Рішення

від 13.01.2025 по справі 902/1115/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" січня 2025 р. Cправа № 902/1115/22(902/469/24)

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції матеріали у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (код ЄДРПОУ 43158417)

до: ОСОБА_1 (іден. номер НОМЕР_1 )

про стягнення 437 275,33 грн

в межах справи № 902/1115/22

за заявою: ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (код ЄДРПОУ 43158417)

про банкрутство

за участю представників:

позивача: арбітражний керуючий Демчан О.І.

В С Т А Н О В И В :

В провадженні суду перебуває справа № 902/1115/22 за заявою ОСОБА_2 до ТОВ "Якимівський Граніт" про банкрутство.

Провадження у цій справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

Постановою суду від 31.01.2024 року ТОВ "Якимівський Граніт" визнано банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Демчана О.І..

Разом з цим, в межах цієї справи про банкрутство розглядається справа №902/1115/22(902/469/24) за позовом ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 452 802,00 грн.

Ухвалою від 26.04.2024 року відкрито провадження у справі № 902/1115/22(902/469/24) за позовом ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 452 802,00 грн., в межах справи №902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт". Ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання у справі призначено на 24.06.2024 року. Задоволено клопотання представника позивача - арбітражного керуючого (ліквідатора) Демчана О.І. про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, що міститься в прохальній частині позовної заяви. Ухвалено забезпечити участь представника позивача - арбітражного керуючого (ліквідатора) Демчана О.І. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1115/22(902/469/24), яке призначено на 24.06.2024 року - 14:30 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року відкладено розгляд справи №902/1115/22(902/469/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" на 11.09.2024 року.

Ухвалою суду від 11.09.2024 року відкладено розгляд справи №902/1115/22(902/469/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" на 24.10.2024 року.

22.10.2024 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення № 02-116/125 від 21.10.2024 року щодо позовної заяви.

24.10.2024 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання б/н від 24.10.2024 року про відкладення розгляду справи, з посиланням на те, що представник відповідача отримав доступ до справи лише 23.10.2024 року та з цих причин не мав можливості належним чином вивчити матеріали справи та подати до суду клопотання та заяви по суті.

Разом з тим, судове засідання 24.10.2024 року не відбулось, в зв`язку з перебуванням судді Тісецького С.С. на лікарняному.

25.10.2024 року суддя Тісецький С.С. приступив до роботи.

Ухвалою суду від 25.10.2024 року призначено справу № 902/1115/22(902/469/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" до розгляду в судовому засіданні на 10.12.2024 о 14:30 год.

Ухвалою від 06.12.2024 року задоволено заяву представника Відповідача адвоката Кулаковського О.М. б/н від 05.12.2024 року про участь в судових засіданнях у справі № 902/1115/22(902/469/24) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалено забезпечити участь представника Відповідача адвоката Кулаковського О.М. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі № 902/1115/22(902/469/24), яке призначено на 10.12.2024 року о 14:30 год. та всіх наступних судових засіданнях, в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

06.12.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява б/н від 06.12.2024 року, до якої додано, зокрема, додаткові пояснення № 02-116/133 від 06.12.2024 року, в яких позивач зменшує позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 437 275,33 грн. безпідставно набутих коштів.

Ухвалою від 10.12.2024 року призначено справу № 902/1115/22(902/469/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" до розгляду в судовому засіданні на 13.01.2024 о 14:30 год.

В судове засідання на визначену дату з`явився представник позивача.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, ухвалою суду від 10.12.2024 року, копії якої були надіслані до електронних кабінетів ЄСІТС представників відповідача: адвоката Бровді І.А. та адвоката Кулаковського О.М. та на їх електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно.

Згідно сформованих в КП "ДСС" довідок про доставку електронного листа вказана ухвала була доставлена до електронних кабінетів представників відповідача 13.12.2024 року - 18:52 год., та в силу положень ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважаються врученою 16.12.2024 року.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Крім того, суд зазначає, що ухвали суду у даній справі офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався правом на участь у судовому засіданні.

Згідно із ч.1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України, якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника відповідача.

Від відповідача будь-яких письмових заяв і клопотань щодо відкладення розгляду справи не надійшло. Також, судом встановлено, що відповідачем не надано до суду відзиву на позовну заяву.

Представник позивача в судовому засіданні висловився про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні за наявної явки сторін, зважаючи на участь в минулому судовому засіданні представника відповідача.

З огляду на вищезазначене суд дійшов висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дане судове засідання. Неявка сторін є підставою до розгляду справи за їх відсутності, що передбачено п.1 ч.3 ст. 202 ГПК України.

Так, в ході розгляду справи, представник позивача надав пояснення по суті заявлених позовних вимог, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, підтримав їх та просив задоволити.

Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Так, позовні вимоги мотивовано наступним.

Ліквідатором із отриманих від керівника ТОВ "Якимівський Граніт" документів встановлено, що за період з 28.01.2020 колишнім директором (пізніше - директором з виробництва) банкрута ОСОБА_1 отримано з каси товариства грошові кошти у загальному розмірі 452 802,00 грн без належної правової підстави.

Зазначені безпідставно набуті ОСОБА_1 кошти підлягають стягненню на користь ТОВ "Якимівський Граніт", з огляду на наступні обставини.

Як вбачається з документів, отриманих ліквідатором від керівника ТОВ "Якимівський Граніт", у період з 2020-2021 роки колишнім директором, а в подальшому - директором з виробництва ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_1 без відображення в документах бухгалтерського обліку та без достатніх правових підстав отримувались кошти банкрута на наступні цілі у наступних розмірах:

1. Готівкова виручка ТОВ "Якимівський Граніт", отримана ОСОБА_1 та не здана в касу підприємства.

У період з 13.06.2021 по 18.08.2021 ОСОБА_1 отримано з каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 129 000,00 грн із призначенням "здача виручки" на підставі видаткових касових ордерів, згідно переліку. Всього на 129 000,00 грн.

Як вбачається із виписки по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк", ОСОБА_1 здійснювалась здача отриманої за вищезгаданими видатковими касовими ордерами готівки до банку 16.07.2021 на суму 15 000,00 грн, 04.08.2021 на суму 13 000,00 грн, 17.08.2021 на суму 76 000,00 грн, та 18.08.2021 на суму 12 000,00 грн.

Водночас, відомості щодо надходження на рахунок банкрута коштів на суму 13 000,00 грн, отриманих ОСОБА_1 з каси 13.06.2021, у виписці відсутні.

В силу п.п. 29, 48 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ОСОБА_1 після отримання з каси підприємства коштів для їх здачі в банк зобов`язаний був здійснити таку здачу не пізніше наступного дня з дати їх отримання, та надати підприємству докази їх здачі в банк у вигляді квитанції/чека.

Натомість, відомості щодо здачі відповідної суми у вказаний період відсутні, будь-які документи, що підтверджували б виконання цього обов`язку відсутні, у зв`язку з чим наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 коштів у розмірі 13 000,00 грн як безпідставно набутих.

Аналогічні висновки зроблені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, відповідно до якого загальна сума невідповідності отриманих та внесених в касу підприємства ОСОБА_1 коштів складає 13 000,00 грн.

2) Погашення заборгованості.

Ліквідатором за результатами аналізу виписки по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" в АТ КБ "Приватбанк" № НОМЕР_3 встановлено, що у період з 01.01.2020 ОСОБА_1 надано ТОВ "Якимівський Граніт" поворотну фінансову допомогу на загальну суму 217 000,00 грн за договорами згідно наведеного переліку.

Водночас, як вбачається з вищезгаданої виписки, з рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_1 було перераховано 182 747,00 грн із призначенням платежів "поповнення картки ОСОБА_1 2330002613 (повернення поворотної фінансової допомоги), згідно таблиці.

До того ж, виписка по рахунку банкрута містить відомості про надання ТОВ "Якимівський Граніт" та повернення ОСОБА_1 поворотної фінансової допомоги: всього надано ОСОБА_1 - 26 000,00 грн., повернуто ОСОБА_1 - 38 250,00 грн., згідно таблиці.

Крім того, з отриманих від керівника підприємства видаткових касових ордерів ліквідатором також встановлено, що з каси підприємства ОСОБА_1 видано грошові кошти із призначеннями "погашення заборгованості", "фін. допомога", "погашення фіндопомоги" на загальну суму 170 800,00 грн.

Підсумовуючи, за період з 01.01.2020 по дату подання цієї позовної заяви ОСОБА_1 перераховано на користь ТОВ "Якимівський Граніт" за договорами про надання фінансової допомоги (надання та повернення, в тому числі надлишкове) 255 250,00 грн. Натомість, останнім отримано з каси та з рахунку підприємства в якості надлишкового повернення фінансової допомоги, а також надання коштів фінансової допомоги, загалом 379 547,00 грн.

Зазначені обставини частково підтверджуються звітом про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, в якому зроблено висновок, що з огляду на надані на дослідження документи різниця між наданими та повернутими ОСОБА_1 коштами підлягає відшкодуванню на користь ТОВ "Якимівський Граніт".

ТОВ "Якимівський Граніт" повернуло та надало ОСОБА_1 грошові кошти в розмірах, більших за фактично надані (повернуті) останнім розміри поворотної фінансової допомоги, відповідно кошти, отримані ОСОБА_1 понад суму наданої ним поворотної фінансової допомоги у розмірі 124 297,00 грн підлягають стягненню на користь ТОВ "Якимівський Граніт" на підставі ст.1212 ЦК України, як безпідставно набуті.

3) Видача коштів на відрядження.

У період з 26.02.2020 по 08.07.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 53 938,00 грн із призначенням "на відрядження" на підставі наступних видаткових касових ордерів, згідно переліку.

Крім того, ліквідатором із виписки по рахунку банкрута в АТ КБ "Приватбанк" встановлено, що ОСОБА_1 перераховувались із рахунку ТОВ "Якимівський Граніт" кошти з призначенням платежу "поповнення рахунку ОСОБА_1 (відшкодування витрат за авансовими звітами)" на загальну суму 2 500,00 грн: 500,00 грн - 25.06.2021 та 2 000,00 грн 06.09.2021.

Як встановлено в звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, витрати на відрядження директору з виробництва ОСОБА_1 слід розглядати як здійснення фінансових операцій, які не знайшли свого відображення в бухгалтерському обліку товариства та не підтверджені оригіналами первинних документів. Зазначений висновок зроблений у зв`язку із відсутністю у документах бухгалтерського обліку відображення операцій з видачі готівки ОСОБА_1 на відрядження, а також зв`язку із ненаданням останнім звітів про використання отриманих під звіт коштів та ненаданням первинних документів, що підтверджують використання отриманих коштів саме на цілі, пов`язані з господарською діяльністю ТОВ "Якимівський Граніт".

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, за результатами проведення Вінницьким відділенням КНДІСЕ судової експертизи встановлено, що висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур в частині видачі коштів на відрядження ОСОБА_1 частково підтверджуються.

Таким чином, грошові кошти, що видавались та перераховувались ОСОБА_1 на відрядження набуто відповідачем безпідставно.

4) Видача коштів на оренду житла.

У період з 29.01.2020 по 04.08.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 47 900,00 грн із призначенням "за оренду житла" на підставі видаткових касових ордерів, згідно переліку.

Як встановлено в звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, 47 900,00 грн готівкових коштів ТОВ "Якимівський Граніт" було видано ОСОБА_1 "На оренду житла" без дотримання чинного законодавства, оскільки відсутні будь-які відомості про наявність в укладеному з останнім трудовому договору умови про компенсацію вартості оренди житла працівником, а також у зв`язку із невідображенням відповідних операцій у бухгалтерському обліку товариства.

Зазначене також підтверджується отриманою ліквідатором від керівника підприємства посадовою інструкцією директора ОСОБА_1 , якою не передбачено права останнього на отримання компенсацій за оренду житла.

Крім того, відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур, в частині видачі коштів на відрядження ОСОБА_1 , частково підтверджуються.

Таким чином, грошові кошти, що видавались ОСОБА_1 на оренду житла набуто відповідачем безпідставно.

5) Видача коштів на паливо.

У період з 25.02.2020 по 04.08.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 40 445,00 грн із призначенням "за паливо/заправка" на підставі видаткових касових ордерів, згідно переліку.

Як встановлено в звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, витрати товариства на придбання палива ОСОБА_1 є такими, що дають підстави розглядати їх як отримання додаткового блага ОСОБА_1 , оскільки такі витрати не відображені у документах бухгалтерського обліку підприємства. Крім того, придбане паливо належним чином не оприбутковане в бухгалтерському обліку товариства, його облік та списання не здійснювалось за встановленими технічними характеристиками транспортних та іншого обладнання нормами.

Крім того, в звіті встановлено, що за результатами перевірки ведення бухгалтерського рахунку 10 "Основні засоби", станом на дати видачі відповідних коштів, будь-які транспортні засоби, в тому числі орендовані, за ТОВ "Якимівський Граніт" не обліковувались, що свідчить про відсутність будь-якого зв`язку між відповідною видачею коштів на паливо та господарською діяльністю банкрута.

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур в частині видачі коштів директору з виробництва ОСОБА_1 на придбання палива підтверджуються на суму 34 050,00 грн.

Таким чином, грошові кошти, що видавались ОСОБА_1 на придбання палива набуто відповідачем безпідставно.

6) Видача коштів на ремонт автомобілів.

У період з 07.04.2020 по 25.06.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 30 067,00 грн із призначенням "ТО/ремонт транспортного засобу" на підставі видаткових касових ордерів, згідно переліку.

Як вже зазначалось, станом на дати видачі коштів ОСОБА_1 , будь-які транспортні засоби, в тому числі орендовані, за ТОВ "Якимівський Граніт" не обліковувались, що свідчить про використання отриманих від підприємства коштів на цілі, що не пов`язані із господарською діяльністю ТОВ "Якимівський Граніт"

Крім того, як встановлено в звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, витрати товариства на ТО транспортних засобів не були належним чином оформлені як господарські операції у первинних документах бухгалтерського обліку, та не мали підстав для виникнення у зв`язку із відсутністю на підприємстві власних або орендованих транспортних засобів, у зв`язку із чим такі витрати необхідно розглядати як отримання додаткового блага ОСОБА_1 .

Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур в частині видачі коштів директору з виробництва ОСОБА_1 на здійснення витрат, пов`язаних із ремонтом, придбанням запасних частин для автотранспортних засобів підтверджуються на суму 1 000,00 грн, іншу частину неможливо підтвердити у зв`язку із відсутністю касових ордерів.

Таким чином, грошові кошти, що видавались ОСОБА_1 на ТО автомобілів та купівлю запасних частин набуто відповідачем безпідставно.

7) Видача коштів в якості премій та погашення заборгованості по заробітній платі.

У період з 05.05.2020 по 23.09.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 93 563,00 грн із призначенням "премія/зарплата/погашення боргу по з/п/борг за минулі відрядження" на підставі видаткових касових ордерів, згідно переліку.

Суми отриманих ОСОБА_1 коштів в якості отримання премій та погашення заборгованості по заробітній платі, а також, як вже зазначалось, щодо погашення заборгованості за відрядження минулих періодів, включаються до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб та мали бути відображені в бухгалтерському обліку та податковій звітності підприємства, як податкового агента по сплаті відповідних податків.

Водночас, як вбачається зі звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, відомості про здійснення зазначених нарахувань у бухгалтерському обліку підприємства не відображено, що свідчить про відсутність будь-яких підстав для нарахування відповідних премій чи заробітної плати, та, відповідно, безпідставність отримання відповідачем зазначених коштів з каси підприємства.

Крім того, висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур в частині здійснення витрат ОСОБА_1 за різними призначеннями (в т.ч. щодо видачі готівкою премій/заборгованості по з/п, заборгованості за відрядження), підтверджуються на суму 105 265,00 грн.

Таким чином, будь-які підстави для отримання ОСОБА_1 із каси підприємства коштів в якості премій/оплати заборгованості по заробітній платі/оплати боргу по відрядженням були відсутні.

8) Видача коштів на різні потреби.

У період з 14.08.2020 по 12.07.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти без відображення таких операцій у бухгалтерському обліку підприємства на підставі видаткових касових ордерів, згідно переліку: а) видача коштів на продукти - всього: 2 925,00 грн.; б) видача коштів "під звіт" - всього: 2 770,00 грн.; в) видача коштів на невстановлені цілі - всього: 10 139,00 грн.; г) видача коштів на різні потреби - всього: 31 249,00 грн.

Як вбачається зі звіту про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021, операції з видачі та використання в господарській діяльності цих коштів у бухгалтерському обліку підприємства не відображено, що свідчить про відсутність будь-яких підстав для видачі таких коштів ОСОБА_1 .

Крім того, висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022, висновки, викладені в звіті про фактичні результати узгоджених процедур в частині здійснення витрат ОСОБА_1 за різними призначеннями, частково підтверджуються на суму 105 265,00 грн.

Таким чином, будь-які підстави для отримання ОСОБА_1 із каси підприємства коштів на зазначені в видаткових касових ордерах цілі, були відсутні.

Отже, у період 2020-2021 роки ОСОБА_1 за відсутності будь-яких підтверджуючих документів, отримано з каси та з рахунку від ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 452 802,00 грн, що складається з:

13 000,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства та не здані до банку кошти;

124 297,00 грн - надлишок повернутої ТОВ "Якимівський Граніт" поворотної фінансової допомоги, наданої ОСОБА_1 ;

56 438,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "на відрядження";

47 900,00 грн - отримані ОСОБА_1 . З каси підприємства кошти із призначенням "оренда житла";

40 445,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "за паливо/заправка";

30 076,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "на ремонт автомобіля";

93 563,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "премії та погашення заборгованості з заробітної плати";

47 083,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням на різні потреби.

Ліквідатором із отриманих від керівника банкрута документів встановлено, що ТОВ "Якимівський Граніт" зверталось до ОСОБА_1 із вимогою про сплату боргу вих.№3-2023 від 02.06.2023, водночас будь-якої відповіді від боржника підприємству не надходило, безпідставно набуті ОСОБА_1 кошті ТОВ "Якимівський Граніт" не повернуто.

Окремо слід зауважити, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 у період з 28.01.2020 по 22.06.2021 значився керівником ТОВ "Якимівський Граніт". Відповідно, у останнього була можливість розпоряджатись коштами ТОВ "Якимівський Граніт". Зазначене також підтверджується тим, що у видаткові касові ордери, що долучаються до цієї заяви, підписані ОСОБА_1 як в якості керівника, так і в якості одержувача коштів.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги той факт, що у ліквідатора відсутні будь-які документи, які підтверджували б наявність підстав отримання ОСОБА_1 вищезгаданих грошових коштів ТОВ "Якимівський Граніт", а виписки по рахунках банкрута не містять відомостей про повернення останнім відповідних сум, та з огляду на те, що кошти, отримані ОСОБА_1 , видавались останньому у період коли сам ОСОБА_1 був керівником ТОВ "Якимівський Граніт", на підставі підписаних ним же видаткових касових ордерів, наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 452 802,00 грн як безпідставно набутих.

Відповідно до п. 33 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, прибуткові та видаткові касові ордери до передавання в касу реєструються бухгалтером у журналі реєстрації прибуткових і видаткових касових документів (додаток 4), який ведеться окремо за прибутковими та видатковими операціями. Видаткові касові ордери, оформлені на підставі видаткових відомостей, реєструються в такому журналі після здійснення виплат, зазначених у видатковій відомості.

Звітом про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021 та висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 підтверджується, що операції з видачі ОСОБА_1 коштів із каси ТОВ "Якимівський Граніт" не відображено належним чином у бухгалтерському обліку підприємства.

Крім того, в позовній заяві зазначено, що ОСОБА_1 під час отримання коштів із каси підприємства на перелічені в заяві потреби не дотримано вимог Податкового Кодексу України та вищезгаданого положення, та не надано документів, які підтверджували наявність у відповідача права на отримання таких коштів. Зазначені документи на підприємстві були відсутні та останнім керівником ТОВ "Якимівський Граніт" ліквідатору не передавались. Зазначене підтверджує, що кошти, отримані ОСОБА_1 з каси ТОВ "Якимівський Граніт" без належної правової підстави.

Посилаючись на наведені обставини та положення ч.ч. 1,2 ст. 1212 ЦК України, ч. 1 ст. 1213 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача 452 802,00 грн. безпідставно отриманих коштів.

У додаткових поясненнях № 02-116/125 від 21.10.2024 року позивач зазначає наступне.

Під час розгляду спору в межах справи про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт" виникло питання щодо невідповідності сум безпідставно отриманих посадовими особами банкрута коштів у наданих ліквідатором доказах (звіті аудитора, висновку експерта та первинних документах (видаткових касових ордерах).

З метою уточнення позиції ліквідатора щодо долучених до позовної заяви доказів, позивач повідомляє наступне.

Так, в позовній заяві ліквідатором зазначено, що розмір заборгованості ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) перед ТОВ "Якимівський Граніт" становить 452 802,00 грн, з яких:

13 000,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства та не здані до банку кошти;

124 297,00 грн - надлишок повернутої ТОВ "Якимівський Граніт" поворотної фінансової допомоги, наданої ОСОБА_1 ;

56 438,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "на відрядження";

47 900,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "оренда житла";

40 445,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "за паливо/заправка";

30 076,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "на ремонт автомобіля";

93 563,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням "премії та погашення заборгованості з заробітної плати";

47 083,00 грн - отримані ОСОБА_1 з каси підприємства кошти із призначенням на різні потреби.

Факти отримання відповідачем коштів з каси підприємства підтверджуються отриманими ліквідатором від попереднього керівника ТОВ "Якимівський Граніт" первинними документами, що містять особисті підписи посадових осіб підприємства - видатковими касовими ордерами, оригінали яких наявні у ліквідатора.

Окрім зазначеного, наявність відповідної заборгованості також частково підтверджується звітом про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021 та висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022.

Вид заборгованостіСума за первинними документамиСума за звітом аудитораСума за висновком експертаКошти, не здані в банк13 000,0013 000,00-Надлишок повернутої ПФД124 297,00102 297,00не підтверджено бо не надано випискиНа відрядження56 438,0049 818,00 (арифметично - 49 838,00)43 748,00 (арифметично - 55 435,00)На оренду житла47 900,0047 900,0047 900,00На паливо/заправка40 445,0039 672,0034 050,00 (арифметично - 39 106,00)На ремонт автомобіля30 076,0053 102,001 000,00Премії та погашення заборгованості по з/п93 563,0094 763,0080 016,00На різні потреби, з них:47 083,0047 083,0029 644,00 (арифметично - 41 083,00)Продукти2 925,002 925,002 925,00Під звіт2 770,002 770,001 470,00 (арифметично - 2 770,00На невстановлені цілі10 139,0010 139,0010 139,00На різні потреби31 249,0031 249,0025 249,00Всього:452 802,00447 635,00236 358,00

Таким чином, обставини нездачі ОСОБА_1 до установи банку коштів банкрута на суму 13 000,00 грн повністю підтверджуються звітом аудитора, під час проведення експертизи відповідне питання не розглядалось.

Обставини безпідставного отримання ОСОБА_1 коштів ТОВ "Якимівський Граніт" на суму 124 297,00 грн у вигляді надлишку повернення фінансової допомоги частково підтверджуються висновками звіту аудитора на суму 102 297,00 грн. Розбіжність між відповідними величинами виникла у зв`язку не повним дослідженням аудитором виписок по рахунку ТОВ "Якимівський Граніт", зокрема:

платіж, яким ОСОБА_1 надано 19 500,00 грн ТОВ "Якимівський Граніт" 14.04.2021 за договором №1404/21 від 14.04.2021, в звіті аудитора врахований на суму лише 10 000,00 грн;

аудитором під час здійснення розрахунків не враховано перерахування ТОВ "Якимівський Граніт" відповідачу коштів в якості надання ПФД за договором №020320 22.05.2020 на суму 5 000,00 грн, 07.07.2020 на суму 13 000,00 грн, 16.07.2021 на суму 3 000,00 грн;

аудитором платіж на суму 4 000,00 грн на користь ОСОБА_1 15.07.2021 враховано як 3 000,00 грн;

аудитором не враховано надання ТОВ "Якимівський Граніт" коштів з рахунку ОСОБА_1 на суми 6 000,00 грн 02.03.2020, 12 000,00 грн - 13.10.2020 та 8 000,00 грн - 20.10.2020, а також повернення відповідачем на рахунок коштів 12.08.2020 на суму 8 350,00 грн, 29.04.2020 - 6 000,00 грн та 29.04.2020 -9 650,00 грн.;

аудитором помилково враховано сплачені з рахунку банкрута 06.09.2021 2 000,00 грн, оскільки останні спрямовувались не на погашення/надання ПФД, а на відшкодування коштів за авансовими звітами.

Водночас, додаткова видача ОСОБА_1 коштів саме з каси підприємства, на підставі видаткових касових ордерів, долучених до позовної заяви, підтверджується звітом аудитора у повному обсязі на суму 170 800,00 грн.

За таких обставин, правильний розрахунок, наведений в позовній заяві ліквідатора, виглядає наступним чином:

сума фактично наданих ОСОБА_1 ТОВ "Якимівський Граніт" коштів: 217 000,00 грн (зараховані на поточний рахунок банкрута від ОСОБА_1 кошти в якості надання ПФД) + 38 250,00 грн (сума повернутої ОСОБА_1 ТОВ "Якимівський Граніт" ПФД) = 255 250,00 грн.;

сума сплачених ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_1 коштів: 182 747,00 грн (кошти, перераховані за рахунку із призначенням платежу "поповнення картки...") + 26 000,00 грн (сума наданої ТОВ "Якимівський Граніт" ПФД ОСОБА_1) + 170 800,00 грн (сума отриманих ОСОБА_1 коштів з каси на підставі видаткових касових ордерів) = 379 547,00 грн.

Таким чином, сума безпідставно отриманих ОСОБА_1 коштів (надлишку повернутої фінансової допомоги) дійсно складає 124 297,00 грн (379 547,00 грн - 255 250,00 грн).

Крім того, факт документального підтвердження отримання ОСОБА_1 з каси підприємства коштів на суму 170 800,00 грн на підставі видаткових касових ордерів підтверджено висновком експерта, водночас висновки звіту аудитора щодо розміру безпідставно набутих коштів банкрута висновком експерта не підтверджено виключно внаслідок ненадання на дослідження експерту виписки по рахунку банкрута (про що зазначено у звіті), що унеможливило співставлення всіх джерел руху коштів між позивачем та відповідачем.

Виплата коштів ОСОБА_1 на відрядження з каси банкрута в сумі 56 438,00 грн підтверджується на суму 49 818,00 грн звітом аудитора. Щодо експертизи, у висновку експерта відображено наявність касових ордерів про виплату ОСОБА_1 коштів на відрядження на загальну суму 55 435,00 грн, проте сума зазначена як 43 748,00 грн, без наведення обґрунтувань виключення тих чи інших ордерів із розрахунку відповідної суми .

Так, аудитором помилково зазначено суму коштів, отриманих ОСОБА_1 за видатковим касовим ордером 07.05.2020 (200,00 грн замість 2 100,00 грн). Крім того, як аудитором (23.04.2021 на суму 1 000,00 грн та 13.05.2021 на суму 1 200,00 грн), так і експертом (14.08.2020, 25.08.2020, 13.05.2021 та 08.07.2021 на загальну суму 4 120,00 грн) не відображено окремі касові ордери у відповідних документах, оскільки такі видаткові касові ордери експерту та аудитору на дослідження не надавались.

Виплата коштів ОСОБА_1 на оренду житла на суму 47 900,00 грн підтверджується висновком експерта та звітом аудитора у повному обсязі.

Виплата коштів ОСОБА_1 на паливо у розмірі 40 445,00 грн підтверджується звітом аудитора на суму 39 672,00 грн (не враховано видатковий касовий ордер 04.08.2021 на суму 773,00 грн) та висновками експерта на суму 34 050,00 грн. (у висновку відображено видаткові касові ордери на суму 39 106,00 грн без обґрунтування виключення з розрахунку тих чи інших документів), видатковий касовий ордер від 07.05.2020 на суму 1 339,00 грн у висновках експерта не відображено.

Виплата коштів ОСОБА_1 на ремонт автомобілів на суму 30 076,00 грн підтверджується звітом аудитора у повному обсязі. У звіті аудитора відображені додаткові касові ордери, за якими ОСОБА_1 видавались кошти на ремонт автомобілів, водночас відповідні вимоги ліквідатором не заявлялись у зв`язку із відсутністю первинних документів, які підтверджували б відповідні операції. Колишнім керівником ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_2 також надавались ліквідатору копії документів, наданих ОСОБА_1 підприємству в підтвердження понесення додаткових витрат на ремонт автомобілів (відображені в звіті аудитора), водночас вимоги з повернення таких коштів ліквідатором не заявлялись, оскільки самі докази понесення витрат (акти виконаних робіт/видаткові накладні), за відсутності первинних документів щодо видачі коштів, не є доказом безпідставного отримання коштів з каси підприємства.

У висновку експерта відображено лише 1 видатковий касовий ордер на суму 1 000,00 грн, у зв`язку із ненаданням експерту повного пакету документів, про що буде зазначено далі.

Виплата коштів в якості премій та погашення заборгованості по заробітній платі ОСОБА_1 з каси підприємства у розмірі 93 563,00 грн підтверджується висновком аудитора у повному обсязі. Більше того, у висновку додатково відображено відомості про видачу відповідачу 1 200,00 грн 13.05.2021, первинні документи щодо чого у ліквідатора відсутні.

У висновку експерта також відображено всі видаткові касові ордери щодо видачі коштів ОСОБА_1 на відповідні цілі, в той же час загальна сума визначена меншою, за розраховану ліквідатором, без зазначення причин такого зменшення. Ліквідатором шляхом арифметичних розрахунків, з огляду на включення до таблиці №21 висновку експерта як касових ордерів щодо видачі коштів в якості заробітної плати/премій, так і видачі коштів на різні потреби, визначено, що з розрахунків експерта, видача коштів на заробітну плату/премії підтверджується на суму 80 016,00 грн. У висновку експерта також відображено додаткові, відсутні у ліквідатора, видаткові касові ордери від 04.08.2021, 14.02.2020, 19.11.2020 та 06.08.2021 на суму 8 900,00 грн.

Видача коштів ОСОБА_1 на різні потреби на суму 47 083,00 грн в повному обсязі підтверджується звітом аудитора (таблиці 23, 24, 25 та частково 21). У висновку експерта (таблиці 15, 16, 17 та частково 13) відображено всі з долучених ліквідатором до позовної заяви касові ордери, окрім ордеру на суму 6 000,00 грн від 12.07.2021, у зв`язку із чим за арифметичними розрахунками викладені в позовній заяві та підтверджені звітом аудитора обставини також підтверджуються висновком експерта на суму 41 083,00 грн.

Водночас, певні ордери не враховані експертом, без зазначення підстав, а також висновок містить відомості про відсутні у позивача ордери від 30.12.2020 та б/д на загальну суму 1 325,00 грн. З урахуванням зазначеного, беручи до уваги віднесення згрупованих ліквідатором в цьому розділі операцій до різних таблиць висновку експерта, останнім підтверджено висновки звіту аудитора на суму 29 644,00 грн.

Відповідно до усталеної практики Верховного Суду (серед інших, постанови Верховного Суду від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18, від 28 жовтня 2020 року у справі № 760/7792/14-ц (провадження № 61-16754св19), від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15-ц (провадження № 61-3753св22), від 21 грудня 2022 року у справі № 756/11351/18 (провадження № 61-5511св22), від 09 лютого 2023 року у справі № 464/3214/16 (провадження № 61- 16156св21), від 19 квітня 2023 року у справі № 335/4991/16-ц (провадження № 61-11981св22), доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність".

Відповідно до пп.10 п.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ від 29.12.2017 №148, касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси.

З огляду на зазначене, розрахунок суми заборгованості ОСОБА_1 з повернення безпідставно набутих коштів ТОВ "Якимівський Граніт" здійснено ліквідатором на підставі отриманих від колишнього керівника банкрута ОСОБА_3 видаткових касових ордерів, складених посадовими особами банкрута в ході здійснення його господарської діяльності, які є первинними документами.

При цьому, звіт аудитора та висновок експерта використано ліквідатором як додаткові джерела, в яких у період до визнання ТОВ "Якимівський Граніт" банкрутом встановлювались обставини протиправної діяльності посадових осіб підприємства щодо безпідставного отримання коштів із каси. Часткова невідповідність даних поданих ліквідатором видаткових касових ордерів відомостям вищезгаданих додаткових джерел не свідчить про неправильність визначення сум заборгованості ОСОБА_1 .

Водночас, з метою виявлення причин невідповідності відомостей наданої суду первинної документації висновкам експерта, ліквідатор звертався до Вінницького відділення КНДІСЕ із запитом, яким просив надати перелік документів, на підставі яких проводилась відповідна експертиза.

Листом від 19.09.2024 Вінницьке відділення КНДІСЕ відмовило у наданні такої інформації з огляду на заборону розголошення відомостей досудового розслідування.

У зв' язку із зазначеним ліквідатор звернувся до колишнього керівника банкрута для надання відповідних пояснень.

Колишній керівник банкрута 04.10.2024 повідомив ліквідатору, що він, як заявник та потерпілий у кримінальному провадженні №12022020060000252, звернувся до службових осіб ГУНП у Вінницькій області, які повідомили йому контактні дані експерта, що проводив відповідну експертизу.

За результатами телефонної розмови із експертом йому стало відомо, що експертиза проводилась на підставі документів, наданих слідчим, відповідальним за ведення кримінального провадження. За повідомленням експерта всі документи, надані слідчим для проведення експертизи, були враховані під час проведення експертизи, документи, що були відхилені експертом як недостовірні чи неприйнятні, були відсутні. Водночас, надати відповідну інформацію в письмовому вигляді у експерта можливість відсутня, з огляду на відсутність відповідної вказівки слідчого або прокурора.

ОСОБА_2 також повідомив, що ним до матеріалів вищезгаданого кримінального провадження передавались копії тих самих документів, що в подальшому були передані ліквідатору банкрута та використані останнім для подання позовних заяв в межах справи про банкрутство про стягнення безпідставно набутих коштів.

Таким чином, невідображення у висновку експерта окремих видаткових касових ордерів про видачу коштів посадовим особам банкрута з каси пов`язане із непередачею експерту всіх документів щодо господарської діяльності банкрута, при цьому жодні з отриманих експертом документів не були відхилені останнім як неприйнятні, що доводить факт того, що всі долучені ліквідатором до позовної заяви видаткові касові ордери доводять факт безпідставного отримання відповідачем коштів ТОВ "Якимівський Граніт".

Окремо слід також зауважити, що у зв`язку із тим, що на підприємстві працювало 2 особи на ім`я ОСОБА_1 , згрупування аудитором та експертом саме зазначених ордерів щодо ОСОБА_1 (старшого, директора з виробництва) в єдині таблиці свідчить, що саме відповідач отримував відповідні кошти з каси підприємства.

Підсумовуючи все вищевикладене, в звіті аудитора зроблено висновки про отримання посадовими особами банкрута (в тому числі, ОСОБА_1 ) коштів із каси підприємства, для здійснення фінансових операцій, реальне здійснення яких, а також їх спрямування на забезпечення діяльності підприємства, не підтверджується жодними первинними документами, та які жодним чином не відображено в бухгалтерській звітності банкрута. Зазначені висновки, у визначених експертом сумах, підтверджено за результатами проведення експертизи в межах кримінального провадження №120220200600000252, що в сукупності із вищезазначеними обставинами ненадання експерту повного пакету документів, підтверджує безпідставність отримання відповідачем коштів банкрута та наявність підстав для стягнення таких коштів.

У додаткових поясненнях № 02-116/133 від 06.12.2024 року позивач зазначає наступне.

27.11.2024 ліквідатором отримано доступ до електронного кабінету платника податків ТОВ "Якимівський Граніт", та проаналізовано відомості звітності підприємства щодо нарахування та виплати заробітної плати працівникам банкрута, в тому числі відповідачу.

Як зазначалось ліквідатором у позовній заяві, ОСОБА_1 безпідставно з каси підприємства було видано кошти із призначеннями "в рахунок з/п", "погашення боргу по з/п", премія, всього в розмірі 45 412,00 грн.

Із вказаного вбачається, що, нібито, у ТОВ "Якимівський Граніт" була заборгованість по сплаті заробітної плати на користь ОСОБА_1 за періоди до серпня 2021 року. Зазначені відомості не відповідають реальним обставинам справи, оскільки ліквідатором за результатами дослідження Податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 2020-2021 роки встановлено, що передбачені штатним розписом нараховані суми заробітної плати працівникам підприємства сплачені у повному обсязі. Зазначена інформація також підтверджується випискою (наявна в матеріалах справи) по рахунку банкрута в АТ КБ "Приватбанк" (єдиний поточний рахунок підприємства), в якій відображено, що заробітна плата працівникам ТОВ "Якимівський Граніт" регулярно сплачувалась підприємством з його поточного рахунку на карткові рахунки працівників.

Зазначені обставини додатково доводять безпідставність отримання відповідачем коштів з каси підприємства із відповідними призначеннями, оскільки заробітна плата на підприємстві сплачувалась працівникам з поточного рахунку банкрута у встановленому законом порядку, що виключає наявність підстав для додаткового отримання ОСОБА_1 таких коштів з каси підприємства, та, відповідно, обґрунтованість поданого ТОВ "Якимівський Граніт" позову.

Щодо витрат за авансовими звітами.

У позовній заяві ліквідатором зазначалось, що у період з 26.02.2020 по 08.07.2021 ОСОБА_1 отримано із каси ТОВ "Якимівський Граніт" грошові кошти на загальну суму 53 938,00 грн із призначенням "на відрядження", у період з 25.02.2020 по 04.08.2021 - на загальну суму 40 445,00 грн із призначенням "за паливо/заправка", а також на суму 21 279,00 грн із призначенням "борг за минулі відрядження". Як вбачається із позовної заяви, більшість із вказаних коштів отримано ОСОБА_1 у 2020 році.

02.12.2024 ліквідатором засобами підсистеми "Електронний суд" ЄСІТС із матеріалів справи №902/1115/22(902/609/24) отримано витребувані від ВП №3 (м. Іллінці) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області бухгалтерські документи ТОВ "Якимівський Граніт", в тому числі авансові звіти працівників за 2020 рік.

Ліквідатором із вказаних документів встановлено, що ОСОБА_1 за 2020 рік надано авансові звіти про використання коштів ТОВ "Якимівський Граніт" на загальну суму 15 526,67 грн, згідно таблиці.

Таким чином, здійснення ОСОБА_1 витрат на виконання своїх службових повноважень на загальну суму 15 526,67 грн підтверджується оформленими належним чином авансовими звітами та долученими до них первинними документами - підставами. Відповідні кошти ОСОБА_1 за вказаний період з рахунку банкрута не повертались (не перераховувались).

З огляду на зазначене, ОСОБА_1 мав право на отримання коштів з каси підприємства в якості відшкодування відповідних витрат на суму 15 526,67 грн, у зв`язку з чим сума, заявлена ліквідатором до стягнення, підлягає зменшенню на відповідну суму.

В той же час, відсутність у документах бухгалтерської звітності ТОВ "Якимівський Граніт" доказів понесення ОСОБА_1 витрат на всю суму коштів, отриманих ним з каси підприємства за видатковими касовими ордерами із відповідними призначеннями додатково доводять викладені в позовній заяві обставини безпідставності отримання відповідачем коштів банкрута та наявність підстав для задоволення поданої ліквідатором заяви.

Також, позивач зазначає, що докази, що долучаються ліквідатором до цих додаткових пояснень, а також заява про зменшення позовних вимог не подавались ліквідатором разом із позовною заявою / до початку першого судового засідання у справі з поважних причин, які від ліквідатора не залежали.

Станом на дату подання позовної заяви у справі №902/1115/22(902/469/24) у ліквідатора був відсутній електронний цифровий підпис ТОВ "Якимівський Граніт", та, відповідно, доступ до електронного кабінету платника податків боржника, з якого ліквідатором отримано відомості щодо нарахування та виплати заробітної плати працівникам ТОВ "Якимівський Граніт". Відповідний підпис отримано ліквідатором лише 27.11.2024, у зв`язку із чим долучені до цих пояснень документи подаються із пропуском встановленого строку.

Більше того, питання дослідження відомостей податкової звітності банкрута щодо виплати заробітної плати відповідачу не входило до предмету доказування у цій справі, до цього необхідність у поданні до суду таких доказів у ліквідатора була відсутня.

Аналогічно, у ліквідатора були відсутні копії документів бухгалтерської звітності ТОВ "Якимівський Граніт", зокрема авансових звітів за 2020 рік. Останні були отримані ліквідатором лише 02.12.2024, після їх долучення ВП №3 (м. Іллінці) Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області до матеріалів справи №902/1115/22(902/609/24) на виконання вимог ухвали від 16.10.2024 про витребування документів.

Зазначені документи ліквідатору колишнім керівником банкрута не передавались, до їх отримання у ліквідатора відсутні були відомості щодо наявності підстав для отримання ОСОБА_1 коштів з каси підприємства, у зв`язку із чим заява про зменшення позовних вимог у встановлений ГПК України строк не подавалась.

Посилаючись на наведені обставини, позивач зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача 437 275,33 грн.

Судом прийнято заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов чи будь-яких заяв, клопотань чи письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог до суду не подав.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 7 КУзПБ, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 у період з 28.01.2020 по 22.06.2021 займав посаду керівника ТОВ "Якимівський Граніт".

За змістом копії Звіту ТОВ "Успіх Аудит" про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 року по 31.10.2021 року, окрім іншого, вбачається наступне.

Звіт адресований директору (власнику) ТОВ "Якимівський Граніт" ОСОБА_2 та за змістом якого:

"Ми виконали узгоджені з Вами процедури щодо перевірки окремих фінансових операцій, пов`язаних з рухом готівкових коштів та матеріальних цінностей (готової продукції), здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт", далі - Товариство, за період діяльності директора, в подальшому директора з виробництва (у відсутність директора Товариства виконує обов`язки директора) на предмет відповідності їх вимогам чинного законодавства України.

Наше завдання виконано згідно з Міжнародним стандартом супутніх послуг 4400 "Завдання з виконання узгоджених процедур стосовно фінансової інформації", якій застосовується до завдань з узгоджених процедур.

Ціллю завдання з узгоджених процедур є виконання тих аудиторських процедур, які були погоджені з нами директором (власником) Товариства ОСОБА_2 , а також надання звіту про фактичні результати, далі - Звіт.

Оскільки ми лише надаємо звіт про фактичні результати перевірки, упевненість не висловлюється. Натомість користувач звіту сам оцінює процедури та результати, наведені нами у звіті, і на підставі нашої роботи робить свої власні висновки.

Звіт надається лише директору (власнику) Товариства ОСОБА_2 , який дав свою згоду на проведення процедур, оскільки інші сторони, не обізнані з основами проведення процедур, можуть неправильно тлумачити їх результати.

На протязі періоду з 28.01.2020 р. по 24.06.2021 р., відповідальною особою, яка згідно з частиною 3 ст. 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-ХІУ, із змінами, далі - Закон № 996, несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менше трьох років, був директор Товариства ОСОБА_1 (наказ (розпорядження) про прийняття на роботу № 00000000003 - 0000000005 від 28.01.2020 р.).

Згідно наказу (розпорядження) про переведення на іншу роботу № 00000000009 - 0000000005 від 24.06.2021 р. ОСОБА_1 було переведено на посаду директора з виробництва (у відсутність директора Товариства виконує обов`язки директора).

Згідно наказу № 00000000010 - 0000000026 від 24.06.2021 р. директором Товариства призначено ОСОБА_2 , власник Товариства.

- при порівнянні суми готівки, отриманої директором з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 з каси і зарахованою на поточний рахунок Товариства у № НОМЕР_4 у Вінницькій філії АТ КБ "Приватбанк", ЄДРПОУ 43158417, нами встановлено невідповідність у сумі 13 000,00 грн. (табл. № 8).

Дані таблиць №№ 7, 8, 9 мають невідповідність між сумами вказаними у видаткових касових ордерах, виписаних з метою внесення готівкових коштів на поточний рахунок Товариства і фактично внесеними. Загальна сума невідповідності 95 000,00 грн., у тому числі кошти готівкові кошти "недовнесли" в банківську установу, зокрема, директор з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 - 13 000,00 грн.;

- в зв`язку з даними, наведеними в Таблицях №№ 10,11, на думку аудитора, слід зазначити, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, зокрема у вигляді вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах (п.п. "а" п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового Кодексу України, далі - ПКУ). Під час перевірки нам не було надано трудовий договір (контракт) щодо можливості оренди житла як директором з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 , так і інженером з праці ОСОБА_1 . Нам також не надані договори (контракти) з особами, які надавали вищевказаним працівникам Товариства житло в оренду.

З урахуванням викладеного, у випадку коли юридична особа орендує нерухомість (житло) для свого працівника, оскільки це передбачено трудовою угодою, і сплачує орендну плату за таку нерухомість орендодавцю, то такий дохід для працівника є додатковим благом та підлягає оподаткування податком на доходи фізичних осіб відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПКУ за ставкою 18 % бази оподаткування та військовим збором за ставкою 1,5 % (п.п. 1.3 п. 16 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).

При цьому, відповідно до п.п.168.1.1 п. 168.1 ст.168 ПКУ податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок.

Пунктом 176.2 ст. 176 ПКУ передбачено, що особи, які мають статус податкових агентів зобов`язані, зокрема, своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені ПКУ для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них Податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

Висновок: на думку аудитора, навіть при умові відображення фінансових операцій з оренди бухгалтерському обліку Товариства, підстав для таких виплат (наявність трудовою договору (контракту) або передбачено нормами колективного договору) нам не представлено. Всього за період, що підлягав перевірці було, на нашу думку, без дотримання вимог чинного законодавства виплачено 56 000,00 грн., у тому числі: - директору з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 - 47 900,00 грн.;

- аналізуючи витрати Товариства на технічне обслуговування автотранспортних засобів, їх ремонт та придбання запасних частин, наведені в Таблицях №№ 12, 13, ми констатуємо, що перевіркою ведення бухгалтерського рахунку 10 "Основні засоби", призначеного для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансової оренди основних засобів, наявність автотранспортних засобів, у тому числі орендованих, нами не встановлено.

До перевірки надані документи (видаткові накладні, акти виконаних робіт), що підтверджують здійснення витрат на технічне обслуговування автотранспортних засобів. Так наприклад, на нашу думку, слід звернути увагу Акт виконаних робіт № ЄП00002100 від 15.07.2021 р. на суму 3 650 грн. складений та виданий ТОВ "Європа Плюс", (код ЄДРПОУ 32577984), на суму 3 650,00 грн., та Акт виконаних робіт № ФП00000923 від 16.07.2021 р. складений та виданий ФОП Шалабай Л.П., (ІПН нами не встановлено), на суму 864,00 грн. Згідно реквізитів цих Актів виконаних робіт, вказані суб`єкти підприємницької діяльності обслуговували автомобіль Renault Megane, а клієнтом, тобто платником отриманих послуг, є ОСОБА_5.

Під час перевірки нам не були представлені договори оренди рухомого майна (легкового автомобіля) укладені Товариством з будь-якою фізичною особою (що не є суб`єктом підприємницької діяльності), в яких сторонами виступають орендодавець - фізична особа та орендар - Товариство. Такі взаємовідносини регулюються главою 58 "Найм (оренда" Цивільного кодексу України, у тому числі параграфом 5 цієї глави "Найм (оренда) транспортного засобу" визначено основні положення, що регулюють правові відносини за договором оренди (найму) незалежно від статусу сторін договору (тобто чи є сторони суб`єктами підприємницької діяльності чи ні).

Також нам надані до перевірки видаткові касові ордера на отримання готівкових коштів для придбання палива. Придбане паливо не було оприбутковано належним чином в бухгалтерському обліку Товариства, не здійснювався облік його списання за встановленими технічними характеристиками транспортних та іншого обладнання нормами. Ми не змозі встановити паливо використовувалося в особистих цілях чи у виробничих процесах Товариства. Також, вважаючи що за даними деяких видаткових касових ордерів готівкові кошти отримувалися не тільки на паливо, наприклад на паливо і відрядження, ми не можемо відокремити напрямки їх, готівкових коштів, використання.

Висновок: витрати Товариства, наведені у Таблиці № 12 у сумі 53 102,60 грн., крім того, що не були зафіксовані як факти здійснення господарських операцій у первинних документах бухгалтерського обліку, взагалі не мали підстав для виникнення. 3 урахуванням вимог чинного законодавства, наведених у Розділі 2, їх слід розглядати як отримання додаткового блага директором з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 ;

витрати Товариства на придбання палива наведені у Таблицях №№ 14, 15 на загальну суму 49 788,00 грн., виникнення яких пояснюється видачею готівкових коштів директору з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 у сумі 39 672,00 грн. та інженеру з праці ОСОБА_1 у сумі 10 116,00 грн. також, на нашу думку, враховуючи не відображення їх в бухгалтерському обліку Товариства та неможливість встановити необхідність та напрямки використання придбаного палива, є такими, що дають підстави розглядати їх (витрати) як отримання додаткового блага вказаними особами;

- наведені в Таблицях №№ 16, 17 витрати на відрядження на загальну суму 63 258,00 гри., у тому числі, директору з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 виплачено 49 818,00 грн., інженеру з праці директору ОСОБА_1 виплачено 13 440 00 грн., слід розглядати як здійснення фінансових операцій, які не знайшли свого відображення в бухгалтерському обліку Товариства та не підтверджені оригіналами первинних документів;

- за даними банківських виписок по поточному рахунку Товариства № НОМЕР_5 у Вінницькій філії АТ КБ "Приватбанк", директором з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 надавалася фінансова допомога у грошовій формі. Форма надання цієї допомоги (на поворотній чи безповоротній основі) нам невідома. Всього сума фінансової допомоги склала 231 250,00 грн, про що наведено дані в Таблиці № 18.

Висновок: за наданими нам до перевірки даними, директором з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 було надано Товариству фінансової допомоги у сумі 231 250,00 грн. (див. Таблицю № 18), в свою чергу йому було повернуто від Товариства 333 547,00 грн. (підсумок Таблиць №№ 19, 20). На нашу думку, різниця у сумі, 102 297,00 грн. є надмірно повернутою і підлягає відшкодуванню на користь Товариства;

- за даними показників наведених в цьому розділі Звіту таблиць, на нашу думку, є такими, що не підтверджуються відповідними записами в бухгалтерському обліку та можуть викликати сумніви щодо необхідності здійснених виплат готівкових коштів витрати на загальну суму 366 551,50 грн. (підсумок Таблиць №№ 21 - 31), у тому числі в розрізі виплат працівникам Товариства, зокрема, директору з виробництва (в.о. директора) ОСОБА_1 - 141 846,00 грн. (підсумок Таблиць №№: 21 (на різні цілі), 23 (без встановлених підстав), 24 (продукти), 25 (під звіт)".

Також, в матеріалах справи наявна копія висновку експерта № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 року за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12022020060000252, на розгляд якої було поставлено, окрім іншого, наступні питання (постанова про уточнення питань від 08.12.2022 року):

7. Чи підтверджуються документально висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині видачі готівкових коштів з каси в сумі 56000 грн на оренду житла ОСОБА_1 згідно наявних касових ордерів? Якщо не підтверджуються у повному обсязі, то прошу вказати суму на яку підтверджуються?

8. Чи підтверджуються документально висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині видачі готівкових коштів директору виробництва на здійснення витрат, пов`язаних з ремонтом, придбанням запасних частин для автотранспортних засобів в сумі 53 102,6 гр., ОСОБА_1 , згідно наявних касових ордерів? Якщо не підтверджуються у повному обсязі, то прошу вказати суму на яку підтверджуються?

9. Чи підтверджуються документально висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський грант за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині видачі готівкових коштів директору виробництва на здійснення витрат на придбання палива в сумі 49 788 грн. ОСОБА_1 , згідно наявних касових ордерів? Якщо не підтверджуються повному обсязі, то прошу вказати суму на яку підтверджуються?

10. Чи підтверджуються документально висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинно законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині видачі готівкових коштів на відрядження ОСОБА_1 на суму 63 258 грн., згідно наявних касових ордерів? Якщо підтверджуються у повному обсязі, то прошу вказати суму на яку підтверджуються?

11. Чи підтверджуються документально висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині розрахунків з фінансової допомоги, різниця у сумі якої суму 102 297 грн., яка виплачена ОСОБА_1 у якості фінансової допомоги, згідно наявних касових ордерів та банківських виписок? Якщо не підтверджуються у повному обсязі, то прошу вказати суму на яку підтверджуються?

12. Чи підтверджуються документально висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині здійснення витрат працівниками товариства за різним призначенням на загальну суму 366 551,5 грн., згідно наявних касових ордерів? Якщо не підтверджуються у повному обсязі, то прошу вказати суму на яку підтверджуються?

Проведення експертизи доручено: ОСОБА_4 , старшому судовому експерту, експерту третього кваліфікаційного класу, має вищу економічну освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень "спеціаліст", має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю 11.1 "Дослідження документів бухгалтерського, податкового обліку і звітності", 11.2 "Дослідження документів про економічну діяльність підприємств і організацій", 11.3 "Дослідження документів фінансово-кредитних операцій", стаж експертної роботи з 2015 року, свідоцтва № 846-19, №847-19, №848-19, ЕКК КНДІСЕ, дійсні до 06.02.2024 року.

Відповідно до ст. 70 та п. 2 ст. 102 КПК України про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за завідомо неправдивий висновок, за ст. 385 КК України за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків експерт попереджений.

За результатами проведення експертизи було здійснено, зокрема, висновки:

7. Висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині видачі готівкових коштів з каси на оренду житла ОСОБА_1 згідно наявних касових ордерів підтверджується на загальну суму 56 900,00 грн.

8. Висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський грант за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині видачі готівкових коштів директору виробництва на здійснення витрат, пов`язаних з ремонтом, придбанням запасних частин для автотранспортних засобів ОСОБА_1 згідно наявних касових ордерів підтверджується на суму 1 000,00 грн., на суму 52 102,60 грн. підтвердити не видається за можливе.

9. Висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський грант за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині видачі готівкових коштів директору виробництва ОСОБА_1 та ОСОБА_1 мол. на здійснення витрат на придбання палива підтверджується на суму 44 166,00 грн., на суму 5 622,00 грн. підтвердити не видається за можливе.

10. Висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині видачі готівкових коштів на відрядження ОСОБА_1 підтверджується на суму 57 788,00 грн., на суму 5 470,00 грн. підтвердити не видається за можливе.

11. Висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині розрахунків з фінансової допомоги, яка виплачена ОСОБА_1 у якості фінансової допомоги, згідно наявних касових ордерів та банківських виписок, різницю у сумі якої суму 102 297 грн. документально підтвердити не видається за можливе.

12. Висновки, відображені у звіті про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України ТОВ "Якимівський граніт" за період діяльності з 01.01.2020 по 31.10.2021 в частині здійснення витрат працівниками товариства за різним призначенням, згідно наявних касових ордерів підтверджуються на загальну суму 229 709,00 грн., на суму 136842,50 грн. документально підтвердити не видається за можливе.

При цьому, позивач у додаткових поясненнях зазначає, що наявність відповідної заборгованості відповідача також частково підтверджується звітом про фактичні результати узгоджених процедур щодо перевірки окремих фінансових операцій на предмет відповідності їх здійснення вимогам чинного законодавства України Товариством з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" за період діяльності з 01.03.2021 по 31.10.2021 та висновком експерта за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №120220200600000252 №7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022.

Поряд з цим, позивачем в додаткових поясненнях наголошено, що аудитором під час здійснення розрахунків було допущено ряд недоліків, в зв`язку з неповним, на його думку, дослідженням виписок по рахунку ТОВ "Якимівський граніт", помилковим врахуванням/не врахуванням тих чи інших сум; щодо висновку експерта, позивач зазначає, що у такому висновку експертом щодо деяких позицій не було відображено ряд касових ордерів про одержання ОСОБА_1 коштів, без зазначення обґрунтування виключення з розрахунку тих чи інших документів; дослідження здійснено без надання повного пакету документів.

Оскільки, позивач визначає грошові кошти у розмірі 437 275,33 грн, як безпідставно набуті та просить стягнути їх з відповідача в порядку статті 1212 ЦК України, суд враховує таке.

Згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 № 148, це Положення розроблено відповідно до Закону України "Про Національний банк України" і визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України юридичними особами (крім банків) та їх відокремленими підрозділами незалежно від організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), органами державної влади та органами місцевого самоврядування під час здійснення ними діяльності з виробництва, реалізації, придбання товарів чи іншої господарської діяльності (далі - установи), фізичними особами, які здійснюють підприємницьку діяльність (далі - фізичні особи - підприємці) (далі разом у тексті - суб`єкти господарювання), фізичними особами.

Згідно п. 3 розділу І Положення:

касовий ордер - первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси;

касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату готівки, розрахункові документи, електронні розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

касові операції - операції суб`єктів господарювання між собою та з фізичними особами, пов`язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, електронними розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних інструментів, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівки (п. 23 розділ ІІІ).

Видача готівки з кас проводиться за видатковими касовими ордерами (додаток 3) або видатковими відомостями. Документи на видачу готівки підписуються керівником і головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником. До видаткових ордерів додаються заяви на видачу готівки, розрахунки (п. 26 розділ ІІІ).

Відповідно до абз.а пп.170.9.1. п.170.9. ст.170 ПК України, будь-які витрати на відрядження не включаються до оподатковуваного доходу платника податку за наявності документів, що підтверджують зв`язок такого відрядження з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає, зокрема (але не виключно) таких: запрошень сторони, що приймає, діяльність якої збігається з діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає; укладеного договору чи контракту; інших документів, які встановлюють або засвідчують бажання встановити цивільно-правові відносини; документів, що засвідчують участь відрядженої особи в переговорах, конференціях або симпозіумах, інших заходах, які проводяться за тематикою, що збігається з господарською діяльністю роботодавця/сторони, що відряджає.

Як вбачається з пп. 170.9.2. ст.170 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на дату здійснення відповідних виплат), звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, подається за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку: а) завершує таке відрядження; б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що видала кошти під звіт.

Відповідно до п.2,3 Порядку складання звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.09.2015 №841 (в редакції, чинній на дату здійснення відповідних оплат), дія цього Порядку поширюється на осіб, що видали платнику податку - фізичній особі кошти на відрядження або під звіт для виконання окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх видала, та платників податків - фізичних осіб, які отримали такі кошти.

Звіт про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт (далі - Звіт), подається до закінчення п`ятого банківського дня, що настає за днем, у якому платник податку завершує таке відрядження або завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок податкового агента платника податку, що надав кошти під звіт.

Відповідно до п.19 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 29.12.2017 №148 (в редакції, чинній станом на дату видачі готівки), готівка під звіт або на відрядження видається суб`єктами господарювання підзвітним особам відповідно до законодавства України. Видача підзвітній особі готівки під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержану під звіт або на відрядження готівку здійснюється відповідно до законодавства України.

Відповідно до абз.3 пп.164.2.17. п.164.2. ст.164 ПК України, до бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об`єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

Відповідно до пп.164.2.1 п.164.2. ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, що є базою оподаткування податком на доходи фізичних осіб, входять доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Відповідно до пп. 14.1.48. ПКУ України, заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Тобто, для виникнення зобов`язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зокрема, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 Цивільного кодексу України). Тобто, зобов`язання з безпідставного набуття та збереження майна можуть бути наслідком таких юридичних фактів: набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали. При цьому, за змістом статті 1212 ЦК України зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуто за допомогою інших, спеціальних способів захисту. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 25.04.2019 у справі №904/2342/18 та від 12.02.2019 у справі № 910/20926/16.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України "Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави" застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок між збільшенням майна в однієї особи і відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувача), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення. Відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, передбачених нормами статті 11 Цивільного кодексу України.

Зокрема, набуття відповідачем як однією зі сторін зобов`язання коштів за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а є підставою для застосування положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення учасниками відповідних правовідносин у майбутньому породження певних цивільних прав та обов`язків, зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, прямо передбачених частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України.

Якщо поведінка набувача, потерпілого не свідчить про існування та виконання договірного зобов`язання, то у разі виникнення між ними спору щодо повернення майна, яке знаходиться у набувача, на спірні правовідносини поширюються положення статті 1212 Цивільного кодексу України.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Приписами ст. 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Статтею 104 ГПК України передбачено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Системний аналіз змісту вказаних норм процесуального законодавства свідчить, що висновок експерта є рівноцінним засобом доказування у справі, наряду з іншими письмовими, речовими і електронними доказами, а оцінка його, як доказу, здійснюється судом у сукупності з іншими залученими до справи доказами за загальними правилами статті 86 ГПК України (постанова Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 910/21067/17).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.07.2021 у справі № 917/549/20, стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надання достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надання саме тієї кількості, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту статті 79 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що ця стаття покладає на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Аналогічний висновок Верховного Суду викладений у пункті 7.44. постанови від 16 лютого 2021 року у справі № 927/645/19.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Так, як слідує з наявних матеріалів справи, зокрема, висновком експерта № 7629,8192-8199/22-21 від 20.12.2022 року за результатами проведення судової економічної експертизи у кримінальному провадженні №12022020060000252, підтверджується факт отримання відповідачем коштів в розмірі 236 358,00 грн. (на відрядження, оренду житла, паливо, ремонт автомобіля, погашення заборгованості по з/п, на різні потреби) без відповідних на те правових підстав, що підпадає під правову кваліфікацію безпідставно набутого майна в силу приписів ст. 1212 ЦК України, яке підлягає поверненню набувачем потерпілому.

При цьому, суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо отримання відповідачем - ОСОБА_1 зазначених коштів із каси підприємства для здійснення відповідних фінансових операцій, реальне здійснення яких, а також їх спрямування на забезпечення діяльності підприємства, не підтверджується жодними первинними документами, та які не відображені в бухгалтерській звітності позивача.

Доказів зворотного матеріали справи не містять.

З огляду на наведені вище обставини та положення закону в їх сукупності, суд керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об`єктивного з`ясування обставин справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову, в частині вимог щодо стягнення з відповідача 236 358,00 грн. безпідставно набутих коштів.

Також, суд зауважує, що позивач, окрім іншого, визначив як безпідставно набуті відповідачем кошти в розмірі 124 297,00 грн. (згідно виписки по рахунку позивача, вказані кошти - це надлишок повернутої ТОВ "Якимівський Граніт" поворотної фінансової допомоги, наданої ОСОБА_1 згідно ряду договорів про надання фінансової допомоги) та просить стягнути їх з відповідача в порядку ст. 1212 ЦК України.

Поряд з цим, зважаючи на наведені вище положення закону та судову практику, на переконання суду, зазначені кошти не підпадають під правову кваліфікацію безпідставно набутого майна в силу приписів ст. 1212 ЦК України, яке підлягало б поверненню набувачем потерпілому, оскільки відображення у виписці по рахунку позивача операцій щодо надання/повернення поворотної фінансової допомоги, отриманої від відповідача згідно ряду договорів про надання фінансової допомоги, свідчить про існування договірних правовідносин між сторонами з цього приводу, що виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України.

При цьому, відсутність в матеріалах справи зазначених договорів про надання фінансової допомоги, унеможливлює дослідження та надання оцінки умовам, на яких такі договори були укладені між сторонами, та відповідно унеможливлює встановлення факту вчинення платежів поза межами передбачених договорами платежів та щодо наявності/відсутності переплати (надлишкового повернення) фінансової допомоги, на чому наголошує позивач.

Відтак, з огляду на наведені вище обставини та положення закону, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову щодо решти позовних вимог, з підстав наведених вище.

Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 836,29 грн, підлягають віднесенню на відповідача згідно вимог ст. 129 ГПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 7 КУ з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 12, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326, 327 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов ТОВ "Якимівський Граніт" до ОСОБА_1 про стягнення 437 275,33 грн. у справі № 902/1115/22(902/469/24), в межах справи № 902/1115/22 про банкрутство ТОВ "Якимівський Граніт", задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іден. номер НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Якимівський Граніт" (вул.Театральна, буд.68А, с. Якимівка, Оратівський р-н, Вінницька обл., 22622; код ЄДРПОУ 43158417) 236 358,00 грн безпідставно набутих коштів та 2 836,29 грн - витрат на сплату судового збору.

3. Відмовити в задоволенні позову в частині вимог про стягнення 200 917,33 грн.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення направити рекомендованим листом згідно переліку, до електронних кабінетів ЄСІТС та на відомі суду електронні адреси: арбітражному керуючому Демчану О.І. - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; представникам відповідача, адвокату Бровді І.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1 , адвокату Кулаковському О.М. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 16 січня 2025 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим. :

1 - до справи

2 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )