрутство про стягнення безпідставно набутих коштів.
Таким чином, невідображення у висновку експерта окремих видаткових касових ордерів про видачу коштів посадовим особам банкрута з каси пов`язане із непередачею експерту всіх документів щодо господарської діяльності банкрута, при цьому жодні з отриманих експертом документів не були відхилені останнім як неприйнятні, що доводить факт того, що всі долучені ліквідатором до позовної заяви видаткові касові ордери доводять факт безпідставного отримання відповідачем коштів ТОВ "Якимівський Граніт".
Крім того, у зв`язку із тим, що на підприємстві працювало дві особи на ім`я ОСОБА_1 , згрупування аудитором та експертом саме зазначених ордерів щодо ОСОБА_1 (молодшого) в єдині таблиці свідчить, що саме відповідач (інженер з праці) отримував відповідні кошти з каси підприємства.
Підсумовуючи все вищевикладене, в звіті аудитора зроблено висновки про отримання посадовими особами банкрута (в тому числі, ОСОБА_1 ) коштів із каси підприємства, для здійснення фінансових операцій, реальне здійснення яких не підтверджується жодними первинними документами, та які жодним чином не відображено в бухгалтерській звітності банкрута. Зазначені висновки, у визначених експертом сумах, підтверджено за результатами проведення експертизи в межах кримінального провадження № 120220200600000252, що в сукупності із вищезазначеними обставинами ненадання експерту повного пакету документів, підтверджує безпідставність отримання відповідачем коштів банкрута та наявність підстав для стягнення таких коштів.
За змістом додаткових пояснень арбітражного керуючого Демчана О.І. б/н від 29.11.2024 року по справі № 902/1115/22(902/610/24), в судовому засіданні, яке відбулось 15.10.2024 відповідачем було поставлено питання щодо дослідження відомостей про нарахування та виплату ОСОБА_1 заробітної плати на ТОВ "Якимівський Граніт".
27.11.2024 ліквідатором отримано доступ до електронного кабінету платника податків ТОВ "Якимівський Граніт", та проаналізовано відомості звітності підприємства щодо нарахування та виплати заробітної плати працівникам банкрута, в тому числі відповідачу.
Як зазначалось ліквідатором у позовній заяві, ОСОБА_1 безпідставно з каси підприємства було видано кошти із призначеннями "в рахунок ЗП" та "премії" в наступних розмірах: листопад 2020 року - 1 000,00 грн; квітень 2021 року - 1 000,00 грн; червень 2021 року - 1 000,00 грн; серпень 2021 року - 12 000,00 грн.
Згідно Додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 місяць 1 кварталу 2021 року (квітень), всім працівникам ТОВ "Якимівський Граніт" за вказаний період було нараховано 105 675,28 грн, з яких утримано ЄСВ на суму 23 460,34 грн, відповідно до виплати працівникам належало 82214,94 грн. Відповідно до виписки по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк" (наявна в матеріалах справи), 31.05.2024 з рахунку підприємства було перераховано 82170,61 грн із призначенням "зарплата за квітень 2021".
Аналогічно, відповідно до звітності ТОВ "Якимівський Граніт", за червень 2021 працівникам боржника до виплати підлягало 88 763,98 грн (118 413,49 грн нарахованого доходу - 5 629,88 грн, 5 471,73 грн та 18 547,90 грн сплаченого з рахунку ЄСВ), з рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" сплачено 89 957,37 грн (16.07.2021 - 20 600,25 грн, 02.08.2021 - 5471,73 грн та 17.08.2021 - 63 885,39 грн).
Зазначені обставини додатково доводять безпідставність отримання відповідачем коштів з каси підприємства із відповідними призначеннями, оскільки, вся передбачена штатним розписом заробітна за квітень та червень 2021 року всіх працівників боржника, в тому числі ОСОБА_1 , була виплачена з рахунку банкрута в повному обсязі.
Більше того, відповідно до звітності щодо виплати заробітної плати у ТОВ "Якимівський граніт" за серпень 2021 року, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було нараховано та виплачено заробітну плату та інші доходи на суму 3 000,00 грн. В той же час з каси підприємства в якості заробітної плати та премій за цей місяць останнім отримано 12 000,00 грн, що також доводить відсутність у ОСОБА_1 права на отримання таких коштів та обґрунтованість поданої позовної заяви в цій частині.
Відтак, Позивач позовну заяву ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 108 854,00 грн підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року у справі № 910/8264/18, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу
Предметом позову у цій справі є матеріально-правові вимоги про стягнення з Відповідача - ОСОБА_1 на користь Позивача - ТОВ "Якимівський Граніт" 108 854,00 грн безпідставно набутих коштів.
Підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено те, що у період 2020-2021 роки, Відповідачем за відсутності будь-яких підтверджуючих документів, отримано з каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 108 854,00 грн. При цьому, виписки по рахунках Позивача не містять відомостей про повернення Відповідачем відповідних сум.
Як встановлено судом, Відповідачем - ОСОБА_1 , який працював у ТОВ "Якимівський Граніт" на посаді інженера з праці, отримувались грошові кошти від керівника ТОВ "Якимівський Граніт" в загальній сумі 414 854,00 грн, що підтверджується наявними у справі оригіналами видаткових касових ордерів (т. 1, а.с. 221-267), а саме :
- від 20.11.2020 на суму 1 000,00 грн (в рахунок доплати за листопад); від 30.04.2021 на суму 1000,00 грн (в рахунок з/п); від 25.06.2021 на суму 1 000,00 грн (в рахунок з/п); від 04.08.2021 на суму 5 000,00 грн (зарплата в рахунок з/п); від 04.08.2021 на суму 2 000,00 грн (в рахунок з/п); від 11.08.2021 на суму 2 000,00 грн (в рахунок з/п); від 27.08.2021 на суму 3000,00 грн (в рахунок з/п за липень);
- від 15.03.2021 на суму 3 038,00 грн (закупівля необхідних матеріалів для підготовки до запуску заводу); від 16.03.2021 на суму 2 560,00 грн (електроди 5 пачок по 5 кг); від 19.05.2021 на суму 200,00 грн (аптека); від 31.05.2021 на суму 6 000,00 грн (ремонт машини); від 23.07.2021 на суму 10 000,00 грн (перевірка по виконанню припису); від 04.08.2021 на суму 1 000,00 грн (премія за виконання припису по екології); від 07.09.2021 на суму 2 500,00 грн (перевірка по охороні праці);
- від 16.11.2020 на суму 500,00 грн (відрядження Вінниця Дерєгірпромнагляд); від 09.12.2020 на суму 3 000,00 грн (відрядження по документах, Вінниця, паливо); від 02.04.2021 на суму 400,00 грн (відрядження Вінниця ДПС по ліцензії на паливо); від 05.04.2021 на суму 800,00 грн (відрядження на Коростень (дві особи)); від 13.04.2021 на суму 2 000,00 грн (поїздка на Київ двічі за день (робота по кредиту)); від 23.04.2021 на суму 400,00 грн (відрядження); від 30.06.2021 на суму 420,00 грн (відрядження до Києва); від 15.07.2021 на суму 840,00 грн (відрядження Вінниця по екології); від 22.07.2021 на суму 420,00 грн (відрядження Вінниця (відділ статистики)); від 30.07.2021 на суму 1 860,00 грн (борг за три дні відряджень - два по екології і один по доставці); від 17.09.2021 на суму 1400,00 грн (відрядження до Анатолія Миколайовича);
- від 27.10.2020 на суму 5 730,00 грн (паливо (екскаватор)); від 16.11.2020 на суму 1385,00 грн (паливо); від 19.11.2020 на суму 400,00 грн (на заправку); від 30.06.2021 на суму 530,00 грн (дизпаливо); від 16.07.2021 на суму 330,00 грн (за паливо); від 18.08.2021 на суму 1800,00 грн (за паливо); від 25.08.2021 на суму 341,00 грн (паливо на поїздку в Вінницю);
- від 06.03.2020 на суму 3000,00 грн (за проживання); від 06.05.2021 на суму 3 000,00 грн (за житло за травень); від 03.09.2021 на суму 3 000,00 грн (за житло);
- від 19.05.2021 на суму 13 000,00 грн (здача виручки з них 1700 за рекламу); від 26.05.2021 на суму 30 000,00 грн (здача виручки); від 28.05.2021 на суму 60 000,00 грн (здача виручки); від 28.05.2021 на суму 24 000,00 грн (здача виручки); від 31.05.2021 на суму 24000,00 грн (здача виручки); від 08.06.2021 на суму 49 000,00 грн (здача виручки); від 09.06.2021 на суму 16 000,00 грн (здача виручки); від 14.06.2021 на суму 7 000,00 грн (здача виручки); від 22.06.2021 на суму 10 000,00 грн (здача виручки); від 30.06.2021 на суму 14000,00 грн (здача виручки); від 07.07.2021 на суму 62 000,00 грн (здача виручки); від 28.07.2021 на суму 34 000,00 грн (здача виручки).
Слід зазначити, що отримання інженером з праці ОСОБА_1 грошових коштів згідно описаних вище видаткових касових ордерів, відображено також у наявному в справі звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (тут і далі Закон - в редакції, чинній на момент видачі першого видаткового касового ордеру від 06.03.2020 на суму 3 000,00 грн), бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Відповідно до пунктів 2.1., 2.2., 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (в редакції, чинній на момент видачі першого видаткового касового ордеру від 06.03.2020 на суму 3 000,00 грн), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі первинні документи).
Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо.
Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.
Системний аналіз приписів статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та положень пунктів 2.1, 2.4 пункту 2 Положення № 88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 23.09.2021 у справі №910/866/20, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Згідно пп. 10 п. 3, п. 23, п. 26 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постанова Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (в редакції, чинній на момент видачі першого видаткового касового ордеру від 06.03.2020 на суму 3 000,00 грн), касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.
Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки.
Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки.
Підпис керівника установи/підприємства на видаткових касових ордерах не обов`язковий, якщо на доданих до видаткових касових ордерів документах, заявах, рахунках є його дозвільний напис.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що описані вище видаткові касові ордери є первинними документами.
Водночас, суд звертає увагу на те, що вказані видаткові касові ордери містять такі відомості : сума грошових коштів; кому видавались грошові кошти, а саме - ОСОБА_1 ; підстава видачі грошових коштів; підпис керівника (більшість касових ордерів не містить підпису керівника); підпис одержувача (крім видаткового касового ордеру від 11.08.2021 на суму 2 000,00 грн (в рахунок з/п)), який не містить підпису одержувача.
Разом з цим, Позивач, посилаючись на викладені у позові обставини та приписи статтей 1212, 1213 ЦК України, стверджує, що Відповідачем було безпідставно набуто кошти в сумі 108 854,00 грн, які отримані останнім згідно зазначених видаткових касових ордерів.
При цьому, ТОВ "Якимівський Граніт" було направлено ОСОБА_1 (молодшому) вимогу № 4-2023 від 02.06.2023 року (копія наявна у справі) про сплату безпідставно отриманих коштів в сумі 108 854,00 грн, яка залишена Відповідачем без відповіді (доказів зворотнього матеріали справи не містять).
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.07.2024 року у справі № 924/738/23, аналіз статті 1212 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі №910/1238/17).
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Отже, для виникнення зобов`язання, передбаченого статтею 1212 Цивільного кодексу України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якої це відбулося.
За змістом глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних, - так би мовити, приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях, тоді як для кондикційних зобов`язань вина не має значення, бо суттєвим є неправомірність набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки те майно, яке безпідставно набув (зберіг), або вартість останнього (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (пункти 45-46)). Інакше кажучи, у деліктних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно, а інша його не набуває, тоді як у кондикційних зобов`язаннях одна зі сторін втрачає певне майно унаслідок того, що інша сторона його набуває, зокрема утримує в себе.
Так, судом встановлено, що згідно описаних видаткових касових ордерів за період з 19.05.2021 по 28.07.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 343 000,00 грн із призначенням "здача виручки".
Водночас, судом встановлено, що відповідної до наявної у справі банківської виписки по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.01.2020 р. по 17.09.2022 р., грошові кошти, отримані ОСОБА_1 в сумі 343 000,00 грн, були частково зараховані на поточний рахунок ТОВ "Якимівський Граніт" із призначенням : надходження виручки від продажу товарів власного виробництва через касу, а саме : 19.05.2021 - 26300,00 грн, 26.05.2021 - 30 000,00 грн, 28.05.2021 - 84 000,00 грн, 31.05.2021 - 24 000,00 грн, 08.06.2021 - 62 000,00 грн, 09.06.2021 - 16 000,00 грн, 14.06.2021 - 7 000,00 грн, 23.06.2021 - 10 000,00 грн, 30.06.2021 - 14 000,00 грн, та 28.07.2021 - 34 000,00 грн.
Поряд з цим, згідно видаткового касового ордеру від 07.07.2021 на суму 62 000,00 грн (здача виручки), ОСОБА_1 отримано відповідну суму з каси підприємства, проте на рахунок ТОВ "Якимівський Граніт" 07.07.2021 було зараховано 25 000,00 грн, що підтверджується зазначеною вище банківською випискою.
Згідно п. 29, п. 33 п. 48 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (в редакції, чинній на момент видачі видаткового касового ордеру від 19.05.2021), приймання одержаної з банку готівки в касу та видача готівки з каси для здавання її до банку оформляються відповідними касовими ордерами (прибутковим або видатковим) з відображенням такої касової операції в касовій книзі.
Вилучення готівки з місця здійснення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або РК для здавання її до банку оформляється відповідними чеками РРО із виконанням операції "службова видача".
Документом, що свідчить про здавання виручки до банку та є підтвердженням оприбуткування готівки в касі суб`єктів господарювання, є: 1) квитанція до прибуткового документа банку на внесення готівки, підписана відповідальними особами банку та засвідчена відбитком печатки банку (за потреби); 2) квитанція/чек банкомата чи програмно-технічного комплексу самообслуговування; 3) супровідний касовий ордер до сумки з валютними цінностями; 4) чек платіжного термінала в разі проведення інкасації коштів у режимі реального часу з використанням платіжних терміналів.
Прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.
Бухгалтер (відповідальна особа установи/підприємства, на яку покладено обов`язок з оформлення цих документів) має право здійснювати реєстрацію касових ордерів і видаткових відомостей за допомогою комп`ютерних засобів, які забезпечують формування і роздрукування відповідних касових документів. У документі "Вкладний аркуш журналу реєстрації прибуткових і видаткових касових ордерів", який формується і роздруковується за відповідний день, забезпечується формування даних для обліку руху коштів.
Установа/підприємство визначає і встановлює за погодженням з банком (у якому відкрито рахунок установи/підприємства, на який зараховуються кошти) строки здавання ним готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках відповідно до таких вимог: 1) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де є банки - щодня [у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас]; 2) для підприємств, у яких час закінчення робочого дня (зміни), установлений правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності відповідно до законодавства України, не дає змогу забезпечити здавання готівкової виручки (готівки) у день її надходження, - наступного за днем надходження готівкової виручки (готівки) до каси дня; 3) для установ/підприємств, розташованих у населених пунктах, де немає банків, - не рідше ніж один раз на п`ять робочих днів.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, які б підтверджули здачу решти отриманих за видатковим касовим ордером від 07.07.2021 на суму 62 000,00 грн ОСОБА_1 коштів у сумі 37 000,00 грн (62 000,00 грн - 25 000,00 грн) у встановлений строк до установи банку для зарахування на поточний рахунок ТОВ "Якимівський Граніт", що свідчить про безпідставність набуття цих коштів Відповідачем.
Також, згідно висновку звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року, при порівнянні суми готівки, отриманої інженером з праці ОСОБА_1 з каси і зарахованою на поточний рахунок ТОВ "Якимівський Граніт" у Вінницькій філії АТ КБ "Приватбанк", встановлено невідповідність у сумі 37 000,00 грн.
Загальна сума невідповідності 95 000 грн, у тому числі кошти готівкові кошти "недовнесли" в банківську установу: головний бухгалтер ОСОБА_3 - 45 000,00 грн; директор з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 - 13 000,00 грн; інженер з праці ОСОБА_1 - 37 000,00 грн.
Також, як вказувалося вище та встановлено судом, згідно вказаних вище видаткових касових ордерів за період з 20.11.2020 року по 27.08.2021 року, ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 15 000,00 грн із призначенням "в рахунок зарплати".
Згідно пп. 14.1.48 ст. 14 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент видачі видаткового касового ордеру від 20.11.2020), заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відповідно до пп. 164.2.1. п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).
Суд звертає увагу на те, що Відповідачем не надано доказів, які б підтверджули відображення у бухгалтерському обліку ТОВ "Якимівський Граніт" нарахування Відповідачу заробітної зарплати на суму 15 000,00 грн в період з 20.11.2020 року по 27.08.2021 року.
За змістом висновку звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року, у наведених в Таблиці №26 видаткових касових ордерах (за період 20.11.2020 року по 27.08.2021 року на загальну суму 15 000,00 грн) відсутні підписи керівника, одержувача та особи, яка їх сформувала і видала. У виплаті офіційної заробітної плати інженера з праці ОСОБА_1 , яку відображено в бухгалтерському обліку Товариства з нарахуванням відповідних відрахувань (податок на доходи фізичних осіб, військовий збір), наведені в Таблиці № 26 суми отриманих готівкових коштів не фігурують.
Крім цього, судом встановлено, що згідно наявного у справі висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, відповідно до наявних касових ордерів ОСОБА_1 (молодшому) видано коштів в рахунок заробітної плати на загальну суму 13 000,00 грн.
Принагідно, суд зважає на те, що відповідно до наявної у справі копії Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.08.2022 року, кримінальне провадження №12022020060000252 розпочато за заявою засновника та директора ТОВ "Якимівський граніт", про те, що в період 2020-2021 років, будучи директором вказаного Товариства та службовою особою ОСОБА_1 , за попередньою змовою із бухгалтером ОСОБА_3 та інженером з охорони праці ОСОБА_1 на думку заявника здійснено розтрату та привласнення майна та грошових коштів від господарської діяльності даного товариства, сума якої наразі встановлюється.
Крім того, судом встановлено, що згідно наявного у справі Додатку 1 до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 місяць 1 кварталу 2021 року (квітень), працівникам ТОВ "Якимівський Граніт" за вказаний період було нараховано 105 675,28 грн, з яких утримано ЄСВ на суму 23 460,34 грн.
Відповідно до згаданої вище виписки по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк", 31.05.2024 з рахунку підприємства було перераховано 82 170,61 грн із призначенням "зарплата за квітень 2021".
Також, відповідно до звітності ТОВ "Якимівський Граніт", за червень 2021 працівникам Позивача до виплати підлягало 88 763,98 грн (118 413,49 грн нарахованого доходу - 5 629,88 грн, 5471,73 грн та 18 547,90 грн сплаченого з рахунку ЄСВ), а з рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" сплачено 89 957,37 грн (16.07.2021 - 20 600,25 грн, 02.08.2021 - 5471,73 грн та 17.08.2021 - 63 885,39 грн), що підтверджується наявною у справі випискою по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк".
Отже, наведені обставини також підтверджують безпідставність отримання Відповідачем коштів з каси ТОВ "Якимівський Граніт" із призначенням "в рахунок зарплати", оскільки, заробітна за квітень та червень 2021 року працівників цього підприємства, в тому числі ОСОБА_1 , була виплачена з рахунку Позивача.
Разом з цим, відповідно до наявної у справі звітності щодо виплати заробітної плати у ТОВ "Якимівський граніт" за серпень 2021 року, ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було нараховано та виплачено заробітну плату та інші доходи на суму 3 000,00 грн, однак судом встановлено, згідно тверджень Позивача та видаткових касових ордерів від 04.08.2021, від 11.08.2021, від 27.08.2021, з каси вказаного підприємства в якості заробітної плати останнім отримано 12 000,00 грн, що також свідчить про відсутність у Відповідача права на отримання таких коштів.
Водночас, як встановлено судом у видатковому касовому ордері від 11.08.2021 на суму 2 000,00 грн (підстава - в рахунок з/п), не міститься підпису одержувача (тотожні відомості вказані у зазначеному вище висновку експерта).
За змістом п. 27 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 29.12.2017 № 148 (в редакції, чинній на момент видачі видаткового касового ордеру від 11.08.2021), фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами). Одержувачі пред`являють паспорти чи документи, що їх замінюють, якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, та розписуються у відповідній графі документа.
Видаткові касові ордери або видаткові відомості не приймаються для виведення залишку готівки в касі, якщо видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.
Отже, беручи до уваги те, що видатковий касовий ордер від 11.08.2021 на суму 2000,00 грн (підстава - в рахунок з/п) не місить підпису одержувача, а тому судом не приймається та критично оцінюється відповідний видатковий касовий ордер як доказ безпідставного отримання Відповідачем із каси ТОВ "Якимівський Граніт" коштів на суму 2 000,00 грн в якості заробітної плати.
Разом з тим, оскільки, судом встановлені обставини не відображення в бухгалтерському обліку ТОВ "Якимівський Граніт" нарахування Відповідачу заробітної зарплати в період з 20.11.2020 року по 27.08.2021 року та ОСОБА_1 у графі одержувач підписані видаткові касові ордери (підстава - в рахунок з/п) за відповідний період, крім видаткового касового ордеру від 11.08.2021 на суму 2 000,00 грн, суд дійшов висновку про безпідставність отримання Відповідачем за вказаними видатковими касовими ордерами грошових коштів в рахунок заробітної плати у сумі 13 000,00 грн (15 000,00 грн - 2 000,00 грн).
Також, судом встановлено, згідно вказаних вище видаткових касових ордерів за період з 15.03.2021 року по 07.09.2021 року, ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 25 298,00 грн із призначенням : закупівля необхідних матеріалів для підготовки до запуску заводу; електроди 5 пачок по 5 кг; аптека; ремонт машини; перевірка по виконанню припису; премія за виконання припису по екології; перевірка по охороні праці.
Згідно звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року, кошти отримані ОСОБА_1 по видаткових касових ордерах за період з 15.03.2021 року по 07.09.2021 року не підтверджуються відповідними записами в бухгалтерському обліку.
При цьому, згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 року, відповідно до наявних касових ордерів ОСОБА_1 за період з 15.03.2021 року по 23.07.2021 року видано коштів на загальну суму 22 798,00 грн.
Принагідно, суд звертає увагу на те, що у згаданому висновку експерта відсутнє посилання на видатковий касовий ордер від 07.09.2021 на суму 2 500,00 грн (перевірка по охороні праці).
З огляду на викладене та беручи до уваги те, що Відповідачем не надано доказів, які б підтверджули використання в господарській діяльності ТОВ "Якимівський Граніт" отриманих ОСОБА_1 коштів за видатковими касовими ордерами в загальній сумі 25298,00 грн за період з 15.03.2021 року по 07.09.2021 року та відображення цих коштів у бухгалтерському обліку ТОВ "Якимівський Граніт", суд дійшов висновку про безпідставність отримання Відповідачем відповідних грошових коштів.
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що згідно вказаних вище видаткових касових ордерів за період з 16.11.2020 року по 17.09.2021 року, ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 12 040,00 грн із призначенням : відрядження Вінниця Держгірпромнагляд; відрядження по документах, Вінниця, паливо; відрядження Вінниця ДПС по ліцензії на паливо; відрядження на Коростень (дві особи); поїздка на Київ двічі за день (робота по кредиту); відрядження; відрядження до Києва; відрядження Вінниця по екології; відрядження Вінниця (відділ статистики); борг за три дні відряджень - два по екології і один по доставці; відрядження до Анатолія Миколайовича.
Згідно пп. 170.9.1. п. 170.9. ст. 170 Податкового кодексу України (тут і далі - в редакції, чинній на момент видачі видаткового касового ордеру від 16.11.2020), будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.
Відповідно до пп. 170.9.2. ст. 170 Податкового кодексу України, звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.
За наявності надміру витрачених коштів їх сума повертається платником податку в касу або зараховується на банківський рахунок особи, що їх видала, до або під час подання зазначеного звіту.
Згідно п. 2, п. 3 Порядку складання Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 № 841 (в редакції, чинній на момент видачі видаткового касового ордеру від 16.11.2020), дія цього Порядку поширюється на осіб, що видали платнику податку - фізичній особі кошти на відрядження або під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, та платників податків - фізичних осіб, які отримали такі кошти.
Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.
Відповідно до звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, витрати на відрядження інженера з праці ОСОБА_1 за період з 16.11.2020 року по 17.09.2021 року не знайшли свого відображення в бухгалтерському обліку Товариства та не підтвердженні оригіналами первинних документів.
Так, суд звертає увагу на те, що Відповідачем не надано звітів про використання отриманих під звіт коштів в загальній сумі 12 040,00 грн та не надано первинних документів, що підтверджують використання ним отриманих коштів саме на цілі, пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Якимівський Граніт".
Отже, враховуючи вказане, суд дійшов висновку, що грошові кошти в загальній сумі 12 040,00 грн, що видавались ОСОБА_1 на відрядження, набуто Відповідачем безпідставно, оскільки, матеріали справи не містять відповідних доказів щодо відображення таких коштів в бухгалтерському обліку ТОВ "Якимівський Граніт", а також відсутні звіти про використання вказаних коштів Відповідачем, виданих на відрядження.
Окрім цього, судом встановлено, що згідно вказаних вище видаткових касових ордерів за період з 16.11.2020 року по 17.09.2021 року, ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 10 516,00 грн із призначенням : паливо (екскаватор); паливо; на заправку; дизпаливо; за паливо; паливо на поїздку в Вінницю.
Як вбачається із звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, витрати Товариства на придбання палива, зокрема, видача готівкових коштів інженеру з праці ОСОБА_1 у сумі 10116,00 грн, не відображені в бухгалтерському обліку Товариства та неможливо встановити необхідність та напрямки використання придбаного палива, що дає підстави розглядати їх (витрати) як отримання додаткового блага вказаною особою.
Згідно висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні № 120220200600000252 № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 року, відповідно до наявних касових ордерів ОСОБА_1 (мол.) видано коштів на придбання палива на загальну суму 10 116,00 грн.
Водночас, у цьому висновку експерта відсутнє посилання на видатковий касовий ордер від 19.11.2020 на суму 400,00 грн (на заправку).
Враховуючи викладене, та беручи до уваги те, що отримані Відповідачем згідно видаткових касових ордерів за період з 16.11.2020 року по 17.09.2021 року грошові кошти на загальну суму 10 516,00 грн (на паливо) не відображені у документах бухгалтерського обліку ТОВ "Якимівський Граніт" (доказів зворотнього матеріали справи не містять), суд дійшов висновку про безпідставність отримання таких грошових коштів ОСОБА_1 ..
Також, судом встановлено, що згідно вказаних вище видаткових касових ордерів за період з 06.03.2020 року по 03.09.2021 року, ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 9 000,00 грн із призначенням : за проживання; за житло за травень; за житло.
Відповідно до підпункту "а" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент видачі видаткового касового ордеру від 06.03.2020), дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: а) вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.
Відповідно до звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, під час перевірки не було надано трудовий договір (контракт) щодо можливості оренди житла, зокрема, інженером з праці ОСОБА_1 , а також не надані договори (контракти) з особами, які надавали вищевказаному працівнику Товариства житло в оренду. Відтак, інженеру з праці ОСОБА_1 виплачені кошти в сумі 9 000,00 грн без дотримання вимог чинного законодавства.
З огляду на вказане та беручи до уваги те, що отримані Відповідачем згідно видаткових касових ордерів за період з 06.03.2020 року по 03.09.2021 року грошові кошти на загальну суму 9 000,00 грн (за житло) не відображені у документах бухгалтерського обліку ТОВ "Якимівський Граніт" (доказів зворотнього матеріали справи не містять), суд дійшов висновку про безпідставність отримання таких грошових коштів ОСОБА_1 ..
Крім цього, судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 22.04.2024, керівником ТОВ "Якимівський Граніт", починаючи з 28.01.2020 був ОСОБА_1 .
Разом з тим, директор ОСОБА_1 звернувся до власника ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_2 із заявою б/н від 23.06.2021 року (копія наявна у справі) про звільнення із посади директора та призначення директором з виробництва з 24.06.2021 року.
В подальшому, згідно наказу ТОВ "Якимівський Граніт" № 16 від 24.06.2021 р. (копія наявна у справі), призначено директором ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_2 , власника ТОВ "Якимівський Граніт", у зв`язку з відпусткою та лікуванням ОСОБА_1 ..
Поряд з цим, суд зважає на те, що ОСОБА_1 , який був директором ТОВ "Якимівський Граніт" та інженер з праці ОСОБА_1 , до якого заявленні позовні вимоги у цій справі є батьком і сином (вбачається із матеріалів справи) та працювали на одному підприємстві - ТОВ "Якимівський Граніт", а тому мали можливість спільно вчиняти дії з метою привласнення коштів цього підприємства.
Водночас, беручи до уваги те, що з 24.06.2021 року ОСОБА_1 було звільнено з посади директора ТОВ "Якимівський Граніт", а тому з цієї дати, останній не мав повноважень на видачу коштів з каси підприємства за видатковими касовими ордерами за період з 25.06.2021 року по 17.09.2021 року, що також свідчить про безпідставність отримання коштів Відповідачем за такими видатковими касовими ордерами.
Зважачаючи на викладене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про безпідставність отримання Відповідачем з каси ТОВ "Якимівський Граніт" за описаними вище видатковими касовими ордерами грошових коштів в загальній сумі 106 854,00 грн (37000,00 грн + 13 000,00 грн + 25 298,00 грн + 12 040,00 грн + 10 516,00 грн + 9 000,00 грн), яка підлягає стягненню з Відповідача на користь Позивача.
Відтак, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову у сумі 106 854,00 грн, а в решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає з підстав, вказаних вище.
Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.
Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з мотивів наведених вище.
Обґрунтованість та правомірність заявлених і задоволених вимог підтверджуються наданими та дослідженими судом письмовими доказами, наявними у матеріалах справи.
Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги те, що судом частково задоволено позов у цій справі, а тому суд дійшов висновку про покладення судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2 377,89 грн (106 854,00 грн / 108 854,00 грн * 2 422,40 грн) на Відповідача згідно вимог ст. 129 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 2, 3, 12, 13, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ :
1. Задоволити позов ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 108 854,00 грн у справі № 902/1115/22(902/610/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт", частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (вул. Театральна, 68А, с. Якимівка, Оратівський р-н, Вінницька обл., 22622; код ЄДРПОУ 43158417) 106 854,00 грн - безпідставно набутих коштів та 2 377,89 грн - витрат на сплату судового збору.
3. В решті позовних вимог у справі № 902/1115/22(902/610/24), в межах справи №902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Копію рішення направити рекомендованим листом з повідомленням про вручення, згідно переліку; також до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: арбітражному керуючому Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; представнику Відповідача адвокату Кулаковському О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 16 січня 2025 р.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим. :
1 - до справи;
2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ).
Суд | Господарський суд Вінницької області |
Дата ухвалення рішення | 13.01.2025 |
Оприлюднено | 20.01.2025 |
Номер документу | 124457660 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, щодо недоговірних зобов’язань, з них повернення безпідставно набутого майна (коштів) |
Господарське
Господарський суд Вінницької області
Тісецький С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні